Постанова

від 18.05.2016 по справі 925/1802/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2016 р. Справа№ 925/1802/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Скрипки І.М.

за участі представників:

від позивача: Саражан Н.М. - представник

від відповідача: Каленська С.С. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уманського національного університету садівництва на рішення Господарського суду Черкаської області 12.01.2016 року у справі № 925/1802/15 (Суддя: Васянович А.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»

до Уманського національного університету садівництва

про стягнення 52 856 грн. 25 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.01.2016 року у справі № 925/1802/15 позовні вимоги ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» задоволено в повному обсязі.

Присуджено до стягнення з Уманського національного університету садівництва на користь Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» - 17 193 грн. 79 коп. - основного боргу, 20 134 грн. 95 коп. інфляційних втрат, 1 361 грн. 09 коп. - 3% річних, 14 166 грн. 42 коп. - пені та 1 218 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції Уманський національний університет садівництва звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2016 року у справі № 925/1802/15 та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволені позовних вимог ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим у зв'язку з тим, що судом було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, а також порушення норм процесуального та матеріального права.

У своїй скарзі відповідач зазначає, що він не є стороною договору, заборгованість за яким вимагає стягнути позивач, а факт наявності заборгованості є недоведеним.

Представник позивача 17.03.2016 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на положення відокремленого структурного підрозділу - Тальнівського будівельно - економічного коледжу Уманського національного університету садівництва, а також на те, що кошти, які були сплачені за отриманий природний газ було зараховано в погашення заборгованості за попередні періоди, а тому наявність боргу не спростована.

12.04.2016 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу, а також акту звірки розрахунків, відповідно до якого, позивач вказує на наявність заборгованості станом на 31.12.2014 в сумі 16 311,11 грн., а ВСП Тальнівський будівельноеекономічний коледж Уманського національного університету садівництва вказує на наявність переплати станом на 31.12.2014 в сумі 17 193,79 грн.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.04.2016 у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, а також перебуванням судді Іоннікової І.А на первинному кваліфікаційному оцінюванні суддів, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючий суддя, судді: Тищенко О.В., Скрипка І.М.

13.04.2016 від представника відповідача надійшли письмові доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначив, що позивачу було повністю сплачено за поставлений газ, у зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 апеляційну прийнято до провадження колегією суддів у складі Тарасенко К.В. - головуючий суддя, судді: Тищенко О.В., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 відкладено розгляд справи на 18.05.2016.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та письмових пояснень, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

14.03.2014 між Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» та Уманським національним університетом садівництва в особі директора відокремленого структурного підрозділу Тальнівський будівельно - економічний коледж Уманського національного університету садівництва, що діє на підставі положення було укладено Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом за №13/13358/П-14/1 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 4.4. Положення відокремленого структурного підрозділу Тальнівський будівельно - економічний коледж Уманського національного університету садівництва (надалі - Положення) директор коледжу по довіреності Університету для забезпечення фінансово-господарської діяльності коледжу уповноважений діяти в усіх органах державної влади, підприємствах, установах організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що директор відокремленого структурного підрозділу Тальнівський будівельно - економічний коледж в даному випадку лише представляв інтереси Уманського національного університету садівництва.

Крім того, як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відокремлений структурний підрозділ Тальнівський будівельно - економічний коледж Уманського національного університету садівництва не є юридичною особою, а тому не може бути стороною у господарському процесі.

Згоди позивача на заміну первісного відповідача до суду не надходило, а тому в силу приписів ст. 24 ГПУ України така заміна не допускається.

В пункті 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про банки і банківську діяльність», юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язався поставити споживачу природний газ в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав та поставив відповідачу у грудні 2014 року природний газ в обсязі 14 968 м. куб. на загальну суму 115 811 грн. 01 коп., що підтверджується копією акту приймання - передачі природного газу від 31 грудня 2014 року (т. 1 а.с. 25).

Загальна вартість 1000 м3 газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2%) до ціни газу становить 2 841 грн. 26 коп., крім того ПДВ 568 грн. 25 коп. Разом 3 409 грн. 51 коп. (п. 4.2.2. договору).

В подальшому додатковим договором №14/6 від 31 грудня 2014 року до Договору сторонами було змінено загальну вартість 1000 м3 газу, яка склала 7 297 грн. 20 коп.

Як зазначав позивач у позовній заяві, відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого газу виконав частково, сплативши позивачу 98 617 грн. 22 коп.

Отже, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у грудні 2014 року на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 14 березня 2014 року за №13/13358/П-14/1 в розмірі 17 193 грн. 79 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.6. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, згідно діючих тарифів.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 - го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, з урахуванням п. 4.6. Договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений природний газ у грудні 2014 року 05 січня 2015 року включно.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт постачання природного газу є доведеним, у свою чергу відповідач не надав первинних бухгалтерських документів на підтвердження погашення заборгованості. Колегія суддів також враховує пояснення позивача, що частина коштів, сплачена відповідачем за отриманий природний газ була зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості за попередній період, у зв'язку з чим, сума боргу в розмірі 17 193 грн. 79 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

У відповідності до п. 6.2.2. Договору поставки у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 14 166 грн. 42 коп. пені нарахованої за період з 06 січня 2015 року по 05 липня 2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення 20 134 грн. 95 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 1 361 грн. 09 коп. - 3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено, що розрахунок пені, річних та інфляційних втрат здійснено позивачем в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив суму заявлених до стягнення пені, річних та інфляційних, а тому з відповідача підлягає стягненню 1 361 грн. 09 коп. - 3% річних, 20 134 грн. 95 коп. інфляційних втрат та 14 166 грн. 42 коп. пені.

Зважаючи на встановленні обставини, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неналежного відповідача у справі, а також про недоведеність факту наявності заборгованості.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Уманського національного університету садівництва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2016 року по справі № 925/1802/15 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 925/1802/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

І.М. Скрипка