Вирок

від 20.09.2007 по справі 1-672/07

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа №1-672/07

ВИРОК

Іменем України

20 вересня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибак І.О.

при секретарі - Хімач О.М.

з участю прокурора - Рак П.О.

провівши в приміщенні суду в м. Києві розгляд кримінальної справи по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Торговиця Городенківського р-ну, Івано-Франківської обл., українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, працюючого KM „Сервіс"-слюсарем, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 17.08.2007 року о 16 годин 30 хвилин, знаходячись в приміщенні центрального автовокзалу по пр-ту Науки, 2/1 в м. Києві, побачив, що двері в одне із службових приміщень відчинені.

Зайшовши в дане приміщення, в якому проводився ремонт, ОСОБА_1 таємно заволодів сумкою, яка належить гр-ну ОСОБА_2, причинивши йому матеріальний збиток в розмірі 4000 гривен.

Після скоєного гр-н ОСОБА_1 був затриманий працівниками автовокзалу.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і пояснив, що 17.08.2007 року о 16.00 годин він прибув на центральний автовокзал м. Києва з метою поїхати в Івано-Франківську область, знаходячись в приміщенні автовокзалу, він побачив, що двері в одне із службових приміщень, в якому проводиться ремонт, відчинені. Зайшовши в дане приміщення, він взяв зі столу сумку жовтого кольору, яку відразу поклав у свою господарчу сумку. Виходячи з приміщення, ОСОБА_1 був затриманий директором центрального автовокзалу.

Враховуючи повне визнання вини самим підсудним, суд вважає доцільним, відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, обмежившись поясненнями підсудного та дослідженням даних, характеризуючих його особу.

Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена. Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує позитивну характеристику підсудного за місцем проживання, що тяжких наслідків від злочину, не настало. Обставина, що пом'якшує покарання ОСОБА_1- щире каяття та сприяння встановлення істини по справі. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1- суд не вбачає.

Враховуючи обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість засудження ОСОБА_1 до найбільш м'якого покарання, передбаченого санкцією статті 185 частини 1 КК України. При цьому враховується те, що, як пояснив підсудний, він працює, має майно, тобто спроможний оплатити штраф.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити без змін- підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.