Рішення

від 16.05.2016 по справі 922/1227/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2016 р.Справа № 922/1227/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Вершина, ЛТД", м. Харків до Фірма "Трикотажне об'єднання" , м. Харків про визнання дійсним договору та визнання права власності за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за дов. № б/н від 28.03.2016 року

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вершина, ЛТД", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фірми "Трикотажне об'єднання", про: визнання дійсним договором купівлі-продажу від 16 березня 1998 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вершина, ЛТД" та Фірмою "Трикотажне об'єднання", за яким позивач придбав у власність у відповідача споруду ремонтного участку площею 210,5 кв.м. за адресою: місто Харків, вулиця Основ'янська 55; визнання права власності за позивачем на нежитлову споруду ремонтного участку площею 210,5 кв.м., за адресою: місто Харків, вулиця Основ'янська. 55.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що між позивачем та відповідачем 16 березня 1998 року було укладено договір № 4/4 купівлі-продажу, відповідно до якого позивачем було придбано у власність у відповідача споруду ремонтного участку загальною площею 210,5 кв.м., за адресою: місто Харків, вулиця Основ'янська, 55, сторонами даний договір було виконано в повному обсязі, однак, в зв'язку зі зміною законодавства, у позивача виникла необхідність нотаріального посвідчення спірного договір, але відповідач ухиляється від даної дії (нотаріального посвідчення), внаслідок чого порушує права та інтереси позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 квітня 2016 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1227/16 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 16 травня 2016 року.

20 квітня 2016 року через канцелярію суду від представника позивача супровідним листом (вх. № 13332 від 20 квітня 2016 року) надійшов пакет документів, дані документи судом долучено до матеріалів справи.

26 квітня від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 14047 від 26 квітня 2016 року) відповідно до якої відповідач повністю визнає позовні вимоги позивача та просить суд розглядати вказану справу без участі його представника.

В призначене судове засідання 16 травня 2016 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд долучити до матеріалів справи супровідним листом пакет документів, дані документи судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 15832 від 16 травня 2016 року.

Відповідач свого уповноваженого представника в призначене судове засідання не направив; про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та заявою відповідача (арк. спр. 27, 28).

Суд, розглянувши заяву відповідача про розгляд справи без участі його представника, проти задоволення якої не заперечував представник позивача, враховуючи принцип диспозитивності права учасників процесу на участь у судовому процесі та з огляду на невизнання явки учасників судового процесу в засідання суду обов'язковою, враховуючи приписи ст.ст.22 ГПК України, вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про розгляд справи без участі його представника.

В судовому засіданні 16 травня 2016 року представник позивача не виявив наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних вимог, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16 березня 1998 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено договір № 4/4 купівлі-продажу.

Відповідно до розділу № 1 договору, продавець зобов'язується продати належну йому на праві власності будівлю ремонтного участку площею 210,5 кв.м., видалене з комплексу споруд котельної фабрики трикотажного полотна та х/б виробів по вулиці Основ'янська, 55 в м. Харкові, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити обумовлену даним договором суму за вказану будівлю. Вартість будівлі, яка продається, визначається протоколом погодження договірної ціни, складеним на момент укладення даного договору та додається до договору, як невід'ємна частина.

Після кінцевого розрахунку між сторонами, про складається окремий акт, до покупця переходить право власності на придбане майно, яке він в подальшому оформлює згідно діючого законодавства (п. 2.4 договору).

Вартість будівлі ремонтного участку складає 834 гривні, з врахуванням ПДВ 139 грн. Кінцевий розрахунок повинен бути проведений не пізніше 25 березня 1998 року (п. 2.5 договору).

Згідно п. 5.1 договору, строк дії договору встановлюється з 25 лютого 1998 року по 25 березня 1998 року.

Відповідно до ОСОБА_1 (додатку до договору купівлі-продажу № 4/4 від 16 березня 1998 року) від 20 березня 1998 року, продавець (відповідач по справі) передав, а покупець (позивач по справі) прийняв у власність будівлю ремонтного участку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Основ'янська. 55, загальною площею 210,5 кв.м. Усі розрахунки за будівлю до підписання даного ОСОБА_1 сторонами проведені в повному обсязі, претензій один до одного не мають.

Як стверджує позивач у позовній заяві, ним виконані усі умови спірного договору, однак, у зв'язку зі зміною законодавства, виникла необхідність нотаріального посвідчення вказаного договору, втім відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору № 4/4 купівлі-продажу від 16 березня 1998 року, чим порушує майнові права та інтереси позивача, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст. 153 та ст. 154 Цивільного кодексу Української РСР РСР (в редакції, чинній на моменту укладення договору), договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась.

Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом (ст. 86 вказаного Кодексу).

За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу майна належить власнику (ст. 224, 225 Цивільного кодексу Української РСР)

Згідно ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як зазначалося вище в даному рішенні суду, договір купівлі-продажу від 16 березня 1998 року за № 4/4 укладено правомочними особами та у формі, які відповідала нормам ЦК Української РСР (в чинній на момент укладення договору редакції); на підтвердження виконання умов договору сторонами складено ОСОБА_1 (додаток до договору купівлі-продажу № 4/4 від 16 березня 1998 року) від 20 березня 1998 року за яким відповідачем передано, а позивачем одержано у власність будівлю ремонтного участку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Основ'янська, 55, загальною площею 210,5 кв.м.; між сторонами проведено повний розрахунок за договором та відсутні претензій щодо одна до одної. З матеріалів справи вбачається прийняття позивачем на баланс предмету договору - вищевказаної споруди (виробничий будинок за адресою місто Харків, вулиця Основ'янська, № 55, площа 210,5 кв.м.).

01 січня 2004 року набув чинності Цивільний кодекс України яким, зокрема, визначено вчинення правочину у формі, встановленій законом; укладення договорів купівлі-продажу, в тому числі нерухомого майна, у письмовій формі з нотаріальним посвідченням та державній реєстрації (ст. ст. 203, 657 ЦК України). В редакції ст. 220 ЦК України (редакція, чинна з 01 січня 2004 року) якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Водночас, згідно прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як з'ясовано судом, позивачем (після укладення та виконання договору) не враховано необхідність подальшої державної реєстрації переходу права на майно (на майно, правовий режим якого підлягає державній реєстрації, право власності виникає в момент реєстрації переходу права); лише 03 березня 2016 року позивачем замовлено та одержано технічний паспорт на виробничий будинок, що знаходиться за адресою місто Харків, вулиця Основ'янська, № 55, нежитлова будівля літ. "1-А-1". Одномоментно, позивач звернувся до відповідача щодо нотаріального посвідчення договору, на яке (лист № 907 від 27.02.2016 р.) позивачу було відмовлено.

Отже, з матеріалів справи вбачається укладення договору у необхідній формі та вповноваженими особами (згідно вимог Цивільного кодексу, чинного на момент укладення договору), передання відповідачем і набуття позивачем майна, проведення повного розрахунку та, з огляду на зміни в ЦК України, ухилення відповідача від подальшого нотаріального посвідчення.

Враховуючи вище викладене в сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо визнання дійсним договору № 4/4 купівлі-продажу від 16 березня 1998 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вершина, ЛТД" та Фірмою "Трикотажне об'єднання", визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вершина, ЛТД" на нежитлову споруду ремонтного участку площею 210,5 кв.м. за адресою: місто Харків, вул. Основ'янська 55.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 2 756,00 грн. покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 128, 153, 154, 224, 225 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 220 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати дійсним договір № 4/4 купівлі-продажу від 16 березня 1998 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вершина, ЛТД" та Фірмою "Трикотажне об'єднання".

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вершина, ЛТД" (код ЄДРПОУ 31939034) на нежитлову споруду участку площею 210,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Основ'янська, 55.

Стягнути з Фірми "Трикотажне об'єднання" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, буд. 55, код ЄДРПОУ 00307454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вершина, ЛТД" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, 55, код ЄДРПОУ 31939034) 2 756,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 23.05.2016 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/1227/16