Вирок

від 21.10.2008 по справі 1-341/08

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

 Справа № 1-341/08 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2008 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого: судді:     Кузюри М.М.

при секретарі:     Крошка В.М.

з участю: прокурора:     Редюк А.О.

потерпілої:     ОСОБА_1

предст.110терпілої:     ОСОБА_2

предст. цив. відповідачів:     ОСОБА_3, ОСОБА_4

підсудного:     ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст. 286 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2007 року о 12 годині 35 хвилин водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «СПВ 17 Рута», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись у м. Чернігові за маршрутом № 15, при виконанні маневру лівого повороту з вул.  О.Молодчого зі сторони вул.  Савчука на вул.  Шевченка проявив неуважність, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого не надав дороги пішоходу ОСОБА_1 Стефаніїні, яка перетинала проїжджу частину по пішохідному переходу справа наліво відносно руху автомобіля на зелене світло для пішоходів.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому обох кісточок лівого гомілково-ступеневого суглобу зі зміщенням, перелому заднього краю лівої великогомілкової кістки без зміщення, з підвивихом ступні дозовні, закритого перелому лівого наколінника без зміщення, забиття лівого передпліччя. Своїми діями водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п. п. 1.З., 1.5., 2.3 б; 1О.І., 12.3., 16.2 Правил дорожнього руху, а порушення вимог п. п. 2.3 б., 1О.І., 16.2 цих Правил стало причиною та умовою настання події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю та показав, що він працює водієм у СПД «Шпеко» і 18 грудня 2007 р. приблизно о 12 годині 35 хвилин він керував автомобілем марки «СПВ 17 Рута», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить СПД «Корень», рухаючись по

15-му маршруту. Він рухався з кінцевої зупинки «вул. Савчука» в сторону вул.  Шевченка. Під'їхавши до перехрестя з вул.  Шевченка він зупинився на червоне світло світлофора, увімкнув лівий покажчик повороту, а коли загорілося зелене світло, почав виконувати маневр лівого повороту. При наближенні до пішохідного переходу він нікого з пішоходів на ньому не бачив. Коли автомобіль завершував маневр повороту, він почув звук глухого удару, тому одразу зупинився. З правого боку автомобіля в зоні дії знаку «Пішохідний перехід» поряд з переднім правим колесом лежала потерпіла. По мобільному телефону він викликав швидку медичну допомогу та наряд дорожньо-патрульної служби. Не може пояснити причину, але переконаний, що в момент перетинання пішохідного переходу, він нікого на ньому не бачив. При повороті швидкість руху його автомобіля була приблизно 15-20 кілометрів на годину. В скоєному щиро кається.

Крім особистого зізнання підсудного, його вина підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_1 С пояснила, що 18 грудня 2007 року близько 12 год. 30 хв. біля гуртожитку педагогічного університету на вул.  Шевченко вона переходила дорогу на зелене світло для пішоходів. Від бордюра дійшла до середини проїзної частини дороги і відчула удар в ліву сторону тулуба. Після наїзду впала на асфальт та наполовину її тіло було під автомобілем. Водій автомобіля, який здійснив на неї наїзд, одразу зупинився, її занесли до салону автобуса та хтось викликав працівників міліції та швидку медичну допомогу. Після надання їй медичної допомоги в лікарні № 2 вона повернулась додому, відмовившись від стаціонарного лікування. Після ДТП до неї додому приїздили ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які намагалися владнати ситуацію без порушення кримінальної справи, але вони переслідували лише свої власні інтереси. Внаслідок отриманих травм вона була позбавлена можливості самостійно пересуватися та обслуговувати себе, в зв'язку з чим її обслуговували прибиральниця та доглядальниця, яким вона платила кошти згідно умов договору. Свій позов підтримує в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_7 є його компаньйоном, вони мають спільні гаражі та автомобілі. 18 грудня 2007 року після ДТП удвох з ОСОБА_5 близько 16 год. вони приїхали до потерпілої для вибачення та владнання питання матеріального характеру. Потерпіла ОСОБА_1С одразу дала зрозуміти, що син заборонив їй підписувати будь-які документи. Потім зателефонував її син та сказав, що владнання питань по такому ДТП коштує 25 тисяч гри, тому вони не дійшли згоди. 28 грудня 2007 року знову вдвох з ОСОБА_7 вони зустрічалися з сином потерпілої, але він стояв на своєму.

Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується протоколом огляду місця ДТП, схемою до нього та фототаблицями (а.с. 3-11).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_1С, у неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому обох

кісточок лівого гомілково-ступеневого суглобу зі зміщенням, перелому заднього краю лівої великогомілкової кістки без зміщення, з підвивихом ступні дозовні, закритого перелому лівого надколінника без зміщення, забиття лівого передпліччя, які могли утворитися 18 грудня 2007 року за встановлених обставин. Зазначені тілесні ушкодження, окрім забою лівого передпліччя, що є легким тілесним ушкодженням, відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості.

Аналізуючи в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні ДТП та правильність кваліфікації його дій за ст. 286 ч. 1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5, суд визнає його щире каяття в скоєному злочині.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_5 обставин по справі судом не встановлено.

З врахуванням зазначеного, приймаючи до уваги обставини скоєного злочину, ставлення підсудного до злочину та його наслідків, його позитивні характеристики, суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу в межах санкції статті без позбавлення права керування транспортними засобами.

Судові витрати по справі у розмірі 1 945 грн 87 коп за проведення судової автототехнічної експертизи підлягають стягненню з підсудного на користь держави.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 суд визнає за необхідне залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Потерпіла у позовній заяві в якості відповідачів зазначила ОСОБА_7 та ОСОБА_5. В ході судового розгляду встановлено, що підсудний ОСОБА_5 вчинив ДТП, керуючи автомобілем, що належить ОСОБА_7, однак у трудових правовідносинах з ним він не перебуває, а прийнятий на роботу, відповідно до оглянутої в суді трудової книжки, водієм до СПД «Шпеко».

Відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи, що між СПД «Шпеко» та СПД «Корень» укладений договір про сумісну діяльність, необхідно встановити та залучити до справи належного

відповідача, суд позбавлений в рамках кримінальної справи розв'язати цивільний позов.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним за ст. 286 ч. 1 КК України та призначити покарання - штраф у розмірі шестидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 020 грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_5 1 945 грн. 87 коп. судових витрат на користь держави за проведення автотехнічної експертизи.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої злочином, залишити без розгляду.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом п'ятнадцяти днів з моменту проголошення вироку.