Постанова

від 03.08.2006 по справі 32/95

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/95

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 серпня 2006 р.                                                                                   № 32/95  

Вищий Господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                    Ходаківської І.П.

Суддів:                              Савенко Г.В.

                              Самусенко С.С.

розглянувши касаційну скаргу           Спільного підприємства „Партнер”

і додані до неї матеріали

на постанову від 27.06.2006

Київського апеляційного господарського суду

у справі № 32/95

Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності „Гротто”

до Спільного підприємства „Партнер”

про усунення порушень користування земельними ділянками

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Голобородько Т.В. (дов. від 14.03.06)                    

від відповідача:           Телецький Т.А. (директор)

                               Наглюк В.Я. (дов. від 06.07.06)

                               Лифар С.М. (дов. від 02.08.06)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гротто” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Спільного підприємства „Партнер” про зобов'язання звільнити земельні ділянки, розташовані у місті Києві по вул. Командарма Уборевича 1, 2 шляхом знесення або демонтажу автостоянки та звільнення від транспортних засобів, а також стягнення з відповідача збитків за час користування земельною ділянкою у розмірі 42 347,7 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 позов задоволено частково, зобов'язано відповідача звільнити земельні ділянки, розташовані у місті Києві по вул. Командарма Уборевича 1, 2 шляхом знесення або демонтажу автостоянок та стягнуто збитки у розмірі 34465,13 грн. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 рішення суду Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням СП „Партнер” звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 р., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом першої та апеляційної інстанцій та правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги частково, з наступних підстав.

Судами встановлено, що рішенням виконкому Ленінградської районної ради народних депутатів від 31.12.91 № 1031 відповідачу надано у тимчасове користування земельну ділянку площею 5192,30 кв.м., яка розташована по вул. Уборевича, 1 у місті Києві, рішенням виконкому Ленінградської районної ради народних депутатів від 07.08.95 № 991 відповідачу надано у тимчасове користування земельну ділянку площею 8648,50 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Уборевича, 2, м. Київ.

Починаючи з 24 квітня 1998 року СП „Партнер” неодноразово зверталося до Голови Київської міської державної адміністрації з клопотаннями про оформлення документів на право користування вищевказаними земельними ділянками.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що не вірними є висновки суду першої та апеляційної інстанцій щодо невжиття відповідачем заходів з оформлення наданих йому земельних ділянок.

Рішенням Київської міської ради від 15.04.04 № 183-1/1393 ТОВ „Гротто” надано в оренду земельні ділянки загально площею 3,93 га на примиканні вулиць Командарма Уборевича та Академіка Вернадського до просп. Академіка Паладіна.

18 липня 2005 Київська міська рада уклала з ТОВ „Гротто” договір оренди на земельні ділянки, розташовані на примиканні вул. Командарма Уборевича та Академіка Вернадського до просп. Академіка Паладіна площею 5 892 кв. м. та 4 957 кв. м. з кадастровими номерами 8000000000:75:741:0009 та 8000000000:75:191:0055, а також договір оренди на земельні ділянки, розташовані за вказаною адресою площею 12 913 кв. м. з кадастровим номером 8000000000:75:741:0021, площею 13137 кв. м. з кадастровим номером 8000000000:75:191:0045 та площею 2 226 кв. м. –кадастровий номер 8000000000:75:741:0028.

Матеріали  справи, зокрема: рішення виконкому Ленінградської районної ради народних депутатів від 31.12.91 № 1031 та від 07.08.95 № 991 свідчать про те, що відповідач займає земельні ділянки по вул. Командарма Уборевича 1, 2 площею 5192,3 кв.м. та 8648,5 кв.м. з кадастровими номерами відповідно 8000000000:75:741:0009 та 8000000000:75:191:0055.

Але, площа земельної ділянки, наданої позивачу з кадастровим номером 8000000000:75:741:0009 (5 892 кв. м.) та площа земельної ділянки з кадастровим номером  8000000000:75:191:0055 (4 957 кв. м.) є іншими, ніж ті, які займає відповідач, зокрема: під такими кадастровими номерами СП “Партнер” займає земельні ділянки площею 5192,3 кв. м. та 8648,5 кв. м.

Зазначеним розбіжностям судами першої та апеляційної інстанцій не було надано оцінки, а також не було досліджено обставини щодо встановлення тотожності земельних ділянок, на які укладено договори оренди від 18.07.2005 із позивачем та тих земельних ділянок, які були надані у тимчасове користування відповідачу на підставі рішень виконкому Ленінградської районної ради народних депутатів. З наявних у справі матеріалів такого висновку зробити не можливо.

Крім того, частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що надання у користування земельної  ділянки, яка перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Обставини справи свідчать, що на момент прийняття рішень та укладання договорів оренди спірних земельних ділянок, добровільної відмови від права користування спірними земельними ділянками від землекористувача – СП “Партнер” не надходило, порядку вилучення земельних ділянок у відповідача в встановленому порядку дотримано не було, а відтак висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимоги позивача є обгрунтованими і відповідають чинному законодавству, є передчасними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті апеляційним судом постанови від 27.06.06, якою залишено без змін рішення суду від 04.04.2006, мало місце не повне з'ясування всіх фактичних даних, які мають значення для встановлення всіх обставин справи, зокрема щодо перебування відповідача на земельних ділянках, які були надані позивачу на підставі договорів оренди.

Колегія суддів також зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи та докази, що підтверджують або спростовують обставини, які судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовувалися та не перевірялися, зокрема: щодо належності СП „Партнер” або третім особам, в тому числі фізичним, права та інтереси яких зачіпаються у даному спорі, на відповідних правових підставах транспортних засобів та іншого майна, розміщеного на спірних земельних ділянках, тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо звільнення спірних земельних ділянок відповідачем є помилковими, оскільки суди залишили поза увагою майно, яке знаходиться на спірних земельних ділянках, тим самим вирішивши питання про права та інтереси осіб, яких не залучено до участі у справі, але права та інтереси яких може бути порушено в результаті вирішення даного спору, що є порушенням статтей 26, 27 ГПК України.

З огляду на викладене, зазначені обставини потребують додаткового дослідження та встановлення.

Відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказі по справі є виключною компетенцією суду першої та апеляційної інстанцій.  

За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, виконавши вимоги частини першої статті 111-12 ГПК України, витребувати необхідні докази у відповідності з вимогами статті 36 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку та постановити законне рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1115,1117,1119,11110, 11111, ГПК України, Вищий Господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СП „Партнер” задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 27.06.2006 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 у справі № 32/95 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Ходаківська І.П.

Суддя                                                                                          Савенко Г.В.

Суддя                                                                                           Самусенко С.С.