Рішення

від 13.08.2009 по справі 22/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/216

13.08.09

За позовом  Закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи кріплення «Фішер»

про                стягнення заборгованості та штрафних санкцій  

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:          Погорілець Р.В. (довіреність № 81 від 10.04.2009р.);

від відповідача:     не з'явились;

В судовому засіданні 13.08.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Солді і Ко» (надалі ЗАТ «Солді і Ко», позивач) звернулось до суду з позовом про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи кріплення «Фішер» (надалі ТОВ «Системи кріплення «Фішер», відповідач) сплатити на користь позивача борг з врахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 48 032, 04 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані  зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткових накладних які додані до позовної  заяви. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути суму боргу в судовому порядку разом з нарахованими штрафними санкціями у вигляді інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 05.12.2008р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей ЗАТ «Солді і Ко»на користь ТОВ «Системи кріплення «Фішер»в періоді з 13.01.2006р. по 27.11.2006р. здійснювались поставки товарів, що підтверджується видатковими накладними, які в копіях залучені до матеріалів справи.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Видаткові накладні з приводу оплати яких виник спір у даній справі у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, перелік наведено у позовній заяві, акті звірки складеному позивачем за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. та саме такі підтверджують вчинення відповідного правочину між сторонами. Про отримання відповідачем товарів за вказаними видатковими накладними свідчать довіреності, а надходження коштів в рахунок оплати поставленого товару підтверджує наявність у відповідача зобов'язання щодо оплати товару.

Відповідач  взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково (довідка з банку за вих. № 22577-28.1-85033 від 01.04.2009р. про надходження від ТОВ «Системи кріплення «Фішер»грошових коштів, що підтверджують часткову сплату поставленого товару залучена до матеріалів справи). Згідно акту звірки взаємних розрахунків який надіслано відповідачу разом з вимогою про сплату боргу, заборгованість відповідача перед позивачем складала 47 192, 91 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір, фактично є договором поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з неотриманням коштів за поставлений товар у повному обсязі, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою вих. 39 від 16.02.2009р. у якій вимагав провести розрахунки за поставлену продукцію в сумі 47 192, 91 грн.. Направлення вимоги відповідачу підтверджується поштовим чеком № 0568 від 16.02.2009р., описом вкладенням у цінний лист.

Строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару в розмірі 47 192, 91 грн. є таким, що настав 23.02.2009р., розрахунку за отриманий товар переданого згідно видаткових накладних наданих до справи та зазначених у вимозі про сплату боргу відповідачем у повному обсязі не здійснено, заборгованість в сумі 47 192, 91 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої у періоді з 13.01.2006р. по 27.11.2006р. продукції, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 47 192, 91 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, наявністю станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 47 192, 91 грн. суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 660, 70 грн. та з розрахунком 3% річних у розмірі 178, 43 грн. здійсненим у відношенні вказаної суми заборгованості за період з 27.02.2009р. по 13.04.2009р., наданими позивачем і вважає такі обґрунтованими (розрахунки наведені у додатку до позовної заяви).

Факту прострочення сплати суми заборгованості за товар, отриманий згідно накладних зазначених у позовній заяві, обов'язок по оплаті якого виник у відповідача згідно надісланої вимоги, відповідачем не спростовано, враховуючи відсутність доказів повної оплати отриманої продукції станом на час вирішення спору, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 481 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи кріплення «Фішер»(03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна 167-А, п/р 26004501024783 в КАФ АППБ «Аваль»м. Київ, МФО 322904, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32487561) на користь Закритого акціонерного товариства «Солді і Ко»(04073, м. Київ, вул. Сирецька 28/2, п/р 26002100297001 ЗАТ «Альфа-Банк»м. Київ, МФО 300346, ідент. код 2316281) 47 192, 91 грн. (сорок сім тисяч сто дев'яносто дві гривні 91 копійку) основного боргу, 660, 70 грн. (шістсот шістдесят гривень 70 копійок) інфляційних збитків, 178, 43 грн. (сто сімдесят вісім гривень 43 копійки) 3% річних, 599 грн. (п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 18.08.2009