Вирок

від 11.11.2008 по справі 1-36/2008

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-36/2008р.

ВИРОК

 іменем України

11 листопада 2008 року Славутицький міський суд Київської області у складі:

головуючої - судді Теремецької Н.Ф.,

при секретарі - Петрусенко Т.В.,

з участю сторін:

прокурора Котяша А.І.,

підсудної ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі кримінальну

справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1,  14 липня 1973

року народження,  уродженки ОСОБА_2,

українки,  громадянки України,  ІНФОРМАЦІЯ_1,

одруженої,  працюючої у ВАТ „Чернігівська

кондитерська фабрика „Стріла",  зареєстрованої за

адресою:     Київська  область,      м.  Славутич,

АДРЕСА_1,  проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/1,  раніше не судимої,

у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 164 КК України, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей при наступних обставинах.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 18 жовтня 2006 року було відібрано у ОСОБА_1  без позбавлення батьківських прав неповнолітніх дітей: ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  та ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  та передано органу опіки та піклування виконкому Славутицької міської ради Киїської області для подальшого влаштування і стягнуто з 16 жовтня 2006 року аліменти в розмірі 1/2 частини з усіх видів її доходів щомісяця на утримання дітей до досягнення ними повноліття.

Рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 13 березня 2006 року № 119 неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були направлені на утримання до НВК „Дитячий будинок-дошкільний навчальний заклад".

З моменту винесення рішення суду про стягнення аліментів і по теперішній час підсудна зовсім не платила аліменти на утримання неповнолітніх дітей,  які знаходяться на вихованні в НВК "Дитячий будинок-дошкільний нвчальний заклад",  хоча протягом усього часу ОСОБА_1  мала випадкові заробітки,  але аліменти не платила. В центр зайнятості за сприянням у працевлаштуванні не зверталась. Підсудну неодноразово: 16.01.2008 року,  31.03.2008 року та 09.04.2008 року попереджали про необхідність сплатити заборгованість по аліментам та про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів. Станом на 24.04.2008 року заборгованість по аліментам становила в сумі 13749 гривень 73 копійки.

В судовому засіданні підсудна вину визнала повністю. Суду показала,  що не платила аліменти на утримання дітей,  тому що не мала постійного місця роботи,  в Славутицький міський центр зайнятості не зверталась за сприянням в працевлаштуванні,  підробляла на ринку " Нива" ОСОБА_2,  у приватного підприємця,  отримані гроші використовувала на себе та свого чоловіка. Дітям,  які перебувають в дитячому будинку,  аліменти не перераховувала,  так як зароблених грошей вистачало тільки на особисті потреби та потреби чоловіка ОСОБА_6 . Попередження з виконавчої служби отримувала,  але не приймала міри по погашенню заборгованості,  оскільки не вистачало коштів для сплати аліментів. На даний час влаштувалася на роботу і має намір сплачувати аліменти на утримання дітей і погашати заборгованість по аліментам.

Відповідно до ч.3  ст.  299 КПК України суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи,  які ніким не оспорюються,  і обмежився у судовому засіданні допитом підсудної.

Оцінивши показання підсудної,  перевіривши матеріали справи,  які узгоджуються з її показаннями,  суд дійшов висновку про доведеність вини підсудної в інкримінованому злочині.

Дії підсудної правильно кваліфіковані за ч.1  ст.  164 КК України,  як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів),  ознаки цього злочину в діях ОСОБА_1  знайшли своє підтвердження в процесі судового слідства. Злісне ухилення від сплати аліментів проявилось в тому,  що підсудна не сплачувала аліменти на утримання неповнолітніх дітей,  оскільки витрачала кошти на свої потреби,  хоча мала можливість це робити,  не зверталася в центр зайнятості,  коли була безробітна,  ігнорувала виклики та попередження державного виконавця.

При призначенні міри покарання підсудній суд враховує,  що вона вчинила злочин невеликої тяжкості,  працює,  раніше не судима,  за місцем реєстрації характеризувалася негативно як зловживаюча спиртними напоями,  на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин,  які обтяжують та пом"якшують покарання,  судом не встановлено. Врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу підсудної,     суд дійшов висновку,  що підсудній повинно бути призначено покарання у виді громадських робіт.

Речових доказів та судових витрат у справі немає,  цивільний позов не заявлявся. На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323, 324,  332-335 КПК України,  суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст. 164 КК України,  і призначити покарання у виді 100 годин громадських робіт.

Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд з місця проживання.

На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд протягом 15 днів з дня його проголошення.