Рішення

від 23.09.2009 по справі 36/377

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/377

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/377

23.09.09

За позовом   Заступника прокурора Дарницького району міста Києва в

                      інтересах держави в особі Фонду приватизації комунального майна

                      Дарницького району міста Києва

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТА»

про                стягнення   589 392 грн.  40 коп.

                                                                              Суддя   Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача        Литовченко А.М. –по дов. №04/09 від 13.01.2009р.

Від відповідача    не з»явився

Від прокуратури  Родзівіл Б.В. –посвідчення №9 від 10.10.2005р.

Обставини справи:

          На розгляд Господарського суду міста Києва  переданий позов  Заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Фонду приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва про стягнення   з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТА»589 392 грн.  40 коп., що становлять заборгованість  по оплаті вартості приватизованого нежитлового приміщення розташованого за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 164-А.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що  відповідач в порушення умов договору   купівлі –продажу від 13 лютого 2009 року не  сплатив позивачу   в обумовлені договором строки вартість  об'єкту оренди.

         Відповідач  письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду  від 30.07.2009 року про порушення провадження у справі.

     Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі  відповідач отримав 14.09.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

       Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  прокуратури та позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

                Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

                Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

            13 лютого 2007 року між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва (далі –позивач)  та  Товариством з обмеженою відповідальністю «КВАРТА»(далі відповідач) був укладений договір купівлі –продажу нежитлового приміщення  загальною площею 152,40 кв.м., що розташоване в м. Києві за адресою  Харківське шосе, 1674 (літера А).

         Відповідно до умов договору  позивач  передає, а відповідач приймає у власність нежилі приміщення  з №16 по №22,  з №26 по №29  )групи приміщень №6) загальною площею 152,40 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 163 (літ. А).

         Згідно до умов договору   відповідач зобов'язаний  внести 744 392,40 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Строу оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем (відповідачем) не менше 50% від ціни продажу об'єкта приватизації з урахуванням податку на додатну вартість.

          При розгляді справи судом встановлено, що  вищезазначений договір купівлі –продажу посвідчений  13.02.2009р. державним нотаріусом шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І.( реєстровий №2-453) та зареєстрований у Дарницькій  районній у місті Києві раді 23 лютого 2009р. за №000278.

        Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем сплачено  станом на 24.07.2009р.  за вартість придбаного майна тільки 155 000, 00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем на день пред'явлення позову та розгляду справи в суді становить 589 392,40 грн.

         З огляду на викладене суд приходить до висновку, що  позовні вимоги про стягнення  з відповідача основного боргу по  договору купівлі –продажу від  13.02.2209р. в сумі 589 292 грн. 40 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та  керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТА»

(м. Київ, Харківське шосе, 164, код 32376043)  на користь Фонду приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва (м. Київ, вул.. Вербицького, 32, код 26089049)  589 392 грн. 40 коп. основного боргу.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТА»

(м. Київ, Харківське шосе, 164, код 32376043)  в доход державного бюджету України 5892 грн. 92 коп.  державного мита.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТА»

(м. Київ, Харківське шосе, 164, код 32376043)  216 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

         Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

   Суддя                                                                    Трофименко Т.Ю.