Постанова

від 18.09.2012 по справі 39/166

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2012                                                                                           № 39/166

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Разіної Т.І.

суддів:           Сотнікова С.В.

          ОСОБА_1

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 – представник за довіреністю № 24/07-01 від 24.07.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» на рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2011 р. у справі № 39/166 (суддя Гумега О.В.)

за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт», м. Київ

про стягнення заборгованості 143827 грн. 02 коп.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року фізична особа – підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» (далі - відповідач) заборгованості в загальній сумі 143827,02 грн. відповідно до договору доручення № 03/02 від 03.03.2010 року, з яких: 108490,37 грн. основного боргу, 20070,72 грн. пені, 10415,08 грн. інфляційних нарахувань, 4850,86 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані тим що між сторонами було укладено договір доручення № 03/02 від 03.03.2010 на виконання умов якого позивачем були укладені на Аграрній біржі біржові контракти, однак, відповідач не виконав пункти 4.1. біржових контрактів, згідно яких оплата коштів за контрактом відповідно п. 1.7. здійснюється покупцем (відповідачем) протягом 5-ти банківських днів після реєстрації контракту на Аграрній біржі, тому на цій підставі Аграрний фонд анулював біржові контракти і листом від 31.03.2010 повідомив про це Аграрну біржу. В свою чергу п. 4.5. договору доручення сторони узгодили, що анулювання реєстрації біржового контракту Довірителем, неналежне виконання зобов'язань по контракту, не звільняє Довірителя від сплати реєстраційного збору та брокерської винагороди. За наведених обставин, позивач вважає, що в повній мірі виконав свої зобов'язання за договором дорученням, тоді як відповідач, в порушення п.п. 1.3, 3.3 договору доручення не оплатив позивачу суму винагороди Брокера за цим договором в сумі 108490,37 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.10.2011 року у справі № 39/166 (суддя Гумега О.В.) за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» про стягнення заборгованості 143827 грн. 02 коп. позовні вимоги задоволені повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 108490 грн. 37 коп. основного боргу, 10415 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 4850 грн. 86 коп. 3% річних, 10379 грн. 41 коп. пені, 1341 грн. 36 коп. державного мита, 220 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6706 грн. 79 коп. витрат на послуги адвоката.

Рішення обґрунтоване невиконанням відповідачем положень п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 3.3, 4.4, 4.5 договору доручення № 03/02 від 03.03.2010 року, відповідно до яких відповідач зобов'язався протягом 2 робочих днів після укладення контрактів на Аграрній біржі сплатити позивачу винагороду у розмірі 0,2 % від суми біржового контракту яка складає 108490,37 грн., а у разі прострочення сплати брокерської винагороди сторони передбачили стягнення пеня у розмірі 0,1 відсотка винагороди за кожний день такого прострочення, а також те що анулювання реєстрації біржового контракту довірителем (відповідачем), неналежне виконання зобов'язань по контракту, не звільняє останнього від сплати, зокрема, брокерської винагороди.

При цьому суд першої інстанції керувався умовами договору доручення № 03/02 від 03.03.2010 року, ч. 4 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», п. 1 ч. 2 ст. 11, ст. 14, ст. 509 , ст. 530, п. 1 ст. 546, ч. 3 ст. 549, ст.ст. 610, 611, , ч. 1 ст. 612, ст. 625, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 1000, 1 ст. 1002, ч. 4 ст. 1007 Цивільного кодексу України, ст.193, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. ст. 34, 49, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2011 у справі № 39/166 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Так, господарським судом порушено положення ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, за умови нез'явлення представника відповідача в судове засідання суд не відклав розгляд справи, а розглянув останню по суті чим фактично позбавив можливості відповідача скористатись правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, а саме що договір доручення підписаний не вповноваженою особою зі сторони відповідача тому що підпис, яким скріплено договір і додаток №1 до договору не належить генеральному директору ОСОБА_4, що діє від імені відповідача на підставі статуту. Скаржник зазначає, що суд при прийнятті оскаржуваного рішення не взяв до уваги те що відповідачем не було вчинено будь-яких дій, які б свідчили про наступне схвалення правочину, а саме не було сплачено реєстраційний збір за реєстрацію біржових контрактів і товар, який був предметом купівлі-продажу за контрактами. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що договір та додаток № 1 до нього не створює цивільних прав та обов'язків, зокрема, для відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 у справ № 39/166 було прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» до провадження та призначено її розгляд.

02.12.2011 року відповідач звернувся до апеляційного суду з письмовим клопотанням вих. № 02/12/11-01 в якому просив: п. 1. витребувати у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 оригінали договору доручення від 03.03.2010р. № 03/02 та додатку № 1 до нього; п. 2. призначити почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: «Чи підписано договір доручення від 03.03.2010р. № 03/02 та додаток №1 до нього від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» ОСОБА_4 чи іншою особою?»; п. 3 доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; п. 4 провадження у справі № 39/166 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» про стягнення заборгованості у розмірі 143827,02 гри. зупинити з зв'язку з проведенням експертизи та до вирішення справи № 10/527 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору доручення від 03.03.2010р. № 03/02 та додатку № 1 до договору доручення від 03.03.2010р. № 03/02.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року було задоволено п. 1 прохальної частини клопотання за вих. № 02/12/11-01 від 02.12.2011 року, а саме витребувано у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 оригінали договору доручення від 03.03.2010 р. № 03/02 та додатку №1 до нього.

Позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_3 не було виконано вказівок суду та не надано до матеріалів справи витребуваних доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року у справі було задоволено пункти 2, 3 та п. 4 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» за вих. № 02/12/11-01 від 02.12.2011 року, зупинено провадження у справі № 39/166. Призначено у справі № 39/166 судову почеркознавчу експертизу.

30.08.2012 року на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшов від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України висновок судової будівельно-технічної експертизи №2946/2947/12-32 від 28.08.2012 року та матеріали справи, надані на дослідження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 року у справі 3 39/166 було поновлено провадження у справі та призначено апеляційну скаргу ТОВ «Волари Експорт» до розгляду.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012, розгляд апеляційної скарги у справі № 39/166 здійснюється у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді Сотніков С.В., Доманська М.Л.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.09.2012 року надав суду усні пояснення по суті спору, у яких просив суд задовольнити апеляційну скаргу, із викладених у ній підстав, скасувати рішення господарського суду міста Києва у справі рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2011 р. у справі № 39/166 та прийняти нове, яким відмовити в позові в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з позовної заяви та встановлено місцевим господарським судом 03.03.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» (Довіритель, відповідач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Брокер, позивач) було укладено договір-доручення № 03/02 (надалі – договір доручення).

Відповідно до п. 1.1 договору доручення довіритель (відповідач) доручає, а брокер (позивач) в особі брокера ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності від 26.08.2009 року № 3835, зобов'язується від імені, за винагороду і за рахунок Довірителя надати послуги з питань вивчення попиту та поліпшення умов купівлі товару, консультування з питань комерційної діяльності та оформлення необхідної документації з метою укладення біржових контрактів на Аграрній біржі щодо купівлі товару, згідно додатку 1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору доручення брокер вважається таким, що виконав свої зобов'язання по договору після укладення біржового контракту на зазначених в п.1.1. умовах даного договору.

Пунктом 1.3 договору доручення встановлений обов'язок Довірителя протягом 2 робочих днів після укладення контракту сплатити брокерові винагороду у розмірі 0,2 % від суми біржового контракту. Крім того, у п. 3.3 Договору сторони також узгодили, що оплата винагороди проводиться Довірителем на протязі двох днів після укладення біржового контракту.

Відповідно до п. 1.4 договору доручення сума винагороди брокера за даним договором складає 108490,37 грн.

Згідно з п. 7.1. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт», діючого на момент підписання договору № 03/02 від 03.03.2010, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариства є загальні збори його учасників і виконавчий орган.

Пунктом 9.1. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» передбачено, що у товаристві виконавчим органом, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Генеральний директор. Генеральний директор здійснює керівництво і управління поточною господарсько-оперативною та іншою діяльністю товариства, а також організовує виконання рішень Загальних зборів учасників товариства. Пунктами 9.6., 9.7. Статуту відповідача визначено, що Генеральний директор діє від імені товариства в межах, передбачених цим Статутом та чинним законодавством. Генеральний директор має право без довіреності представляти товариство та діяти від його імені.

Відповідно до п.п. 7 п. 9.8 Статуту Генеральний директор видає та/чи засвідчує довіреності на здійснення окремих дій від імені товариства в межах своїх повноважень.

Загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» прийнято рішення обрати на посаду Генерального директора з 03.11.2008 ОСОБА_4. Згідно з наказом від 03.11.2008 №03/11-02К ОСОБА_4 призначений з 03.11.2008 Генеральним директором за сумісництвом.

З договору № 03/02 від 03.03.2010 вбачається, що від імені відповідача на підставі Статуту діє Генеральний директор ОСОБА_4.

Як вбачається з висновку № 2946/2947/12-32 від 28.08.2012 року судово-почеркознавчої експертизи за господарською справою № 36/166 підписи від імені ОСОБА_6, електрофотографічне зображення, яких міститься в графі «Довіритель» у ксерокопіях договору доручення № 03/02 від 03.03.2010 між ТОВ «Воларі Експорт» та Брокерською конторою № 84 і додатку № 1 до нього, викопані не ОСОБА_4. Також у висновку, судовим експертом зазначено, що підписи від імені ОСОБА_6, електрофотографічне зображення яких міститься в графі «Довіритель» у ксерокопіях договору доручення № 03/02 від 03.03.2010 між ТОВ «Воларі Експорт» та Брокерською конторою № 84 і додатку № 1 до нього, виконані імовірно ОСОБА_7.

За таких обставин колегія суддів, оцінюючи висновок № 2946/2947/12-32 від 28.08.2012 року судово-почеркознавчої експертизи за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що факти встановлені в висновку експерта підтверджують те що договір № 03/02 від 03.03.2010 та додаток № 1 до нього скріплені підписом, який не належить ОСОБА_4

Згідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Приписами частин 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, аналізуючи положення вище наведеної норми, апеляційний суд робить висновок, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Частиною другою статті 241 Цивільного кодексу України передбачено, що наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В той же час, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до матеріалів справи відповідачем також не було вчинено будь-яких дій, які б свідчили про наступне схвалення правочину. Так, відповідачем не були сплачені реєстраційний збір за реєстрацію біржових контрактів та не був також і сплачений товар, який був предметом купівлі-продажу за контрактами.

З огляду на зазначене, договір № 03/02 від 03.03.2010 та додаток № 1 до нього не створюють цивільних прав та обов'язків для відповідача.

Даної обставини справи, місцевим господарським судом не було встановлено та взято до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача частково підтвердились під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального і процесуального права.

В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2011 від р. у справі № 39/166 скасуванню.

Витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 41, 42, 43, 47, 33, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2011 року у справі № 39/166 повністю.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» задовольнити повність. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, адреса: 04215, АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» (код ЄДРПОУ 31408390, адреса: 04136, м. Київ,вул. Тираспільська, 43) 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн. 14 коп. судового збору.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.          

Справу № 39/166 передати до господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                       Разіна Т.І.

Судді                                                                                           Сотніков С.В.

                                                                                          ОСОБА_1