Постанова

від 21.12.2009 по справі 2-а-2010/09

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код суду 0527                                         №2-а-2010/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року            Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                          Чернецького В.А.,

при секретарі                                                    Купрєєнко А.С.,

за участю: позивача                                                    -

                  представника відповідача                        -

                  представника третьої особи                     -

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області про визнання дій неправомірними, про зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області про визнання їх дій про недостатнє нарахування соціальної допомоги як дитині війни неправомірними, зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 року і за його розрахунком недоплата склала 2733,30 грн.. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Також вважає неможливе застосування з 01.01.2008 року з підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». У звязку з поганим станом здоров’я він не міг своєчасно звернутися з позовом і просив поновити йому строк для звернення до суду за захистом своїх прав. Уточнюючи свої вимоги, позивач просив суд визнати дії відповідача в частині невиплати йому державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року неправомірними, а також просив суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому вказану соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період часу з урахуванням вже сплачених йому сум допомоги (ас. 2-4, 16).

Позивач ОСОБА_1 просив суд розглянути позов у його відсутність на наполягав на його задоволенні на підставах, вказаних у позовній заяві (ас. 16).

Представник відповідача на розгляд справи не з’явився, просив розглянути справу у його відсутність та надав письмові заперечення проти позову, де визначив наступне. Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а саме, текст ст. 6 став передбачати виплату до державної соціальної допомоги, довічного грошового утримання, або до пенсії надбавки дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення  розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України. Таким чином, з дня прийняття вказаного Рішення Конституційним Судом України нова редакція ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” втратила чинність. Законодавством України не передбачено автоматичне відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тількі за спеціальною вказівкою нового нормативного акту може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. Але а ні Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, що діяла до 01.01.2008 року. Для врегулювання ситуації 28 травня 2008 року КМ України була прийнята Постанова №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щрмісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., та з 01 жовтня 2008 року – 49,80 грн.. Надбавка позивачу була встановлена з 01.01.08 року. Розмір її складав з 01.01.08р. по 31.03.08р. – 47,00 грн. щомісяця, з 01.-4.08р. по 30.06.08р. – 48,10 грн., з 01.07.08р. по 30.09.08р. – 48,20 грн., з 01.10.08р. по теперішній час в розмірі 49,80 грн. щомісяця. А всього за період з 01.01.08р. по 30.11.09р. позивачу було виплачено 1127,10 гривнів. Вимоги позивача щодо підвищення надбавки до пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову. У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 КАС України, оскільки соціальна надбавка до пенсії нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачу був відомий її розмір (ас.11-12, 16).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус "дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.9-10) та запереченнями відповідача (а.с. 16).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Суд не приймає  посилання скаржника на те, що на законодавчому рівні не визначено, яким чином обчислюється розмір 30% виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується лише при визначенні розмірів пенсій, призначених за цим Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 7 якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Ст. 110 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” запроваджуються з 01 січня 2006 року, а ст. 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням с Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст. 6 вказаного Закону. Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

Статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2007 році.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції. Таким чином, за період з 1 січня до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії у вигляді державної соціальної допомоги на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчіх актів України" від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Костянтинівка здійснити перерахунок підвищення до пенсії "дитині війни" у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року. За цей період слід визнати дії відповідача з приводу недонарахування підвищення до пенсіїї як дитині війни неправомірними.

Надбавка позивачу була встановлена 01.01.08 року. Розмір її складав з 01.01.08р. по 31.03.08р. – 47,00 грн. щомісяця, з 01.04.08р. по 30.06.08р. – 48,10 грн., з 01.07.08р. по 30.09.08р. – 48,20 грн., з 01.10.08р. по теперішній час в розмірі 49,80 грн. щомісяця. А всього за період з 01.01.08р. по 30.11.09р. позивачу було виплачено 1127,10 гривнів (ас. 16).

За таких обставин відповідачем правомірно було у 2009 році виплачено позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Враховуючи, що позивачу з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у наведених вище розмірах, то за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008р. треба зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з урахуванням вже сплаченої надбавки.

Суд вважає за необхідне поновити позивачу строк для звернення в суд за захистом своїх прав, бо він людина похилого віку, страждає низкою захворювань, що перешкоджало йому своєчасно звернутися в суд.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 поновити строк для звернення до суду.    

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити  частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівка Донецької області з невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням вже нарахованої у 2008 році допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького Апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження,

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

                          Суддя