Вирок

від 31.10.2008 по справі 1-341/08

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-341/08

ВИРОК

Іменем України

31 жовтня 2008 року     м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого - судді Веселова В.М.

секретаря Іванишин Х.І.

з участю прокурора   Семенюк Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого лісничим Коломийського держлісгоспу, не депутата, раніше не судимого, та

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 Івано-Франківської

області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, не депутата, раніше не судимого у вчиненні злочину передбаченого ст.263 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 знаходячись на території лісового масиву Шепарівського лісництва в кварталі №46, що є неподалік с.Лісна Слобідка Коломийського району Івано-Франківської області, знайшов металічні предмети схожі на гранати в кількості 87 штук. З метою встановлення їх боєздатності він зірвав дві гранати шляхом скинення їх у вогнище, інші гранати підсудний ОСОБА_1 зберігав у місці їх виявлення, попередньо присипавши їх землею.

В кінці серпня 2008 року підсудний ОСОБА_1 розповів підсудному ОСОБА_2 про винайдені гранати і на прохання останнього передав йому дві гранати. Підсудний ОСОБА_2 зберігав отримані гранати за місцем свого проживання. 9 вересня 2008 року він передав вказані гранати ОСОБА_3, який 13 вересня 2008 року добровільно здав їх працівникам міліції.

Того ж дня , 13 вересня 2008 року підсудний ОСОБА_1 показав працівникам міліції на місце знаходження 83 гранат, які в подальшому були знищені працівниками вибухо-технічної служби НДЕКЦ УМВС України в Івано-Франківській області.

Будучи допитаними в ході судового слідства підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, свою вину визнали повністю і дали наступні показання. В травні 2008 року підсудний ОСОБА_1 при обході території лісового масиву Шепарівського лісництва в кварталі №46, що знаходиться неподалік с.Лісна СлобідкаДоломийського району Івано-Франківської області, знайшов металічні предмети, які були схожі, на його думку, на гранати в кількості 87 штук. Для випробування їх боєздатності він зірвав 2 гранати, вкинувши їх у вогнище, а інші залишив на місці їх знаходження попередньо присипавши їх землею. Наприкінці серпня 2008 року підсудний ОСОБА_1 розказав про свою знахідку підсудному ОСОБА_2 та на його прохання передав йому дві гранати, які підсудний ОСОБА_2 зберігав за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6.

Підсудний ОСОБА_1 не питав у підсудного ОСОБА_2 для якої мети йому потрібні гранати і просто передав їх на прохання ОСОБА_2. Підсудні у вчиненому щиро каються, просять суворо не карати.

Згідно ст.299 КПК України за письмовою заявою підсудних та згодою прокурора в судовому засіданні суд визнав недоцільним дослідження доказів, що не оспорюються учасниками процесу.

Дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковано вірно за ст.263 ч.1 КК України, як носіння уберігання, передача та збут боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь важкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2   вперше притягуються до кримінальної відповідальності, як вбачається з матеріалів справи у вчиненому щиро каються, активно сприяли розкриттю злочину, кожний має на утриманні двоє неповнолітніх дітей. Ці обставини визнаються судом такими, що пом'якшують покарання підсудних.

За місцем проживання підсудні характеризуються позитивно.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудних суд не знаходить.

При наявності обставин, що пом'якшують покарання , тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винних, зокрема, що вони зізнались у вчиненому злочині і щиро каються, їх матеріальний стан, щодо них можливо застосувати ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням . Таке покарання необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити попередній -підписку про невиїзд з місця проживання до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.