Рішення

від 23.06.2011 по справі 27/82/10-7/5009/1784/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.11 Справа № 27/82/10-7/5009/1784/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» , м. Київ

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вільний» , с. Інзівка Приморського району Запорізької області

За зустрічним позовом : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вільний» , с. Інзівка Приморського району Запорізької області

До відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» , м. Київ

Суддя Кутіщева -Арнет Н.С.

Представники :

Від позивача (відповідач за зустрічним позовом) : ОСОБА_2, дов. № 503-го/10 від 27.12.2010 р.

Від відповідача (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_3, дов. б/н від 10.03.2011 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2011 року рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року скасовано і справу передано на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., справу № 27/82/10 передано на новий розгляд судді Кутіщевій-Арнет Н.С.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» , м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вільний» , с. Інзівка Приморського району Запорізької області про стягнення заборгованості в сумі 227844,62грн. за договором банківського рахунку № 385-06 від 05.01.2006р.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2011р. справу №27/82/10 прийнято на новий розгляд суддею Кутіщевою - Арнет Н.С. та призначено судове засідання на 11.05.2011 р.

Судове засідання відкладалось до 06.06.2011р., 23.06.2011р. Ухвалою від 06.06.2011р. продовжувався строк розгляду спору.

Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що позивач не надав жодного доказу, в підтвердження тієї обставини, що ним виконувався договір банківського рахунку, а також доказів існування обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, зокрема, позивач не надав до суду доказів щодо надання банківських послуг в збільшених обсягах, закріплення за відповідачем окремого менеджера, кількості платежів (обсягу послуг) за звітний період в порівнянні з попереднім обслуговуванням рахунку відповідача.

При укладенні додаткових договорів № № 4,5,6 від 10.10.2008 року до договору банківського рахунку №385-06 від 05.01.2006 у позивача не збільшився обсяг зобов'язань (обсяг послуг) перед клієнтом, але при цьому збільшився розмір тарифу за розрахункове обслуговування, а підставою для збільшення тарифу було закріплення за клієнтом персонального менеджера, який повинен був особисто здійснювати VІР - обслуговування. Так, у позові позивач зазначає, що для надання послуг з розрахунково-касового обслуговування за відповідачем було закріпленого персонального менеджера банку, який особисто здійснював обслуговування рахунку. Проте, жодних доказів, які б підтвердили вищезазначену обставину, позивач до суду не надав.

Крім того, обсяг наданих банком послуг не тільки не збільшився, а навпаки, оскільки Національним Банком України була винесена Постанова №19/БТ від 20.01.2009 року про введення Тимчасової адміністрація в ТОВ Укрпромбанк строком на 1 рік (21.01.2009-21.01.2010), мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 21.01.2009 до 21.07.2009, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 №477 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Через вищезазначені обставини, позивач ввів ліміти на видачу готівки з банківських рахунків, почав закривати банківські відділення, і тому відповідач припинив перераховувати грошові кошти на рахунки, що були відкриті у позивача.

Додатковими договорами №№ 4,5,6 до договору від 10.10.2008 сторони (Банк та Клієнт) погодили зміни до тарифів та встановили щомісячну плату за розрахункове VІР обслуговування в розрізі вказаних додаткових договорів, а саме:

7 306,32 грн. в період з 01.10.2008 по 30.11.2009 (додатковий договір №4 від 10.10.2008);

25 256,65 грн. в період з 01.10.2010 по 21.11.2010 (додатковий договір №5 від 10.10.2008);

31 350,68 грн. в період з 01.01.2010 по 27.08.2010 (додатковий договір №6 від 10.10.2008).

Тобто всі вищезазначені додаткові договори №4,5,6 від однієї дати - 10.10.2008 і при цьому всі вони змінюють лише одну умову договору №385-06, а саме збільшують розмір тарифу за розрахункове обслуговування за поточним рахунком. Тобто, при зміні договору зобов'язання сторін продовжують діяти відповідно до змінених умов стосовно предмета, місця, строків виконання тощо. Позивач, здійснюючи нарахування одразу за трьома додатковими угодами № 4,5,6, діє неправомірно, оскільки ці додаткові угоди не доповнюють один одного, а навпаки змінюють один одного, і тому одразу застосовувати положення всіх цих угод до спірних правовідносин є не можливим.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

11.05.2011р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вільний» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про визнання недійсним додаткових договорів, а саме: визнати недійсним додатковий договір № 6 від 10.10.2006р. до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.05.2006р. укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та ТОВ «Вільний» з моменту його укладення; визнати недійсним додатковий договір № 5 від 10.10.2006р. до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.05.2006р. укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та ТОВ «Вільний» з моменту його укладення; визнати недійсним додатковий договір № 4 від 10.10.2006р. до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.05.2006р. укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та ТОВ «Вільний» з моменту його укладення.

Ухвалою суду від 11.05.2011р. зустрічна позовна заява по справі № 27/82/10-7/5009/1784/11 була прийнята судом до сумісного розгляду з первісним позовом, судове засідання призначено на 11.05.2011р.

23.06.2011р. на адресу суду, надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач (за зустрічним позовом) просить суд визнати недійсним додатковий договір №6 від 10.10.2008р. до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.01.2006р., укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та ТОВ «Вільний» з моменту його укладення; визнати недійсним додатковий договір № 5 від 10.10.2008р. до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.01.2006р. укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та ТОВ «Вільний» з моменту його укладення; визнати недійсним додатковий договір № 4 від 10.10.2008р. до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.01.2006р. укладений між ТОВ «Укрпромбанк» та ТОВ «Вільний» з моменту його укладення.

Заява про уточнення зустрічних позовних вимог судом до розгляду не приймається, як заява про уточнення обґрунтування, а приймається в частині уточнення дати укладання договорів, поскільки, при подачі зустрічного позову, позивачем, в резолютивній частині позову були допущені технічні помилки.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 88, 92, 203, 215, 241 ЦК України, ст.ст. 179, 180 ГК України, вважає, додаткові договори №№ 4, 5, 6 до договору банківського рахунку № 385 від 05.01.2006р. недійсними, з підстав викладених в зустрічній позовній заяві.

Відповідач за зустрічною позовною завою позов не визнав з наступних підстав:

позиція відповідача (за первісним позовом) ґрунтується на тому, що у генерального директора ТОВ Вільний були відсутні повноваження на укладення додаткового договору № 6 до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.01.06, оскільки згідно Статуту ТОВ Вільний , останній може приймати рішення на відчуження майна відповідача на суму, що не перевищує 30 000 (тридцять тис.) грн. без згоди на це загальних зборів учасників товариства. Із зазначеним твердженням не можливо погодитись, оскільки предметом спору є договір банківського рахунку, а тому в даному випадку міститься підміна поняття відчуження . Банк вважає, що за своєю юридичною природою договір банківського рахунку не належить до групи договорів, що характеризують процес відчуження. Слід відмітити, що відповідно до підпункту 6.5.2. Статуту контроль за фінансово-господарською діяльністю ОСОБА_1 здійснюють не тільки збори учасників, але й ревізійна комісія чи ревізор. Згідно підпункту 6.3.7. Статуту збори учасників скликаються по мірі необхідності, але не рідше одного разу на рік. За період, що минув з моменту укладення додаткових договорів № 4-6 документів, які б підтвердили порушення у діях генерального директора не виявлені та до суду ненадані.

Оскільки доказів, які б посвідчили незгоду зборів учасників з діями генерального директора не надано, вважаємо, що такі дії керівництва та учасниками ТОВ „Вільний" містять всі ознаки конклюдентності. Тобто, у цивільному праві дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір. До конклюдентної дії належить використання автоматів, придбання через касира розфасованих товарів тощо. У деяких прямо передбачених законом випадках мовчання особи породжує юридичні наслідки. Статутом товариства не встановлено конкретної форми погодження чи непогодження зборами учасників тих чи інших дій генерального директора. Ураховуючи викладене, заява представника відповідача про недійсність додаткового договору № 6 є безпідставною. Крім того, відповідач за зустрічним позовом, з думкою позивача за зустрічним позовом, яка ґрунтується на вимогах частини 1 статті 241 ЦК України. Так, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою, що правочин вважається схваленим у разі, якщо особа, які він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Такі дії вчинено - вони підпадають під ознаки конклюдентності, а також відсутні документи, що підтверджують незгоду зборів учасників з діями генерального директора. Крім того, по тексту заяви міститься обґрунтування недійсності виключно додаткового договору № 6 до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.01.06. Недійсності ж додаткових угод 4 та 5 не доведено, а тому підстав визнавати їх недійсними немає. На підставі викладеного, відповідач за зустрічним позовом вважає, що зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий процес ведеться із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Судовий процес завершено 23.06.2011 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

05.01.2006 р. між ТОВ «Укрпромбанк» (банк) та ТОВ «Вільний» (клієнт) укладено договір банківського рахунку № 385-06 (а.с.12-14), за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 2600901300360 в національній валюті і здійснює розрахунково-касове обслуговування цього рахунку у відповідності з чинним законодавством України, в т.ч. нормативно-правовими актами Національного банку України та умовами цього договору. Сторони погодились, що дія цього договору рівною мірою поширюється на всі рахунки в національній валюті (крім карткових та депозитних рахунків), відкриті клієнтом у банку.

Згідно з п.2.1.3, 2.1.4 договору, банк прийняв на себе зобов'язання своєчасно виконувати розпорядження клієнта на списання коштів з рахунку та своєчасно здійснювати зарахування грошових коштів на рахунок клієнта.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що проценти за користування коштами, що знаходяться на рахунку клієнта не нараховуються. Оплата послуг з розрахунково-касового обслуговування здійснюється шляхом перерахування клієнтом коштів за реквізитами банку, зазначеними в тарифах та шляхом списання банком коштів з рахунку клієнта у разі настання строків сплати. Для цього клієнт доручає банку самостійно списувати з його рахунку вартість наданих послуг відповідно до цього договору та тарифів, а також в погашення заборгованості клієнта за іншими договорами про надання банківських послуг (в т.ч. кредитними), в порядку та строки, передбачені цими договорами (п.5.2 договору).

Договір вступає в силу з дня відкриття рахунку і діє до моменту закриття рахунку. Договір втрачає силу лише після виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором (п.12.1, п.12.2 договору). Договір № 385-06 від 05.01.2006 р. підписаний обома сторонами без розбіжностей.

02.04.2007 р. додатковим договором до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.01.2006 р. сторони внесли зміни до договору в частині тарифів на операції та послуги в національній валюті, які надаються суб'єктам господарювання та юридичним особам-нерезидентам по коду операції 0143 та встановлено плату за розрахункове обслуговування за поточним рахунком VIP-менеджером (щомісячно) в розмірі 4 777,52 грн. без ПДВ на рахунок № 6110/46 з 25 числа поточного місяця до останнього робочого дня поточного місяця. Строк дії цього додаткового договору починається з 07.04.2007 р. та діє до 30.11.2009 р. включно (а.с.15).

10.10.2008 р. додатковим договором № 4 до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.01.2006 р., сторони внесли зміни до договору в частині тарифів на операції та послуги в національній валюті, які надаються суб'єктам господарювання та юридичним особам-нерезидентам по коду операції 0143 та встановлено плату за розрахункове обслуговування за поточним рахунком VIP-менеджером (щомісячно) в розмірі 7 306,32 грн. без ПДВ на рахунок № 6110/46 з 25 числа поточного місяця до остатнього робочого дня поточного місяця. Строк дії цього додаткового договору починається з 01.10.2008 р. та діє до 30.11.2009 р. включно (а.с.16).

10.10.2008 р. додатковим договором № 5 до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.01.2006 р., сторони внесли зміни до договору в частині тарифів на операції та послуги в національній валюті, які надаються суб'єктам господарювання та юридичним особам-нерезидентам по коду операції 0143 та встановлено плату за розрахункове обслуговування за поточним рахунком VIP-менеджером (щомісячно) в розмірі 25 256,65 грн. без ПДВ на рахунок № 6110/46 з 25 числа поточного місяця до останнього робочого дня поточного місяця. Строк дії цього додаткового договору починається з 01.10.2008 р. та діє до 21.11.2010 р. включно (а.с.17).

10.10.2008 р. додатковим договором № 6 до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.01.2006 р. сторони внесли зміни до договору в частині тарифів на операції та послуги в національній валюті, які надаються суб'єктам господарювання та юридичним особам-нерезидентам по коду операції 0143 та встановлено плату за розрахункове обслуговування за поточним рахунком VIP-менеджером (щомісячно) в розмірі 31 350,68 грн . без ПДВ на рахунок № 6110/46 з 25 числа поточного місяця до останнього робочого дня поточного місяця. Строк дії цього додаткового договору починається з 01.10.2008 р. та діє до 27.08.2010 р. включно (а.с.18).

В матеріалах відсутні докази закріплення позивачем за ТОВ «Вільний» менеджера для надання послуг з розрахунково-касового обслуговування.

Матеріали справи не містять доказів, які б надавали перелік послуг з обслуговування банківського рахунку як « VIР» .

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за договором № 243/К-05 385-06 банківського рахунку від 05.01.2006 р. на загальну суму 227 844,62 грн., з яких: 205 462,20 грн. -плата за обслуговування рахунку, 15 487,66 грн. -інфляційні, 6 894,76 грн. -штрафні санкції, яка нарахована на підставі вищезазначених додаткових угод.

Згідно з ч.1 ст.13, ч.1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно визначення, яке міститься у ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п.1.8 Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» , що затверджена Постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 р. № 492 поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається, позивач як у позові стверджує про те, що для надання послуг з розрахунково-касового обслуговування за відповідачем закріплено персонального VIP-менеджера банку, який особисто здійснював обслуговування рахунку, але матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили вищезазначену обставину. Також матеріалами справи не підтверджено виконання позивачем договору банківського рахунку, збільшення кількості платежів (обсягу послуг) за звітний період в порівняні з попереднім обслуговуванням рахунку відповідача. Крім того вбачається, що після укладання додаткових угод від 10.10.2008 р. (а.с.16-18) обсяг послуг, що банк надавав клієнту не тільки не збільшився, а навпаки значно зменшився.

Матеріали справи свідчать про те, що Постановою Національного Банку України №19/БТ від 20.01.2009 р. введена Тимчасова адміністрація в ТОВ «Укрпромбанк» строком на 1 рік (21.01.2009р.-21.01.2010р.), мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 21.01.2009р. до 21.07.2009р., відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009р. № 477 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Після того, як була винесена Національним банком України зазначена постанова, ТОВ «Укрпромбанк» розмістив на своєму офіційному сайті інформацію про встановлення лімітів на видачу готівки з поточних рахунків клієнта.

В позовній заяві позивач, просить суд стягнути з ТОВ «Вільний» суму заборгованості у розмірі 227 844,62 грн., за період з січня 2009р. по жовтень 2009р., за договором № 385-06 банківського рахунку від 05.01.2006 р. Згідно наданого до позову розрахунку, зазначене нарахування проводилося у зв'язку з тим, що між сторонами були укладенні додаткові договори № № 4, 5, 6 до договору від 10.10.2008 р., де сторони, як зазначає позивач, погодили внести зміни до тарифів. Як вбачається, додаткові договори № 4,5,6 мають одну дату підписання - 10.10.2008р. і змінюють лише одну умову договору № 385-06 - збільшують розмір тарифу за розрахункове обслуговування за поточним рахунком, та не мають посилання на умови кредитного договорів, про що позивач.

Кредитні договори, що долучені до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, при новому розгляді справи судом до уваги не приймаються, позовні вимоги обґрунтовані зовсім іншим договором.

Додаткові угоди № 4,5,6 до договору банківського рахунку не доповнюють один одного, а навпаки змінюють один одного, і тому одразу застосовувати положення всіх цих угод до спірних правовідносин не можливо з огляду на норми ч.1 ст.653 ЦК України, якою встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюється відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

При цьому, враховується, що спір стосується виконання умов договору банківського рахунку, згідно якого плата банком за користування коштами не передбачена згідно ст.1070ЦК України, а підстави стягнення з відповідача тарифів за розрахункове обслуговування поточного рахунку VIP-менеджером за період з січня 2009р. по жовтень 2009р. позивачем не доведена у відповідності до умов ст.ст.32-34 ГПК України.

В матеріалах відсутні докази закріплення позивачем з січня 2009 року за ТОВ «Вільний» персонального VIP-менеджера для надання послуг з розрахунково-касового обслуговування та докази, що б в загалі свідчили про перелік послуг з обслуговування банківського рахунку як « VIP» , що надавались банком у період з січня 2009р. по жовтень 2009р. При цьому, як вище зазначалось, з 21.01.2009р. по 21.01.2010р. (один рік) у позивача була введена Тимчасова адміністрація в ТОВ «Укрпромбанк» та мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим ТОВ «Укрпромбанк» розмістив на початку 2009 року на своєму офіційному сайті інформацію про встановлення лімітів на видачу готівки з поточних рахунків клієнта.

Позивач документально не довів суду обставин, якими він обґрунтовує позов.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд не знаходить законних підстав для задоволення вимог про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вільний» 227 844,62грн. заборгованості за договором банківського рахунку № 385-06 від 05.01.2006р. Крім того, ці додаткові угоди є недійсними з встановлених нижчевикладених підставі при розгляді зустрічного позову.

Враховуючи викладені обставини, в позові слід відмовити.

Судові витрати, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Розглянувши зустрічну позовну заяву та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

05.01.06 року між ТОВ "Український промисловий банк" (банк) та ТОВ "Вільний" (клієнт) укладено договір банківського рахунку № 385-06.

Відповідно до п. 1.1 договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок №2600901300360 в національній валюті і здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку клієнта у відповідності з чинним законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України та умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2.9 договору, клієнт зобов'язаний оплачувати послуги надані банком за договором в розмірах, в строки та за реквізитами, що передбачені тарифами.

Відповідно до розділу 2 п. 2.1.2 договору банківського обслуговування № 385-06 від 05.01.2006 р. сторони погодили, що банк приймає на себе зобов'язання: надавати клієнту всі види розрахунково-касових операцій за рахунком клієнта відповідно до умов даного договору та законодавства України.

Згідно з п. 2.1.3, 2.1.4 договору, банк приймає на себе зобов'язання своєчасно виконувати розпорядження клієнта на списання коштів з рахунку та своєчасно здійснювати зарахування грошових коштів на рахунок клієнта.

10.10.2008 р. між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Вільний" були укладені додаткові договори № 4, 5,6 до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.01.2006 р.

Додатковими договорами №№ 4,5,6 сторони (Банк та Клієнт) погодили зміни до Тарифів та встановили щомісячну плату за розрахункове VІР - обслуговування в розрізі вказаних додаткових договорів, а саме:

- 7 306,32 грн. в період з 01.10.2008 по 30.11.2009 (додатковій договір №4 від 10.10.2008);

- 25 256,65 грн. в період з 01.10.2010 по 21.11.2010 (додатковій договір №5 від 10.10.2008);

- 31 350,68 грн. в період з 01.01.2010 по 27.08.2010 (додатковій договір №6 від 10.10.2008).

Вищезазначені договори № 4, 5, 6 від однієї дати - 10.10.2008 і при цьому всі вони змінюють лише одну умову договору №385-06, а саме збільшують розмір тарифу за розрахункове обслуговування за поточним рахунком.

За загальним правилом згідно статті 11 Цивільного кодексу України, зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Згідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Частинами 1-5 статті 203 ЦКУ встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В найменуванні додаткових договорів №№ 4, 5, 6 вказано, що це є додаткові договори до договору банківського рахунку № 385-06 від 05.01.2006р., а в преамбула х даних додаткових договорів вказано, що «сторони уклали цей додатковий договір до договору банківського рахунку № 2600901300360» , тобто це є додаткові договори до іншого договору.

В п. 1 вищезазначених додаткових договорів вказано, що «сторони погодились внести зміни дот договору (номер якого зовсім не вказано) в частині тарифів...» , але в який саме договір і в яку його частину, тобто в який пункт договору вносяться ці змін, сторони не узгодили.

Зміст додаткових договорів №№ 4,5,6 від 10.10.2008р. вказують, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін, в який саме договір і який саме пункт договору.

У пункті 1 додаткового договору № 6 до договору банківського рахунку №385-06 від 05.01.2006 вказано, що плата за розрахункове обслуговування за поточним рахунком - VIP менеджером становить 31 350,68 грн.

Тобто щомісячна ціна договору складає 31 350,68 грн.

Від імені ТОВ Вільний вказану угоду уклав генеральний директор товариства - ОСОБА_4 Повноваження генерального директора товариства на укладення правочину від імені товариства регламентується статутом товариства та нормами чинного законодавства.

У Статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом, (ч.1 ст. 88 ЦК України).

Ст. 88 ЦК передбачено, що у Статуті юридичної особи вказується орган управляння товариства та його компетенція.

Ч.1 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, (ч. 3 ст. 92 ЦК України).

Відповідно до п. 6.4.4. Статуту ТОВ Вільний у редакції від 04.07.2007 року, державна реєстрація якого була проведені 23.08.2007, номер запису №10941050007000017 (норми якого діяли під час укладання правочинів, що оскаржується) генеральний директор не має право приймати рішення по відчуженню майна товариства на суму, яка перевищує 30 000 (тридцять тисяч) грн. без згоди на це загальних зборів учасників.

З наведеного положення Статуту ТОВ Вільний випливає, що директор товариства - ОСОБА_4 мав право укладати правочини, в якому ціна відчужуємого майна, що належить ТОВ Вільний , не може перевищує 30 000 тисяч гривень.

Як вже було зазначено ціна додаткової угоди становить 31 350,68 грн.

ОСОБА_4 не мав право укладати додаткові договори №№4,5,6 до договору банківського рахунку №385 від 05.01.2006 року, оскільки умовами договору передбачено прийняття ТОВ Вільним на себе зобов'язань по відчуженню майна на користь банку, яке виражене у грошових коштах, розмір якого перевищує 30 000 тисяч гривень.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами (ст. 62 ЗУ Про господарські товариства ).

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Враховуючи викладені обставини, суд вирішив, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 88, 92, 202, 203, 215, 241, 638 ЦК України, ст.ст. 179, 180 ГК України, ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вільний» відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вільний» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» задовольнити.

Визнати недійсними додаткові договори № 4 від 10.10.2008р., від 10.10.2008р. №5, від 10.10.2008р. №6 від 10.10.2008р. укладені між ТОВ «Укрпромбанк» та ТОВ «Вільний» з моменту його укладення.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» , 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, (код. ЄДРПОУ 19357325) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «вільний» , 72142, Запорізька область, Приморський район, с.Інзівка, вул. Леніна, буд. 3 (р/р 26003303621001 в ПВ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Приморськ, МФО 313393, ЄДРПОУ 31467717) 85 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання « 01» липня 2011р.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет