Вирок

від 27.02.2008 по справі 1-205/2008

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 1- 205/2008 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2008 року Солом"янький районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді: ЗАХАРОВОЇ А.С. при секретарі: ОВЧІННІКОВА А.А. з участю прокурора: НАЗАРЧУКА К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Житомира, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого:

29.06.2004 року Долгинцевським районним судом м. Кривій Ріг

Дніпровської області за ч. 2 ст. 190 КК Українио 1 року обмеження волі;

12.04.2005 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 185

КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення

волі 09.10.2007 по відбуттю строку покарання,- в скоєні злочинів,

передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст. 353 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 01.12.2001, приблизно о 01 годині разом з особою, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, та невстановленою слідством особою, знаходились на території приміщення залу очікувань «Конкорс», розташованого на другому поверсі залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський, де побачили раніше їм незнайомого ОСОБА_2, майном якого вирішили заволодіти, тим самим вступили між собою в попередню злочинну змову.

З метою відкритого викрадення чужого майна, діючи спільно та узгоджено підсудний ОСОБА_1, особа, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, та невстановлена слідством особа, підійшли до ОСОБА_2, і щоб переконати останнього виконувати їх вимоги та відвести його до місця, де б їх злочинні дії не були помічені сторонніми громадянами, присвоїли собі звання службових осіб, представившись працівниками міліції, і в підтвердження цих слів підсудний ОСОБА_1 продемонстрував ОСОБА_2 свій військовий квиток, який останній сприйняв як посвідчення працівника міліції, після чого ОСОБА_2 було запропоновано пройти в напрямку чергової частини ст. Київ-Пасажирський.

ОСОБА_2, будучи введеним в оману та не підозрюючи про дійсні наміри підсудного ОСОБА_1, особи, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження та невстановленої слідством особи, прослідував разом з ними до підземного переходу під Повітрофлотським мостом, що знаходиться по АДРЕСА_3, де під погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, невстановлена слідством особа обшукала кишені одягу ОСОБА_2 і разом з підсудним та особою, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження відкрито викрала гроші в сумі 42 долара США, що відповідно до курсу валют з розрахунку складає 221 грн. 76 коп.; гроші в сумі 16 грн. ; калькулятор, вартістю 30 грн..; паспорт громадянина України, посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС на ім'я ОСОБА_2; медаль «За відвагу», 2 кулькові ручки, блокнот, газовий балончик та ніж, які не становлять для потерпілого матеріальної цінності.

Крім цього, невстановлена слідством особа висловила вимогу потерпілому ОСОБА_2 віддати свою куртку, на що останній відмовився. Отримавши відмову ОСОБА_2, невстановлена слідством особа, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, умисно нанесла удар рукою в обличчя потерпілому, завдавши останньому фізичний біль, після чого відкрито викрала у ОСОБА_2 шкіряну куртку, вартістю 210 грн. та жилет, вартістю 150 грн.. Весь цей час підсудний ОСОБА_1 та особа, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, діючи спільно та узгоджено з невстановленою слідством особою знаходились поруч і не давали можливості ОСОБА_2 від них втекти, чим подолали волю останнього до опору.

Відкрито викравши майно потерпілого ОСОБА_2, підсудний ОСОБА_1, особа, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, та невстановлена слідством особа з місця вчинення злочину зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 627 грн. 76 коп..

Крім того, підсудний ОСОБА_1 27.10.2007 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, знаходячись в кафе залу очікування „Конкорс", поблизу виходу до 14 колії, звернув увагу на раніше йому незнайомого ОСОБА_3, що сидів за столиком і спав, а перед ним на столику знаходилась барсетка, яку ОСОБА_1 вирішив таємно викрасти.

З метою таємного викрадення чужого майна підсудний ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 і, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що ОСОБА_3 спить, таємно викрав шкіряну баретку «LAGIN», чорного кольору вартістю 200 грн., в якій знаходились: фотоапарат «Самсунг» сірого кольору, в чохлі сірого кольору, вартістю 150 грн.; мобільний телефон «Siemens SK-65», сірого кольору, вартістю 600 грн.; мобільний телефон «NoKia-5300» сірого кольору, вартістю 750 грн.; шкіряний гаманець чорного кольору, який матеріальної цінності не становить, в якому знаходились гроші в сумі 401 грн. 30 коп.; записна книжка темно-сірого кольору, свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_3, кріплення для унітазів «TECVNOX», ключ ЗМ, ніж складний, кулькові ручки, які матеріальної цінності не представляють .

Діями підсудного ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 завдано матеріальної шкоди на суму 2 101 грн. 30 коп..

З викраденим майном підсудний ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, однак згодом був затриманий працівниками міліції і викрадене було у нього вилучено.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у відкритому викраденні чужого майна, у самовільному присвоєнні звання службової особи,т а також аємному викраденні чужого майна при обставинах, викладених у фабулі вироку, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному і дав пояснення щодо вчинення ним злочинів, які відповідають фактичним обставинам справи і ніким в т.ч. і ним не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст. 2 99 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями відкрито заволодів чужим майном (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства, вчинений за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України.

Також, дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.. 353 КК України, оскільки він своїми умисними діями самовільно присвоїв звання службової особи, поєднаного із вчиненням відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства.

Крім цього, суд приходить до висновку про те, що підсудний ОСОБА_1 суд визнає винним підсудного ОСОБА_1 своїми умисними діями таємно викрав чуже майно (крадіжка) , повторно, а ними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу: раніше судимий, посередньо характеризується за останнім місцем відбування покарання, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.

Щире розкаяння підсудного у вчиненому, судом визнається, як обставина, яка пом"якшує покарання підсудного ОСОБА_1 .

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, а також і те, що на його утриманні є неповнолітня дитина, стан його здоров»я (страждає на туберкульоз), вчинений ним злочин за ст. 18 6 ч. 2 КК України віднесений до тяжких злочинів згідно ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі, т.я. таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

В довідці до обвинувального висновку зазначено, що по справі заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 на суму 447 грн. 7 6 коп. (а.с. 13,17) але в матеріалах справи відсутній цивільнй позов вказаних потерпілого, а тому суд позбавлений можливості вирішити питання про відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, який не позбавлений можливості звернутись до підсудного з цивільними позовами в цивільному судочинстві.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ст..ст. 186 за ч. 2, ст. 185, ч. 2 , 353 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ст. 353 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

за ч. 2 ст. 18 6 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі .

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно визначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, відраховуючи строк відбування покарання з 27.10.2007 року, зарахувавши в строк відбування покарання період знаходження під вартою з 01.12.2001 року по 02.02.2001 року.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1 залишити без змін: утримання під вартою у СІЗО № 13 державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Речові докази по справі зззааалишити в користуванні потерпілого ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 22 0 грн. 32 коп. за проведення експертизи по справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженним в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.