Рішення

від 12.01.2016 по справі 925/1802/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р. Справа № 925/1802/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та

газифікації «Черкасигаз» , м. Черкаси

до ОСОБА_2 національного університету садівництва, м. Умань,

Черкаської області

про стягнення 52 856 грн. 25 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» до ОСОБА_2 національного університету садівництва про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 14 березня 2014 року за №13/13358/П-14/1 в розмірі 52 856 грн. 25 коп., в тому числі: 17 193 грн. 79 коп. - основний борг, 1 361 грн. 09 коп. - 3% річних, 20 134 грн. 95 коп. інфляційні втрати та 14 166 грн. 42 коп. пеня.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 листопада 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 26 листопада 2015 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про залучення відповідачем ОСОБА_2 національний університет садівництва в особі відокремленого структурного підрозділу Тальнівський будівельно - економічний коледж УНУС та відкладення розгляду справи на іншу дату.

Суд, розглянувши відповідні клопотання відповідача, вважає за необхідне залишити останні без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що договір на постачання природного газу за регульованим тарифом від 14 березня 2014 року за №13/13358/П-14/1 був укладений між позивачем та ОСОБА_2 національним університетом садівництва в особі директора відокремленого структурного підрозділу Тальнівський будівельно - економічний коледж ОСОБА_2 національного університету садівництва, що діє на підставі положення.

Тобто директор відокремленого структурного підрозділу Тальнівський будівельно - економічний коледж в даному випадку лише представляв інтереси ОСОБА_2 національного університету садівництва.

Крім того, як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відокремлений структурний підрозділ Тальнівський будівельно - економічний коледж ОСОБА_2 національного університету садівництва не є юридичною особою, а тому не може бути стороною у господарському процесі.

Згоди позивача на заміну первісного відповідача до суду не надходило, а тому в силу приписів ст. 24 ГПУ України така заміна не допускається.

В пункті 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про господарські товариства» , «Про акціонерні товариства» , «Про банки і банківську діяльність» , юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи.

Відповідно до пункту 4.4. Положення відокремленого структурного підрозділу Тальнівського будівельно-економічного коледжу ОСОБА_2 національного університету садівництва директор коледжу по довіреності Університету для забезпечення фінансово - господарської діяльності коледжу уповноважений діяти в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування.

Що стосується клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід зазначити наступне:

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Двохмісячний строк вирішення даного спору спливає 12 січня 2016 року, а відповідного клопотання про його продовження від сторін до суду не надходило.

Суд, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони.

В судовому засіданні, яке відбулося 12 січня 2016 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1802/15.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 14 березня 2014 року між публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (постачальник) та ОСОБА_2 національним університетом садівництва (споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом за №13/13358/П-14/1.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов'язався поставити споживачу природний газ в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав та поставив відповідачу у грудні 2014 року природний газ в обсязі 14 968 м. куб. на загальну суму 115 811 грн. 01 коп., що підтверджується копією акту приймання - передачі природного газу від 31 грудня 2014 року (а.с. 25).

Загальна вартість 1000 м 3 газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2%) до ціни газу становить 2 841 грн. 26 коп., крім того ПДВ 568 грн. 25 коп. Разом 3 409 грн. 51 коп. (п. 4.2.2. договору).

В подальшому додатковим договором №14/6 від 31 грудня 2014 року до договору від 14 березня 2014 року на постачання природного газу за регульованим тарифом сторонами було змінено загальну вартість 1000 м 3 газу, яка склала 7 297 грн. 20 коп.

Як зазначав позивач у позовній заяві, відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого газу виконав частково, сплативши позивачу 98 617 грн. 22 коп.

Отже, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у грудні 2014 року на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 14 березня 2014 року за №13/13358/П-14/1 в розмірі 17 193 грн. 79 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобоввЂ�язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ЗобоввЂ�язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обоввЂ�язку не встановлений або визначений моментом предвЂ�явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обоввЂ�язок у семиденний строк від дня предвЂ�явлення вимоги, якщо обоввЂ�язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, згідно діючих тарифів.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 - го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, з урахуванням п. 4.6. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений природний газ у грудні 2014 року 05 січня 2015 року включно.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений природний газ в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 17 193 грн. 79 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2.2. договору поставки у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 14 166 грн. 42 коп. пені нарахованої за період з 06 січня 2015 року по 05 липня 2015 року на суму боргу в розмірі 55 468 грн. 20 коп.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення 20 134 грн. 95 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 1 361 грн. 09 коп. - 3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3.» судом встановлено, що розрахунок пені, річних та інфляційних втрат здійснено позивачем в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив суму заявлених до стягнення пені, річних та інфляційних, а тому з відповідача підлягає стягненню 1 361 грн. 09 коп. - 3% річних, 20 134 грн. 95 коп. інфляційних втрат та 14 166 грн. 42 коп. пені.

Судові витрати розподіляються між сторонами на підставі ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 національного університету садівництва, вул. Інститутська,1, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 00493787 на користь публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» , вул. Громова, 142, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03361402 - 17 193 грн. 79 коп. - основного боргу, 20 134 грн. 95 коп. інфляційних втрат, 1 361 грн. 09 коп . - 3% річних, 14 166 грн. 42 коп. - пені та 1 218 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 14 січня 2016 року.

Суддя А.В.Васянович