Вирок

від 04.06.2008 по справі 1-159/08

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-159/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» червня 2008 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Пошкурлат О.М.,

при секретарі - Краснощокій Н.А.,

за участю прокурора - Моцик Л.М.,

захисника-адвоката ОСОБА_1,

потерпілої-цивільного позивача - ОСОБА_2, представника цивільного позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника цивільного позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, цивільного відповідача - ОСОБА_6,

представника цивільного відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7, представника відділу опіки та піклування - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та мешкає в АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, відповідно 2002 та 2004 років народження, працюючого в ПП «ОСОБА_6» на посаді водія, раніше не засудженого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

підсудний ОСОБА_9, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10

Так, 20 липня 2007 року, близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_9, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «КАМАЗ-54112» (державний номер НОМЕР_1) з напівпричепом «Пема» (державний номер НОМЕР_7), що належить 1111 ОСОБА_6, та рухаючись автодорогою «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі» в Броварському районі, Київської області, на 42 км. при виконанні розвороту у напрямку м. Києва не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в порушення вимог п.п. 1О.І., 10.4. Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху, не надавши перевагу в русі автомобілю «RENAULT 21» (державний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_10, який рухався в напрямку м. Києва, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів.

В результаті зіткнення транспортних засобів водій автомобіля «RENAULT 21» (державний номер НОМЕР_2) ОСОБА_10 у зв'язку із отриманням тілесних ушкоджень у вигляді: «ссадин и кровоподтеков головы, переломов костей свода и основания черепа; диффузных субарахноидальных кровоизлияний; жидкой крови в желудочках мозга; - полных поперечных переломов 1/6 ребер справа по окологрудинной линии, 2-5 ребер справа по передне-подмышечной линии, 1-6 ребер справа и 1-4 ребер слева по околопозвоночным линиям, 2-8 ребер справа и 1-6 ребер слева по среднеподмышечным линиям; многооскольчастых переломов правой и левой ключиц, костей левого плеча и предплечья, грудины в средней трети тела, третьего грудного позвонка с повреждением спинного мезга, разрыва атлантоокципитального сочленения; переломовывихов правого плечевого сустава, многооскольчатого перелома левой плечевой кости в средней трети, кровоподтечности м'яких тканей в области переломов; - множественных разрывов обоих легких, печени, почки, наличие крови в брюшной и плевральных полостях; - ушибленно-рваных ран, ссадин и кровоподтеков на теле», загинув на місці. Смерть ОСОБА_10 наступила від багаточисленних переломів кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів. Виявленні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо при автотравмі, за обставин та в строк, зазначених в постанові. При судово-токсикологічному дослідженні трупа етиловий спирт не виявлено. Пошкодження, виявлені при експертизі трупа відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя й перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті. Пасажир цього автомобіля ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження.

Дії ОСОБА_9, які виразилися в порушенні п.п. 1О.І., 10.4. «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (п.101. - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.10.4. - водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам.), знаходяться в причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_10

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав частково, і суду показав, що працює на посаді водія автомобіля «КАМАЗ - 54112» у ПП ОСОБА_6, що знаходиться в м. Бориспіль. Зранку 20 липня 2007 року, завантаживши автомобіль «КАМАЗ - 54112» (державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Пема» (державний номер НОМЕР_7) солодкими напоями на складі «Логістика» у м. Бориспіль, близько 11 год. 00 хв. виїхав з території складу, почав рухатися на завод «Кока-Кола», який розташований на території Броварського району Київської області. Близько 14 год. 00 хв. автомобіль розвантажив на заводі «Кока-Кола» та повертався у зворотному напрямку рухаючись по автодорозі « Київ -Чернігів - Н.Яриловичі». Окрім нього в салоні автомобіля нікого не було. Автомобіль та автопричіп були порожніми і знаходилися у технічно справному стані. На зазначеній автодорозі він спочатку перестроївся в ліву крайню смугу руху в напрямку м. Чернігова, а потім на смугу для здійснення розвороту у напрямку м. Києва. На той час асфальтобетонне покриття дороги було сухим, дорожня розмітка та дорожні знаки були на місці, погодні умови гарні. По цій дорозі він їздив досить часто на протязі трьох років. Спиртних напоїв, наркотичних чи токсичних речовин він не вживав, за станом здоров'я міг керувати транспортним засобом. Він має посвідчення водія категорій «Б», «С», «Е», яке отримав у 1979 році. З того часу він фактично постійно керує транспортними засобами. Під'їхавши до місця розвороту, він частково викрутив кермо автомобіля вліво й зупинився передньою частиною такого перед суцільною лінією дорожньої розмітки, яка розподіляє напрямки руху. На зустрічну смугу руху, тобто на ліву смугу руху в напрямку м. Києва він не виїжджав. Зупинивши автомобіль, він подивився в праву сторону, де побачив, що по ній в напрямку м. Києва рухався легковий автомобіль. Коли цей автомобіль проїхав, він знову подивився у праву сторону й, переконавшись у тому, що для здійснення маневру розвороту перешкод не має, він увімкнув другу понижену передачу та почав рух для здійснення розвороту. Виїхавши близько на один метр на ліву зустрічну смугу на відстані близько 600 м. на лівій смузі в напрямку м. Києва він побачив легковий автомобіль, який на великій швидкості рухався у напрямку зазначеного міста. Цей автомобіль він спочатку побачив приблизно за 600 м. Потім два рази цей автомобіль зникав й знову з'являвся. Як тільки він побачив цей автомобіль ще перший раз, то відразу вижав педаль щеплення й застосував термінове гальмування. В такому стані він знаходився до моменту зіткнення з цим автомобілем. В цей час водій легкового автомобіля, який з великою швидкістю рухався в лівій смузі руху в бік м. Києва, не змінюючи напрямку руху, вдарився передньою лівою частиною автомобіля в передню ліву частину автомобіля «КАМАЗ - 54112» під його керуванням. Легковий автомобіль почало крутити по дорозі, а потім зупинився на виїзді з місця розвороту. Після удару він машинально відпустив педаль щеплення свого автомобіля, після чого останній різко смикнувся вперед, проїхавши ще близько одного метра й заглух. З моменту, коли в полі зору він побачив легковий автомобіль й зупинився та моментом зіткнення пройшло біля 4-5 сек. Права смуга руху в напрямку м. Києва в момент дорожньо-транспортної події була вільна від транспортних засобів. До приїзду працівників

міліції транспортні засоби не переміщалися й знаходилися у тому ж положенні, в якому зупинилися після зіткнення.

Визнає свою вину частково з тих причин, що водій автомобіля «RENAULT 21» (державний номер НОМЕР_2) ОСОБА_10 у зазначеній дорожній ситуації міг уникнути зіткнення з автомобілем під його керуванням, проте, в зв»язку з перевищенням швидкості таким, не уникнув зіткнення. У скоєному щиро розкаявся, просить суд його суворо не карати та не позбавляти можливості і права керувати транспортними засобами.

Хоча підсудний і частково визнає свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні, така повністю доведена як матеріалами кримінальної справи, так і показами потерпілої та свідків, допитаних у суді.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 20 липня 2007 року та додатків до нього (а.с.5-13) на лівій смузі руху в напрямку м. Києва перпендикулярно проїзній частині розташований автомобіль «КАМАЗ - 54112» (державний номер НОМЕР_1) з напівпричіпом «Пема» (державний номер НОМЕР_7) (напівпричіп знаходиться на смузі гальмування). Автомобіль лівим переднім колесом знаходиться на відстані 10, 4 м. від початку металевого колесовідбійника, лівим середнім колесом - на відстані 1, 4 м. від краю лівої смуги руху в напрямку м. Києва, правим переднім колесом - на відстані 3 м. до цього ж краю. Напівпричіп заднім правим колесом знаходиться на відстані 1, 9 м. до правого краю смуги гальмування, правим переднім колесом напівпричіп розташований на відстані 3 м. до цього ж краю. На лівій смузі руху в напрямку м. Києва наявний слід гальмування, який закінчується біля лівого переднього колеса автомобіля «КАМАЗ». Слід гальмування правих коліс починається на відстані 2, 6 м. від лівого краю смуги руху (лівої) в напрямку м. Києва і довжиною 22 м., слід гальмування лівих колес починається на відстані 1, 4 м. від вказаного краю та має довжину 17, 9 м. На правій смузі руху в напрямку м. Києва відразу перед передньою частиною автомобіля «КАМАЗ» наявний слід сипу ґрунту та скла, загальною шириною 2, 5 м., довжиною 4, 5 м. На смузі розвороту розташований автомобіль «RENAULT 21» (державний номер НОМЕР_2), який знаходиться лівим заднім колесом на відстані 0, 4 м. до правого краю смуги розвороту, лівим переднім колесом на відстані 2, 4 м. до цього ж краю, правим переднім колесом -на відстані 60, 2 м. до лівого переднього колеса автомобіля «КАМАЗ». На правій смузі руху в напрямку м. Києва мається два паралельних сліди дряпання асфальту, перший на відстані 1, 3 м. та 0, 8 м. від лівого переднього колеса автомобіля «КАМАЗ» слід довжиною 1, 5 м., паралельно йому мається на відстані 0, 35 см. ще один слід дряпання, довжиною 0, 8 м. Від лівого переднього колеса автомобіля «Камаз» починаються два сліди автомобіля «RENAULT 21». Один слід довжиною 24 м., другий - 30, 5 м., який переходить у слід дряпання асфальту, довжиною 27, 5 м. та закінчується біля лівого переднього колеса автомобіля «RENAULT 21».

З протоколу відтворення обстановки та обставин події, проведеною за участю спеціаліста - автотехніка, від 06 вересня 2007 року (а.с.80) вбачається, що з моменту відновлення руху до моменту зіткнення автомобіль «КАМАЗ» долав

відстань 3, 3 м. за час 8, 0 сек.; 9, 2 сек. (з урахуванням часу, який пройшов з моменту зупинки автомобіля «КАМАЗ» до моменту зіткнення). Експериментальним шляхом було встановлено видимість легкового автомобіля, тобто максимальну відстань на якій водій зі свого робочого місця має об'єктивну можливість виявити зустрічний легковий автомобіль, що рухається по лівій смузі руху в напрямку м. Києва. Дана відстань становить більше 300 м., тобто є не обмеженою.

Згідно з висновком автотехнічної експертизи № 2535 від 17 вересня 2007 року (а.с. 86-88) «автомобіль «Рено» перед початком гальмування рухався зі швидкістю більш ніж 114 116 км/год. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Рено» повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.4. г) та 12.3. Правил дорожнього руху України, тобто рухатися зі швидкістю не більше 90 км/год, та у разі виникнення небезпеки негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В заданій дорожньо-транспортній ситуації при заданих вихідних даних водій автомобіля «Рено» мав технічну можливість попередити зіткнення з автопоїздом «КАМАЗ» шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху, рухаючись як з допустимою так і з розрахованою швидкістю руху. За даних дорожніх обставин, водій автопоїзда «КАМАЗ» повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.4. та 1О.І. Правил дорожнього руху, тобто виконуючи поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а також перед початком руху та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, при виконанні вимог п.п. 10.4. та 1О.І. Правил дорожнього руху, зазначених у відповіді на попереднє питання, водій автопоїзда «КАМАЗ» мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «Рено», на що у нього не було перешкод технічного характеру».

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 2401 від 03 вересня 2007 року (а.с.62) - «система робочого гальма автомобіля «Камаз - 54112» (державний номер НОМЕР_1) та причепа «Пема» (державний номер НОМЕР_8) на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в системі робочого гальма перед подією не виявлено. Рульове керування автомобіля «КАМАЗ - 54112» (державний номер НОМЕР_1) на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, які б могли викликати погіршення або відмовлення в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Ходова частина автомобіля «КАМАЗ - 54112» (державний номер НОМЕР_1) та причепа «Пема» (державний номер НОМЕР_8) на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено».

З висновку автотехнічної експертизи № 2400 від 03 вересня 2007 року (а.с.73) вбачається, що система робочого гальма автомобіля «Рено-21» (державний номер НОМЕР_2) на момент огляду знаходилася в технічно

несправному стані через пошкодження гальмівного шланга ведучого до гальмівного механізму лівого переднього колеса та гальмівної трубки ведучої до правого заднього колеса. Дані несправності виникли в момент ДТП. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед пригодою, не виявлено. Рульове керування автомобіля «Рено-21» (державний номер НОМЕР_2) на момент огляду знаходиться в технічно не справному стані через пошкодження проміжного кардану рульового валу. Дана несправність сталася в момент зіткнення. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі рульового керування перед подією, не виявлено.

З досліджених, за взаємною згодою учасників процесу, письмових показів свідка ОСОБА_13 (а.с.39) видно, що 20 липня 2007 року біля 14 год. 00 хв. він рухався на вантажному автомобілі «Рено-420» (державний номер НОМЕР_9) по автодорозі «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі». Йому на мобільний телефон зателефонував напарник, який в той час їхав по об'їзній дорозі біля м. Бориспіль й попросив зачекати його. В цей час він під'їжджав до 41 км. зазначеної автодороги й вирішив зупинитися біля ділянки дороги з місцем для розвороту, яке позначене лініями горизонтальної розмітки й відповідними дорожніми знаками. Автомобіль він зупинив на відстані біля 100-150 м. від місця розвороту. В цей час він, знаходячись в салоні автомобіля, що стояв на узбіччі автодороги, спостерігав за дорожньою обстановкою. Він помітив, що поряд з його автомобілем проїхав вантажний автомобіль «КАМАЗ» з тентованим полупричіпом, який рухався в напрямку м. Чернігова. В цей час вказаний вантажний автомобіль рухався по смузі гальмування з увімкнутим лівим світловим показником повороту, наближаючись до місця розвороту транспортних засобів. Наблизившись до місця розвороту транспортних засобів, водій вантажного автомобіля зупинився, не виїжджаючи на смугу зустрічного руху щоб пропустити зустрічні транспортні засоби. Мимоволі спостерігаючи за цим вантажним автомобілем він також звернув увагу на те, що до вказаного місця розвороту з боку м. Чернігова наближалося три легкових автомобілі. Перший автомобіль перебував на крайній правій смузі руху. З двох інших автомобілів - один рухався також по правій крайній смузі руху, а інший по лівій крайній смузі руху й почав випереджати того, що рухався по правій смузі, оскільки швидкість його руху була значно більшою. В цей час водій вантажного автомобіля «КАМАЗ» з напівпричепом пропустив перший автомобіль, що рухався по правій крайній смузі руху та чомусь почав виїжджати на смугу зустрічного руху, виконуючи маневр розвороту, що його здивувало, оскільки він чітко бачив, що до місця розвороту наближалося ще два автомобілі, яких водію автомобіля «КАМАЗ» потрібно було пропустити. Коли водій автомобіля «КАМАЗ» розпочав рух, відстань до легкового автомобіля, що рухався по лівій смузі в зустрічному напрямку, на його думку, була біля 300 м. Він також помітив те, що вказаний водій автомобіля «КАМАЗ», розпочавши рух, проїхав близько 1, 5 м. після чого натиснув на гальма й автомобіль зупинився таким чином, що тягач вже стояв на смузі зустрічного руху. Після зупинки вантажного автомобіля в місці розвороту транспортних засобів до відновлення руху автомобіль простояв проміжок часу, на його думку, біля 10 сек. Можливо той водій вже помітив легковий автомобіль, що наближався до місця розвороту.

Саме в цей час сталося зіткнення транспортних засобів, а саме автомобіля «Камаз» та легкового автомобіля, що рухався по лівій смузі руху в напрямку м. Києва. Після зіткнення легковий автомобіль почало розкручувати й він зупинився на узбіччі дороги. Помітивши зазначений факт, він відразу підбіг до цього легкового автомобіля, щоб по можливості надати допомогу водію та пасажирам. Водій автомобіля «КАМАЗ» також цим часом підбіг до цього автомобіля. Помітивши в салоні автомобіля пасажира, а саме жінку він крикнув водію автомобіля «КАМАЗ», що її потрібно витягувати але останній тільки махнув рукою та пішов до свого автомобіля. В цей час біля місця пригоди зупинилися інші автомобілі, водії яких й допомогли йому витягнути з салону автомобіля жінку, яка була без свідомості. Через декілька хвилин після цього жінка прийшла до свідомості, а потім знову втратила свідомість. Водій легкового автомобіля ознак життя не подавав. На скільки він міг зорієнтуватися в тій дорожній обстановці, то на його думку водій легкового автомобіля перед початком дорожньо-транспортної пригоди рухався зі швидкістю близько 150 км/год.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 20 липня 2007 року разом з чоловіком ОСОБА_10 в обідній час поверталися автомобілем марки «Рено», який вони придбали та яким чоловік керував за дорученням, з с Хотинівки, Чернігівської області, рухаючись зазначеним автомобілем у напрямку м. Києва по автодорозі «Київ - Чернігів - Н.Яриловичі». за кермом автомобіля знаходився її чоловік ОСОБА_10 Вона знаходилася в салоні автомобіля в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні. Пам'ятає, що швидкість керованого її чоловіком автомобіля була близько 60 км/год. як сталася дорожньо -транспортна пригода не пам'ятає, оскільки за дорогою не слідкувала. Отямилася, коли вже лежала на траві, а сторонні особи приводили її до тями. Смертю чоловіка їй та її дітям заподіяна як моральна так і матеріальна шкода, яку вона просить стягнути з винних осіб.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що 20 липня 2007 року, біля 14 год. 00 хв. він на власному автомобілі «Вольво - 940» (державний номер НОМЕР_3 рухався по автодорозі «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі» в напрямку м. Києва. На час руху асфальтобетонне покриття дороги було сухим, опадів не було, дорожня розмітка та дорожні знаки перебували у наявності. Проїхавши с Залісся Броварського району Київської області він рухався в правій смузі руху в напрямку м. Києва зі швидкістю 120 км./год., з перевищенням встановленої для даного виду автомобільної дороги, швидкістю руху. В цей час він помітив, як його обігнав легковий автомобіль марки «Рено» сірого кольору. Цей автомобіль рухався в лівій смузі руху також у напрямку м. Києва. Автомобіль «Рено» під час здійснення обгону рухався приблизно зі швидкістю 150 км./год., оскільки він рухався зі швидкістю 120 км./год. Чи були інші автомобілі на дорозі він не пам'ятає, оскільки не звертав на це уваги. Під час руху він бачив автомобіль «КАМАЗ», який стояв для виконання розвороту в напрямку м. Києва. Цей автомобіль він бачив на відстані близько 800-900 м. Автомобіль «КАМАЗ» знаходився в нерухомому стані до моменту зіткнення. Момент зіткнення трапився, коли відстань від його автомобіля до автомобіля «Рено» становила біля 80-100 м. Він не розуміє, чому водій автомобіля «Рено» не об'їхав автомобіль «КАМАЗ»,

оскільки права смуга руху в напрямку м. Києва була вільною. На його думку водій автомобіля «Рено» під час керування зазначеним автомобілем відволікся або був неуважним. Автомобіль «КАМАЗ» було видно добре. Водій автомобіля «КАМАЗ» зайняв ліву зустрічну для нього смугу руху десь на 1 м., права смуга руху була вільною, також в кармані було місце. Під час руху він постійно бачив автомобіль «КАМАЗ». Після того, як трапилася дорожньо-транспортна подія він зупинився й разом з іншими водіями, а також водієм автомобіля «КАМАЗ» намагалися надати першу медичну допомогу людям, які перебували в автомобілі «Рено». Автомобілем її чоловік керував незначний час, проте правил дорожнього руху не порушував.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що до загибелі (20 липня 2007 року), ОСОБА_10 працював музикантом у гурті співачки ОСОБА_16. За свою роботу такий отримував заробітну плату в розмірі близько 5000 грн. Офіційно ОСОБА_10 до музичного колективу прийнятий не був і ніякої трудової угоди з таким не укладалося. Податків він також не сплачував.

Часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_9 суд розцінює як захисну версію такого та намаганням уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Постановою виконуючого обов'язки слідчого СВ Броварського РВ ГУ МВС України в Київській області від 18 вересня 2007 року (а.с.107) відмовлено у порушенні кримінальної справи за ч.2 ст.286 КК України щодо ОСОБА_10 на підставі п.2 ст.6 КПК України, тобто за відсутністю в його діях складу цього злочину. Зазначеною постановою органів досудового слідства встановлено, що ОСОБА_10 було порушено п.п. 12.3., 12.4.Г Правил дорожнього руху України (п.12.3. - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п.п. 12.4., 12.6.г -у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км./год. Поза населеними пунктами на автомагістралях - не більше 130 км./год., на дорогах для автомобілів - не більше ПО км./год., на інших дорогах - не більше 90 км./год.).

Як вбачається з висновку судового-медичної експертизи № 32/327 від 06 вересня 2007 року (а.с.48) при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено: «ссадины и кровоподтеки головы, перелом костей свода и основания черепа; диффузные субарахноидальные кровоизлияния; жидкая кровь в желудочках мозга; - полные поперечные переломы 1/6 ребер справа по окологрудинной линии, 2-5 ребер справа по передне-подмышечной линии, 1-6 ребер справа и 1-4 ребер слева по околопозвоночным линиям, 2-8 ребер справа и 1-6 ребер слева по среднеподмышечным линиям; многооскольчастые переломы правой и левой ключиц, костей левого плеча и предплечья, грудины в средней трети тела, третьего грудного позвонка с повреждением спинного мезга, разрыв атлантоокципитального сочленения; переломовывих правого плечевого сустава, многооскольчатые переломы левой плечевой кости в средней трети, кровоподтечность м'яких тканей в области переломов; - множественные разрывы

обоих легких, печени, почки, наличие крови в брюшной и плевральных полостях; - ушибленно-рваные раны, ссадины и кровоподтеки на теле». Смерть ОСОБА_10 наступила від багаточисленних переломів кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів. Виявленні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо при автотравмі, за обставин та в строк, зазначених в постанові. При судово-токсикологічному дослідженні трупа етиловий спирт не виявлено. Пошкодження, виявлені при експертизі трупа відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя й перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.

Потерпіла ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортну подію отримала легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я у вигляді: «сотрясения головного мозга, множественных ссадин на голове, тулувище и конечностях. Выявленные повреждения образовались от действия тупих предметов, возможно при обстоятельствах и в срок, указанных в постановлении. В представленной меддокументации данных о налички спиртов в организме потерпевшей не имеется, (висновок судово-медичної експертизи № 209 від 12 вересня 2007 року (а.с.56У).

Згідно із копією трудового договору (а.с.154), укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 від 03 травня 2006 року працівник зобов'язувався виконувати: обов'язки водія, доглядати автомобіль, його технічний стан, безпеку руху, дотримання правил охорони праці.

Як вбачається з копії подорожнього листа вантажного автомобіля (а.с.156) з 01 по 31 липня 2007 року водій автомобіля «Камаз 54112» (державний номер НОМЕР_1) з причепом (державний номер НОМЕР_7) мав завдання брати вантаж в одному пункті й доставляти його до іншого пункту призначення.

Таким чином, дорожньо-транспортна подія трапилася під час виконання водієм ОСОБА_9 трудових обов'язків по перевезенню вантажів.

Вина ОСОБА_9 у вчиненні дорожньо-транспортної події, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10 та легкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2, окрім особистих показів підсудного та потерпілої доведена також іншими зібраними по справі й дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: даними огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, проведеного за участю спеціаліста-автотехніка, висновками автотехнічних експертиз, оголошеними та дослідженими показами свідка ОСОБА_13, показами свідка ОСОБА_14, а також висновками судового-медичних експертиз, які узгоджуються між собою й сумнівів у своїй достовірності не викликають.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна подія трапилася як через істотне порушення підсудним ОСОБА_17 правил дорожнього руху, а також через необережні дії загиблого ОСОБА_10, який керував легковим автомобілем з перевищенням встановленої на даній дорожній ділянці швидкістю.

Таким чином, дії ОСОБА_9, як особи, яка керуючи транспортним засобом, допустила порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвело до смерті

потерпілого ОСОБА_10, містять склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, обставини, що пом'якшують покарання, обставин, що обтяжують покарання на досудовому слідстві й у судовому засіданні не встановлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_9 суд визнає щире каяття у вчиненні злочину.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_9 суд враховує також сукупність всіх обставин вчинення злочину, дані про особу підсудного, те, що у дорожньо-транспортній події, окрім його вини є також й вина потерпілого ОСОБА_10, який рухався з перевищенням встановленої в даній місцевості швидкості руху, те, що ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 142), за місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони (а.с. 146, 147), на обліку у психіатра та нарколога не перебуває (а.с.149, 150). На його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_12 (2002 р.н.) та ОСОБА_18 (2004 р.н.) (а.с.159, 160). Він також матеріально підтримує й здійснює догляд за пенсіонерами ОСОБА_17 (1936 р.н.) та ОСОБА_19 (1937 р.н.) (т.2, а.с.55, 57).

Виходячи з цього, на думку суду ОСОБА_9 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК слід призначити покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати всіма видати транспортних засобів.

Суд вважає, що в даному конкретному випадку ОСОБА_9 не є особою небезпечною для суспільства, а тому знаходить за можливе виправлення його та перевиховання без ізоляції від суспільства, а тому вважає, на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, якщо він протягом такого не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Саме таке покарання суд визнає як необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_9 й попередження вчинення ним нових злочинів.

Встановлено, що на утриманні загиблого під час дорожньо-транспортної події ОСОБА_10 (1965 р.н.) перебували - дружина ОСОБА_2 (1963 р.н.) (а.с. 180, 187), діти: - син ОСОБА_4 (1989 р.н.) (а.с. 186), - син ОСОБА_4 (1991 р.н.), - син ОСОБА_4 (2000 р.н.) (а.с. 185).

В судовому засіданні потерпілою - цивільним позивачем ОСОБА_2 (1963 р.н.) заявлено цивільний позов від свого імені, в інтересах малолітнього ОСОБА_4 (2000 р.н.) та неповнолітнього ОСОБА_4 (1991 р.н.), а також цивільним позивачем ОСОБА_4 (1989 р.н.), про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих їм через загибель в дорожньо-

транспортній події ОСОБА_10 (1965 р.н.) з цивільного відповідача ОСОБА_6

В подальшому цивільні позивачі та їх представники у суді уточнили позовні вимоги і просять суд стягнути:

• - на користь потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_2 з цивільного відповідача ОСОБА_6: - 1) суму майнової шкоди, завданої смертю ОСОБА_2 в розмірі 85428 грн., з якої 36612 грн. - відшкодування за перші три роки та 1017 грн. - за кожен наступний місяць; - 2) суму понесених нею майнових витрат на спорудження пам'ятника та огорожі могили ОСОБА_10 в розмірі 25570 грн.; - 3) суму понесених нею майнових витрат на лікування в розмірі 1423, 62 грн.; - 4) на відшкодування моральної шкоди - 750 000 грн.; - 5) суму вартості пошкодженого автомобіля «Renault 21» (державний номер НОМЕР_2) в розмірі 40 000 грн.;

• - на користь цивільного позивача ОСОБА_4 (1989 р.н.) з цивільного відповідача ОСОБА_6: - 1) суму майнового відшкодування через смерть батька ОСОБА_10 в розмірі 62 037 грн. 00 коп.; - 2) суму завданої моральної шкоди через смерть ОСОБА_10 в розмірі 1 250 000 грн.

• - на користь цивільного позивача ОСОБА_4 (1991 р.н.) з цивільного відповідача ОСОБА_6: - 1) суму майнового відшкодування за смерть ОСОБА_10 в розмірі 89 496 грн. 00 коп. (з якої - 36612 грн. - відшкодування за перші 3-й роки і 1017 грн. - за кожен наступний місяць); - 2) суму завданої моральної шкоди через смерть ОСОБА_10 в розмірі 1 250 000 грн.

• - на користь цивільного позивача ОСОБА_4 (2000 р.н.) з цивільного відповідача ОСОБА_6: - 1) суму майнового відшкодування за смерть батька ОСОБА_10 в розмірі 134 244 грн. ( з якої, 36612 грн. - відшкодування за перші три роки та 1017 грн. за кожен наступний місяць); - 2) суму завданої моральної шкоди в розмірі 1 250 000 грн. 00 коп.

За змістом ст.ст. 28, 50 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою. Цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу суду пред'являти всі необхідні документи, зв'язані з заявленим позовом. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31 березня 1989 року № 3 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що при

розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, а саме: моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частина 2 ст.1168 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

За змістом п.п.п. 5, 8, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Стаття 1193 ЦК України визначає, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.

Дослідивши матеріали справи, суд визнає, що сім'ї загиблого ОСОБА_10 завдано тяжкої моральної шкоди. Без батьківського піклування залишилися діти: ОСОБА_4 (1989 р.н.), ОСОБА_4 (1991 р.н.), ОСОБА_4 (2000 р.н.). Дружина ОСОБА_2 втратила чоловіка, весь тягар по утриманню сім'ї ліг на неї, в той час коли до дорожньо-транспортної події вона не працювала, оскільки займалася виключно вихованням дітей. Сім'я тяжко переживає втрату рідної людини, терпить вимушені зміни у їхньому житті, докладає значні зусилля та час з метою хоча б якимось чином оговтатися від втрати ОСОБА_10 При цьому враховується тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках потерпілої ОСОБА_2 та її дітей ОСОБА_4, ОСОБА_4 та ОСОБА_4

З огляду на викладене, з урахуванням характеру та обсягу фізичних та душевних страждань через втрату ОСОБА_10, характеру немайнових втрат, їх тривалості та неможливості відновлення суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов цивільного позивача ОСОБА_2 (1963 р.н.) в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 (1991 р.н.), ОСОБА_4 (2000 р.н.), а також цивільного позивача ОСОБА_4 (1989 р.н.) до цивільного відповідача ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю годувальника - частково, а саме:

• - стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_2 (1963 р.н.) на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка - 70 000 (сімдесят тисяч) грн.;

• - стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_2, як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 (1991 р.н.), на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю годувальника - 30 000 (тридцять тисяч) грн.;

• - стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_2 (1963 р.н.), як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4, (2000 р.н.) - на відшкодування моральної шкоди, завданої малолітній дитині смертю годувальника - 30 000 (тридцять тисяч) грн.

• - стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_4 (1989 р.н.) на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю годувальника - 30 000 (тридцять тисяч) грн.

При визначенні розміру грошових коштів, які підлягають стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди суд також виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

У задоволенні решти позовних вимог до цивільного відповідача ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої втратою годувальника - відмовити.

В цивільному позові ставиться питання про відшкодування цивільним відповідачем ОСОБА_6 шкоди в розмірі середньомісячного заробітку померлого ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_2 (1963 р.н.),

ОСОБА_4 (1989 р.н.), ОСОБА_4 (1991 р.н.) та ОСОБА_4 (2000 р.н.), завданої їм смертю ОСОБА_10 на підставі ст.1200 ЦК України:

- зокрема, на користь ОСОБА_2 (1963 р.н.), як другому з подружжя, незалежно від віку та працездатності, оскільки вона не працює й здійснює догляд дитиною померлого - ОСОБА_4 (2000 р.н.) - до досягнення ним чотирнадцяти років;

• - на користь ОСОБА_4 (1989 р.н.), ОСОБА_4 (1990 р.н.) розмір шкоди до досягнення ними двадцяти трьох років, оскільки вони навчаються;

• - на користь ОСОБА_4 (2000 р.н.) розмір шкоди до досягнення ним вісімнадцяти років.

За змістом ч.2 ст.1200, ст.1202 ЦК України шкода, завдана смертю потерпілого відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Як наголошувалося вище ст.50 КПК України чітко визначає, що цивільний позивач зобов'язаний на вимогу суду пред'являти всі необхідні документи, зв'язані з заявленим позовом.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з копією довідки від 01 липня 2007 року, виданої прес-службою народної артистки України ОСОБА_16 (т.2, а.с.17) (підписаної продюсером ОСОБА_15), а також з показів ОСОБА_15, допитаного в суді в якості свідка, ОСОБА_10 працював на посаді інструменталіста-клавішника в групі народної артистки України ОСОБА_16 з листопада 2003 року.

З копії довідки, виконаної на бланку Концертно-гастрольного департаменту народної артистки України ОСОБА_16 від 01 вересня 2007 року ( т.1, а.с.247, т.2, а.с.16) вбачається, що ОСОБА_10, працюючи клавішником-інструменталістом в групі народної артистки ОСОБА_16 заробив з 01 червня 2006 року по 01 червня 2007 року - 61 000 грн. Копія довідки підписана продюсерем ОСОБА_15

Як вбачається з довідки, також виконаної на бланку Концертно-гастрольного департаменту народної артистки України ОСОБА_16 від 01 вересня 2007 року (т.2 а.с.15) - заробітна плата ОСОБА_10 в період з 01 червня 2006 року до 01 червня 2007 року на посаді клавішника-інструменталіста в групі народної артистки України ОСОБА_16 склала: 1. червень - 5083 грн., 2. липень - 5083 грн., 3. серпень - 5083 грн., 4. вересень -5083 грн., 5. жовтень - 5083 грн., 6. листопад - 5083 грн., 7. грудень - 5083 грн., 8. січень - 5083 грн., 9. лютий - 5083 грн., 10. березень - 5083 грн., 11. квітень -5083 грн., 12. травень - 5083 грн. Довідка підписана продюсером ОСОБА_15 й скріплена печаткою суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_15.

З копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_15 (т.2, а.с. 42, 43) вбачається, що вид діяльності, на здійснення якого надано дозвіл, - складає естрадно-концертна діяльність. Свідоцтво про сплату єдиного податку дійсне до 01 січня 2007 року.

Відповідно до копії довіреності ОСОБА_16 (т.2, а.с.43) - ОСОБА_16 уповноважила ОСОБА_15 представляти її інтереси в усіх органах, організаціях та установах будь-яких форм власності з питань її творчої, фінансової та господарської діяльності. Розписуватися від її імені, укладати будь-які угоди, контракти та договори стосовно її творчої, фінансової та господарської діяльності, підписувати та подавати в державні органи, організації та установи будь-які заяви, запити, клопотання та документи тощо. Представляти її інтереси в правоохоронних та судових органах з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу та третій особі, з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, прийняття позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду, дій правоохоронних органів, прокуратури та інших органів державної виконавчої влади.

Стаття 21 КЗпП України визначає, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Разом з тим, надані представником потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_2 довідки про роботу померлого ОСОБА_10 суд не може визнати належними доказами того, що ОСОБА_10 працював саме в Концертно-гастрольному департаменті народної артистки України ОСОБА_16, оскільки відсутні дані про перебування ОСОБА_10 в трудових відносинах з роботодавцем, в даному випадку з Концертно-гастрольного департаменту народної артистки України ОСОБА_16.

Дійти беззаперечного висновку про дійсне місце роботи ОСОБА_10 на підставі наданих доказів суд позбавлений можливості.

Так, відповідні довідки викладені на бланку Концертно-гастрольного

департаменту народної артистки України ОСОБА_16. З показів свідка ОСОБА_15. вбачається, що зазначений департамент не є юридичною особою, а є лише

брендом.

Зокрема, в позовній заяві ставиться питання про відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_10 - на користь ОСОБА_4 до досягнення двадцятирічного віку, оскільки він навчається.

Між тим, з копії довідки середньої загальноосвітньої школи № 249 від 26 жовтня 2007 року (т.2, а.с.8) - видно, що ОСОБА_4 навчається в 10 А класі цієї школи. Термін закінчення навчання в довідці не зазначено. Доказів того, чому саме вимоги про стягнення шкоди заявлені до досягнення двадцяти трьох років не надано.

Що стосується позовних вимог про стягнення шкоди у зв'язку із смертю ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4, то в них також ставиться питання про стягнення середнього заробітку до досягнення ним двадцяти трьох років.

Разом з тим, як вбачається з копії довідки Київського державного вищого музичного училища ім. Р.М.Глієра від 08 листопада 2007 року № 01/498 (т.2, а.с.40) - ОСОБА_4 навчається у групі професійної орієнтації теоретичного відділу школи-студії при Київському державному вищому музичному училищі ім. Р.М.Глієра. Після закінчення навчання в школі-студії випускники зараховуються на навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою «молодший спеціаліст». Термін навчання 3 роки 4 місяці. Відповідних даних про те скільки років становить навчання саме в школі-студії, на якому курсі, якщо такі там є, навчається ОСОБА_4, скільки часу залишилося до закінчення навчання в судове засідання не надано. Крім того, не обґрунтовані й тим більше не підтверджені відповідними доказами вимоги про стягнення шкоди до досягнення саме двадцяти трьох років, адже питання про вступ до навчального закладу й тим більше до якого саме ще не вирішувався.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду, в цій частині, позовних вимог про відшкодування цивільним відповідачем ОСОБА_6 шкоди в розмірі середньомісячного заробітку померлого ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_2 (1963 р.н.), на неї - як законного представника ОСОБА_4 (1991 р.н.) та ОСОБА_4 (2000 р.н.), а також на користь ОСОБА_4 (1989 р.н.) в зв'язку з ненаданням суду відповідної інформації.

Що стосується позову ОСОБА_2 про відшкодування на її користь матеріальних збитків, завданих ушкодженням здоров'я й потрачених нею грошових коштів на лікування, то суд, дослідивши надані в обґрунтування цих вимог докази, приходить до наступного.

Відповідно до ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати

додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

За змістом положень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про

практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» від 27

березня 1992 року № 6 (з наступними змінами та доповненнями) розмір

витрат на ліки, лікування, протезування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецепторів, довідок або рахунків про їх вартість.

Разом з тим, потерпілою ОСОБА_2 до суду надано квитанції про придбання певних лік, вітамінів, кремів тощо. Разом з тим, окрім виписок про проведення обстежень та їх висновків, суду не надано жодних довідок та рецептів медичних установ про необхідність їх придбання.

З огляду на викладене в цій частині заявлений позов ОСОБА_2 також повинен бути залишений без розгляду.

Потерпілою ОСОБА_2 в цивільному позові також ставилося питання про стягнення з цивільного відповідача суми матеріальних збитків, які були потрачені нею на спорудження пам'ятника померлому ОСОБА_10

В обґрунтування цих позовних вимог суду наступні докази: - копію накладної № 2 від 15 листопада 2007 року (т.2, а.с.36) на суму 3 980 грн. (художнє оформлення пам'ятника), копію накладної № 5 від 16 листопада 2007 року (т.2, а.с.38) на суму 6 390 грн. (виготовлення надмогильної споруди), копію товарного чеку № 101 від 16 листопада 2007 року (т.2, а.с.39) на суму 15 200 грн. (виготовлення металевої огорожі могили).

Відповідно до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Згідно із п.24 зазначеною вище Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож в даній місцевості.

Оскільки в цій частині заявлені позовні вимоги підтверджуються доказами, сторонами не надано, й суду не вдалося самостійно визначити в ринкових умовах на даний вид послуг відповідних даних про граничну вартість пам'ятників та огорож в Київській та Житомирській областях України, то позов про відшкодування матеріальних збитків на спорудження надгробного пам'ятника підлягає задоволенню.

В цивільному позові також ставиться питання про стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_6 матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля «Renault 21» (державний номер НОМЕР_2) в розмірі 40 000 грн.

Згідно із автотоварознавчою експертизою № 2559 від 25 вересня 2007 року (а.с.93) ринкова вартість ДТЗ Renault 21, д.н.з. № НОМЕР_4, 1987 р.в., об'єм двигуна 1721, на момент скоєння дорожньо-транспортної події (20 липня 2007 року) могла б становити: 12877 грн. 50 коп. Матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля Renault 21, д.н.з. № НОМЕР_4 становить 12877 грн. 50 коп. (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 50 коп.).

Як видно з дефектної відомості по результату огляду транспортного засобу (а.с.96) автомобіль Renault 21, д.н.з. № НОМЕР_4 не підлягає відновленню.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Renault 21, д.н.з. № НОМЕР_4, 1987 р.в (а.с.181) власником автомобіля є ОСОБА_20

З копії довіреності (т.1 а.с.183, т.2 а.с.41) вбачається, що ОСОБА_21 в порядку передоручення від імені ОСОБА_20 уповноважив кожного окремо і самостійно - ОСОБА_2 та ОСОБА_10 бути представниками власника у відповідних органах Державтоінспекції, Міністерстві транспорту, нотаріальних конторах, на митниці, в будь-яких інших установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності з усіх без винятку питань, пов'язаних з відчуженням та експлуатацією належного власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ Renault 21 Sedan TL, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_4. Крім того, надано право укладати від власника договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження та користування автомобілем, визначати на власний розсуд ціну та інші умови, одержувати належні власнику за результатами згаданих угод грошові суми ; укладати договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, отримати поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності, у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди чи заподіянні шкоди повіреною особою іншим транспортним засобам під час керування автомобілем як джерелом підвищеної небезпеки, укладати, якщо в тому буде необхідність, від імені власника угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати та сплачувати по таким угодам грошові суми у розмірах згідно із калькуляціями, актами, експертними висновками тощо. За цією довіреністю представник користується правом подання та підпису сіх документів, необхідних для виконання наданих цією довіреністю повноважень, включаючи позовні та інші заяви, скарги тощо. Довіреність видана з правом тимчасового виїзду за межі України, дійсна до двадцять п'ятого липня дві тисячі шістнадцятого року.

З копії розписки ОСОБА_22 від 29 серпня 2006 року (т.1, а.с.249) видно, що він продав ОСОБА_2 та ОСОБА_10 автомобіль Renault 21, 1987 року випуску, за вісім тисяч доларів Сполучених Штатів Америки.

Відповідно до ст.ст. 328, 655 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між тим, договору купівлі-продажу транспортного засобу цивільні позивачі до суду не надали. Ними надано, яке вже зазначено вище, копію розписки власника автомобіля Renault 21 нібито про те, що він цей транспортний засіб продав.

Разом з тим, за змістом цивільного законодавства надана розписка не може належним чином свідчити про те, що власником зазначеного автомобіля є ОСОБА_2 та ОСОБА_10 Під час розгляду кримінальної справи й заявленого в ній цивільного позову про відшкодування матеріальних збитків, питання про визнання права власності на певні об'єкти чи речі не вирішується.

Крім того, згідно з наголошеної вище копії довіреності на автомобіль Renault 21 вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_2 по відношенню до нього транспортного засобу наділені лише представницькими функціями від імені власника ОСОБА_20

Статті 237, 244 ЦК України передбачають, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

За змістом ст.ст. 38, 44 ЦПК України сторона, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_2 (а.с.240) вона ставить питання про стягнення матеріальних збитків з цивільного відповідача ОСОБА_6 через пошкодження автомобіля виключно на свою користь й позов пред'явлено тільки від її імені. Між тим, право власності на автомобіль Renault 21 (державний номер НОМЕР_4), як вже вказувалося, належить ОСОБА_20 Таким чином, в цій частині позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 КПК України судові витрати складаються із сум, що мають бути видані експертам, спеціалістам, із сум, витрачених на дослідження речових доказів. Судові витрати покладаються на засуджених.

Судові витрати:

- в розмірі 176 грн. 52 коп. за проведення автотехнічної експертизи № 2401 від 03 вересня 2007 року (а.с.61); - в розмірі 176 грн. 52 коп. за проведення

автотехнічної експертизи № 2400 від 03 вересня 2007 року (а.с.72); - в розмірі 205 грн. 93 коп. за проведення автотехнічної експертизи № 2535 від 17 вересня 2007 року (а.с.85): - у розмірі 258 грн. 92 коп. за проведення товарознавчої експертизи (а.с.99) - підлягають стягненню із засудженого ОСОБА_23 на користь експертних установ, які проводили ці експертизи.

За змістом ст.81 КПК України питання про речові докази вирішується вироком суду, при цьому речі, які не мають ніякої* цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли заінтересовані особи просять про це, можуть бути передані їм; гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі: - автомобіль «RENAULT 21» (державний номер НОМЕР_2), що приєднаний до матеріалів кримінальної справи й залишений на зберігання на майдані затриманого автомототранспорту Броварського РВ ГУ МВС України в Київській області (м.Бровари, вул. Кірова, 24) (а.с.162, 163) -повернути власнику цього транспортного засобу - ОСОБА_20

Речовий доказ й знаряддя злочину: - автомобіль «Камаз-54112» (державний номер НОМЕР_1) з напівпричепом «Пема» (державний номер НОМЕР_7) приєднаний до матеріалів справи й залишений на зберіганні на майдані затриманого автомототранспорту 6-го взводу ДПС ДАІ УДАІ ГУ МВС України в Київській області в с.Калинівка Броварського району (а.с.164, 165) - повернути власнику - ОСОБА_6, залишивши без зміни накладений на цей транспортний засіб арешт, до набрання вироком суду законної сили.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_9 до набрання вироком суду законної сили у виді підписки про невиїзд - залишити без зміни.

Постановою в.о. слідчого СВ Броварського РВ ГУ МВС України в Київській області від 26 вересня 2007 року (а.с.208) накладено арешт на транспортні засоби: «Камаз-54112» (державний номер НОМЕР_1); DAF (державний номер НОМЕР_5); МАЗ-5551 (державний номер НОМЕР_10); MA3-5549 (державний номер НОМЕР_6); напівпричіп ПМ (державний номер НОМЕР_11), які належать цивільному відповідачу ОСОБА_6

Накладений арешт на транспортні засоби ОСОБА_6 залишити без зміни до набрання вироком суду законної сили в якості забезпечення цивільного позову.

Керуючись ст.ст. 299, 323, 324, 341 КПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області

засудив:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання -

у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_9 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років - звільнити, встановивши іспитовий строк в 3 (три) роки, якщо він протягом встановленого строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, які суд покладає на засудженого, після набрання вироком законної сили.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає реальному виконанню.

У відповідності до п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_9 наступні обов'язки:

- попросити публічно пробачення у потерпілої ОСОБА_2; - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_2,

заявленого від неї особисто та в інтересах малолітнього ОСОБА_4 (2000

р.н.) й неповнолітнього ОСОБА_4 (1991 р.н.), а також цивільного

позивача ОСОБА_4 (1989 р.н.) до цивільного відповідача ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_2 (1963 р.н.) на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка - 70 000 (сімдесят тисяч) грн.

Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_2, як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 (1991 р.н.), на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю годувальника - 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_2 (1963 р.н.), як законного представника малолітнього ОСОБА_4, (2000 р.н.) - на відшкодування моральної шкоди, завданої малолітній дитині смертю годувальника - 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_4 (1989 р.н.) на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю годувальника - 30 000 (тридцять тисяч) грн.

В задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Цивільний позов про відшкодування на підставі ст.1200 ЦК України матеріальних збитків в розмірі середньомісячного заробітку померлого ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_2 (1963 р.н.) до досягнення малолітнім ОСОБА_4 (2000 р.н.) чотирнадцяти років; на користь

потерпілої ОСОБА_2 (1963 р.н.), як законного представника ОСОБА_4 (1991 р.н.) до досягнення ним двадцяти трьох років; на користь ОСОБА_2 (1963 р.н.) як законного представника малолітнього ОСОБА_4 (2000 р.н.) до досягнення ним вісімнадцяти років, а також про відшкодування на користь цивільного позивача ОСОБА_4 (1989 р.н.) матеріальних збитків до досягнення ним двадцяти трьох років у зв'язку із смертю ОСОБА_10 -залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_2 (1963 р.н.) про відшкодування матеріальних збитків через придбання ліків на її лікування через дорожньо-транспортну подію - залишити без розгляду.

Позов ОСОБА_2 про стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_6 суми матеріальних збитків, які були потрачені нею на спорудження пам'ятника померлому ОСОБА_10 - задовольнити. Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_2 - 25 570 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн.

У задоволенні позовних вимог потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_2 про стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_6 матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля «Renault 21» (державний номер НОМЕР_2) в розмірі 40 000 грн. - відмовити.

Судові витрати:

• - в розмірі 176 грн. 52 коп. за проведення автотехнічної експертизи № 2401 від 03 вересня 2007 року стягнути із засудженого ОСОБА_9 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області (р/р 35222002000460 в УДК в Київській області, МФО 821018, код. 25574713 «з приміткою за проведення експертизи»).

• - в розмірі 176 грн. 52 коп. за проведення автотехнічної експертизи № 2400 від 03 вересня 2007 року стягнути із засудженого ОСОБА_9 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області (р/р 35222002000460 в УДК в Київській області, МФО 821018, код. 25574713 «з приміткою за проведення експертизи»).

• - в розмірі 205 грн. 93 коп. за проведення автотехнічної експертизи № 2535 від 17 вересня 2007 року стягнути із засудженого ОСОБА_9 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області (р/р 35222002000460 в УДК в Київській області, МФО 821018, код. 25574713 «з приміткою за проведення експертизи»).

• - у розмірі 258 грн. 92 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 2559 від 25 вересня 2007 року стягнути із засудженого ОСОБА_23 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області (р/р 35220100105021 в УДК в Київській області, МФО 821018, код. 25574713 «з приміткою за товарознавче дослідження».

Речовий доказ по справі: - автомобіль «RENAULT 21» (державний номер НОМЕР_2), що приєднаний до матеріалів кримінальної справи й залишений на зберігання на майдані затриманого автомототранспорту Броварського РВ ГУ

МВС України в Київській області (м. Бровари, вул. Кірова, 24) - повернути власнику цього транспортного засобу - ОСОБА_20

Речовий доказ й знаряддя злочину: - автомобіль «Камаз-54112» (державний номер НОМЕР_1) з напівпричепом «Пема» (державний номер НОМЕР_7) приєднаний до матеріалів справи й залишений на зберіганні на майдані затриманого автомототранспорту 6-го взводу ДПС ДАІ УДАІ ГУ МВС України в Київській області в с. Калинівка Броварського району - повернути власнику -ОСОБА_6, залишивши без зміни накладений на цей транспортний засіб арешт до набрання вироком суду законної сили.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_9 до набрання вироком суду законної сили у виді підписки про невиїзд - залишити без зміни.

Постанову в.о. слідчого СВ Броварського РВ ГУ МВС України в Київській області від 26 вересня 2007 року про накладення арешту на транспортні засоби: «Камаз-54112» (державний номер НОМЕР_1); БАР (державний номер НОМЕР_5); МАЗ-5551 (державний номер НОМЕР_10); MA3-5549 (державний номер НОМЕР_6): напівпричіп ПМ (державний номер НОМЕР_11), які належать цивільному відповідач - ОСОБА_6 до набрання вироком суду законної сили залишити без зміни в якості заходу забезпечення цивільного позову.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом шести місяців з моменту набрання вироком суду законної сили безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.