Постанова

від 25.01.2012 по справі 10/5007/89/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р. Справа № 10/5007/89/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М

розглянувши апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лазер - Сервіс" та відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль", в особі Житомирської обласної дирекції ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль" на рішення господарського суду Житомирської області від 05.12.11 р.

у справі № 10/5007/89/11 (суддя Тимошенко О.М. )

позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лазер-Сервіс"

відповідач ОСОБА_4 акціонерне товариство "ОСОБА_5 Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ "ОСОБА_5 Аваль"

про визнання договорів недійсними

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_6О, представника, довіреність в справі

відповідача - не з'явився

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05 грудня 2011 року у справі № 10/5007/89/11 (суддя Тимошенко О.М.) позов задоволено .

Визнано недійсними:

- договір поруки №Z012/110/543/5 від 28.08.2007р., який укладений між Відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_5 Аваль" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лазер-Сервіс".

- договір поруки №Z012/110/544/5 від 28.08.2007р., який укладений між Відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_5 Аваль" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лазер-Сервіс".

- договір іпотеки від 28.08.2007р., який укладений між Відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_5 Аваль", ОСОБА_7 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лазер-Сервіс", посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №1167.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_5 Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_5 Аваль" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лазер-Сервіс" 255 грн. витрат по оплаті мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову , виходив з того, що рішенням господарського суду Житомирської області від 16.03.2010р. по справі №11/25-К, залишеним без змін Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 року та Постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2010р. визнані недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Лазер-Сервіс", які стосувалися укладення оспорюваних договорів та уповноваження на їх підписання зі сторони товариства директором ОСОБА_7 Таким чином, оспорювані договори підлягають визнанню недійсними як такі, що підписані не уповноваженою особою.

Крім того, підписання оспорюваних договорів зі сторони ТОВ "Лазер-Сервіс" ОСОБА_7 в забезпечення виконання ним же (ОСОБА_7А.) своїх зобов'язань за кредитними угодами суперечить ч.3 ст. 92 та ч.3 ст. 238 ЦК України .

Заперечуючи проти доводів відповідача про наступне схвалення правочинів , місцевий суд вказав, що питання щодо укладення правочинів, які є предметом даного спору, є виключною компетенцією загальних зборів, отже схвалення правочинів має бути також тільки шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства, доказів чого відповідачем надано не було.

Не погодившись з прийнятим рішенням , ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лазер-Сервіс" та ОСОБА_4 акціонерним товариством "ОСОБА_5 Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_5 Аваль" подані апеляційні скарги.

Так, у своїй апеляційній скарзі ТзОВ «Лазер-Сервіс»не погоджується з рішенням суду в частині розподілу господарських витрат і вказує, що позовні вимоги товариства складаються із трьох вимог немайнового характеру, отже розмір державного мита становив 255 грн.( 85 грн. х 3), яке за правилами ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Просить оскаржуване рішення змінити , доповнивши його резолютивну частину частиною про розподіл господарських витрат, якою стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль «(м.Київ, вул. Лєскова 9 , код 143059а09) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю « Лазер-Сервіс»(с. Глибочиця Житомирський район,Житомирська область, код 20412975 ) 255 грн. сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.»

У апеляційній скарзі , яка надійшла від ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_5 Аваль" , апелянт вважає дане рішення незаконним , ухваленим при неповному з»ясуванні обставин справи.

В обґрунтування своєї позиції щодо неповного з»ясування обставин справи вказує, що відповідно до п. 8.6 Статуту товариства в редакції від 06.02.2006 р. до виключної компетенції зборів учасників товариства належить затвердження договорів , укладених на суму , понад 100 млрд.крб.(1 000 000 грн) . Сам факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання його недійсним. Вважає, що на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом не надано правового обґрунтування поняттю «Затвердження «загальними зборами учасників договорів .

Щодо недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими , вказав, що рішення господарського суду Житомирської області від 16.03.2010 року , яке було взято до уваги судом при винесенні оскаржуваного рішення , не позбавляє представницких повноважень (прав ) офіційно призначеного та легітимно обраного директора товариства та головного бухгалтера на вчинення дій від імені товариства , на момент укладення оскаржуваних договорів .

При цьому , судом не надано правової оцінки повноваженням працівників ТОВ «Лазер-Сервіс»на момент укладення договору іпотеки та договорів поруки, а позивач в порушення ч..3 ст. 92 ЦК України , не надав жодних доказів для доведення того факту , що банк на момент укладення оскаржуваних правочинів не знав або не міг не знати про обмеження дієздатності виконавчого органу товариства .

Також апелянт зазначає, що судом не надано правової оцінки діям ОСОБА_7 як директора товариства , по відношенню до кредитних договорів , укладених між банком та ОСОБА_7, адже по відношенню до укладених кредитних договорів він діяв як представник юридичної особи, а не в особистих цілях . Крім того , ОСОБА_7, як третя особа , не скористався своїми процесуальними правами , передбаченими ст. 22 ГПК України та не дав пояснень з приводу предмету спору.

Підсумовуючи викладене, вказує, що застосування судом норм матеріального права, викладеного у п.3 ст. 238 ЦК України ніяким чином не пов»язано з нормами ст.ст. 203, 215 ЦК України та не може застосовуватись до правовідносин , що склались між ОСОБА_7 та ТОВ «Лазер-Сервіс»

Стверджує, що визнаючи договори іпотеки і поруки недійсними, з огляду на ст. ст. 203, 215 ЦК України, судом не було враховано, що оскаржувані договори є невід'ємною частиною укладених кредитних договорів, що вказано, як у самих кредитних договорах так і у договорах іпотеки та поруки. Визнаючи укладені договори іпотеки і поруки недійсними, суд тим самим, частково визнав недійсними кредитні договори.

Просить рішення Господарського суду Житомирської області від 05 грудня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ «Лазер-Сервіс»

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 грудня 2011 року апеляційні скарги об"єднані одне провадження і їх розгляд призначений на 25 січня 2012 року.

Відповідно до поданого відзиву позивач вважає рішення господарського суду Житомирської області в частині визнання недійсними договорів поруки та іпотеки законним і обґрунтованим , а доводи апеляційної скарги безпідставними .

Зазначає,що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено розповсюдження на спірні договори статутних обмежень Позивача. Так , відповідно до пункту п.п. «Д»п.8.6. Статуту ТОВ «Лазер-Сервіс», до виключної компетенції зборів учасників віднесено затвердження договорів на суму понад 1 000 000 грн.

Саме з метою додержання встановлених ст.509 Цивільного кодексу України принципів добросовісності, розумності та справедливості зобов'язань,позивач обмежив можливість одноособового прийняття рішення щодо укладання директором договорів відповідним лімітом номіналу договору та закріпив це положення у Статуті.

Крім того, Статут Позивача не наділяє головного бухгалтера повноваженнями виконавчого органу товариства та не передбачає можливості без довіреності діяти від імені товариства, зокрема, укладати від імені товариства угоди.

Таким чином, оскільки сума кредитних зобов'язань, поручителем за якими виступив Позивач, а також заставна вартість предмету іпотеки значно перевищує 1 000 000,00 грн., директор Позивача, та тим більше головний бухгалтер не мали права укладати спірні договори.

Вказує, що преамбула оскаржуваних договорів містить посилання на Статут позивача, тому Відповідач був обізнаний із зазначеними статутними обмеженнями щодо укладання спірних договорів.

Також, на думку позивача судом першої інстанції правомірно враховано, що чинним рішенням господарського суду Житомирської області від 16.03.2010 року у справі №11/25-К підтверджено факт відсутності відповідних повноважень у директора ТОВ «Лазер-Сервіс»ОСОБА_7 та головного бухгалтера ОСОБА_9

Аналізуючи приписи ст. 241 ЦК України , згідно якої правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою, правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, ТОВ «Лазер-Сервіс»вказує, що докази наступного схвалення правочинів з боку Позивача відсутні, а посилання Відповідача на інші документи, підписані ОСОБА_7, у цьому аспекті є безпідставними.

Крім того , позивач вказує, що з посиланням на ч. 3 ст. 238 ЦК України судом враховано , що підписання оспорюваних договорів зі сторони ТОВ «Лазер-Сервіс»ОСОБА_7 відбувалось в забезпечення виконання ним же своїх зобов'язань за кредитними угодами.

При цьому, посилання Відповідача на те, що цільове використання кредиту, отриманого ОСОБА_7, як одним із засновників Позивача, кредитні кошти отримані для будівництва будівлі готелю і ресторану та майнового комплексу готелю і ресторану в інтересах Позивача, спростовується безпосередньо змістом кредитних договорів, у яких відображено мету кредитування.

В порушення норм ст.ст.202, 203, 207 Цивільного кодексу України, оскаржувані у справі договори з боку Позивача укладено директором ОСОБА_7 та головним бухгалтером ОСОБА_9, що не мали відповідних повноважень, а отже у суда були усі підстави для визнання оскаржуваних правочинів недійсними.

Просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль «відмовити.

Відповідно до поданих заперечень на апеляційну скаргу позивача ПАТ «ОСОБА_5 Аваль «вважає , що вимоги ТОВ В«Лазер сервіс», викладені в апеляційній скарзі , не підлягають до задоволення , адже оскаржуваним рішенням суду стягнуто на користь позивача 255 грн. витрат по оплаті державного мита.

Крім того, 25 cічня 2011 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від ПАТ ««ОСОБА_5 Аваль «надійшли пояснення до апеляційної скарги , які повністю кореспондуються з змістом апеляційної скарги та клопотання про зупинення провадження по справі та залучення до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_8, яка посвідчувала оспорюваний і визнаний недійсним правочин(договір іпотеки )

При цьому відповідач вказує , що судом при визнанні договору іпотеки недійсним не застосовано наслідки недійсності правочину щодо вчинення дій у Єдиному державному реєстрі іпотек та державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Оскаржуване рішення лише констатує недійсність правочину, та не містить подальших дій , як необхідно вчинити приватному нотаріусу.

Клопотання відповідача про зупинення провадження по справі до задоволення не підлягає,оскільки стаття 79 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі, як то неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Крім того , господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Однак, підстави для зупинення провадження у даній справі , зазначені у клопотанні відповідача відсутні.

Окрім того , не підлягає до задоволення клопотання апелянта про залучення до участі в справі в якості третьої особи приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_8, яка посвідчувала оспорюваний і визнаний недійсним правочин(договір іпотеки ) , оскільки належним чином не обгрунтовано, як рішення у справі може вплинути на її права та обов»язки.

Представник позивача ТОВ «Лазер-Сервіс»в ході перегляду справи проти апеляційної скарги ПАТ «ОСОБА_5 Аваль «заперечував, з підстав , викладених у відзиві . Доводи своєї апеляційної скарги підтримав повністю.

У судове засідання апеляційного господарського суду представник апелянта ПАТ «ОСОБА_5 Аваль «та третя особа ОСОБА_7 не з»явились , про час та місце перегляду справи повідомлялись заздалегідь та належним чином , що тверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень , наявних в матеріалах справи(т.2,а.с. 135,136)

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин , враховуючи ,що явка сторін обов»язковою не визнавалась ,судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника апелянта ПАТ «ОСОБА_5 Аваль «та третьої особи ОСОБА_7

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача , обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги позивача і відповідача підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством В«ОСОБА_5 Аваль «та ОСОБА_7А.(позичальник, третя особа) укладено Генеральну кредитну угоду №Z012/110/543 (а.с.17-18 том 1), в рамках якої укладено Кредитний договір №Z012/110/544 від 06.08.2007р. на суму 240000,00 доларів США з цільовим використанням кредиту на будівництво житлових будинків в с. Сінгури, Житомирського району Житомирської області (т.1, а.с.11-15 том 1).

28.08.2007р. між ВАТ В«ОСОБА_5 Аваль «та ОСОБА_7 укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до Генеральної кредитної угоди №Z012/110/543 від 06.08.2007р., відповідно до якого загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за даними в рамках даної угоди кредитами не перевищуватиме суми, еквівалентної 1160000,00 доларів США (т.1., а.с.19-20 ).

28.08.2007р. між Банком та ОСОБА_7 укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до Кредитного договору №Z012/110/544 від 06.08.2007р. , відповідно до якого збільшено ліміт кредитування позичальника до 1160000,00 доларів США та змінено цільове використання кредитних коштів на будівництво житлових будинків в с. Сінгури, Житомирського району Житомирської області та на Рефінансування кредитів в АКІБ В«УкрСиббанкВ» (т.1, а.с.16).

На забезпечення вимог Відповідача за Генеральною кредитною угодою №Z012/110/543 від 06.08.2007р. до ОСОБА_7 , 28.08.2007р. між ОСОБА_2 акціонерним товариством "ОСОБА_5 Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_5 Аваль"(відповідач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Лазер-СервісВ» ( Поручитель) укладено Договір поруки №Z012/110/543/5 (т.1, а.с.21 ).

На забезпечення вимог Відповідача до ОСОБА_7 за Кредитним договором №Z012/110/544 від 06.08.2007р. між ОСОБА_2 акціонерним товариством "ОСОБА_5 Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_5 Аваль" (відповідач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Лазер-СервісВ» ( Поручитель) 28.08.2007р. укладено Договір поруки №Z012/110/544/5 ( том1, а.с. 22).

На забезпечення вимог Відповідача до ОСОБА_7 за Генеральною кредитною угодою №Z012/110/543 від 06.08.2007р. із змінами та доповненнями та за кредитним договором №Z012/110/544 від 06.08.2007р. із змінами та доповненнями між Відповідачем та Позивачем 28.08.2007р. укладено Договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований за реєстраційним № 1167, відповідно до якого в забезпечення вимог Відповідача до ОСОБА_7А, в іпотеку передається готель та земельна ділянка площею 0,6888га, які розташовані за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Глибочиця,вул. Промислова, 23 (т.1, а.с.23-24).

Укладанню вищезазначених договорів поруки та іпотеки передували Загальні збори учасників ТОВ В«Лазер-СервісВ» , рішення яких оформлено Протоколом №23 від 14.08.2007р. (а.с.113 том 1), якими вирішено:

- виступити майновим поручителем за збільшенням ліміту генеральної кредитної угоди №2012/110/543 від 06.08.2007р. на 1200000,00 доларів США та кредитом, отриманим ОСОБА_7 в Житомирській Обласній Дирекції В«ОСОБА_5 АвальВ»на суму 1 200 000,00 доларів США строком на 8 років;

- передати в забезпечення вимог кредитора за генеральною кредитною угодою та кредитним договором ОСОБА_7 належний ТОВ В«Лазер-СервісВ»комплекс готелю та ресторану, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Глибочиця;

- надати повноваження на підписання договору іпотеки, договору поруки та усіх

інших документів, пов'язаних з оформленням кредиту, директору ТОВ В«Лазер-СервісВ» ОСОБА_7 та головному бухгалтеру ОСОБА_9.

Як свідчать матеріали справи, оскаржувані договори поруки від імені позивача підписані директором ОСОБА_7 та головним бухгалтером ОСОБА_9, які, як зазначено в договорах, діють на підставі статуту.

Оскаржуваний договір іпотеки від імені позивача підписаний директором ОСОБА_7 та головним бухгалтером ОСОБА_9, які, як зазначено в договорі, діють на підставі протоколу № 23 загальних зборів засновників від 14.08.07р.

Відповідно до п.п. В«дВ»п.8.6. Статуту ТОВ В«Лазер-СервісВ» , в редакції , що діяла на час укладення договорів, до виключної компетенції зборів учасників віднесено затвердження договорів на суму понад 100млрд.крб. (1млн. грн.) (т.1, а.с.38 ).

Пунктом 8.13. Статуту передбачено, що директор товариства вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що відносяться до компетенції загальних зборів (т.1,а.с.38)

Як вбачається з договорів іпотеки, укладених між сторонами, вартість предмета іпотеки - готелю, оцінено в 11 000 000 грн., а вартість земельної ділянки, площею 0,6888га, які розташовані за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Глибочиця,вул. Промислова, 23 становить 600 353 грн.

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що оскільки сума кредитних зобов'язань, за які поручився позивач, та вартість предмета іпотеки значно перевищують 1 млн. грн., то директор товариства, а тим більше головний бухгалтер, який взагалі не є органом управління, не мали права укладати вказані договори.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.03.2010 року по справі №11/25-К за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лазер-Сервіс" , за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: 1) відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_5 Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ВАТ "ОСОБА_5 Аваль", 2) фізичної особи ОСОБА_7; 3) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_11 про визнання рішення загальних зборів учасників недійсними, залишеним без змін Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 року та Постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2010р. визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Лазер-СервісВ»від 14.08.2007роформлене протоколом № 23 про те, щоб виступити майновим поручителем за збільшенням ліміту генеральної кредитної угоди № Z012/110/543 від 06.08.2007р. на 1200000 доларів США та кредитом, отриманим ОСОБА_7 в ЖОД "ОСОБА_5 Аваль" на суму 1200000 доларів США строком на 8 років; про передачу в забезпечення за генеральною кредитною угодою та кредитним договором ОСОБА_7 належній ТОВ "Лазер-Сервіс" комплекс готелю та ресторану, що знаходиться за адресою Житомирська область, Житомирський район, с. Глибочиця; про надання повноваження на підписання договору іпотеки, договору поруки та усіх інших документів, пов'язаних з оформленням кредиту, директору ТОВ "Лазер-Сервіс" ОСОБА_7 та головному бухгалтеру ОСОБА_9 (а.с.27-33 том 1).

Задовольняючи позов по вказаній справі №11/25-К, господарський суд виходив з того, що учасники ТОВ "Лазер-Сервіс" ОСОБА_10, який в сукупності володіє 50% статутного капіталу товариства та ОСОБА_12, який володіє 30% статутного капіталу товариства, участі у загальних зборах учасників ТОВ "Лазер-Сервіс" 14.08.2007р. не брали, а їх підписи в протоколі були підроблені.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 215 зазначеного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 16.03.2010р. по справі №11/26-К визнані недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Лазер-Інтер", які стосувалися укладення оспорюваних договорів та уповноваження на їх підписання зі сторони товариства директором ОСОБА_7

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що, оспорювані договори підлягають визнанню недійсними як такі, що підписані не уповноваженою особою.

Крім того, cудом першої інстанції вірно зазначено, що окремі оспорювані договори укладалися на забезпечення виконання умов кредитних договорів, в яких позичальником виступає ОСОБА_7, який на той час був директором ТОВ "Лазер-Інтер" і рішеннями загальних зборів учасників товариства був уповноважений на підписання договорів іпотеки та поруки.

Частиною 3 ст.238 Цивільного кодексу України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно пункту 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Таким чином , вірним є твердженням суду першої інстанції про те, що правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють. З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. При цьому словосполучення "у своїх інтересах" слід розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам представлюваного, в тому числі на користь інших осіб, в тому числі і тих, представником яких він одночасно є. Отже, вказана норма встановлює заборону на укладення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені декількох контрагентів.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що підписання оспорюваних договорів зі сторони ТОВ "Лазер-Інтер" ОСОБА_7 в забезпечення виконання ним же (ОСОБА_7А.) своїх зобов'язань за кредитними угодами суперечить зазначеним правовим нормам.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Судом не приймаються до уваги твердження апелянта (відповідача), що позивач своїми діями в подальшому схвалив оспорювані правочини, підтвердженням чого є акт перевірки заставного майна, договір страхування заставного майна, фінансова звітність та інші документи, які надавались товариством банку після підписання договорів. При цьому суд враховує наступне.

Так, статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Оспорювані договори іпотеки та поруки є правочинами в забезпечення основного зобов'язання - кредитних договорів, стороною в яких позивач не виступає. Позичальником є ОСОБА_7 Докази, на які посилається апелянт (відповідач), як на підтвердження схвалення позивачем спірних договорів, підписані ОСОБА_7, який в свою чергу, з огляду на встановлені вище обставини діяв всупереч чинному законодавству.

Суд також вважає необгрунтованими посилання апелянта на підписання спірних договорів іпотеки, окрім директора, головним бухгалтером товариства, оскільки статут позивача не наділяє останнього повноваженнями виконавчого органу товариства та не передбачає можливості без довіреності діяти від імені товариства, зокрема, укладати угоди від імені товариства.

Також ,необґрунтовано апелянт посилається на те, що визнаючи укладені договори іпотеки і поруки недійсними, суд першої інстанції тим самим, частково визнав недійсними кредитні договори та відповідно судом не було застосовано реституції по відношенню до сторін, передбаченої ст. 216 ЦК України. Колегія суддів зазначає, що оспорювані договори є окремими самостійними правочинами, а не додатками до договорів кредиту, відтак визнання їх недійсними не тягне за собою часткове визнання недійсними договорів кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції встановивши відсутність волевиявлення позивача, оскільки рішення загальних зборів учасників ТзОВ В«Лазер-ІнтерВ» , які стосувалися укладення оспорюваних договорів та уповноваження на їх підписання зі сторони товариства директором ОСОБА_7 визнані недійсними в судовому порядку, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

З приводу апеляційної скарги ТОВ «Лазер-Сервіс» і тверджень апелянта про неправильний розподіл державного мита(судового збору) , апеляційний суд зазначає наступне .

Як вбачається з позовної заяви, 13 вересня 2011 року позивачем подано позов про визнання договорів недійсними, тобто немайновий спір. Відповідно до пп. б) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв немайнового характеру справляється державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.)Оскільки предметом спору було три різні договори(поруки і іпотеки ),суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 255 грн судового збору ( що було ним сплачено при подачі позову до суду ),а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними .

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційних скарг як ПАТ «ОСОБА_5 БанкАваль «так і ТзОВ «Лазер -Сервіс»та скасування чи зміни рішення господарського суду Житомирської області від 05 грудня 2011 року у справі № 10\5007\89\11.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 05 грудня 2011 року у справі № 10/5007/89/11 залишити без змін,а апеляційні скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Лазер-Сервіс" та ОСОБА_2 акціонерного товариства "ОСОБА_5 Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ "ОСОБА_5 Аваль" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

1579/12