Рішення

від 08.05.2007 по справі 37/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  37/200

08.05.07

За позовомСпільного українсько- чеського підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "РОКВА"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-заготівельне підприємство "Крамар - вторресурси"

Простягнення 57049,75 грн.

                                                                      Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача Кобилецький В.В.- представник за довіреністю № б/н від 25.01.2007 року;

Від відповідача  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Спільного українсько- чеського підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "РОКВА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-заготівельне підприємство "Крамар - вторресурси" про стягнення 57049,75 грн.  (54549,75 грн. –основний борг, витрати на юридичну допомогу –2500,00 грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав вимоги договору № 25-04/2006 від 25.04.2006 року, в зв'язку з чим у відповідача винкла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2007 р. порушено провадження у справі № 37/200, розгляд справи було призначено на 25.04.2007 року о 10-15.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду виписки з банківського рахунку, які підтверджують оплату боргу відповідачем за період з 07.03.2007 року по 13.04.2007 року в розмірі 4000,00 грн.

Представник відповідача 05.04.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/200 від 05.04.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2007 р. розгляд справи було відкладено відповідно до статті  77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача 08.05.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/200 від 05.04.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-заготівельне підприємство "Крамар - вторресурси" до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2006 року між Спільним українсько-чеським  підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "РОКВА" (Продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-заготівельне підприємство "Крамар - вторресурси" (Покупець),  було укладено Договір купівлі - продажу № 25-04/2006 (Договір), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця відходи власного виробництва - макулатуру (Товар), загальною вагою 100 тонн, а Покупець –прийняти зазначений товар з метою їх подальшої утилізації і сплатити ціну відповідно до умов, що зазначені в цьому договорі  (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3, 3.4 Договору загальна сума буде складатись з сум окремих партій товару, згідно видаткових накладних, супроводжуючих ці партії. Покупець зобов'язується сплачувати суми вказані в видаткових накладних, шляхом безготівкового їх перерахування на рахунок Продавця протягом п'яти банківських днів після поставки товару або передоплати. Зміна ціни одиниці товару може узгоджуватись за домовленістю сторін додатками до даного договору.

14.09.2006 року сторони підписали протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого встановили, що ціна за одну тону товару становить 528,00 грн.

На виконання умов Договору Спільне українсько-чеське  підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "РОКВА" за період з 25.04.2006 року по 23.10.2006 року здійснило поставку товару Товариству "Промислово-заготівельне підприємство "Крамар - вторресурси" на суму 200049,75 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи та актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний та узгоджений сторонами.

Таким чином, позивачем було виконано вимоги договору в повному обсязі та  поставлено відповідачу  товару на суму 200049,75 грн., проте Відповідач на виконання вимог Договору перерахував на рахунок грошові кошти у розмірі 145500,00 грн., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 38028,69 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Спільним українсько-чеським  підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "РОКВА" доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

  Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з доданої позивачем виписки з банківського рахунку, відповідач після порушення провадження у справі  сплатив частково суму основного боргу  позивачу в розмірі 4000,00 грн., а тому, приймаючи до уваги, що на момент вирішення спору по суті відповідач частково сплатив заборгованість за надані позивачем послуги, суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача у розмірі 50549,75 грн. документально підтверджена та відповідає обліковим даним позивача, а тому  позов Спільного українсько-чеського  підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "РОКВА" щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 50549,75 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-заготівельне підприємство "Крамар - вторресурси" визнається судом  обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати по оплаті юридичних послуг в розмірі 2500,00 грн, які пітдвержується платіжним дорученням № 126 від 02.03.2007 року.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник в господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані збитки суб'єкту, права або інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані доходи, які управнена сторона одержала б в разі неналежного виконання зобов'язань або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України відшкодування збитків є господарською санкцією. Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, й відшкодування збитків.  

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Таким чином, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. Перші три елементи розглядаються як об'єктивні умови відповідальності, доведення наявності на яких покладається на кредитора. Четвертий складовий елемент правопорушення -  вина є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов'язання. Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушення і шкодою. Навпаки, щоб звільнитись від відповідальності, боржник має довести відсутність своєї вини.

Позивач щодо наявності причинного зв'язку між невиконанням відповідачем договірних зобов'язань та збитками позивача обґрунтовує тим, що Спільне українсько-чеське  підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "РОКВА" було змушено укласти з фізичною особою -  підприємцем  договір доручення на ведення справ в господарському суді № 02.

Проте дані доводи позивача спростовуються наступним.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що укладення позивачем договору на ведення справ в господарському суді з іншим суб'єктом господарювання є його правом, а не обов'язком, оскільки норми ГПК України не зобов'язують позивача укладати договори з іншими особами на ведення справ в господарському суді.

Крім того, ст. ст.  44, 47 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено, що сторонами відшкодовуються тільки понесені ними адвокатські витрати.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193, 217, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 623, 625, 629, 655,  Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 28, 32,  33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,—

В И Р І Ш И В:                           

1.          Позовні вимоги  Спільного українсько-чеського  підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "РОКВА"  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-заготівельне підприємство "Крамар - вторресурси" (03061, м. Київ, Солом'янський район, вул.. Героїв Севастополя, 29, кв. 64, код ЄДРПОУ 32068819) на користь Спільного українсько-чеського  підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "РОКВА" (04107, м. Київ, вул.. Тропініна, 4-Б, код ЄДРПОУ 20042213) 50549 (п'ятдесят тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 75 коп. –основний борг, 545 (п'ятсот сорок п'ять) грн. 50 коп. - державного мита та 112 (сто дванадцять) грн. 83 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення основного боргу в розмірі  4000,00 грн. провадження припинити на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 18.05.2007 р.