ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ЛУГАНСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ,
вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем
України
22.06.2007 року
Справа № 2-576/07
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Журавльової Л.І.
Якушенко Р.Є.
Склад судової
колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного
господарського суду від 30.05.2007.
При секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
та за участю
представників сторін:
від І-го позивача ОСОБА_3, за дов. від
13.01.2006 № 003
ОСОБА_4, за дов. від 13.01.2006 № 002
від ІІ-го позивача ОСОБА_3, за дов. від
03.01.2006 № 005
ОСОБА_4, за дов. від 01.01.2006 № 006
від ІІІ-го
позивача ОСОБА_3, за
дов. від 19.06.2007 НОМЕР_3
ОСОБА_4, за дов. від 19.06.2007 НОМЕР_4
від І-го
відповідача Свістун
Г.В., за дов. від 22.06.2007 б/н
Попов О.М., за дов. від 20.06.2007 б/н
від ІІ-го
відповідача не прибув
Розглянувши
апеляційні скарги:
ІІІ-го
позивача
ОСОБА_1,
м.Сєвєродонецьк Луганської області
І-го відповідача Відкритого
акціонерного товариства
„Механізатор”,
м.Сєвєродонецьк
Луганської
області
ІІ-го відповідача ОСОБА_2
м.Сєвєродонецьк
Луганської області
на рішення
Сєвєродонецького
міського суду
Луганської області від 12.04.2007
у справі
№ 2-576/07 (суддя Горбатенко О.В.)
за позовами:
І-го позивача Товариства з
обмеженою відповдальністю
„Стимул”,
м.Сєвєродонецьк Луганської області
ІІ-го позивача Закритого акціонерного товариства
„Науково-виробнича і комерційна фірма „МЕТА”,
м.Сєвєродонецьк Луганської області
ІІІ-го позивача ОСОБА_1,
м.Сєвєродонецьк
Луганської області
до І-го відповідача
Відкритого
акціонерного товариства
„Механізатор”,
м.Сєвєродонецьк
Луганської
області
до ІІ-го
відповідача ОСОБА_2,
м.Сєвєродонецьк
Луганської області
про
визнання пункту 2 наказу ВАТ „Механізатор”
від
02.11.2000 НОМЕР_1 незаконним і нечинним з моменту
видання
наказу та визнання повністю наказу
від 31.01.2002 НОМЕР_2 незаконним і нечинним з 29.11.2002
визнання
незаконним покладення повноважень
голови правління ВАТ „Механізатор” на ОСОБА_2,
починаючи з 29.11.2002
визнання
того, що ОСОБА_2 незаконно виконує
обов”язки
голови правління ВАТ „Механізатор”
з 07.12.2005
заборону ОСОБА_2виконувати обов”язки голови
правління ВАТ
„Механізатор” до обрання його на
вказану посаду відповідно до вимог чинного
законодавства і Статуту
визнання
того, що загальними зборами акціонерів, що
відбулися 29.11.2002, головою правління
ВАТ
„Механізатор” обрано ОСОБА_1
допущення
ОСОБА_1 до виконання обов”язків
голови
правління ВАТ „Механізатор” і усунення
будь-яких
перешкод у виконанні ОСОБА_1
обов”язків
голови правління ВАТ „Механізатор”
допущення
негайного виконання рішення в частині
допущення
ОСОБА_1 до виконання обов”язків
голови
правління ВАТ „Механізатор”
Рішенням
Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.04.2007 у справі №
2-576/07 частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою
відповідальністю (ТОВ) „Стимул”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, Закритого
акціонерного товариства „Науково-виробнича і комерційна фірма „Мета” (ЗАТ
„НВіКФ „Мета”), м.Сєвєродонецьк Луганської області, ОСОБА_1., м.Сєвєродонецьк
Луганської області, до Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Механізатор”,
м.Сєвєродонецьк Луганської області та ОСОБА_2, м.Сєвєродонецьк Луганської
області:
- визнано причину
пропуску ТОВ „Стимул” та ЗАТ „НВіКФ „Мета” позовної давності для пред”явлення
позову поважною й поновлено позовну давність;
- визнано пункт 2
наказу ВАТ „Механізатор” від 02.11.2000 НОМЕР_1 незаконним і нечинним з моменту
видання наказу та визнанно повністю наказ
від 31.01.2002 НОМЕР_2 незаконним і нечинним з 29.11.2002 ;
- визнано, що на ОСОБА_2 незаконно покладені повноваження голови
правління ВАТ „Механізатор”, починаючи з 29.11.2002;
- визнано, що ОСОБА_2 незаконно виконує обов”язки голови правління
ВАТ „Механізатор” з 07.12.2005;
- заборонено ОСОБА_2 виконувати обов”язки голови правління ВАТ
„Механізатор” до обрання його на вказану посаду або призначення виконуючим
обов”язки відповідно до вимог чинного
законодавства та Статуту ВАТ „Механізатор”;
- визнано, що загальними зборами акціонерів, що відбулися
29.11.2002, головою правління ВАТ „Механізатор” обрано ОСОБА_1;
- допущено ОСОБА_1 до виконання обов”язків голови правління ВАТ
„Механізатор” і усунено будь-які перешкоди у виконанні ОСОБА_1 обов”язків
голови правління ВАТ „Механізатор”.
В задоволенні вимоги щодо допущення до негайного виконання рішення
в частині допущення ОСОБА_1 до виконання обов”язків голови правління ВАТ
„Механізатор” відмовлено.
В частині задоволення позовних вимог рішення суду з посиланням на
рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.11.2004, яке
набуло законної сили з 07.12.2005, про визнання недійсним рішення загальних
зборів акціонерів ВАТ „Механізатор” від 29.11.2002 в частині обрання ОСОБА_5
головою правління ВАТ „Механізатор”, про визнання його діяльності на цій
посаді, починаючи з 29.11.2002 незаконною та про заборону йому виконувати
обов”язки голови правління до обрання його головою правління загальними зборами
акціонерів; статтю 14 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК
України), статтю 41 Закону України „Про господарські товариства”; пункт
10.3.2 Статуту ВАТ „Механізатор”, мотивоване тим, що після набуття рішенням
Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.11.2004 законної
сили ОСОБА_5 загальними
зборами акціонерів не обирався головою правління, обов”язки голови правління
ним не виконувалися.
Пунктом 2 наказу від 02.11.2000 по ВАТ „Механізатор” ОСОБА_2не
могли бути передані повноваження голови правління, оскільки пунктом 1 цього наказу ОСОБА_2 був лише
призначений заступником голови правління, але ще не був членом правління, як це
вимагає пункт 10.5.13 Статуту. ОСОБА_2 було введено до складу правління Радою
акціонерів ВАТ „Механізатор” лише 12.11.2001.
Крім того, місцевий суд дійшов висновку, що враховуючи рішення
Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.11.2004, пункт 2
наказу від 02.11.2000 НОМЕР_1, а також наказ від 31.01.2002 НОМЕР_2 суперечать
вимогам пункту 10.5.13 Статуту ВАТ „Механізатор”, оскільки ОСОБА_5, не маючи як
повноважень, так і відповідальності голови правління, не міг передати свої повноваження
ОСОБА_2.
З цих підстав на ОСОБА_2 незаконно покладені повноваження голови
правління ВАТ „Механізатор”, починаючи з 29.11.2002, та ОСОБА_2 незаконно
виконує обов”язки голови правління ВАТ „Механізатор” з 07.12.2005.
Посилаючись на статті 10, 41, 44 Закону України „Про господарські
товариства”, пункт 10.3.2 Статуту ВАТ „Механізатор” та враховуючи рішення
Сєвєродонецького міського суду Луганської області щодо підрахунку акцій, які
фактично приймали участь в голосуванні, суд першої інстанції дійшов висновку,
що ОСОБА_1 отримав більшість голосів при
виборах голови правління.
Припущення ІІ-го відповідача про те, що можливо ТОВ „Стимул” не
голосувало за ОСОБА_1 суд спростував тим, що згідно протоколу № 8 загальних
зборів акціонерів від 29.11.2002 кандидатуру ОСОБА_1 висунув представник ТОВ
„Стимул”, а рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від
25.11.2004 встановлено, що представник ТОВ „Стимул” голосував проти кандидатури
ОСОБА_5
Оскільки після виборів голови правління, що відбулися 29.11.2002,
інших виборів голови правління ВАТ „Механізатор” не було, суд вирішив, що
ОСОБА_1 є головою правління ВАТ „Механізатор”, обраним загальними зборами
акціонерів 29.11.2002, у зв”язку з чим ОСОБА_1 слід допустити до виконання
обов”язків голови правління ВАТ „Механізатор” та усунути будь-які перешкоди у
виконанні ОСОБА_1 обов”язків голови правління ВАТ „Механізатор”.
Відмовляючи в задоволенні позову щодо допущення негайного
виконання рішення в частині допущення ОСОБА_1 до виконання обов”язків голови
правління ВАТ „Механізатор”, суд зазначив, що вказана вимога не є вимогою, що
стосується трудових відносин про поновлення працівника на посаді і відносно неї
не може бути допущено негайне виконання рішення у відповідності з пунктом 4
частини 1 статті 367 ЦПК України.
Задовольняючи прохання позивачів про поновлення позовної давності
по заявлених вимогах, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність
наявності поважних причин пропуску строку позовної давності з наступного.
Про існування наказу ВАТ „Механізатор” від 02.11.2000 НОМЕР_1
позивачі дізналися лише з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи
від 08.05.2006, а про існування наказу від 31.01.2002 НОМЕР_2 їм взагалі стало
відомо під час судового засідання 12.02.2007, коли судом за клопотанням
представника відповідача копія названого наказу була долучена до матеріалів
справи. Раніше довідатися про існування наказу від 02.11.2000 НОМЕР_1 та наказу
від 31.01.2002 НОМЕР_2 вони не могли з поважних причин.
До набуття законної сили рішення Сєвєродонецького міського суду
Луганської області від 25.11.2004 стосовно ОСОБА_5 накази, підписані ним у
межах своєї компетенції, не суперечили чинному законодавству й Статуту
товариства, а тому тих підстав для пред”явлення
позову, які позивачами зазначені в тексті позовної заяви і заяви про уточнення
предмету позовних вимог, про визнання наказів недійсними -не існувало. Крім
того, до набуття законної сили рішенням Сєвєродонецького міського суду
Луганської області від 25.11.2004 стосовно ОСОБА_5 були б позбавлені будь-якого
сенсу та правового обгрунтування, а тому були б безпідставними позовні вимоги
стосовно ОСОБА_2 і ОСОБА_1
ОСОБА_1 (ІІІ-й позивач у справі) не погодився з рішенням
Сєвєродонецького міського суду Луганської області та подав апеляційну скаргу, в
якій просить рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від
12.04.2007 у справі № 2-576/07 змінити, виключивши із резолютивної частини
рішення вказівки суду про те, що „Згідно з прикінцевими положеннями Закону
України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення
підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” від 15
грудня 2006 року НОМЕР_283-V рішення може бути оскаржене до апеляційного
господарського суду за місцезнаходженням господарського товариства в порядку,
встановленому Господарським процесуальним кодексом України і в строки,
визначені процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа та
постановлено рішення” через порушення
норм процесуального права (т.І, а.с.253-255).
ВАТ „Механізатор” (І-й відповідач у справі) не погодилось з
рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області та подало апеляційну
скаргу, в якій просить рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської
області від 12.04.2007 у справі скасувати в частині задоволення позовних вимог
через порушення норм матеріального та процесуального права (т.І, а.с.258-264).
В обгрунтування доводів апеляційної скарги ВАТ „Механізатор”
вказує на відсутність у статті 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України)
такого способу захисту порушених прав,
які обрали позивачі; на сплив позовної давності по
заявленим
вимогам щодо оскарження наказів голови правління, необгрунтовання
Сєвєродонецьким міським судом Луганської області поважності причин пропуску строку
позовної давності.
І-й відповідач вважає, що позивачами не доведено порушення їх прав
як акціонерів спірними наказами, а тому місцевий суд безпідставно дійшов
висновку про те, що порушені права позивачів підлягають захисту.
За доводами заявника скарги законність видання наказу головою
правління ВАТ „Механізатор” не може встановлюватися залежно від настання
обставин у майбутньому , як то відсторонення його від обов”язків за рішенням
суду тощо.
На момент видання спірних наказів головою правління ВАТ „Механізатор” ОСОБА_5 виконував обов”язки
голови правління на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 24.09.1999
та відповідно до Статуту товариства і статті 41 Закону України „Про
господарські товариства”.
Крім того, І-й відповідач вважає, що оскільки на час видання
наказу від 02.11.2000 НОМЕР_1 ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із ВАТ
„Механізатор”, то підстав для його скасування у суду не було.
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в своєму рішенні
вказав, що наказ від 31.01.2002 НОМЕР_2 підписаний ОСОБА_5 у межах своєї
компетенції, не суперечив чинному законодавству та Статуту товариства на момент
підписання наказу, але неправильно дійшов висновку про те, що цей наказ є
незаконним та нечинним з 29.11.2002, оскільки законодавством України не
передбачено такого способу захисту порушеного права, як визнання ненормативного
акту нечинним або незаконним лише у певний проміжок часу.
На думку ВАТ „Механізатор” необгрунтованими є позовні вимоги ЗАТ
„НВіКФ „Мета”, оскільки акціонером воно стало у грудні 2004 року, а тому
спірними наказами та рішеннями загальних зборів акціонерів ВАТ „Механізатор”,
що відбулися 29.11.2002, не могли бути порушені його права як акціонера
товариства.
І-й відповідач вважає, що права ОСОБА_1, як акціонера, не можуть
бути порушені рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ „Механізатор”, оскільки
на дату пред”явлення позову він вже не є акціонером, та вказує на недоведеність
факту голосування представником ТОВ „Стимул” за обрання ОСОБА_1 головою
правління у зв”язку зі смертю цього представника Калюжного Є.І.
ОСОБА_2 (ІІ-й відповідач у справі) також не погодився з рішенням
суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення
Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.04.2007 по справі №
2-576/07 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити
в задоволенні цих вимог через неповне з”ясування обставин, що мають значення
для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий
суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи,
порушення норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги ІІ-й відповідач
наводить ті ж підстави, що й І-й відповідач в своїй апеляційній скарзі.
Крім того, ІІ-й відповідач вказує на порушення судом частини 5
статті 42, частини 2 статті 47 Закону України „Про господарські товариства”
щодо порядку обрання голови правління акціонерного товариства загальними
зборами акціонерів ВАТ „Механізатор” шляхом призначення своїм рішенням на
посаду голови правління цього товариства ОСОБА_1 При цьому судом не враховано,
що строк повноважень голови правління згідно з пунктом 10.5.9 Статуту
припиняється через три року, а тому з 30.11.2005 мали припинитися повноваження
голови правління, який був обраний 29.11.2002.
Таким чином, ІІ-й відповідач вважає, що судом порушений принцип
самостійності здійснення підприємницької діяльності, встановлений статтею 42,
частиною 1 статті 43 Господарського кодексу України, оскільки держава в особі
суду не має повноважень обмежувати та втручатися у підприємницьку діяльність
ВАТ „Механізатор” таким чином, як визначення судовим рішенням особи, яка є
керівником ВАТ „Механізатор” - головою правління.
ВАТ „Механізатор” (І-й відповідач у справі) відзивом на апеляційну
скаргу від 18.06.2007 апеляційну скаргу
ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від
12.04.2007 у справі № 2-576/07 підтримало у повному обсязі.
ОСОБА_2 (ІІ-й відповідач у справі) відзивами на апеляційні скарги
від 19.06.2007 апеляційну скаргу ВАТ „Механізатор” на рішення Сєвєродонецького
міського суду Луганської області від 12.04.2007 у справі № 2-576/07 підтримав у
повному обсязі; проти доводів
апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської
області від 12.04.2007 у справі № 2-576/07 заперечує.
Заявою від 19.06.2007 ОСОБА_1 (ІІІ-й позивач) в порядку статті 100
Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України)
відмовився від апеляційної скарги на рішення Сєвєродонецького міського суду
Луганської області від 12.04.2007 у справі
№ 2-576/07.
Відповідно до статті 44 ГПК України, в судовому
засіданні за клопотанням І-го та
ІІ-го відповідачів від 19.06.2007, здійснювалась технічна фіксація
судового процесу.
Згідно зі статтею 77 ГПК України, в судовому засіданні,
19.06.2007, оголошена перерва до 22.06.2007.
Заслухавши доводи і пояснення представників позивачів та І-го
відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування
місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
ВАТ „Механізатор”
зареєстроване в якості юридичної особи рішенням
виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради 18.01.1994.
ТОВ „Стимул” і ЗАТ
„НВіКФ „МЕТА” є акціонерами „ВАТ „Механізатор”, що підтверджується виписками з
реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку (т.І,
а.с.31, 39).
Рішенням загальних
зборів акціонерів ВАТ „Механізатор” від 24.09.1999 головою правління ВАТ „Механізатор”
обраний ОСОБА_5 (т.ІІ, а.с.98-100).
Згідно з контрактом з головою правління від 27.07.1999 ОСОБА_5
наймався на посаду голови правління ВАТ „Механізатор” на строк з 27.09.1999 до
26.09.2002 (т.І, а.с.147-149).
Пунктом 7.4 названого контракту передбачено, що зі спливом строку
дії цього контракту (а також у випадку, передбаченому пунктом 6.3 цього
контракту) керівник продовжує виконувати обов”язки голови правління ВАТ
„Механізатор” до моменту обрання нового голови правління товариства або до його
переобрання на новий строк загальними зборами акціонерів ВАТ „Механізатор”.
Наказом від 02.11.2000 НОМЕР_1 голова правління ВАТ
„Механізатор” ОСОБА_5 призначив заступником голови правління ВАТ „Механізатор”
ОСОБА_2 (пункт 1) та встановив, що у відсутності голови правління ВАТ
„Механізатор”, а також за неможливістю виконувати ним свої функції, обов”язки
голови правління ВАТ „Механізатор” виконує ОСОБА_2, на якого автоматично
покладаються повноваження голови правління товариства, передбачені Статутом та Законом
(пункт 2 наказу - т.І, а.с.89).
Протоколом засідання Ради акціонерів ВАТ „Механізатор” від
12.11.2001 № 6 введено до складу правління ОСОБА_2 -заступника голови правління
(т.І, а.с.90).
Наказом голови правління ВАТ „Механізатор” ОСОБА_5 від 31.01.2002 НОМЕР_2 повноваження голови правління ВАТ
„Механізатор” передані повністю заступнику голови правління і члену правління
ВАТ „Механізатор” ОСОБА_2та встановлено, що ОСОБА_2 виконує обов”язки і
реалізує права тільки за неможливістю ОСОБА_5 реалізовувати повноваження голови
правління (пункт 1 наказу).
Пунктом 2 цього наказу встановлено, що ОСОБА_5 реалізує свої
повноваження голови правління ВАТ „Механізатор” у всіх випадках, за виключенням
передбачених пунктом 1 резолютивної частини цього наказу (т.І, а.с.91).
Загальними зборами акціонерів ВАТ „Механізатор”, що відбулися
29.11.2002, більшістю голосів головою правління ВАТ „Механізатор” обрано
ОСОБА_5 (протокол № 8 -т.І,
а.с.68-75).
Згідно з наказом від 01.08.2005 № 53-к виконуючим обов”язки голови
правління ОСОБА_5 з 1 серпня по 4 вересня покладені на заступника голови
правління ОСОБА_2 (т.І,
а.с.92).
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від
25.11.2004, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від
07.12.2005, визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів
акціонерів ВАТ „Механізатор” від 29.11.2002, оформлене протоколом від
29.11.2002 № 8, в частині прийняття рішення про обрання ОСОБА_5 головою
правління ВАТ „Механізатор”; визнано, що ОСОБА_5 незаконно з 29.11.2002 займає
посаду, користується правами та виконує обов”язки голови правління ВАТ
„Механізатор”; заборонено ОСОБА_5 виконувати обов”язки голови правління ВАТ
„Механізатор” до обрання його головою правління загальними зборами акціонерів у
встановленому законодавством України порядку (т.І, а.с.10-16).
22.11.2006 ТОВ „Стимул”, ЗАТ „НВіКФ „Мета” та ОСОБА_1 звернулися
до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ВАТ
„Механізатор” та ОСОБА_2 про:
- визнання наказів
ВАТ „Механізатор” від 01.08.2005 № 53-к та від 02.11.2000 НОМЕР_1 незаконними
та нечинними;
- визнання того, що на ОСОБА_2 незаконно покладені повноваження
голови правління ВАТ „Механізатор”;
- визнання того, що ОСОБА_2 незаконно виконує обов”язки голови
правління ВАТ „Механізатор”;
- заборону ОСОБА_2виконувати обов”язки голови правління ВАТ
„Механізатор” до обрання його на вказану посаду відповідно до вимог чинного
законодавства та Статуту ВАТ „Механізатор”;
- визнання того, що загальними зборами акціонерів, що відбулися
29.11.2002, головою правління ВАТ „Механізатор” обрано ОСОБА_1;
- допущення ОСОБА_1 до виконання обов”язків голови правління ВАТ
„Механізатор” і усунення будь-яких перешкод у виконанні ОСОБА_1 обов”язків
голови правління ВАТ „Механізатор”;
- допущення негайного виконання рішення в частині допущення
ОСОБА_1 до виконання обов”язків голови правління ВАТ „Механізатор” (т.І,
а.с.4-6).
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від
12.12.2006 у даній справі задоволено
заяву ТОВ „Стимул” та ЗАТ „НВіКФ „МЕТА” про забезпечення позову: накладено арешт на основні фонди, що належать
ВАТ „Механізатор” та знаходяться в нього або в інших осіб, у тому числі на
нерухоме майно, транспортні засоби, машини та механізми, зі складанням акту
опису арештованого майна державною виконавчою службою; ВАТ „Механізатор”
заборонено передавати в заставу, здавати в оренду, списувати або в будь-який
інший спосіб та будь-яким іншим чином розпоряджатися основними фондами, у тому
числі нерухомим майном, транспортними засобами, машинами та механізмами, що
належать ВАТ „Механізатор” і знаходяться в нього або в інших осіб (т.І,
а.с.85).
Заявою про уточнення предмету позову позивач визначив позовні
вимоги наступним чином:
1. Визнати причини пропуску позивачами
позовної давності для пред”явлення позову поважними й поновити позовну
давність.
2. Визнати пункт 2
наказу ВАТ „Механізатор” від 02.11.2000 НОМЕР_1 незаконним і нечинним з моменту
видання наказу та визнати повністю наказ
від 31.01.2002 НОМЕР_2 незаконним і нечинним з 29.11.2002 .
3. Визнати, що на ОСОБА_2 незаконно покладені повноваження голови
правління ВАТ „Механізатор”, починаючи з 29.11.2002.
4. Визнати, що ОСОБА_2 незаконно виконує обов”язки голови
правління ВАТ „Механізатор” з 07.12.2005.
5. Заборонити ОСОБА_2виконувати обов”язки голови правління ВАТ
„Механізатор” до обрання його на вказану посаду (або призначення виконуючим
обов”язки) відповідно до вимог чинного
законодавства та статуту ВАТ „Механізатор”.
6. Визнати, що загальними зборами акціонерів, що відбулися
29.11.2002, головою правління ВАТ „Механізатор” обрано ОСОБА_1
7. Допустити ОСОБА_1 до виконання обов”язків голови правління ВАТ
„Механізатор” і усунути будь-які перешкоди у виконанні ОСОБА_1 обов”язків
голови правління ВАТ „Механізатор”.
8. Допустити до
негайного виконання рішення в частині допущення ОСОБА_1 до виконання обов”язків
голови правління ВАТ „Механізатор” (т.І, а.с.199-202).
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від
12.04.2007 позов задоволено частково з підстав, визначених вище (т.І,
а.с.240-245).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та
застосування Сєвєродонецьким міським судом Луганської області норм
законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що висновки
Сєвєродонецького міського суду
Луганської області не відповідають обставинам справи, рішення суду
ухвалене з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з огляду
на наступне.
Заявою від 19.06.2007 ОСОБА_1 в порядку статті 100 ГПК України
відмовився від апеляційної скарги.
Відповідно до частини
1 статті 100 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право
відмовитися від неї до винесення постанови.
Апеляційна інстанція приймає відмову заявника від апеляційної
скарги, враховуючи, що дана відмова не суперечить законодавству та не порушує
чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси (стаття 22, частина
2 статті 100 ГПК України).
Згідно з пунктом 7 Роз”яснень президії Вищого господарського
суду України від 28.03.2002 № 04-5/366 „Про деякі питання практики застосування
розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України” якщо після прийняття
апеляційної скарги виявлено обставини, передбачені пунктом 5 частини
першої статті 97 ГПК України, апеляційний господарський суд припиняє перегляд
судового рішення в апеляційному порядку на підставі пункту 4 частини першої
статті 80 ГПК України.
За таких обставин судова колегія апеляційної інстанції приймає
відмову ОСОБА_1 від
апеляційної скарги на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області
від 12.04.2007 у справі № 2-576/07, апеляційне провадження у даній справі за
його скаргою підлягає припиненню.
Статтею 25 ЦК
УРСР та статтею 4 Закону України „Про господарські товариства”, які
діяли на момент видання спірних наказів, встановлено, що акціонерні товариства
створюються і діють на підставі установчого договору та Статуту.
Відповідно до статті 29 ЦК УРСР юридична особа набуває
цивільних прав і бере на себе цивільні обов”язки через свої органи, порядок
призначення або обрання яких визначається їх Статутом.
Згідно з пунктом 10.1 Статуту ВАТ „Механізатор” органом
керівництва товариства є:
- збори акціонерів;
- Рада акціонерів;
- Правління.
Вибори та відзив голови правління пунктом 10.3.2 Статуту віднесено
до компетенції загальних зборів акціонерів (т.І, а.с.54).
Правління формується головою правління із числа робітників
товариства строком на 3 роки у кількості 7 чоловік та затверджується Радою
акціонерів.
Членами правління є посадові особи товариства (п.10.5.3 Статуту).
Голова правління обирається строком на 3 роки (пункт 10.5.9
Статуту).
Голова правління згідно з пунктом 10.5.13 Статуту вправі під свою
відповідальність передати свої повноваження повністю або частково іншим
членам правління.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції
наказом від 02.11.2000 НОМЕР_1 голова правління ОСОБА_5 призначив
своїм заступником ОСОБА_2 та передав йому свої повноваження при відсутності
голови правління, а також при неможливості виконувати ним свої функції.
Проте, на цей час ОСОБА_2 ще не був обраний членом правління, що
підтверджується протоколом № 6 засідання Ради акціонерів ВАТ „Механізатор” про введення до складу правління ОСОБА_2
-заступника голови правління лише 12.11.2001 (т.І, а.с.90).
За таких обставин, Сєвєродонецький міський суд дійшов
обгрунтованого висновку, що оскільки станом на день підписання наказу від
02.11.2000 НОМЕР_1 ОСОБА_2 не був членом правління, то відповідно до вимог
пункту 10.5.13 Статуту ОСОБА_2не могли бути передані повноваження голови
правління, оскільки це не відповідає Статуту.
Разом з тим суд першої інстанції помилково зазначив, що,
враховуючи рішення Сєвєродонецького
міського суду від 25.11.2004, яке набуло законної сили, ОСОБА_5 не мав
повноважень та відповідальності голови правління, а тому не міг, як це
передбачено пунктом 10.5.13 Статуту, під свою відповідальність голови правління
передати свої повноваження ОСОБА_2згідно пункту 2 наказу від 02.11.2000 НОМЕР_1
та наказу від 31.01.2002 НОМЕР_2, виходячи з наступного.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від
25.11.2004 визнано недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів
акціонерів ВАТ „Механізатор” від 28.11.2002 в частині обрання ОСОБА_5 головою
правління, визнано, що ОСОБА_5 незаконно займає посаду, користується правами і
виконує обов”язки голови правління ВАТ
„Механізатор” з 29.11.2002 та заборонено йому виконувати обов”язки голови
правління ВАТ „Механізатор” до обрання його головою правління загальними
зборами акціонерів у встановленому законодавством України порядку, тобто на
майбутнє (т.І, а.с.10-13).
Проте, на момент видання спірних наказів ОСОБА_5 займав посаду та
виконував обов”язки голови правління на підставі рішення загальних зборів
акціонерів від 24.09.1999 та контракту з головою правління від 27.09.1999,
згідно з яким строк перебування ОСОБА_5
на посаді голови правління визначений до 26.09.2002.
Отже, в такому випадку рішення Сєвєродонецького міського суду
Луганської області від 25.11.2004 не впливає на законність та чинність наказів
голови правління ОСОБА_5 від 02.11.2000 НОМЕР_1 та від 31.01.2002
НОМЕР_2, які були прийняті ним в межах його компетенції.
Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вважає
обгрунтованими доводи апеляційних скарг відповідачів про те, що законність
видання наказу головою правління ВАТ „Механізатор” не може встановлюватися
залежно від настання обставин у майбутньому , як то відсторонення його від
обов”язків за рішенням суду.
Приймаючи до уваги, що на момент прийняття наказу від
31.01.2002 НОМЕР_2 ОСОБА_5 правомочно виконував обов”язки голови правління
, ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з ВАТ „Механізатор” -виконував
обов”язки заступника голови правління та був членом правління, судова колегія
апеляційної інстанції дійшла висновку про законність названого наказу та
відсутність підстав визнання його нечинним.
Враховуючи викладені вище обставини щодо видання наказу від 02.11.2000 НОМЕР_1, Луганський апеляційний
господарський суд вважає доведеним позивачами факт порушення приписів пункту
10.5.13 Статуту ВАТ „Механізатор” щодо підстав передачі головою правління під
свою відповідальність своїх повноважень ОСОБА_2., який на той час не був членом
правління.
Проте, приймаючи до уваги, що починаючи з 31.01.2002 до
теперішнього часу передача повноважень голови правління ОСОБА_2здійснювалась на
підставі наказу від 31.01.2002 НОМЕР_2, судова колегія апеляційного суду
погоджується з доводами апеляційних скарг відповідачів про недоведеність позивачами порушення їх
прав та інтересів у період з 02.11.2000 до 31.01.2002 внаслідок видання наказу
від 02.11.2000 НОМЕР_1
та відсутність доказів фактичного виконання ОСОБА_2 обов”язків голови правління
у цей час з настанням негативних наслідків, які б впливали на права та інтереси
позивачів.
Крім того, позивачами не доведено наявність поважної причини щодо
поновлення строку позовної давності для визнання незаконним та нечинним наказу
від 02.11.2000 НОМЕР_1.
З матеріалів справи вбачається, що на момент видання спірного
наказу від 02.11.2000 НОМЕР_1 ТОВ „Стимул” та ОСОБА_1 були акціонерами ВАТ
„Механізатор”, приймали участь в його господарській діяльності. Загальними
зборами від 11.12.2000 ОСОБА_1 був обраний до складу Ради акціонерів, про що
свідчить протокол № 6 позачергових зборів акціонерів ВАТ „Механізатор” від
11.12.2000 (т.І, а.с.145, 146), а тому в силу своїх повноважень був обізнаний
про керівний склад товариства. Цей факт також підтверджується наказом по ВАТ
„Механізатор” від 09.10.2001 № 67 „Про проведення інвентаризації”, згідно з
яким головою центральної інвентаризаційної комісії призначений заступник голови
правління ОСОБА_2, головою комісії по ділянці спецмашин -ОСОБА_1, підпис якого
про ознайомлення з цим наказом свідчить про його обізнаність щодо повноважень
ОСОБА_2 (т.І, а.с.90, 145, 146, 150).
Наведене спростовує висновок Сєвєродонецького міського суду Луганської
області про те, що про існування наказу ВАТ „Механізатор” від 02.11.2000
НОМЕР_1 позивачі довідалися лише з постанови про відмову в порушенні
кримінальної справи від 08.05.2006.
Крім того, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що
лише після вступу в законну силу рішення Сєвєродонецького міського суду
Луганської області від 25.11.2004, яким ОСОБА_5 заборонено виконувати обов”язки
голови правління ВАТ „Механізатор”, у позивачів з”явилися підстави позову та
обставини в обгрунтування позовних вимог стосовно ОСОБА_2 і ОСОБА_1, оскільки,
як було вказано вище, назване рішення суду не впливає на законність та чинність
наказів від 02.11.2000 НОМЕР_1 та від 30.01.2002 НОМЕР_2.
Будь-яких інших доводів щодо наявності поважної причини щодо
поновлення строку позовної давності для задоволення вимоги про визнання
незаконним та нечинним наказу від 02.11.2000 НОМЕР_1 позивачами не надано.
Виходячи з приписів статей 256, 257, 261, 267 ЦК України,
та враховуючи заяву відповідачів про застосування позовної давності у спірних
правовідносинах, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про
недоведеність позивачами наявності поважної причини пропущення позовної
давності, а тому відсутні підстави для задоволення вимоги про поновлення строку
позовної давності.
Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив
позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою
для відмови у позові.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними
та нечинними наказів слід відмовити, зокрема, щодо наказу від 02.11.2000 -зі
спливу позовної давності; щодо наказу від 31.01.2002 -за відсутністю підстав.
Решта позовних вимог, а саме, про:
- визнання того, що на ОСОБА_2 незаконно покладені повноваження
голови правління ВАТ „Механізатор”, починаючи з 29.11.2002;
- визнання того, що ОСОБА_2 незаконно виконує обов”язки голови
правління ВАТ „Механізатор” з 07.12.2005;
- заборону ОСОБА_2виконувати обов”язки голови правління ВАТ
„Механізатор” до обрання його на вказану посаду (або призначення виконуючим
обов”язки) відповідно до вимог чинного
законодавства та статуту ВАТ „Механізатор”;
- визнання того, що загальними зборами акціонерів, що відбулися
29.11.2002, головою правління ВАТ „Механізатор” обрано ОСОБА_1;
- допущення ОСОБА_1 до виконання обов”язків голови правління ВАТ
„Механізатор” і усунення будь-яких перешкод у виконанні ОСОБА_1 обов”язків
голови правління ВАТ „Механізатор”;
- допущення до
негайного виконання рішення в частині допущення ОСОБА_1 до виконання обов”язків
голови правління ВАТ „Механізатор”,
витікає та неразнивно пов”язана з розглянутими вище вимогами щодо
правомірності видання оспорюваних позивачами наказів, відмова в задоволенні
яких прямим чином впливає на обгрунтованість решти вимог.
Так, апеляційним
судом встановлено, що голова правління ОСОБА_5, приймаючи спірні накази, діяв у
межах своїх повноважень на підставі рішення загальних зборів від 24.09.1999 та
контракту з головою правління від 27.09.1999.
ОСОБА_2 на момент
прийняття наказу від 31.01.2002 виконував обов”язки заступника голови
правління, був членом правління, а тому існували всі підстави покладення на
нього повноважень голови правління відповідно до пункту 10.5.13 Статуту ВАТ
„Механізатор”.
Зі спливом строку
дії контракту згідно з пунктом 7.4 контракту з головою правління від
27.09.1999, а також у випадку, передбаченому пунктом 6.3 цього контракту
(звільнення з посади, розірвання даного контракту з ініціативи Вищого органу
товариства до закінчення строку дії контракту) керівник продовжує виконувати
обов”язки голови правління ВАТ „Механізатор” до моменту обрання нового голови
правління товариства або його переобрання на новий строк загальними зборами
акціонерів ВАТ „Механізатор”.
Отже, враховуючи:
- що повноваження органів управління ВАТ „Механізатор”
припиняються їх переобранням;
- законність наказу від 31.01.2002 про передачу повноважень голови
правління ОСОБА_2.;
- рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від
25.11.2004, яке не стосується прав та обов”язків заступника голови правління
ОСОБА_2, якому передані повноваження голови правління;
судова колегія дійшла висновку, що обов”язки ОСОБА_2 в якості
виконуючого обов”язки голови правління дійсні до обрання нового голови
правління, а тому підстави про визнання незаконними покладених на нього
повноважень голови правління ВАТ „Механізатор”, починаючи з 29.11.2002,
визнання, що він незаконно виконує обов”язки голови правління ВАТ „Механізатор”
з 07.12.2005 та для заборони йому виконувати ці обов”язки відсутні.
За таких обставин,
приймаючи до уваги:
- наявність особи
(ОСОБА_2), яка на законних підставах, відповідно до наказу ВАТ „Механізатор”
від 31.01.2002 НОМЕР_2 виконує обов”язки голови правління;
- встановлений
чинним законодавством України та Статутом ВАТ „Механізатор” порядок обрання
голови правління;
- повноваження
органів управління ВАТ „Механізатор” припиняються їх переобранням (даний
висновок співпадає з висновком Верховного Суду України, викладеним в
Узагальненні судової практики вирішення спорів, пов”язаних із застосуванням
Закону України „Про господарські товариства” у частині регулювання діяльності
акціонерних товариств - Постанова президії Верховного Суду України від
03.03.2004 № 15);
- неправильно
обраний позивачами спосіб захисту цивільних прав та інтересів, встановлений статтею
16 ЦК України,
судова колегія апеляційної інстанції вважає вимоги позивачів щодо
визнання обраним головою правління ОСОБА_1 загальними зборами акціонерів від 29.11.2002,
допущення його до виконання обов”язків голови правління ВАТ „Механізатор” та
усунення будь-яких перешкод у виконанні ним цих обов”язків необгрунтованими та
такими, що не підлягають до задоволення.
Доводи позивача, що визнання рішення загальних зборів від
29.11.2002 в частині обрання головою правління ОСОБА_5 недійсним є підставою
вважати обраним головою правління іншу
кандидатуру -ОСОБА_1, є хибними, оскільки не грунтуються на Законі України „Про
господарські товариства” та суперечать положенням статуту ВАТ „Механізатор”.
Таким чином, судова колегія погоджується з доводами відповідачів,
що судом першої інстанції порушений принцип самостійності здійснення
підприємницької діяльності, встановлений статтею 42, частиною 1 статті 43
Господарського кодексу України, оскільки держава в особі суду не має
повноважень обмежувати та втручатися у підприємницьку діяльність ВАТ
„Механізатор” таким чином, як визначення судовим рішенням особи, яка є
керівником ВАТ „Механізатор” -головою правління, та обирається Вищим керівним
органом товариства.
З огляду на
викладене, апеляційні скарги відповідачів підлягають до задоволення. Рішення
Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.04.2007 у справі № 2-576/07 в частині
задоволення позову підлягає скасуванню. В решті рішення слід залишити без змін,
оскільки суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що вимога про
допущення негайного виконання рішення в частині допущення ОСОБА_1 до виконання
обов”язків голови правління ВАТ „Механізатор” не є вимогою, що стосується
трудових відносин про поновлення працівника на посаді і відносно неї не може
бути допущено негайне виконання рішення у відповідності з пунктом 4 частини 1
статті 367 ЦПК України.
У зв”язку з усуненням обставин, що стали підставою забезпечення
позову ухвалою Сєвєродонецького міського
суду Луганської області від 12.12.2006 у даній справі, Луганський апеляційний
господарський суд забезпечення позову шляхом накладення арешту на основні
фонди, що належать ВАТ „Механізатор” та знаходяться в нього або в інших осіб, у
тому числі на нерухоме майно, транспортні засоби, машини та механізми, із
складанням акту опису арештованого майна державною виконавчою службою та
заборону ВАТ „Механізатор” передавати в заставу, здавати в оренду, списувати
або в будь-який інший спосіб та будь-яким іншим чином розпоряджатися основними
фондами, у тому числі нерухомим майном, транспортними засобами, машинами та
механізмами, що належать ВАТ „Механізатор” і знаходяться в нього або в інших
осіб, скасовує відповідно до статті 68 ГПК України.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за позовною
заявою покладаються на позивачів, за апеляційною скаргою ІІІ-го позивача
ОСОБА_1 -на ОСОБА_1, за апеляційними скаргами відповідачів -пропорційно на
позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 68, п.4 ст.80,
ст.ст.100, 101, 102, п.2 ст.103, п.п.3, 4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського
процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Прийняти відмову ОСОБА_1, м.Сєвєродонецьк Луганської області,
від апеляційної скарги на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської
області від 12.04.2007 у справі №
2-576/07.
2. Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.04.2007 у
справі № 2-576/07.
3. Апеляційні
скарги Відкритого акціонерного товариства „Механізатор”, м.Сєвєродонецьк
Луганської області та ОСОБА_2, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення
Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.04.2007 у справі №
2-576/07 задовольнити.
4. Рішення Сєвєродонецького
міського суду Луганської області від 12.04.2007 у справі № 2-576/07 в частині задоволення позовних
вимог скасувати. В задоволенні позову в цій частині відмовити.
5. В решті рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської
області від 12.04.2007 у справі №
2-576/07 залишити без змін.
6. Скасувати забезпечення позову про накладення арешту на основні
фонди, що належать ВАТ „Механізатор” та знаходяться в нього або в інших осіб, у
тому числі на нерухоме майно, транспортні засоби, машини та механізми, із
складанням акту опису арештованого майна державною виконавчою службою та
заборону ВАТ „Механізатор” передавати в заставу, здавати в оренду, списувати
або в будь-який інший спосіб та будь-яким іншим чином розпоряджатися основними
фондами, у тому числі нерухомим майном, транспортними засобами, машинами та
механізмами, що належать ВАТ „Механізатор” і знаходяться в нього або в інших
осіб.
7. Судові витрати за позовною заявою покласти на позивачів.
8. Судові витрати за апеляційною скаргою ОСОБА_1 покласти на ОСОБА_1
9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стимул”,
ід.код 24844895, м.Сєвєродонецьк
Луганської області, вул.Сметаніна, буд.3-а, на користь:
- Відкритого акціонерного товариства „Механізатор”, ід.код
01240769, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул.Леніна, буд.2, витрати за
апеляційною скаргою у сумі 14 грн. 17 коп.;
- ОСОБА_2, ід.код НОМЕР_5, АДРЕСА_1, витрати за апеляційною
скаргою у сумі 14
грн. 17 коп.
10. Стягнути з Закритого акціонерного товариства
„Науково-виробнича і комерційна фірма „Мета”, ід.код 21781740, м.Сєвєродонецьк
Луганської області, вул.Жовтнева, буд.2-а, на користь Відкритого акціонерного
товариства „Механізатор”, ід.код 01240769, м.Сєвєродонецьк Луганської області,
вул.Леніна, буд.2, витрати за апеляційною скаргою у сумі 28 грн. 33 коп.
11. Стягнути з ОСОБА_1, ід.код. НОМЕР_6, м.Сєвєродонецьк
Луганської області, на користь ОСОБА_2, ід.код НОМЕР_5, АДРЕСА_1, витрати за
апеляційною скаргою у сумі 28 грн. 33 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний
строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський
суд.
Головуючий суддя
Л.І.Бородіна
Суддя
Л.І.Журавльова
Суддя
Р.Є.Якушенко
Надруковано 8 примірників:
1 -до справи
2, 3, 4 -позивачам
5 - І-му
відповідачу
6 - ІІ-му відповідачу
7 - Сєвєродонецькому міському суду Луганської
області
8 -до
наряду
Внесено
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 750922 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні