Постанова

від 12.02.2018 по справі 1-145/2009

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-145/2009

ПОСТАНОВА

12 лютого 2018 року Сумський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за клопотанням ОСОБА_4 про зняття арешту,

Встановив:

До суду з клопотанням про знаття арешту з особистого майна звернувся ОСОБА_4 . Клопотання мотивував наступним. Вироком Сумського районного суду Сумської області від 5 серпня 2009 року його було засуджено за ст. 27 ч. 3 ст. 191 ч. 5, ст. 358 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавлення права займати керівні посади та посади, пов`язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями, строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки 6 місяців. На теперішній час судимість погашена у зв`язку з закінченням іспитового строку. По даній кримінальній справі слідчим було накладено арешт на його особисте майно: квартиру в м. Бровари та житловий будинок в с. Димитрове Броварського району Київської області. Але на момент проголошення вироку судом не було вирішено питання щодо зняття арешту на майно, яке було накладено 17.02.2009 року згідно постанови б/н слідчого відділу управління СБ України в сумській області ОСОБА_5 . А тому, просив зняти арешт з нерухомого майна.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вказавши що відповідно до норм КПК 1961 року арешт накладався слідчим, а тому не підлягає зняттю судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, суд вважає клопотанням таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сумським районним судом Сумської області 5 серпня 2009 року винесений вирок по справі №1-145/09 про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.27 ч.3 ст.191 ч.5, ст.358 ч.1 КК України, ОСОБА_6 за ст.191 ч.5 КК України, ОСОБА_7 за ст.27 ч.5 ст.191 ч.5 КК України. ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.27 ч.3 ст.191 ч.5, ст.358 ч.1 КК України та призначене остаточне покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади та посади, пов`язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями, строком на два роки, відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком два роки шість місяців. З засудженого стягнуті судові витрати за зберігання речових доказів, проведення експертизи. Загальна сума стягнень з нього за вироком суду склала 2726,87 грн.

При направленні справи до суду у додатках до обвинувального висновку дані про арештоване майно відсутні, за вироком суду це питання не вирішувалось.

11.03.2015 року ОСОБА_4 вже звертався до суду з клопотанням та 19 березня 2015 року йому було відмовлено в даному клопотанні, роз`яснено положення ч. 6 ст. 126 КПК України 1961 року. На даний час до клопотання про зняття арешту з майна захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 не додав жодних документів щодо звернення до слідчого СБУ в Сумській області та відповідно відповіді на звернення.

Згідно матеріалів справи, постановою слідчого ОВС СВ УСБУ в Сумській області накладено арешт на майно ОСОБА_9 , де б воно не знаходилось. Під час досудового слідства ДП Новосуханівський спиртовий завод до підсудних заявлено цивільний позов про стягнення 2767739 грн. 58 коп. заподіяних збитків. У подальшому позовні вимоги були уточнені та зменшені до 83816 грн. 67 коп. Відповідно до долученої до матеріалів справи квитанції від 5 серпня 2009 року, грошові кошти в сумі 83816,67 грн. перераховані ОСОБА_4 на рахунок ДП Новосуханівський спиртовий завод. До постановлення вироку 16 липня 2009 року судом було направлене доручення цивільному позивачу про уточнення розрахунку позову, який складається з витрат на переробку вилученого у підсудних спирту. Відповідь на судове доручення надійшла 6 серпня 2009 року. Згідно уточненого розрахунку сума затрат на переробку вилученого спирта визначена у розмірі 96124 грн. 93 коп. Інші дані про наявність чи відсутність претензій підприємства до засудженого у порядку кримінального чи цивільного судочинства відсутні.

Відповідно до п. 9 розділу ХІ Перехідних положень до КПК України 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, тощо, застосовані на час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 126 ч.6 КПК України 1961 року, накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Оскільки постанова про накладення арешту на майно заявника накладалось слідчим під час дії КПК України 1961 року, та при направленні справи до суду у додатках до обвинувального висновку дані про арештоване майно були відсутні, клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п.9 розділу ХІ Перехідних положень до КПК України 2012 року, ст.126 КПК України 1961 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зняття арешту відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом семи днів після її проголошення, а особою, яка не була присутня при її оголошенні протягом семи днів з дня отримання її копії.

Суддя ОСОБА_1