Рішення

від 27.11.2007 по справі 2-165/2007

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-165/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2007 року Черкас ький районний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Понома ренка В.В.

при секретарі Безуглій С.О.

з участю адвокатів ОСОБА _1, ОСОБА_2

розглянувши у відкрит ому судовому засіданні в зал і суду в місті Черкаси цивіль ну справу за позовом ОСОБА_ 3 до ОСОБА_4, Червоносло бідської сільської ради Че ркаського району Черкаської області та Черкаського райо нного відділу земельних ресу рсів Черкаської області, по я кій третьою особою є Черкась ка районна державна нотаріал ьна контора, про визнання дог овору дарування жилого будин ку недійсним, визнання недій сним рішення Червонослобідь ської сільської ради Черкась кого району Черкаської облас ті та скасування Державного акту на право власності на зе мельну ділянку, -

встановив:

ОСОБА_3 звернулася в су д з позовною заявою до ОСОБ А_4, по якій третьою особою є Черкаська районна державна н отаріальна контора, про визн ання договору дарування жило го будинку недійсним, мотиву ючи свої позовні вимоги тим, щ о 2 березня 2002 року між сторонам и був укладений договір дару вання жилого будинку з надві рними спорудами, що знаходит ься по АДРЕСА_1. Даний буди нок належав позивачу на прав і приватної власності, що зас відчено правоустановлюючим и документами - свідоцтвом пр о право власності на спадщин у виданого Черкаською районн ою державно конторою 09.07. 1993 року №№1617, 1618, та зареєстрованому в Ч еркаському бюро технічної ін вентаризації за номером 448 в к низі №8. Окрім даного житловог о будинку інша житлова площа у позивача відсутня.

В зв'язку з похилим віком (п озивачу виповнилося 79 років) т а незадовільним станом здоро в (перенесенням інсульту), поз ивач потребувала сторонньог о догляду та матеріальної до помоги, як для прожиття так і р озрахунків по платежам за не рухомість, землю. Оскільки ві дповідач ОСОБА_4, що є дочк ою позивача, з чоловіком прож ивали у власному будинку в ін шому населеному пункті, а сам е в АДРЕСА_2, то останні пра ктично не надавали допомоги, мотивуючи саме віддаленістю їх проживання, що на їх думку і було причиною, яка унеможли влювала здійснювати догляд з а престарілою та хворою маті р'ю. Така ситуація змусила поз ивача шукати вихід з вкрай тя жкого становища, в якому вона перебувала і позивач змушен а буда поставити до відома ві дповідачку, що буде шукати лю дей, які б в змозі були її догл ядати та надавати матеріальн у допомогу при умові, що позив ач обдарує їх належним їй буд инком після своєї смерті, що б уде посвідчено нотаріусом з укладенням відповідного дог овору. Відповідач заявила, що вона не згідна втратити спад кове майно і погодилася з чол овіком залишити їх помешканн я, переїхати до позивача та зд ійснювати догляд за останньо ю в побуті, сплачувати платеж і за будинок, землю, допомагат и продуктами харчування, а по зивач в свою чергу повинна пр и житті укласти з нею нотаріа льну угоду на цих умовах, що да сть їй та її чоловіку впевнен ість відчувати себе повнопра вними власниками помешкання позивача в майбутньому та вс тупивши в управління спадков им майном уникнути витрат за перехід права власності. На з азначених умовах позивач пог одилась укласти угоду у нота ріуса підписавши договір, не читаючи Його, оскільки вважа ла зміст його повинен був пер едбачати умови довічного утр имання та переходу права вла сності на нерухомість позива ча після смерті останньої, у в ласність дочки, як сторони ра ніше і домовлялися. Позивач з азначила, що навіть, якби вона і захотіла прочитати догові р, то не змогла б цього зробити в зв'язку з

вадами зору з причин ста рості. Вид договору нотаріус позивачу не роз'яснювала, а ро з'яснила лише його зміст, що ст осувався ст.ст. 120, 125, 126 ЗК України , тобто, що в подальшому позива ч може передати дочці у власн ість земельну ділянку на під ставі окремої цивільно-право вої угоди, право розпорядити ся прибудинковою земельною д ілянкою, або права на користу вання нею на підставі догово ру оренди, коли позивач вигот овить документ на право влас ності або на право постійног о користування земельною діл янкою, що позивача і заспокої ло. До того ж на момент укладан ня даної угоди будучи дієзда тною, позивач після перенесе ної хвороби (інсульту), все ж т аки не могла до кінця усвідом лювати свої дії на фоні тимча сового психічного розладу. П озивач зазначила, що на підст аві вище зазначених фактів в її діях було наявне спотворе не уявлення про обставини за пропонованого відповідачем та нав'язаного ним нотаріусу виду правочину від імені поз ивача, який вона і посвідчила своїм підписом, але фактично він по своїй суті не передбач ав фактичного волевиявлення позивача та унеможливлював реалізацію волі на умовах ра ніше погоджених сторонами, т обто відповідач навмисно вві в позивача в оману, нав'язавши позивачу такий вид правочин у, сутність якого виключала д ля відповідача після його ук ладання будь які обов'язки, що раніше ним гарантувалися по зивачу, а отже тягнуть не відп овідність стосовно вільного формування волі позивача. По зивачем зазначено, що якби во на була не введена відповіда чем в оману та не припустилас я помилки, щодо істотних обст авин виду правочину, які нега тивно вплинули на формування її волі, то такий вид правочин у, як договір дарування позив ачем не був би укладений, тим б ільше вона б ні при яких умова х не наважилася б подарувати будинок з урахуванням того, щ о іншого житла в неї не має і в она в подальшому не змогла б п отребувати від відповідача в иконання нею обов'язків щодо утримання позивача.

Після оформлення догов ору відповідач ОСОБА_4 та її чоловік змінили ставлення до позивача, вони перебралис ь жити до її будинку, стали вчи няти сварки, застосовувати д о позивача фізичне насилля у вигляді нанесенні легких ті лесних ушкоджень та здійснюв ати постійний психологічний тиск, заявляючи, що позивач ту т ніхто і що коли вона буде вим агати від них даних ними рані ше обіцянок стосовно догляду за позивачем та надання їй ма теріальної допомоги, сплати комунальних послуг, землекор истування, то вони викинуть ї ї на вулицю оскільки, як вони з аявили, між сторонами, укладе ний не договір довічного утр имання, а договір дарування.

Позивач не повірила цьому , але вирішила переконатися т а 06.06.2006 року звернулась до БТІ п ро надання інформації щодо б удинку. Для позивача було пов ною несподіванкою коли вона дізналася, що будинок, який на лежав позивачу відчужено на користь дочки по договору да рування. Позивач зрозуміла, щ о її ошукали при укладанні до говору, тобто укладено не дог овір довічного утримання, як вона вважала, а договір дарув ання. В той час позивачу зрозу мілими стали і ті незаконні д ії, які вчиняли стосовно неї д очка та її чоловік, оскільки ю ридично, вони не несли перед п озивачем будь-яких зобов'яза нь і вона не могла змусити їх н а виконання зобов'язань. Стос овно спричинення позивачу ті лесних ушкоджень чоловіком в ідповідачки, образ та погроз на її адресу відповідачкою, н е допущення позивача в помеш кання, вона неодноразово зве рталася до дільничних інспек торів міліції , які виїжджали до помешкання позивача по ви кликах останньої і можуть ст вердити цей факт. По даним фак там ними винесено дві постан ови про відмову в порушенні к римінальної справи стосовно відповідача та її чоловіка т ак, як нанесені тілесні ушкод ження відносяться до категор ії легких.

Позивач зазначила, що від повідно до п.3 ст.203 ЦК України: в олевиявлення учасника право чину має бути вільним і відпо відати його внутрішній волі. В даному випадку цього не від булось, якщо одна із сторін пр авочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обстави н, які мають істотне значення (частина перша ст. 229 цього Коде ксу), такий правочин визнаєть ся судом недійсним. Обман має місце тоді, коли одна сторона навмисно вводить в оману інш у сторону правочину стосовно природи правочину, прав та об ов'язків сторін. Обман має міс це і тоді, коли неправильні ві домості про обставини, що маю ть значення для укладення пр авочину, повідомляються трет ім особам. В даному випадку ві дповідачка дезінформувала н отаріуса стосовно волі позив ача, яка була відсутня на

укладання такого виду правочину, як договір дарува ння (ст.717 ЦК України). Обман з бо ку відповідача знаходиться в причинно - наслідковому зв'яз ку і являється прямим наслід ком помилки позивача при вчи ненні нею підпису на правочи ні, зміст якого не відповідав вільному формуванню волі по зивача. Статтю 230 і 229 ЦК України об'єднує те, що вони передбача ють наслідки правочину уклад ених з так званими «вадами во лі» , а отже тягнуть невідпові дність волі і волевиявлення. Стаття 229 ЦК України визначає правові наслідки правочину, який вчинено під впливом пом илки. Помилка - це створене уяв лення особи про обставини, що дійсно мають місце, як роз'ясн яв Пленум Верховного Суду Ук раїни у п. 11 постанови «У справ ах про визнання правочинів н едійсними» від 28 квітня 1978 року (зі змінами від 25 грудня 1992 року ) під помилкою треба розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта предмета а бо інших істотних умов право чину , яке вплинуло на її волев иявлення і за відсутності як ої за обставинами справи мож на вважати, що правочин не був би укладеним. У відповідност і до п.3 ст. 258 ЦК України позовна давність у 5 років до вимог пр о визнання недійсним правочи ну, вчиненого під впливом нас ильства або обману, тому пози вач просила суд визнати неді йсним договір дарування буди нку за адресою АДРЕСА_1, ві д 2 березня 2002 року, укладений м іж нею ОСОБА_3 та ОСОБА_6 посвідченого державним нот аріусом Черкаської районної державної нотаріальної конт ори Вороною О.О. - недійсни м та застосувати двосторонню реституцію поновивши сторон и у попереднє становище.

Під час розгляду справи позивачем ОСОБА_3 подано заяву про зміну предмета поз ову з збільшенням позовних в имог, а саме про скасування Де ржавного акту на право власн ості на земельну ділянку, вид аного на ім'я ОСОБА_6 від 22 г рудня 2003 року серії ЧР №058653, посв ідчиного підписами голови Червонослобідської сільс ької ради та начальником Чер каського районного відділу з емельних ресурсів Черкасько ї районної державної адмініс трації зазначаючи, що спірні правовідносини, які стали пр едметом позовних вимог позив ача на дату його звернення в с уд, витікали з оспорюваного п озивачем права, щодо недійсн ості договору дарування зазн аченого жилого будинку. У від повідності до п. 6 зазначеного договору дарування (що оспор юється ) - (обдарована) набула т ільки право приваатної власн ості на вказаний житловий бу динок з надвірними спорудами . Що ж стосується права власно сті на прибудинкову земельну ділянку, то такого права відп овідачка не набула, оскільки земля знаходилася в користу ванні дарувальника - позивач а ОСОБА_3, тому для її перед ачі у власність або в користу вання обдарованій стороні да рувальник повинен з обдарова ним укласти окрему цивільно- правову угоду, (як користувач ем) та набувальником (обдаров аним), оскільки на момент укла дання угоди дарувальник не н абув статусу власника земель ної ділянки, в порядку визнач еного Земельним кодексом Укр аїни. Перехід права власност і на землю потребує в ряді вип адків окремого договірно-пра вового регулювання шляхом ук ладання відповідних цивільн о-правових угод між власнико м земельної ділянки і набува чем будівлі (споруди), як того вимагає п.1 ст.120 Земельного код ексу України. Аналогічно, як і перехід права власності на з емельну ділянку, який потреб ує самостійної договірно-пра вової регламентації так і пе рехід права користування зем ельною ділянкою при переході права власності до набувача будівлі (споруди), також потре бує самостійної договірно-пр авової регламентації. У част ині 3 коментованої статті пер едбачається єдиний випадок к оли перехід права на земельн у ділянку до набувача будинк у, або його частини відбуваєт ься «автоматично», без оформ лення переходу прав на ділян ку окремим договором - це дого вір довічного утримання. Тіл ьки він є підставою переходу прав на земельну ділянку нав іть у тих випадках, коли він не містить умов переходу прав н а земельну ділянку і поширює свої дії не тільки на випадки коли відчужувач є власником земельної ділянки, а й на ті, к оли він є її орендарем (корист увачем). Ось чому посвідчуючи даний договір - нотаріус зісл ався на статті Земельного ко дексу України, що надавали пр аво в майбутньому для дарува льника та обдарованого окрем ою угодою висловити свою вол ю стосовно землі, що не стала п редметом дарування на момент укладання договору даруванн я цього житлового будинку. Ві дповідачка самочинно, без

письмової згоди позива ча, як користувача земельної ділянки площею 0, 1795 га., наданої позивачу в свій час в користу вання для будівництва будинк у, обслуговування підсобних споруд та ведення підсобного присадибного господарства, та яка не була відчужена нота ріусом при вчинені оспорюван ого позивачем договору дарув ання на користь відповідачки на момент його вчинення на пі дставі рішення Червоносло бідської сільської Ради №3- 12 від 27.09. 2002 року отримала у власн ість Державний акт на право в ласності на земельну ділянку серії ЧР №058653 від 22 грудня 2003 рок у.

На час заявления позову позивачу про ці обставини ні чого не було відомо. Вперше во на про це дізналася в судовом у засіданні 01.02. 2007 року, коли від повідачка надала суду копію Державного акту на право вла сності на землю площею 0.1795 га в ід 22 грудня 2003 року серії ЧР №058653 . Таким чином позивач змушена збільшити свої позовні вимо ги на час розгляду справи в су ді, змінивши попередній пред мет позову та просити суд зал учити до справи в якості спів відповідачів, юридичних осіб , які зазначені в заяві та прос ити суд, окрім раніше заявлен их позовних вимог про визнан ня договору дарування будинк у - недійсним, як такий, що укла дений позивачем під впливом обману з боку відповідача та помилки самого позивача, виз нати недійсним рішення Чер вонослобідської сільсько ї ради від 27.09. 2002 року № 3-12, яким да но дозвіл на видачу Державно го акту на право власності на земельну ділянку на ОСОБА_ 4, як такого що виданий на під ставі недійсного договору да рування від 2 березня 2002 року, п освідченого Черкаською райо нною державною нотаріальною конторою реєстраційний №1074, з порушенням вимог ст.ст. 116, 120 Зем ельного кодексу України та с касувати Державний акт на пр аво власності на земельну ді лянку виданого на ім'я ОСОБ А_4, посвідченого підписами голови Червонослобідсько ї Сільської ради та начальн иком Черкаського районного в ідділу земельних ресурсів 22 г рудня 2003 року серії ЧР №058653.

В судовому засіданні поз ивач ОСОБА_3 свої вимоги у точнила, просила суд договір дарування, укладений 02 березн я 2002 року між нею та ОСОБА_4, посвідчений державним нотар іусом Черкаської районної де ржавної нотаріальної контор и Вороною О.О. і зареєстро ваний в реєстрі за №1074 - розірва ти, як укладений внаслідок по милки, визнати за нею право вл асності на жилий будинок, що з находиться в АДРЕСА_1, виз нати недійсним рішення Чер вонослобідської сільсько ї ради Черкаського району Че ркаської області від 27.09. 2002 року № 3-12, в частині передачі земель ної ділянки площею 0, 20 га., розт ашованої по АДРЕСА_1, у при ватну власність ОСОБА_4 та скасувати Державний акт на п раво власності на земельну д ілянку площею 0, 1795 га., розташов аної по АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_4, посвідчено го підписами голови Червон ослобідської Сільської ра ди Черкаського району Черкас ької області та начальником Черкаського районного відді лу земельних ресурсів Черкас ької районної державної адмі ністрації Черкаської област і 22 грудня 2003 року серії ЧР №058653, н е порушуючи вимог про стягне ння з відповідача понесених нею судових витрат.

Відповідач ОСОБА_4 п озовних вимог позивача не ви знала вважаючи їх безпідстав ними та просила в їх задоволе нні відмовити.

Представник відповіда ча - Черкаського районного ві дділу земельних ресурсів у с удове засідання не з'явився, н аправивши заяву про розгляд справи у відсутності предста вника.

Представник відповіда ча - Червонослобідської с ільської ради Черкаського ра йону Черкаської області Кр ивошея Л.В. позовних вимог п ро визнання недійсним рішенн я Червонослобідської сі льської ради Черкаського рай ону Черкаської області від 27.0 9. 2002 року № 3-12, в частині передачі земельної ділянки площею 0, 20 г а., розташованої по АДРЕСА_1 , у приватну власність ОСОБ А_4 та скасування Державног о акту на право власності на з емельну ділянку площею 0, 1795 га. , розташованої по АДРЕСА_1 , виданого на ім'я ОСОБА_4, п освідченого підписами голов и

Червонослобідської Сі льської ради Черкаського рай ону Черкаської області та на чальником Черкаського район ного відділу земельних ресур сів Черкаської районної держ авної адміністрації Черкась кої області 22 грудня 2003 року се рії ЧР №058653, не визнала вважаюч и їх безпідставними та в їх за доволенні просила відмовити .

Представник третьої осо би - нотаріус Черкаської райо нної державної контори Вор она О.О. в судове засідання н е з'явилася, направивши заяву про розглядд справи у її відс утності.

Свідок ОСОБА_9 поясн ив, що він працює з серпня 2005 ро ку ДІМ Черкаського РВ УМВС Ук раїни в Черкаській області і по виклику виїздив на сімейн ий дебош в будинковолодіння АДРЕСА_1, де проживають сто рони. ОСОБА_3 розповідала, що її обіжає зять, хоча останн ій заперечував даний факт, кр ім того позивач зазначала, що її не дають їжу.

Свідок ОСОБА_10 пояснив , що проживає по сусідству з ст оронами і був випадок коли в н их виникла сварка, у зв'язку з чим викликався ДІМ. ОСОБА_3 вказувала на те, що дочка ОС ОБА_4 і її чоловік виганяють з будинку і хочуть продати да ний будинок. Крім того свідок пояснив, що при розмові з пози вачем ОСОБА_3, остання вка зувала на укладення між нею т а відповідачем угоди, по якій остання повинна доглядати п озивача до смерті.

Свідок ОСОБА_11 поясни в, що позивач ОСОБА_3 являє ться йому бабою, він провідув ав останню і позивач скаржил ась на те, що дочка ОСОБА_4 і її чоловік обіжають бабу, виг аняють її з будинку. ОСОБА_3 говорила йому, що між нею та д очкою укладено угоду, відпов ідно до якої дочка зобов'язан а її доглядати до смерті. При в итребуванні документів в КП «ЧООБТІ», стало відомо про те , що між сторонами укладено до говір дарування, тому баба зв ернулась з позовом до суду.

Свідок ОСОБА_12 пояснив , що позивач ОСОБА_3 являєт ься йому бабою, йому відомо пр о те, що в 2002 році позивач шукал а людей, які б доглянули за нею , а вона в свою чергу за це пере дала у власність належне їй б удинковолодіння. Свідку відо мо, що догляд за бабою вчиняла її дочка ОСОБА_4 Коли він п ровідував бабу, то позивач ск аржилась на те, що дочка ОСО БА_4 і її чоловік обіжають ба бу, виганяють її з будинку, не забезпечують харчуванням.

Свідок ОСОБА_13 поясн ив, що він проживає по сусідст ву з ОСОБА_3 Остання вказу вала на те, що дочка ОСОБА_4 і її чоловік виганяють з буди нку і не забезпечують харчув анням. Крім того свідок поясн ив, що з розмови з позивачем ОСОБА_3, йому відомо про те, щ о остання укладала з відпові дачем ОСОБА_4 угоду, по які й остання повинна доглядати позивача до смерті.

Заслухавши пояснення п озивача ОСОБА_3, її предст авника ОСОБА_1, відповідач а ОСОБА_4, її представника ОСОБА_2, представника від повідача Червонослобідсь кої сільської ради Черкась кого району Черкаської облас ті Кривошея Л.В., у відсутн ості представника відповіда ча Черкаського районног о відділу земельних ресурсів , у відсутності представника третьої особи нотаріуса Чер каської районної державної к онтори Ворона О.О., що не є п ерешкодою для розгляду справ и і ухвалення судового рішен ня на підставі достатніх ная вних доказів у справі, поясне ння свідків ОСОБА_9, ОСОБ А_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, дослідивши матеріа ли цивільної справи, суд вваж ає, що уточнені позовні вимог и позивача ОСОБА_3 підляга ють до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності зі ст.3 ЦП К України звернутися до суду з позовом має право кожна осо ба за захистом своїх порушен их, не визнаних, або оспорюван их прав, свобод чи інтересів. П озивач ОСОБА_3 звернулася до суду вважаючи, що її право у зв'язку з укладенням з відпо відачкою ОСОБА_4 договору дарування порушено, оскільк и позивач мала волевиявлення на укладення договору довіч ного утримання, тому порушен е право позивача ОСОБА_3 п ідлягає судовому захисту.

Відповідно до ст.41 ЦК Укра їни в редакції 1963 року, що діяв на час укладення угоди, угодо ю визнається дія громадянина спрямована на встановлення, зміну аб припинення

цивільних прав та обов'яз ків, як і відповідно до ст.202 ЦК України, що діє на час виріген ня спору, правочином є дія осо би, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З пояснень позивача О СОБА_3, сідків ОСОБА_10, О СОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 вбачається, що позивач ОСО БА_3 мала намір укласти з О СОБА_4 договір довічного ут римання, а не договір даруван ня, тому суд прийшов до переко нання, що у відповідності до в имог, як ст.56 ЦК України в редак ції 1963 року, заначена угода укл адена внаслідок помилки, що м ає істотне значення так як і п ри укладенні оспорюваної уго ди не дотримано вимог ст.203 ЦК У країни (в редакції 2004 року, в ча стині того, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його в нутрішній волі, тому дана уго да, правочин є недійсним. Ст. 203 ЦК України передбачені загал ьні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності пра вочину, зокрема зміст правоч ину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільн ого законодавства, а також мо ральним засадам суспільства ; волевиявлення учасника пра вочину має бути вільним і від повідати його внутрішній вол і.

Як відповідно до ст.56 ЦК України в редакції 1963 року так і відповідно до ст.216 ЦК Україн и нового кодексу, недійсний п равочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'яз ані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна з сторін забов'язана поверну ти другій стороні у натурі вс е те, шо вона одержала на викон ання цього правочину, а в разі неможливості такого поверне ння-відшкодувати вартість то го, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодув ання, тому суд визнає недійсн им договір дарування, укладе ний 02 березня 2002 року між ОСОБ А_3 та ОСОБА_4, посвідчени й державним нотаріусом Черка ської районної державної нот аріальної контори Вороною О.О. і зареєстрований в реєс трі за №1074, відповідно до якого , ОСОБА_3 подарувала, а ОС ОБА_4 прийняла в дар жилий бу динок, що знаходиться в АДР ЕСА_1 і розриває його. Оскіль ки майно є в натурі, суд знаход ить за необхідне визнати за ОСОБА_3 право власності на з азначений жилий будинок.

Судом визнано договір дар ування недійсним та визнано право власності на жилий буд инок за ОСОБА_3, суд визнає також недійсним рішення Че рвонослобідської сільськ ої ради Черкаського району Ч еркаської області від 27.09. 2002 рок у № 3-12, в частині передачі земел ьної ділянки площею 0, 20 га., роз ташованої по АДРЕСА_1, у пр иватну власність ОСОБА_4 т а вважає за необхідне скасув ати Державний акт на право вл асності на земельну ділянку площею 0, 1795 га., розташованої по АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_4, посвідченого підп исами голови Червонослобі дської Сільської ради Черк аського району Черкаської об ласті та начальником Черкась кого районного відділу земел ьних ресурсів Черкаської рай онної державної адміністрац ії Черкаської області 22 грудн я 2003 року серії ЧР №058653. При цьому суд виходить з того, що ОСОБ А_3 допущена помилка при нап исанні заяви до Червоносло бідської сільської ради 12.09. 2002 року про вилучення земельн ої ділянки, що була в "її корис туванні, оскільки з пояснень ОСОБА_3, наявності в справ і заяви написаної власноручн о ОСОБА_4 та переписаної п о її змісту власноручної зая ви ОСОБА_3, можна зробити в исновок, що ОСОБА_3 перепи сала заяву виконану власнору ч ОСОБА_4, не вникаючи в її з міст, хоча в дійсності ОСОБ А_3 важала, що це є необхідним у зв'язку з укладеною нею угол од про її довічне утримання.

В судовому засіданні п озивачем ОСОБА_3 не ставил ась вимога про стягнення з ві дповідача ОСОБА_4 Наїї кор исть понесених судових витра т.

Суд вважає, що строк поз ивачем ОСОБА_3 для звернен ня до суду для захисту свого п орушеного права не пропущени й, оскільки про наявність сам е договору дарування, а не дог овору довічного утримання по зивач ОСОБА_3 довідалася з вернувшись в БТІ -06.06.2007 року, том у порушене право підлягає су довому захисту.

На підставі викладеног о, керуючись ст.ст. 116, 120 Земельно го кодексу України,

ст.ст.41, 56, 59 ЦК України в ред акції 1963 року, ст.ст.3, 16, 202, 203, 215, 216, 229, 236, р озділом Прикінцевих та перех ідних положень ЦК України но вого кодексу, ст.ст.208-209, 212-215, 218, 294, 295 Ц ПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 -задовольнити в повному обся зі.

Договір дарування, укл адений 02 березня 2002 року між О СОБА_3 та ОСОБА_4, посвідч ений державним нотаріусом Че ркаської районної державної нотаріальної контори Воро ною О.О. і зареєстрований в р еєстрі за №1074, відповідно до як ого, ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_4 прийняла в дар жилий будинок під літ."А-1", шлаконаби вний, обкладений плиткою, жит лова площа 60, 1 кв.м., з надвірним и спорудами: гараж під літ."Б", с араями під літ."В, Г, Е, Ж", літньо ю кухнею під літ."Д", прибудово ю під літ."д", льохами під літ."3, И , К", туалетом під літ."Л", огорож ею під №1-4, свердловиною під №5, замощенням під №1, що знаходит ься в АДРЕСА_1 - розірвати.

Визнати за ОСОБА_3 пра во власності на жилий будино к під літ."А-1", шлаконабивний, об кладений плиткою, житлова пл оща 60, 1 кв.м., з надвірними спору дами: гараж під літ."Б", сараями під літ."В, Г, Е, Ж", літньою кухне ю під літ."Д", прибудовою під лі т."д", льохами під літ."3, И, К", туал етом під літ."Л", огорожею під № 1-4, свердловиною під №5, замощен ням під №1, що знаходиться в А ДРЕСА_1.

Визнати недійсним рішенн я Червонослобідської сі льської ради Черкаського рай ону Черкаської області від 27.0 9. 2002 року № 3-12, в частині передачі земельної ділянки площею 0, 20 г а., розташованої по АДРЕСА_1 , у приватну власність ОСОБ А_4.

Скасувати Державний ак т на право власності на земел ьну ділянку площею 0, 1795 га., розт ашованої по АДРЕСА_1, вида ного на ім'я ОСОБА_4, посвід ченого підписами голови Че рвонослобідської Сільськ ої ради Черкаського району Ч еркаської області та начальн иком Черкаського районного в ідділу земельних ресурсів Че ркаської районної державної адміністрації Черкаської об ласті 22 грудня 2003 року серії ЧР №058653.

Заяву про апеляційне оск арження рішення суду першої інстанції може бути подано д о апеляційного суду Черкаськ ої області, через суд, що його ухвалив, протягом десяти дні в, Черкаським районним відді лом земельних ресурсів Черка ської області та Черкаською районною державною нотаріал ьною конторою з дня отриманн я його копії, всім іншим учасн икам процесу з дня його прого лошення.

Апеляційну скаргу мож е бути подано протягом двадц яти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження , або протягом строку передба ченого для подання заяви про

апеляційне оскарження .