Рішення

від 16.09.2009 по справі 20/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  20/225

16.09.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс»

До                 Приватного підприємства «Скороход»

Про               стягнення 17 720,58грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача                 Глова Н.Ю.- предст. (дов. від 03.04.2009р.)

від відповідача             не з'явився

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17720,58грн. (16842,26грн.- основного боргу, 221,48грн. -3% річних, 656,84грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті наданих позивачем послуг за договором поставки №56/БЦ від 01.04.2008р., а також витрати по сплаті державного мита –177,21грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2009р. порушено провадження у справі №20/225, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.09.2009р.

Відповідно до довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, місцезнаходження відповідача є: м. Київ, вул. Теремківська, 11, кв. 111, відповідно, ухвала суду була направлена за вказаною адресою, проте, відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.   

У судовому засіданні 16.09.2009р. представник позивача в усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

01.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТНК-Транс” (продавець) та Приватним підприємством «Скороход»укладено договір поставки № 56/БЦ (договір), за умовами якого продавець  протягом строку дії договору зобов'язується за замовленням покупця, за умовами їх підтвердження, поставляти та передавати через мережу АЗС у власність (господарське відання) покупця смарт-карти та нафтопродукти в асортименті: дизельне пальне, ДП-Євро, не етильований бензини Аі98-Super, Аі98, Аі95, А-95 Premium, А-92 та А-76, належної якості (підтвердженої сертифікатом якості), Газ-пропан, Газ-метан, що відповідає державним стандартам, в кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід'ємними частинами договору, надавати послуги (мийки, СТО, шиномонтаж) визначені у Актах виконаних робіт, які є невід'ємними частинами цього договору, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується приймати товар та/або послуги на АЗС та оплачувати його/їх на умовах договору  (п. 2.1 договору).

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень 8.1-8.2 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та засвідчення печатками сторін. Строк дії договору складає один рік з дати набрання ним чинності. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 рік кожен, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону за 30 днів до закінчення кожного однорічного періоду дії договору про намір припинити його дію.

На виконання зобов'язань по укладеному договору позивачем на користь відповідача поставлено продукції (нафтопродуктів), смарт - карт, що підтверджується накладними, копії яких додані до матеріалів справи на суму 1097522,26грн. а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких містяться у матеріалах справи.

За твердженням позивача, відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати поставленого товару по договору у повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 16842,26грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю “ТНК-Транс” доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього договором, в повному обсязі

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 7.1 договору –протягом 5 днів з моменту поставки), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору  за отриманий товар розрахувався частково, в зв'язку з чим у нього вникла заборгованість в розмірі 16842,26грн.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував,  то  за наведених обставин, позов в частині стягнення боргу в розмірі 16842,26грн. (1 097 522,26грн. -1 080 680,00грн.) визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 656,84грн. –збитків від інфляції, 221,48грн. -3% річних.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 656,84грн. –збитків від інфляції, 221,48грн. -3% річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Скороход»(м. Київ, вул. Теремківська, 11, кв. 111, код ЄДРПОУ 33146405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс»(м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 32489155) 16842,26грн –основного боргу, 656,84грн. –збитків від інфляції, 221,48грн. -3% річних, 177,21грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

   Суддя                                                                                                                              В.В. Палій