Ухвала

від 06.07.2018 по справі 1-145/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-145/2009 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11/788/3/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 на постанову Сумського районного суду Сумської області, від 12 лютого 2018 року, про відмову у знятті арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Сумського районного суду Сумської області, від 5 серпня 2009 року, ОСОБА_7 було засуджено за ст. ст. 27 ч. 3 191 ч. 5; 358 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади та посади, пов`язані з розпорядженням товарно матеріальними цінностями, строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 від відбуття покарання було звільнено з випробуванням на протязі 2 років 6 місяців іспитового строку.

17 лютого 2009 року постановою слідчого в ОВС СВ управління СБ України в Сумській області ОСОБА_8 було накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 (т. 5 а. с. 159).

5 лютого 2018 року до Сумського районного суду Сумської області звернувся адвокат ОСОБА_6 з клопотанням про зняття арешту з належного ОСОБА_7 майна.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області, від 12 лютого 2018 року, у задоволенні клопотання адвокату було відмовлено.

Своє рішення суд мотивував тим, що постанова про накладення арешту на майно ОСОБА_7 приймалась слідчим під час дії КПК України (в ред. 1960 р.), а тому, відповідно до ст. 126 КПК України (в ред. 1960 р.), накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Суд також вказав, що адвокат не надав даних про те, що він звертався до слідчого з клопотанням про зняття арешту з майна ОСОБА_7 . Крім цього суд зауважив, що при направленні кримінальної справи до суду у додатках до обвинувального висновку не було вказано перелік майна ОСОБА_7 на яке було накладено арешт за постановою слідчого.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді та прийняти нову постанову, якою задовольнити клопотання про зняття арешту на все майно, що належить ОСОБА_7 , накладеного за постановою слідчого, від 17 лютого 2009 року.

Мотивуючи свої вимоги адвокат зазначив, що суд спочатку вказав, що постанова слідчого СБУ не була приєднана до додатків обвинувального висновку, а потім вказав, що оскаржувана постанова міститься в матеріалах кримінальної справи, що вказує на наявні протиріччя в рішенні суду.

Також адвокат вказує, що після надходження кримінальної справи до суду питання щодо скасування арешту на майно вирішується суддею при ухваленні вироку відповідно до ст. 324 ч. 1 п. 8 КПК України (в ред. 1960 р.), а тому, посилання судді на ст. 126 ч. 4 КПК України (в ред. 1960 р.), як на правову підставу відмови у задоволенні клопотання, є неправильним. Адвокат вказує,що судимість відносно ОСОБА_7 є погашеною, збитки цивільному позивачу відшкодовані, у зв`язку з цим суд незаконно відмовив в задоволенні клопотання про зняття арешту на майно.

Заслухавши доповідь судді щодо суті постанови суду та поданої апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_5 про підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, вироком Сумського районного суду Сумської області, від 5 серпня 2009 року, ОСОБА_7 було засуджено за ст. ст. 27 ч. 3 191 ч. 5; 358 ч. 1; 75 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади та посади, пов`язані з розпорядженням товарно матеріальними цінностями, строком на 2 роки, з звільненням від відбування основного покарання з випробуванням на протязі 2 років 6 місяців іспитового строку (т. 6 с. с. 55 67).

У ході досудового слідства постановою слідчого в ОВС СВ управління СБ України в Сумській області ОСОБА_8 , від 17 лютого 2009 року, накладено арешт на майно ОСОБА_7 (т. 5 а. с.159).

Зі змісту вироку відносно ОСОБА_7 колегією суддів встановлено, що суд, ухвалюючи відносно ОСОБА_7 вирок, не вирішив питання щодо майна на яке накладено арешт у ході досудового слідства.

Згідно п. п. 8; 9 ст. 324 КПК України (в ред. 1960 р.) суд, постановляючи вирок вирішує щодо майна, описаного для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, з речовими доказами, зокрема з грошима, цінностями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом.

Оскільки суд, ухвалюючи вирок, не вирішив питання щодо майна, на яке накладено арешт у ході досудового слідства то, відповідно до ст. ст. 409; 411 КПК України (в ред. 1960 р.) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом який постановив вирок.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи клопотання адвоката, вдався до неправильного тлумачення вимог кримінально процесуального закону, мотивувавши відмову у задоволенні клопотання відсутністю даних про арештоване майно та тим, що відповідно до ст. 126 ч. 6 КПК України 1961 року, накладення арешту на майно скасовується тільки постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Колегія суддів знаходить такі висновки хибними та таким, що порушують права та інтереси сторін кримінального провадження, оскільки, відповідно до ст. ст. 409; 411 КПК України (в ред. 1960 р.), саме суд першої інстанції повинен вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні рішення суду.

У зв`язку з тим, що суд при розгляді клопотання адвоката істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону то рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, відповідно до ст. 367; 370 КПК України (в ред. 1960 р.) з поверненням справи на новий судовий розгляд.

В ході судового розгляду суду першої інстанції необхідно перевірити стан виконання вироку, зокрема у частині рішення суду про грошові стягнення з засудженого ОСОБА_7 , з`ясувати на яке майно накладено арешт за постановою слідчого та, відповідно до ст. ст. 409; 411 КПК України (в ред. 1960 р.) вирішити питання щодо арештованого майна належного ОСОБА_7 .

Керуючись п. 15 Розділу ХІ КПК України (в ред. 2012 р.), ст. ст. 356; 362;365 367; 370; 374 КПК України (в ред.1960 р.), колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 задовольнити частково.

Постанову Сумського районного суду Сумської області, від 12 лютого 2018 року, про відмову у задоволенні клопотання про зняття арешту на майно засудженого за вироком Сумського районного суду Сумської області, від 5 серпня 2009 року, ОСОБА_7 скасувати, а матеріали кримінальної справи повернути до того ж суду на новий судовий розгляд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4