Постанова

від 20.12.2016 по справі 821/1324/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1324/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.А.

при секретарі - Рябчич А.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2016 року №0000341302, №0001461422, №0001471422, №0001491422, -

встановив:

16 вересня 2016 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп» (далі - позивач, ТОВ Агростеп ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області) з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000341302 від 05.09.2016 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 494246,17 грн. ОСОБА_4 позовні вимоги є предметом розгляду в адміністративній справі №821/1324/16.

27 вересня 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в справі №821/1398/16, у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.09.2016 р. №0001461422, №0001471422, №0001491422.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2016 року об'єднано в одне провадження адміністративну справу № 821/1324/16 та адміністративну справу № 821/1398/16, присвоївши об'єднаній справі спільний номер № 821/1324/16.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу від 27.07.2016 року, виданого ГУ ДФС у Херсонській області, згідно ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України на виконання ухвали від 08.07.2016 року слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О. за клопотанням сторони кримінального провадження №32016230000000035 від 13.05.2016 року слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Херсонській області майора податкової міліції ОСОБА_4 про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства проведено позапланову документальну невиїзну перевірку товариства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року. За результатами проведеної перевірки складено акт Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Агростеп (код 34933318) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 №82/21-22-14-04 від 10.08.2016 року. На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 05.09.2016 р. №0000341302, яким позивачу за порушення пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.170.9 ст.170 ПК України визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 494246,17 грн; №0001491422, яким позивачу за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2016 року в розмірі 121048 грн; №0001471422, яким позивачу за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 900822,50 грн; №0001461422, яким позивачу за порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 813287,00 грн. Позивач вважає, що дані податкові повідомлення - рішення прийнято контролюючим органом без з'ясування фактичних обставин та з порушенням чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини викладені в акті перевірки та запереченнях на адміністративний позов. Представник відповідача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятті відповідно до вимог діючого податкового законодавства.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

ТОВ "Агростеп" (код ЄДРПОУ 34933318) зареєстровано 16 березня 2007 року Генічеським районним управлінням юстиції Херсонської області за №15011020000001165. Взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 20.03.2007 року, на момент проведення перевірки перебувало на обліку в Генічеській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, як платник податків за основним місцем обліку. Товариство є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №200215915 від 01 травня 2015 року.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

На підставі наказу від 27.07.2016 року, виданого ГУ ДФС у Херсонській області, згідно ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України на виконання ухвали від 08.07.2016 року слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О. за клопотанням сторони кримінального провадження №32016230000000035 від 13.05.2016 року слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Херсонській області майора податкової міліції ОСОБА_4 про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства проведено позапланову документальну невиїзну перевірку товариства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року.

Під час перевірки використано данні інформаційних ресурсів ДФС України, а також матеріали кримінального провадження №3201623000000035 від 13 травня 2016 року, які передані СУ ФР ГУ ДФС у Херсонській області до управління податкового аудиту для проведення позапланової документальної перевірки ТОВ Агростеп та в яких наявні первинні бухгалтерські та звітні документи за період з 01.01.2015 року по 30.04.2016 року (т.1 а.с.15).

Таким чином, всі первинні документи, які використовувались при проведенні перевірки податковий орган отримав виключно з матеріалів кримінального провадження, що не заперечується сторонами.

Запити до товариства про надання інформації не подавались.

За наслідками перевірки ГУ ДФС у Херсонській області складено акт Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Агростеп (код 34933318) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 №82/21-22-14-04 від 10.08.2016 року (т.1 а.с. 12-36), висновком якого є порушення вимог п.44.1 ст.44,пп. 49.18.1 п.49.18 ст.49, п.119.2 ст.119, пп.134.1.1п.134.1 ст.134, п.164,2 ст.164, п.167.1 ст.167. п.168.1.1 п. 168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки №82/21-22-14-04 від 10.08.2016 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 05.09.2016 р. №0000341302, яким позивачу за порушення пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.170.9 ст.170 ПК України визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 494246,17 грн; №0001491422, яким позивачу за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2016 року в розмірі 121048 грн; №0001471422, яким позивачу за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 900822,50 грн; №0001461422, яким позивачу за порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 813287,00 грн.

Підставою для висновків акту перевірки та, як наслідок, для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідач зазначив, наступне:

- перевіркою встановлено не підтвердження витрат готівкових коштів, отриманих під звіт, які не перевірено та не повернуто платником у встановлений строк, на загальну суму 1111366,00 грн, в тому числі ОСОБА_5 707255,00 грн, ОСОБА_6 404111,00 грн, що призвело до не нарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 216712,20 грн;

- перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.15 по 30.04.16 встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та заниження суми ПДВ, яка сплачується до державного бюджету за лютий 2016 року на загальну суму 720658 грн, а також завищення податкового кредиту та від'ємного значення податкового кредиту за березень 2016 року на суму 212048 грн, в результаті допущених порушень податкового законодавства. Також позивачем не нарахований та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 57367,10 грн з доходу в розмірі 289880,50 грн виплаченого на користь платників податку за ознакою доходу 106 який виплачено за ордерами з каси підприємства без підпису керівника та касира;

- перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.15 встановлено його заниження на суму 1173287 грн.

При цьому надані позивачем первинні документи не дають змоги в повній мірі ідентифікувати господарські відносини, частина контрагентів не декларує взаємовідносин з позивачем, частина договорів укладена з однією метою - маніпулювання грошовими коштами, численні господарські операції позбавлені економічної доцільності та не містять первинних документів, які повинні бути складені за наявності таких господарських операцій. ТОВ Агростеп заперечує проти позиції податкового органу та вказує, що господарські операції пов'язані зі здійсненням товариством своєї господарської діяльності, понесені витрати зрештою призвели до збирання врожаю в кількості достатній для отримання прибутку, а тому відсутні підстави вважати такі господарські операції позбавленими економічної доцільності. Оскільки господарські операції з контрагентами є реальними то відсутні правові підстави для винесення спірних податкових повідомлень-рішень з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Стосовно порушень податкового законодавства громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, позивач стверджує,що до авансових звітів додані належні первинні документи які в повній мірі дають змогу ідентифікувати ким, кому, на підставі яких документів та за що були сплачені кошти. Стосовно порушень при виплаті доходів платникам податків - власникам земельних паїв в розмірі 840075,00 грн то з них було сплачено податок на доходи фізичних осіб в розмірі 126011,25 грн.

При вирішенні спору по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.09.2016 року №0000341302 суд зазначає наступне.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1 ст.44 ПК України).

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст.44 ПК України).

З аналізу даних норм суд дійшов висновку, що законодавець зобов'язує платника податків, яким є ТОВ Агростеп здійснювати облік своїх доходів та своїх витрат пов'язаних з визначенням об'єкту оподаткування або податкових зобов'язань лише на підставі належних первинних документів зберігання яких протягом 1095 днів є прямим обов'язком платника податків. Дані норми викладені в імперативній формі, що позбавляє позивача можливості вчинення альтернативних дій.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України).

Перевіркою встановлено, що за окремими видатковими ордерами без підпису керівника та касира з каси підприємства списувались готівкові кошти на виплату за використання земельного паю на загальну суму 840075,00 грн при відсутності видаткових відомостей на видачу готівки, що на думку податкового органу унеможливлює здійснення перевірки повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб власникам земельного паю.

При цьому в адміністративному позові товариство зазначає, що згідно видаткових ордерів за серпень-грудень 2015 року були видані грошові кошти за земельні паї 2015 року в розмірі 840075,00 грн, але в наданому до Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 кварта 2015 року (форма №1ДФ) задекларовано виплату доходів власникам земельного паю на загальну суму 550194,58 грн. Однак товариством сплачено податок на доходи фізичних осіб в розмірі 120200 грн (що еквівалентно сумі виплаченого доходу в розмірі 801333,33 грн), що правда ця сплата відбулась в лютому 2016 року в розмірі 100200 грн. та квітні 2016 року в розмірі 20000 грн.

Суд звертає увагу позивача, що він не доводить реальність отримання власниками паю доходів в розмірі 289880,42 грн, яка є рештою від 840075,00 грн після сплати з них 550194,58 грн, а лише зазначає про сплату податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, сума в 289880,42 грн, яка списана з каси підприємства не брала участі в сплаті за земельні паї, а товариство не спростувало доводи податкового органу про списання такої суми без належних на те підстав, оскільки не надало доказів підписання видаткових ордерів керівником та касиром, які не надало доказів наявності видаткових відомостей про виплату цих коштів.

В розумінні податкового законодавства зазначена сума є доходом фізичних осіб платників податку, які її отримали з каси підприємства, який підлягав оподаткуванню за нормами ст.167 ПК України чинними на момент списання коштів.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків (п.167.1 ст.167 ПК України).

Таким чином, з урахуванням викладеного податковий орган нарахував до сплати податок на доходи фізичних осіб з суми 289880,42 грн в розмірі 57367,10 грн.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу (п.119.2 ст.119 ПК України).

Позивач не заперечує, що звіти форми №1ДФ за 1-3 квартали 2015 року та за 1 квартал 2016 року до Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області не подавались, не довів позивач і подання до податкового органу уточнених розрахунків.

Враховуючи порушення товариством п.119.2 ст.119 ПК України до нього застосовано штраф у розмірі 1020 грн.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: …сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу (пп.164.2.11 п.164.2 ст.164 ПК України).

Наказом Міністерства доходів і зборів України Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання №845 від 24.12.2013 (який був чинним у період з 24 грудня 2013 року по 28 вересня 2015 року) затверджено звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання Звіту.

Дія абзаців першого та другого цього пункту поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, оплачених з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів.

При цьому, якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі - платнику податку, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі і строк подання Звіту не перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами) (п.2 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт).

В звіті підлягають заповненню графи податковий номер, або серія паспорта , звіт затверджено в сумі словами , керівник підпис, дата , звіт перевірено, бухгалтер, підпис, дата , розписка про прийняття на перевірку авансового звіту з зазначенням відповідних даних.

Зворотній бік Звіту передбачає обов'язкову для заповнення графу Кому, за що і на підставі якого документа заплачено тобто до такого звіту належить додати конкретний платіжний документ, який підтвердить використання коштів конкретною особою та первинний документ який дає можливість встановити кому сплачено кошти, а також первинний документ на підставі якого відбулась сплата коштів.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк (до закінчення третього або п'ятого, а в окремих випадках десятого чи двадцятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт), то така сума підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 167.1 статті 167 розділу IV Кодексу за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. У разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку (п.3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт).

Суд зазначає, що авансові звіти, які використовувались позивачем оформлені неналежним чином, оскільки форма авансового звіту не відповідає вимогам Наказу Міністерства доходів і зборів України Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання №845 від 24.12.2013, оскільки вони оформлені у відповідності до Наказу Міністерства фінансів України №1276 від 05.12.2012 року який втратив чинність 24.12.2013 року.

До авансових звітів не додано підтверджуючих документів, які дають можливість в повній мірі ідентифікувати витрачання коштів підзвітними особами, в поде яких звітах взагалі відсутні підтверджувальні документи, звіти не містять податкового номера (серії паспорту)підзвітних осіб, не містять дати їх підписання керівником та дати їх перевірки бухгалтером, не містять розписок про прийняття авансових звітів на перевірку, не містять доказів проведення відповідних сум через відповідні бухгалтерські рахунки ОСОБА_4 та Кредит, частина документів доданих до авансових звітів не відноситься до господарської діяльності товариства.

Позивач стверджує, що належними доказами витрачання ОСОБА_5 грошових коштів в розмірі 707255,00 грн є довідки-розрахунки на придбання сільськогосподарської техніки, але суд не може погодитись з такою позицією, оскільки, наприклад, додані до авансового звіту ОСОБА_5 №4 від 30 січня 2015 року документи взагалі не дають змоги ідентифікувати будь-яку його участь в процесі придбання дощувальної машини як не дають змоги встановити її ціну. З досліджених матеріалів суд не може дійти висновку про належне підтвердження витрачання 707255,00 грн громадянином ОСОБА_5, як наслідок нарахування податку на доходи фізичних осіб з відповідної суми є правомірним, доказів протилежного сторони суду не надали.

В підтвердження того, що кошти отримані під звіт ОСОБА_7 в сумі 404111 грн були використані на оплату послуг пов'язаних зі зрошенням посівів сої, позивач надав копії квитанцій, які суд не приймає до уваги з таких підстав.

Відповідно до квитанцій документується сплата ТОВ ВДМ Азов-Дон через ОСОБА_7 послуг за водопостачання, жодна з квитанцій не містить посилання на ТОВ Агростеп , тобто, з каси ТОВ Агростеп ОСОБА_7 отримувала кошти, а потім цими коштами ТОВ ВДМ Азов-Дон сплачувало свої витрати на водопостачання. При цьому ОСОБА_7 в звітах про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт використовувала квитанції ТОВ ВДМ Азов-Дон , в якості доказу належної витрати коштів ТОВ Агростеп .

З досліджених матеріалів суд дійшов висновку про належне підтвердження витрачання 404111,00 грн громадянкою ОСОБА_7, як наслідок нарахування податку на доходи фізичних осіб з відповідної суми є правомірним, доказів протилежного сторони суду не надали.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом (п.176.2 ст.176 ПК України).

Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу (п.127.1 ст.127 ПК України).

Товариство не надало доказів наявності обставин для не нарахування штрафів передбачених ст.127 ПК України.

З урахуванням викладеного суд не встановив протиправності податкового повідомлення-рішення від 05.09.2016 року №0000341302.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 05.09.2016 року №0001491422, №0001471422, суд зазначає наступне.

За вимогами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

ОСОБА_8 з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

ОСОБА_8 положень статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що для включення ТОВ "Агростеп" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість достатніми підставами мають бути: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, належним чином оформлена первинна бухгалтерська документація.

Преамбула до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачає, що цей ОСОБА_9 визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

ОСОБА_9 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

ОСОБА_8 з вимогами ст. 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 січня 2011 року у справі № 21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 27.03.2012 по справі № 21-737во10 зауважив, що факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами, зокрема:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідачем, відповідно до акту перевірки та письмових заперечень, не визнається правомірність формування податкового кредиту за лютий 2016 року в розмірі 841706 грн. В ході перевірки встановлено, що в лютому 2016 року ТОВ Агростеп здійснювало придбання селітри у наступних підприємств:

ТОВ Оушен Маркет (код 39872695) договір купівлі-продажу №4/03 від 25.02.2016 року на придбання селітри у кількості 95 тонн на суму 1026000 грн;

ТОВ БК Рамзес 2015 (код 40044499) договір купівлі-продажу №8/02 від 25.02.2016 року на придбання селітри 120 тонн на суму 1296000 грн;

ТОВ Датлін (код 40211053) договір купівлі-продажу №4/03 від 25.02.2016 року на придбання селітри 90 тонн на суму 909000 грн;

ТОВ Бонпассаж (код 39926939) договір купівлі-продажу №9-02 від 02.02.2016 року на придбання селітри 175 тонн на суму 1767500 грн.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

ТОВ Оушен Маркет (код 39872695) взято на облік 03.07.2015 року в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві. З моменту реєстрації платником ПДВ по теперішній час ТОВ „Оушен Маркет» надано звітність з ПДВ до органів Державної фіскальної служби за один податковий період - лютий 2016 року.

ОСОБА_8 баз даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ Оушен Маркет було зареєстровано протягом лютого, березня, квітня 2016 року податкові накладні на придбання однієї групи товарів (палива моторного альтернативного, газу скрапленого, бензину, транспортних послуг на загальну суму ПДВ 1936538 грн.) та реалізацію іншої групи товарів, яка взагалі не співпадає з номеклатурою придбаних товарів (будівельних матеріалів, транспортно-еспедиційних послуг, кукурудзи, ячменю, селітри та ін. на загальну суму ПДВ 1935422 грн.).

ТОВ „Датлін» (код 40211053) взято на облік 05.01.2016 року в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві. З моменту реєстрації платником ПДВ по теперішній час ТОВ „Датлін» надано звітність з ПДВ до органів Державної фіскальної служби за один податковий період - лютий 2016 року. ОСОБА_8 баз даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ Датлін протягом лютого, березня 2016 року реєструє податкові накладні на придбання однієї товарів (сигарет, цегли, маркетингових послуг, меблів на загальну суму ПДВ 3590131 грн.) та реалізацію іншої групи товарів, яка взагалі не співпадає з номенклатурою придбаних товарів (селітри, дизельного пального, олії соняшникової та ін. на загальну суму ПДВ 3590099 грн.)

ТОВ Бонпассаж (код 39926939) взято на облік 03.08.2015 року у ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві. З моменту реєстрації платником ПДВ по теперішній час ТОВ „Бонпассаж» надано звітність з ПДВ до органів Державної фіскальної служби за два податкові періоди - січень (з показниками, що свідчать про відсутність господарської діяльності) та лютий 2016 року. ОСОБА_8 баз даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ Бонпассаж реєструє протягом лютого, березня 2016 року податкові накладні на придбання однієї групи товарів (газу скрапленого, хек в тушках, цукру, кільки, філе курячого, фотоальбомів, сигарет, пангасіусу на загальну суму ПДВ 3004715 грн.) та реалізацію іншої групи товарів, яка взагалі не співпадає з номенклатурою придбаних товарів (будівельних матеріалів, свинцю в чушках, ящиків картонних, цитрусових, овочів, селітри, послуг з ремонту та ін. на загальну суму ПДВ 2997839 грн.).

ТОВ „БК Рамзес 2015» (код 40044499) взято на облік 02.10.2015 року в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві. З моменту реєстрації платником ПДВ по теперішній час ТОВ „БК Рамзес 2015» надано звітність з ПДВ до органів Державної фіскальної служби за один податковий період - березень 2016 року.

ОСОБА_8 баз даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ Бонпассаж реєструє протягом березня 2016 року податкові накладні на придбання однієї групи товарів (палива моторного альтернативного, газу скрапленого, бензину, дизельного пального на загальну суму ПДВ 1290810 грн.) та реалізацію іншої групи товарів, яка взагалі не співпадає з номенклатурою придбаних товарів (селітри, транспортно-експедиційних послуг, кур'єрських послуг, картону, оренда електрообладнання на ін. на загальну суму ПДВ 1288481 грн.).

ОСОБА_8 баз даних ІС Податковий блок встановлено, що ТОВ БК Рамзес 2015 у своїй звітності з ПДВ за березень 2016 року не відображає операції з реалізації селітри на адресу ТОВ Агростеп , у зв'язку з чим у позивача наявне завищення податкового кредиту на суму 217044 грн.

Документи, що підтверджують транспортування товару від постачальника до покупця у позивача відсутні.

Таким чином, перевіркою встановлено, що підприємства постачальники ТОВ „Оушен і 39872695), ТОВ „Датлін» (код 40211053), ТОВ „Бонпассаж» (код 39926939), ТОВ 2015» (код 40044499), не здійснювали операції з постачання товару (селітри) у лютому 2016 року на адресу ТОВ „Агростеп» , так як за період діяльності цих підприємств - лютий, березень 2016 року взагалі не встановлено операцій з придбання нимим селітри або схожої групи товарів.

Додатково слід зазначити, що угоди укладені ТОВ „Агростеп» з вищевказаними чи постачальниками селітри мали разовий характер, з березня 2016 року ТОВ Агростеп не декларує більше взаємовідносини з даними постачальниками.

З урахуванням викладеного діяльність ТОВ „Оушен Маркет» , ТОВ „Датлін» , ТОВ „Бонпассаж» , ТОВ БК Рамзес 2015 була спрямована лише на надання податкової вигоди третім особам, в даному випадку Т ОВ „Агростеп» , шляхом заниження ними сплати податків.

ОСОБА_8 оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками" станом на 01.04.2016 року у ТОВ „Агростеп» рахується кредиторська заборгованість по контрагентам ТОВ „Оушен Маркет» , ТОВ „Датлін» , ТОВ „Бонпассаж» , ТОВ БК Рамзес 2015» на загальну суму 5050236 грн. (в т.ч. ПДВ 841706), отже розрахунки за товар, який за твердженням товариства поставлений цими постачальниками, не проводились.

Виконання відповідних договорів купівлі-продажу підтверджується виключно податковими накладними та видатковими накладними, жодних інших первинних документів під час виконання господарських операцій сторонами не виготовлялось.

Суд констатує, що за господарськими операціями не складались акти приймання-передачі товару, не складались накладні на отримання товару, відсутні докази транспортування вантажу маса якого є досить суттєвою, неможливо ідентифікувати якість товару, відсутні докази попереднього аналізу ТОВ Агростеп господарської діяльності контрагентів-постачальників, з урахуванням знаходження останніх в м. Києві, не відомо чим керувалось товариство укладаючи три договори купівлі-продажу селітри поспіль за один день 25 лютого 2016 року з яких два договори на купівлю тонни селітри за ціною 10100 грн, а третій на купівлю за ціною 10800 грн за тонну.

Невідомо хто з представників товариства від'їздив до м. Київ, чим він від'їздив та яким чином потрапив в три адреси за один день, оскільки відсутні накази про відрядження керівництва, відсутні данні про списання пального на автомобільний транспорт відряджений до м. Київ, відсутні копії залізничних, автобусних або авіаквитків, що могли б підтвердити перебування керівника в м. Києві.

Окремо суд зазначає, що транспортування 305 тонн селітри потребує залучення вантажних транспортних засобів з відповідними первинними документами, в тому числі документами на вантаж, транспортні засоби необхідно або залучити або використати власні але в будь-якому разі така дія супроводжується певним комплексом первинних документів; також суд враховує ту обставину, що розрахунки за поставлений товар не здійснено натомість жоден з контрагентів не звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості або не направив на адресу товариства претензію щодо сплати відповідних коштів, якщо врахувати загальну суму контрактів в розмірі 5050236 грн то така позиція контрагентів та позивача викликає сумніви в наявності економічної доцільності таких операцій.

Сторони не довели наявність економічної мети направленої на отримання економічної вигоди щодо господарських операцій, натомість, як доказ протилежного, суд бере до уваги всі вищевикладені порушення та відсутність абсолютно всіх первинних документів бухгалтерського обліку, за винятком податкової накладної, видаткової накладної та договору купівлі-продажу стосовно кожного з контрагентів-постачальників. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції.

Проаналізувавши надані сторонами документи стосовно господарських відносин з ТОВ „Оушен Маркет» , ТОВ „Датлін» , ТОВ „Бонпассаж» , ТОВ БК Рамзес 2015» суд не встановив переконливих доказів розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності з цими контрагентами.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Втім податкова вигода може визнаватись необґрунтованою зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). Слід зазначити, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Товариство самостійно визначає для себе коло партнерів в різних сферах господарської діяльності, але воно повинно забезпечити доказову базу для належного підтвердження господарських операцій.

За таких обставин суд не може погодитись з позицією товариства про протиправність податкових повідомлень-рішень від 05.09.2016 року №0001491422, №0001471422.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.09.2016 року №0001461422 суд зазначає наступне.

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (пп.134.1.1 ст.134 ПК України).

Перевіркою встановлено, що ТОВ Агростеп (надавач) уклав договір про надання фінансової допомоги №1 від 10.03.15 року з ПАТ Волна (код 03785444) (отримувач). За умовами якого ТОВ Агростеп надає поворотну фінансову допомогу ПАТ Волна у розмірі 2000000 грн (п.2.1 договору). ОСОБА_8 з пп.4 п.4 договору строк надання фінансової допомоги розпочинається з моменту зарахування фінансової допомоги на рахунок отримувача і закінчується 31 грудня 2016 року. Відповідно до виписки банку за період 01.05.2013 року по 25.05.2016 року по рахунку №26003500061340, відкритого в ПАТ Креді ОСОБА_10 та оборотно-сальдової відомості ТОВ Агростеп по рахунку 311 Рахунки в банках , протягом 2015 року ТОВ Агростеп надано по договору №1 від 10.03.2015 року на адресу ПАТ Волна поворотну фінансову допомогу у розмірі 4030900 грн.

ПАТ Волна здійснено повернення поворотної фінансової допомоги протягом 2015 року в розмірі 5919200 грн, тобто розмір повернутої поворотної допомоги, згідно договору №1 від 10.03.2015 року перевищує розмір наданої поворотної фінансової допомоги на 1888300 грн.

Протягом періоду з 01.01.2016 по 30.04.2016 ТОВ Агростеп надано на адресу ПАТ Волна поворотну фінансову допомогу по договору №1 від 10.03.2015 у розмірі 2990900 грн, повернення здійснено на суму 6794000 грн, тобто розмір повернутої допомоги перевищив розмір наданої фінансової допомоги на 3803100 грн.

В подальшому сторони уклали додаткову угоду №1 від 03.07.2015 року до договору №1 від 10.03.2015 року, якою внесені зміни до п.2.1, р.3.2, п.3.3, п.4.1 (т.1 а.с. 38), встановлено, що зміни внесені в частині надання поворотної фінансової допомоги шляхом надання послуг по збору врожаю (ріпак, озима пшениця), товарів (дизпалива).

В запереченнях на акт перевірки (т.1 а.с. 39) позивач зазначає, що на виконання договору №1 від 10.03.2015 року ПАТ Волна надано поворотну фінансову допомогу, серед іншого, шляхом надання послуг по збору врожаю ріпаку в кількості 561 га на суму 392700,00 грн; шляхом надання послуг по збору врожаю озимої пшениці в кількості 600 га та ярового ячменю в кількості 236 га на загальну суму 585200,00 грн; шляхом передачі дизельного пального в кількості 25285 л на суму 412651,20 грн; шляхом передачі дизельного пального в кількості 30500 л на суму 497760,00 грн (т.1 а.с.90-93). Окремо на розрахунковий рахунок ПАТ Волна перераховано 4030900 грн.

Однак суд вважає, що фінансова допомога в такому вигляді суперечить її визначенню в податковому законодавстві та не відповідає ознакам наведеним в пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України.

Фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України).

Законодавець розуміє під поворотною фінансовою допомогою виключно суму грошових коштів, які надходять платнику податків (в даному випадку ПАТ Волна ) за договором та не передбачають плати за користування такими коштами в будь-якому вигляді. Наведене цілковито виключає надання такої допомоги товарами або послугами, як у випадку з додатковою угодою від 03.07.2015 року №1 за якою товарами та послугами надано допомоги на 2000000 грн.

Тобто грошові кошти повертаються виключно в тій самій сумі, що й надавались. Зазначене виключає можливість надати поворотну фінансову допомогу в сумі 4030900 грн, а отримати при поверненні 5919200 грн.

З урахуванням викладеного суд погоджується з позицією податкового органу, що грошові кошти в розмірі 1888300 грн не надавались ПАТ Волна в якості поворотної фінансової допомоги, як результат така сума підлягає оподаткуванню податком на прибуток у відповідності до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України.

При перевірці встановлено, що ТОВ Агростеп укладено з ПП Гандметалл и К договір від 01.07.2015 року №01/07-1 про надання механізованих послуг по збиранню сільськогосподарських культур комбайнами CLAS Lexion, John Deere.

За умовами договору товариство отримало відповідні послуги з залученням семи комбайнів на земельних ділянках загальною площею 3100 га (ріпак 1100 га, озима 1750, ячмінь 250 га). Актами прийому-передачі виконаних робіт від 14.07.2015 року та від 27.07.2015 року без номерів задокументовано виконання ПП Грандметалл и К наступних послуг на адресу ТОВ Агростеп , а саме: збір ріпаку -1059 га, збір врожаю пшениці -2347 га, збір врожаю ячменю - 236 га на загальну суму 2549400 грн без ПДВ.

Відповідно до виписки банку по рахунку №26003500061340 відкритого в ПАТ Креді ОСОБА_10 та оборотно-сальдових відомостей по рахунку 311 Рахунки в банках , 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками ТОВ Агростеп перерахувало на розрахунковий рахунок ПП Грандметалл и К грошові кошти в розмірі 2529963 грн.

Враховуючи, що за умовами договору (п.2.2. розділу 2 договору) збирання врожаю здійснюється методом прямого комбайнування на дизельному паливі замовника (ТОВ Агростеп ) між сторонами повинні укладатись певні первинні документи на підтвердження списання дизельного пального. Списання дизельного пального товариство повинно було відобразити у відповідних бухгалтерських рахунках, а також у відповідних відомостях, які за правилами ділового обороту повинні бути підписані повноважними представниками сторін.

ОСОБА_8 з п.2.3 розділу 2 договору вивіз зерна з поля відбувається власним або найманим транспортом замовника, тобто, наведене зумовлює використання вантажних транспортних засобів або залучення відповідних найманих транспортних засобів. Виконання зазначених дій передбачає видання певних первинних документів та проведення певних операцій по бухгалтерським рахункам, а при найманні транспортних засобів неодмінно укладається договір або інший документ, який фіксує факт найма транспортного засобу з зазначенням обов'язкових умов такого найму.

Проте жодних документів крім двох актів приймання-передачі виконаних послуг від 14 липня 2015 року та від 27 липня 2015 року сторони при виконання договору не склали, що видається не переконливим доказом виконання господарських зобов'язань при збиранні врожаю комбайнами. За правилами ділового обороту така господарська операція має свої специфічні особливості, а саме: списання суттєвої кількості пального, перебування на місці збору врожаю представників замовника, залучення вантажного транспорту для безперебійного вивезення зібраного врожаю на місце зберігання, проведення численних операцій по бухгалтерським рахункам які пов'язані зі списанням пального, створення відомостей про видачу дизельного пального та ін.

ПП Грандметалл и К в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік задекларовано дохід від будь-якої діяльності в розмірі 1 млн. грн., а якщо врахувати що основним видом діяльності приватного підприємства за КВЕД є 46.90 - інші види оптової торгівлі при відсутності основних засобів на підприємстві (відповідно до фінансового звіту малого підприємництва №1600014183 від 25.02.2016 року (форма №1-М)) можливо констатувати відсутність господарських операцій пов'язаних з виконанням договору від 01.07.2015 року №01/07-1 про надання механізованих послуг по збиранню сільськогосподарських культур комбайнами CLAS Lexion, John Deere.

З урахуванням викладеного суд погоджується з позицією податкового органу, що грошові кошти в розмірі 2529963 грн не надавались ПП Грандметалл и К за виконання господарських операцій якими обумовлена їх сплата, за відсутності доказів вчинення таких операцій, як результат така сума підлягає оподаткуванню податком на прибуток у відповідності до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України.

Враховуючи все викладене суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2016 року №0001461422.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Посилання позивача на договір про спільну діяльність між ТОВ Агростеп та ТОВ ВДМ Азов Дон суд до уваги не приймає, оскільки позивач не виконав свій обов'язок по реєстрації цього договору в податковому органі, в зв'язку з чим він перебуває поза правовим полем в розумінні податкового законодавства.

Суд не приймає до уваги надані представником позивача договори переуступки боргу, оскільки відсутні обов'язкові ати приймання-передачі боргу, а також відсутні письмові докази згоди дебіторів на переведення боргу, які є невід'ємними частинами договорів.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

ОСОБА_8 Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Первинні фінансові та бухгалтерські документи, надані позивачем є недостатніми для висновку про дійсне виконання господарських операцій з контрагентами в повному обсязі, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту та для формування витрат з податку на прибуток.

Позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про правомірність дій відповідача.

Наведене зумовлює правомірність спірних податкових повідомлень-рішень від 05.09.2016 року №0000341302, №0001461422, №0001471422, №0001491422.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 20 грудня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2016 року №0000341302, №0001461422, №0001471422, №0001491422 - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 26 грудня 2016 р.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 8.3.2.