Рішення

від 18.01.2008 по справі 2-25/08

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-25/08 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2008 року СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬ КОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Слоквен ко Г.П., при секретарі - Чоп Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Сол оне справу за позовом ОСОБА _1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Василівської сільс ької ради Солонянського райо ну Дніпропетровської област і, виконкому Новоолександрів ської сільської ради Дніпроп етровського району Дніпропе тровської області про визнан ня частково недійсним рішенн я виконавчого комітету, визн ання частково недійсним свід оцтва на право приватної вла сності на домоволодіння та в изнання права власності Ніаі астину домоволодіння в поряд ку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням доп овнень від 14 листопада 2007 року, 19 грудня 2 007 року, звернувся до с уду з позовом до відповідачі в про визнання частково неді йсним рішення виконавчого ко мітету Василівської сільськ ої ради Солонянського району Дніпропетровської області, визнання частково недійсним свідоцтва на право приватно ї власності на домоволодіння та визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування за зако ном. На обґрунтування позовн их вимог посилається на те, що його батькам належав житлов ий будинок АДРЕСА_1. Після смерті у 197 0 році батька, спадщ ину шляхом фактичного вступу в управління і керування спа дковим майном, в т.ч. будинком прийняла дружина померлого т а діти померлого - позивач та в ідповідач ОСОБА_2 Тому піс ля смерті спадкодавця, кожно му з спадкоємців стало належ ати по 1/6 частині домоволодінн я. Свідоцтво про право на спад щину ні ким з вказаних осіб от римано не було.

Після смерті у 1981 році матері , позивач та відповідач ОСО БА_2 як діти померлої прийня ли спадок шляхом фактичного вступу в управління і керува ння спадковим майном, в т.ч. бу динком, при цьому свідоцтво п ро право на спадщину вони не о тримували.

Влітку 2007 року відповідач ОСОБА_2 став перешкоджати й ому в користуванні домоволод інням по АДРЕСА_1, оскільк и згідно свідоцтва про право власності, саме відповідач ОСОБА_2 є власником вказано го домоволодіння.

Прохає суд встановити факт прийняття ним спадщини післ я смерті батьків, визнавши за ним право власності на 1/2 част ину домоволодіння по АДРЕС А_1 в порядку спадкування за законом, визнати незаконним та скасувати рішення виконк ому Василівської сільської р ади від 10 вересня 1996 року про за твердження права власності' на вказане

домоволодіння за відповід ачем ОСОБА_2 Також прохає визнати частково недійсним т а скасувати свідоцтво на пра во приватної власності на до моволодіння по АДРЕСА_1, в идане 13 грудня 1996 року відповід ачеві ОСОБА_2

В судовому засіданні позив ач та його представник позов ні вимоги підтримали повніст ю і пояснили, що він та відпові дач ОСОБА_2 є рідними брат ами. їх батькам належав житло вий будинок АДРЕСА_1. Післ я смерті у 1970 році батька, спадщ ину фактично прийняла дружин а померлого та він з відповід ачем ОСОБА_2, як діти помер лого. Тому після смерті спадк одавця, кожному з спадкоємці в стало належати по 1/6 частині домоволодіння. До нотаріаль ної контори з приводу отрима ння свідоцтва про право на сп адщину ніхто не звертався.

Після смерті у 1981 році матері , позивач та відповідач ОСО БА_2 як діти померлої прийня ли її спадок шляхом фактично го вступу в спадкування буди нком, при цьому свідоцтво про право на спадщину вони не отр имували.

Влітку 2007 року він дізнався, що відповідач ОСОБА_2 офор мив право власності на домов олодіння по АДРЕСА_1 на се бе, хоча вони обидва мають пра во на цей будинок.

Відповідач ОСОБА_3 в суд овому засіданні позов не виз нав і пояснив, що хату де жили їх з позивачем батьки затопи в колгосп, при цьому колгосп в ідшкодував суму будинку. Піс ля цього він перевіз частину затопленої хати, що зміг спас ти. А потім купив нову хату для батька і матері. Після смерті батька, він став кожну зиму за бирати мати до себе в п.Мирний , а влітку вона поверталась в с .Антонівка. Позивач же матері не допомагав. У 1982 році після с мерті матері, він збирався оф ормити хату на себе. Коли він с казав про це позивачеві, то по зивач не захотів допомагати в цьому питанні. Після оформл ення права власності на хату в с.Антонівка на себе, він доз волив користуватися позивач еві своїм городом і навіть по зивач жив в цій хаті.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданн і заперечував проти задоволе ння позову і пояснив, що позив ач не довів своє право на спір ний будинок, оскільки ним не д оведено факт прийняття спадщ ини після померлих батьків, д о нотаріальної контори для п рийняття спадщини відповіда ч не звертався. Про оформленн я спадщини відповідачем у 1996 р оці знав, що підтверджується поясненнями свідків.

Представник відповідача - в иконкому Василівської сільс ької ради в судовому засідан ні заперечувала проти задово лення позову і пояснила, що ви знання права власності на бу динок по АДРЕСА_1 було про ведено на законних підставах , відповідно до діючого на той час законодавства. Пояснила , за погосподарскими книгами з 1967 по 1982 рік записи про реєстр ацію позивача та відповідача у с.Антонівка відсутня. Нумер ація будинку АДРЕСА_1 відс утня.

Представник відповідача - в иконкому Новоолександрівсь кої сільської ради в судове з асідання не з'явився. Згідно л иста справу прохали розгляда ти в відсутність їх представ ника. Проти задоволення позо ву не заперечували.

Представник третьої особи - Солонянського бюро технічн ої інвентаризації в судовому засіданні пояснив, що оспорю ваний будинок

збудовано у 1917 році. Відповід но до документів про оформле ння права власності, будинок оформили за відповідачем по справі і з 199 6 року відповідач став власником даного будинк у.

Третя особа - Солонянська де ржавна нотаріальна контора в судове засідання не з'явилас я. Згідно листа справу прохал а розглядати в відсутність ї х представника.

Свідок ОСОБА_3 в судовом у засіданні пояснив, що у 1996 роц і його батько - відповідач О СОБА_2 запропонував позивач еві приватизувати земельну д ілянку. Батько оформив докум енти на приватизацію. За 11 рок ів землю не приватизували. Ба буся - ОСОБА_4 жила в АДРЕ СА_1. Дідусь ОСОБА_5 теж жи в у цьому будинку.

Свідок ОСОБА_6 в судовом у засіданні пояснила, що пози вач знав з 1996 року що відповіда ч приватизував будинок. Відп овідач та позивач користувал ись землею спільно і ніяких п итань в них не було.

Свідок ОСОБА_7 яка є приє мною донькою позивача, в судо вому засіданні пояснила, що у 1970 році бабуся поділила гроші за будинок між дітьми. Позива ч жив у старій хаті. У 1994 році ві дповідач сказав, що приватиз ував будинок. Землею користу вались спільно. У сільській р аді не підтвердили, що була пр иватизація. Першу хату затоп ило, другу хату купили без док ументів.

Суд, заслухавши позивача т а його представника, відпові дача ОСОБА_2 та його предс тавника, представника відпов ідача виконкому Василівсько ї сільської ради, третю особу , свідків, дослідивши матеріа ли справи, приходить до висно вку, що в задоволенні позову н еобхідно відмовити виходячи з наступного.

В судовому засіданні вста новлено, що позивач та відпов ідач ОСОБА_2 є рідними бра тами та дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.8), які проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно рішенням виконкому Василівської сільської ради від 10.09.1996 року затверджено за в ідповідачем ОСОБА_2 право власності на жилий будинок в с.Антонівка (а.с.19). Відповідно до вказаного рішення, 13 грудня 1996 року відповідачеві ОСОБА _2 було видано свідоцтво про право приватної власності н а домоволодіння по АДРЕСА_1 Солонянского району (а.с.20,12 0) .

На замовлення відповідача ОСОБА_2, була проведена пе рвинна інвентаризація даног о будинку, що підтверджуєтьс я технічним паспортом ТОВ "Аб ріс" від 09.12.1996 року (а.с 11-14,118).

Земельна ділянка для будів ництва та обслуговування жит лового будинку, господарськи х будівель і споруд по АДРЕ СА_1, закріплена за відповід ачем ОСОБА_3 в установлено му законом порядку, що підтве рджується державним актом (а .с. 77), витягом з рішення Новоале ксандрівської сільської рад и (а.с.78), актом встановлення меж земельної ділянки (а.с.7 9).

В судовому засіданні позив ачем не було доведено, що спір ний будинок по АДРЕСА_1, як ий належить на праві власнос ті відповідачеві ОСОБА_2 є тим самим будинком, в якому жи ли батьки позивача та відпов ідача ОСОБА_2 Згідно довід ки

Василівської сільської ра ди (а.с.67), ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали в с.Антонівка за такими адресами: 1944-194 6 рік та 1950-195 2 рік - назва вулиць відсутня; 194 7-1949 рік - АДРЕСА_2; 1953-1957 - АДРЕС А_3; 1958-1960 - АДРЕСА_4; за 1961--1963 рік записи відсутні; 1964-1966 - АДРЕСА _5. Вказане також підтверджу ється витягами з погосподарс ьких книг (а.с.50-65).

Згідно пояснень позивача т а відповідача ОСОБА_2, жод ного документу на будинок за життя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не виготовляли і право власн ості не реєстрували.

Відповідно до іншої довідк и Василівської сільської рад и (а.с.38), в період з 1971 року по 1982 рі к в с.Антонівка нумерація буд инків та назви вулиць відсут ні.

Довідки Виконавчого коміт ету Василівської сільської р ади від 22.04.1988 р.(а.с.15) про те, що поз ивач успадкував після смерті батьків будинок в с.Антонівк а (без зазначення який саме бу динок: його номеру та вулиці), не може бути прийнято судом я к належний доказ, оскільки до відки сільської ради не є пра вовстановлюючими документа ми або документами, що посвід чують факт прийняття спадщин и. З аналогічних підстав не мо жуть бути враховані судом, у я кості належного доказу підтв ердження права власності на спірну будівлю, відповідь Ви конавчого комітету Солонянс ької районної ради від 11.07.1989 рок у на скаргу позивача(а.с.16) та ві дповідь Виконавчого комітет у Дніпропетровської районно ї ради від 31.08.1989 року(а.с.17). Надані в якості підтвердження прож ивання та понесення витрат, щ одо утримання спірного будин ку - квитанції (а.с.69-75), суд не мож е взяти до уваги як належні до кази, оскільки з них не вбачає ться за який саме будинок бул и сплачені податки та витрат и за спожиту електроенергію.

Крім того, в судовому засіда нні не знайшло свого підтвер дження і факт прийняття спад щини позивачем та відповідач ем ОСОБА_2 після смерті ба тьків, оскільки згідно довід ки Солонянської державної но таріальної контори (а.с.36), післ я померлих ІНФОРМАЦІЯ_2 ро ку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 не відкривал ися спадкові справи, а позива чем не доведено факту прийня ття спадщини після смерті ба тьків шляхом фактичного всту пу в управління спадковим ма йном.

Таким чином, з урахування вк азаного, суд приходить до вис новку, що відсутні достатні п ідстави для задоволення позо ву.

На підставі наведеного, кер уючись ст.86,529,549 ЦК України 1963 рок у, ст.375, 376, 392 ЦК України 2003 року, ст.с т.10,11, 57,60,88,212,213,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСО БА_1 до ОСОБА_2, виконавчо го комітету Василівської сіл ьської ради Солонянського ра йону Дніпропетровської обла сті, виконкому Новоолександр івської сільської ради Дніпр опетровського району Дніпро петровської області про визн ання частково недійсним ріше ння виконавчого комітету, ви знання частково недійсним св ідоцтва на право

приватної власності на до моволодіння та визнання прав а власності на1/2 частину домов олодіння в порядку спадкуван ня за законом, відмовити.

Рішення може бути оскарже не до Дніпропетровського апе ляційного суду через районни й суд, шляхом подання протяго м десяти днів з дня його прого лошення заяви про апеляційне оскарження та протягом двад цяти днів з дня подачі заяви п ро апеляційне оскарження под анням апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бут и подана без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження протягом десяти дн ів з дня проголошення рішенн я.