Ухвала

від 18.02.2009 по справі 11/464

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Вищого адмі ністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Смоко вича М.І.

Сорок и М.О.

Весел ьської Т.Ф.

Мирон енка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній р озгляд справи за позовом Суб' єкта підприємницької д іяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної подат кової інспекції у Печерськом у районі м. Києва про визнання недійсним податкового повід омлення - рішення за касацій ною скаргою Державної под аткової інспекції у Печерськ ому районі м. Києва на пост анову Господарського суду м. Києва від 5 травня 2006 року та ух валу Київського апеляційног о господарського суду від 12 ве ресня 2006 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2005 року позивач з вернувся в суд із позовом до Д ержавної податкової інспекц ії у Печерському районі м. Киє ва про визнання недійсним по даткового повідомлення - рі шення №0011991750/0 від 08.06.2005, яким позив ачу визначено суму податково го зобов' язання за платежем : земельний податок у розмірі 60.563,08 грн. Свої вимоги мотивує т им, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Зак ону України «Про плату за зем лю»земельний податок, а тако ж орендну плату за земельні д ілянки державної та ( і комуна льної власності сплачують вл асники землі та землекористу вачі з дня виникнення права в ласності або права користува ння земельною ділянкою. Зазн ачає, що у нього відсутнє як пр аво власності, так і право кор истування на земельну ділянк у площею 3.547,21 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Набере жно-Печерська, 2 (кадастровий н омер 90:111:007), а тому у відповідача не було підстав нараховуват и позивачу земельний податок за вказаною земельною ділян кою. Крім того сама сума подат ку визначена неправильно.

Постановою Господарсько го суду міста Києва від 05 трав ня 2006 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постано вою суду першої інстанції, ві дповідач звернувся зі скарго ю до суду апеляційної інстан ції щодо скасування судового рішення.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 12 вересня 2006 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову с уду першої інстанції залишен о без змін.

Не погоджуючись із постано вою суду першої та ухвалою су ду апеляційної інстанцій, ві дповідач звернувся із касаці йною скаргою до Вищого адмін істративного суду України, в якій просить скасувати пост анову суду першої та ухвалу с уду апеляційної інстанцій, п осилаючись на порушення норм матеріального та процесуаль ного права.

Заслухавши доповідь судді , дослідивши матеріали справ и та перевіривши наведені в с карзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційн а скарга не підлягає задовол енню.

Зі справи вбачається та вір но встановлено судом, що відп овідачем ухвалено податкове повідомлення № 0011991750/0 від 08.06.2005 ро ку, яким позивачу згідно з пп. «г»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобо в' язань платників податків перед бюджетами і державним и цільовими фондами»та відпо відно до ст.ст. 5, 14, 17 Закону Укра їни «Про плату за землю»визн ачено суму податкового зобов ' язання за платежем: земель ний податок за 2005 рік у розмірі 60.563,08 грн.

Земельний податок позивач у нараховано за земельну діл янку площею 3.547,21 КВ. м., розташов ану за адресою: АДРЕСА_1 (ка дастровий номер 90:111:007), за 2005 рік. В матеріалах справи є довідки Головного управління земель них ресурсів КЕДА № 07-05/10920 від 12.04.2 006 та № 07-05/8067 від 17.03.2006, в яких зазнач ено, що вказана земельна діля нка зареєстрована за Суб' єк том підприємницької діяльно сті - фізичною особою ОСОБ А_1 згідно з технічним звіто м по встановленню зовнішніх меж землекористування від 19.04 .2002.

Також судом встановлено, що у 2002 році згідно з договором ку півлі-продажу від 27.02.2000, укладен им між ЗАТ „Будівельна фірма «Київінжбуд»(продавець) та п озивачем (покупець), останнім було придбано будівлі вироб ничих приміщень загальною пл ощею 955,00 кв.м., які розташована н а вищевказаній земельній діл янці.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Конст итуції України земля, її надр а, атмосферне повітря, водні т а інші природні ресурси, які з находяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, ви ключної (морської) економічн ої зони є об' єктами права вл асності Українського народу .

Кожний громадянин має прав о користуватися природними о б' єктами права власності на роду відповідно до закону.

Законом, що визначає об' єк ти оподаткування, суб' єкти, ставки, порядок нарахування та сплати податку на землю, а також пільги щодо плати за зе млю (перелік яких є вичерпним ) є Закон України «Про плату за землю».

З матеріалів справи вбачає ться, що суб' єкт підприємни цької діяльності фізична осо ба ОСОБА_1 здійснює підпри ємницьку діяльність шляхом н адання в оренду належних їй б удівель виробничих приміщен ь, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни «Про державну податков у службу в Україні»завданням и органів державної податков ої служби є, зокрема, здійснен ня контролю за додержанням п одаткового законодавства, пр авильністю обчислення, повно тою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільови х фондів податків і зборів (об ов' язкових платежів), а тако ж неподаткових доходів. Уста новлених законодавством.

Згідно ст. 27 Закону України « Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного подат ку здійснюється державними п одатковими інспекціями.

Частиною 3 статті 14 цього Зак ону передбачено, що нарахува ння земельного податку грома дянам проводиться державним и податковими інспекціями, я кі видають платникові до 15 лип ня поточного року платіжне п овідомлення про сплату подат ку.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону Украї ни «Про плату за землю»ставк и земельного податку, порядо к обчислення і сплати земель ного податку не можуть встан овлюватись або змінюватись і ншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю спра вляється у вигляді земельног о податку або орендної плати . Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю»власник и земельних ділянок, земельн их часток та землекористувач і, крім орендарів сплачують з емельний податок.

Статтею 5 Закону України «Пр о оцінку земель»нормативна г рошова оцінка земельних діля нок використовується для виз начення розміру земельного п одатку, державного мита при м іні, спадкуванні та даруванн і земельних ділянок згідно і з законом, орендної плати за з емельні ділянки державної та комунальної власності, втра т сільськогосподарського і л ісогосподарського виробниц тва, а також при розробці пока зників та механізмів економі чного стимулювання раціонал ьного використання та охорон и земель.

Згідно ст.6 Закону України « Про оцінку земель»суб' єкта ми оціночної діяльності у сф ері оцінки земель є органи ви конавчої влади та органи міс цевого самоврядування, які з дійснюють управління у сфері оцінки земель.

Таким чином, із наведених но рм вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ді лянок, які використовуються для визначення розміру земел ьного податку, встановлюєтьс я органами виконавчої влади та органами місцевого самовр ядування, які здійснюють упр авління у сфері оцінки земел ь.

Відповідно до п. 1.1. Порядку в изначення грошової оцінки зе мельних ділянок в м. Києві, зат вердженого Рішенням Київськ ої міської ради від 03 квітня 2001 року № 242/1219 (із змінами та допов неннями), грошова оцінка земе льних ділянок в м. Києві здійс нюється згідно з чинним зако нодавством України, норматив но-правовими актами та Рішен ням Київської міської Ради в ід 27 квітня 2000 року № 104/825 «Про зат вердження грошової оцінки зе мель м. Києва»з метою визначе ння розмірів земельного пода тку.

Нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки здійснено відповідно до ріше ння Київської міської Ради в ід 27 квітня 2000 року № 104/825 «Про зат вердження грошової оцінки зе мель м. Києва», згідно з яким с таном на 12 листопада 2002 року за значена вище земельна ділянк а відносилась до економіко п ланувальної зони 7, узагальню ючий коефіцієнт на місцезнах одження якої складе складав 1,60.

Рішенням Київської місько ї ради від 12 лютого 2004 року N 63/1273 «П ро затвердження Схем впливу локальних факторів, що харак теризують місце розташуванн я земельних ділянок у місті К иєві»відповідно до Закону Ук раїни «Про плату за землю»за тверджено Схеми впливу локал ьних факторів, що характериз ують місце розташування земе льних ділянок у місті Києві, з гідно з додатком. Додаток збе рігається в Головному управл інні земельних ресурсів вико навчого органу Київради (Киї вської міської державної адм іністрації).

Відповідно до п. п. 2 та з вказ аного рішення застосування С хем впливу локальних факторі в, що характеризують місце ро зташування земельних діляно к, при розрахунку нормативно ї грошової оцінки земельних ділянок запроваджено з 1 бере зня 2004 року. Впровадження зазн ачених Схем покладено на Гол овне управління земельних ре сурсів виконавчого органу Ки ївради (Київської міської де ржавної адміністрації).

Ухвалюючи рішення, суд вірн о зазначив, що відповідачем п ри здійсненні нарахування по зивачу податкового зобов' я зання з земельного податку з а 2005 рік у розмірі 60.563,08 грн. полож ення рішення Київської міськ ої ради від 12 лютого 2004 року N 63/1273 « Про затвердження схем впливу локальних факторів, що харак теризують місце розташуванн я земельних ділянок у місті К иєві»враховані не були.

Задовольняючи позов, суд ді йшов обгрунтваного висновку про те, що відповідач нарахув ав позивачу податкове зобов' язання за розглянутим епізод ом на підставі недостовірних даних про нормативну грошов ої оцінки об' єкту оподаткув ання (земельної ділянки), чим п орушив порядок визначення та нарахування земельного пода тку. Визначений Законом Укра їни «Про плату за землю», а так ож вийшовши за межі власної к омпетенції, самостійного виз начивши нормативну грошову о цінку об' єкта оподаткуванн я.

З огляду на викладене, поста нова суду першої та ухвала су ду апеляційної інстанцій від повідають обставинам справи , наданим доказам та нормам пр оцесуального права.

Доводи касаційної скарги в исновки суду не спростовують .

Підстав для перегляду судо вого рішення з мотивів, викла дених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статт і 224 Кодексу адміністративног о судочинства України, якщо с уди не допустили порушень но рм матеріального і процесуал ьного права при ухваленні ос каржуваних судових рішень, т о суд касаційної інстанції з алишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішенн я - без змін.

Керуючись статтями 210, 220№, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративног о судочинства України, колег ія суддів-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державн ої податкової інспекції у Пе черському районі м. Києва зал ишити без задоволення, поста нову Господарського суду м. К иєва від 5 травня 2006 року та ухв алу Київського апеляційного господарського суду від 12 вер есня 2006 року залишити без змін .

Ухвала оскарженню не пі длягає, крім випадків, передб ачених ст.237 КАС України.