Рішення

від 25.07.2018 по справі 921/96/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 липня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/96/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. за участю секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

Розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище» , вул. Паркова 12, смт. Заводське, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48523

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства «Богдан» , с. Ласківці, Теребовлянський р-н, Тернопільська обл., 48153

про стягнення заборгованості у сумі 267 197 грн. 28 коп.

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1, ордер серія ІФ №058351 від 23.04.2018 р. (відсутній при оголошенні рішення);

ОСОБА_2, довіреність від 19.06.2018р.

Відповідача: ОСОБА_3, ордер серія ТР №064052 від 24.04.2018 р. (відсутній при оголошенні рішення).

Судові процедури.

Повідомлення учасників про справу та фіксування судового процесу.

У судових засіданнях представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасників та сторін справи, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.

Сторони, за правилами ст.ст. 120, 121 ГПК України були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

Згідно вимог ст. 222 ГПК України, у справі здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» на CD-R, серійний номер N120UG21D8040421C2.

Суть справи.

Позивач - Державний навчальний заклад «Чортківське вище професійне училище» звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №65 від 19.03.2018 (Вх.№110 від 22.03.2018 р.) до відповідача - Приватного агропромислового підприємства «Богдан» про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 228 409 грн. 03 коп., суму пені в розмірі 26 063 грн. 66 коп., суму втрат від інфляції в розмірі 9 981 грн. 47 коп. та 3% річних в розмірі 2 743 грн. 12 коп.

Відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24 квітня 2018 року.

Підготовче провадження.

Згідно п.7 ч.2 ст. 223 ГПК України, у протоколі судового засідання зазначаються серед іншого ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

Відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Із змісту ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження у даній справі по 05 червня 2018 року, про що постановлено протокольну ухвалу у засіданні 24.04.2018р. без виходу у нарадчу кімнату.

У відповідності до ст. 216 ГПК України підготовче засідання протокольною ухвалою відкладалось на 05 червня 2018 року.

Ухвалою від 04 червня 2018 року строк підготовчого провадження продовжено по 19.06.2018 року та відкладено підготовче провадження на 19.06.2018 року.

У судовому засіданні 19.06.2018 року строк підготовчого провадження продовжено по 26.06.2018 року, закрито підготовче провадження з 26.06.2018 та призначено справу до розгляду по суті на 26 червня 2018 року.

Розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 26 червня 2018 року суд відкрив розгляд справи по суті та заслухавши вступні слова представників учасників, оголосив перерву до 13 липня 2018 року, а пізніше повторно до 25 липня 2018 року.

У судовому засіданні 25 липня 2018р. після з'ясування обставин справи та дослідження доказів у справі проведення судових дебатів суд, після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

Підставою звернення до суду із вказаним позовом, як стверджує позивач, є невиконання відповідачем умов Договору №1 від 05 квітня 2016 року про надання послуг, який укладений між Державним навчальним закладом «Буданівський професійний ліцей» (правонаступником якого є Державний навчальний заклад «Чортківське вище професійне училище» ) та Приватним агропромисловим підприємством «Богдан» та додаткових угод, які є невід'ємними частинами укладеного договору.

Зокрема, як зазначає позивач, вказана в п.1 додаткової угоди від 04.07.2017 року спірна сума 228 409,03 грн за надані послуги, мала бути перерахована відповідачем позивачу - ДНЗ "Чортківське ВПУ" на його реквізити, що вказано в п.2 даної додаткової угоди від 04.07.2017 року. А пункт 3 додаткової угоди від 04.07.2017 року до Договору містив зобов'язання перерахувати кошти до 30.10.2017 року, тобто здійснити повний розрахунок за умовами Договору на визначену сторонами і погоджену додатковою угодою суму.

Згідно п.3 Додаткової угоди від 04.07.2017 передбачено, що вирощену продукцію зібрати та кошти перерахувати до 30 жовтня 2017 року.

Проте, за твердженням позивача відповідачем не перераховано кошти позивачу до 30.10.2017 року у сумі 228 409,03 грн. як це передбачено Додатковою угодою від 04.07.2017 року.

У призначених судових засіданнях представниками позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі та зазначено, що на час розгляду справи в суді відповідачем не здійснено жодних проплат, які передбачені Додатковою угодою від 04.07.2017 року.

Заперечення відповідача.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечує, вважає договір таким, що фактично не укладений з огляду на відсутність у ньому усіх істотних умов договору.

Також, з метою з'ясування питання щодо засновника ПАП "Богдан" надав суду копію витягу зі Статуту ПАП "Богдан" від 27.12.2013, з якого вбачається, що засновниками підприємства є дві особи, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Таким чином, представник відповідача, вказує на те, що підприємство продовжує діяти як юридична особа не зважаючи на смерть одного із його засновників.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Розглянувши матеріали справи, пояснення та заперечення сторін, подані ними докази судом встановлено наступне.

05 квітня 2016 року між Замовником - Державним навчальним закладом «Буданівський професійний ліцей» в особі директора ОСОБА_6, що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та Виконавцем - Приватним агропромисловим підприємством «Богдан» в особі директора ОСОБА_4, що діяв на підставі Статуту, з іншого боку, було укладено Договір №1 про надання послуг ДНЗ «Буданівський професійний ліцей» та ПАП «Богдан» (надалі по тексту також - Договір) та додаткову угоду №1 до Договір №1 про надання послуг ДНЗ «Буданівський професійний ліцей» та ПАП «Богдан» Теребовлянського р-ну від 05.04.2016 року № 1 від 05.04.2016 року (далі по тексту також Додаткова угода № 1 від 05.04.2016 року).

Згідно п.1.1. Договору з метою сприяння навчально-матеріальної та соціально-побутової бази ліцею, покращення професійно-практичної підготовки учнів, ефективнішого використання землі для дослідних цілей, враховуючи взаємність спільних інтересів, сторони домовились щодо проведення повного комплексу робіт з вирощування продукції рослинництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.1.2. Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги у сфері вирощування продукції рослинництва на землях ліцею, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції для досягнення відповідних господарських цілей: підвищення фінансово-господарської діяльності Сторін цього Договору, виконання навчального плану.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що Виконавець зобов'язується власними силами надати послуги з виконання робіт, за погодженням з Замовником, з використанням своїх матеріалів, обладнання та своїми засобами, по вирощуванню сільськогосподарських культур на площі 108,7663 га, що належить ліцею.(п.2.2.1. договору).

При виконанні польових робіт надавати учням ліцею під керівництвом майстрів в/н робочі місця на новій імпортній та вітчизняній техніці, яка відсутня в ліцеї. На базі ПАП "Богдан" проводити виробничу практику учнів ліцею та стажування майстрів в/н.(п.2.2.2. договору).

В свою чергу, Замовник зобов'язувався при необхідності надати техніку та обслуговуючий персонал для виконання с/г робіт.(п. 2.3.2. договору).

У п. 4.1. Договору визначено, що порядок розрахунків за надання послуг з вирощування сільськогосподарських культур на площі 108, 7663 га, визначаються додатковими угодами , що є невід'ємними частинами цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє по 31 грудня 2018 року (п.6.1. Договору).

Пунктом 1 Додаткової угоди №1 від 05.04.2016 року до Договору про надання послуг ДНЗ "Буданівський професійний ліцей" та ПАП "Богдан" Теребовлянського району розрахунки за надані послуги у 2016 році за договором про надання послуг від 04.05.2016 року №1 здійснюються шляхом визначення загальної суми, що надходить від Виконавця у розмірі 130 694,28 грн. з розрахунку 1201,60 грн за 1 га землі, що знаходиться в обробітку Виконавця - ПАП "Богдан".

Відповідно до наказу МОН України від 04.07.2016 року №774 «Про реорганізацію державних професійно-технічних навчальних закладів Тернопільської області» припиняється діяльність Державного навчального закладу «Буданівський ПЛ» шляхом приєднання до Державного навчального закладу «Чортківське ВПУ» , який є правонаступником Буданівського професійного ліцею.

12 грудня 2016 року комісія, утворена відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 04.07.2016 року № 774 «Про реорганізацію державних професійно-технічних навчальних закладів Тернопільської області» та Наказу управління освіти і науки Тернопільскої обласної державної адміністрації від 04.07.2016 року № 223 Про реорганізацію державних професійно -технічних навчальних закладів уклала Акт приймання - передачі майна, що належить Державному навчальному закладу Буданівський професійний ліцей та передається Державному навчальному закладу Чортківське вище професійне училище .

Із відомостей з ЄДР (витяг від 25.07.2018 року № НОМЕР_1) щодо Державного навчального закладу Буданівський професійний ліцей , ідент. код 36974775, припинення останнього як юридичної особи, шляхом реорганізації, відбулось 15.03.2018 року. Юридичною особою - правонаступником Державного навчального закладу Буданівський професійний ліцей являється Державний навчальний заклад Чортківське вище професійне училище , ідент код. 03781666.

04.07.2017 року, враховуючи положення Наказу Міністерства освіти і науки України від 04.07.2016 року № 774 між Державним навчальним закладом «Буданівський професійний ліцей» в особі заступника голови комісії з припинення ДНЗ Буданівський професійний ліцей ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту (надалі - Замовник) з одного боку, та ПАП «Богдан» (надалі - Виконавець) з другого боку, було укладено Додаткову угоду від 04.07.2017 року, до договору про надання послуг від 05.04.2016 року № 1 про нижческазане:

1. Розрахунки за надані послуги у 2017 році за Договором про надання послуг від 04.05.2016 року №1 здійснюється шляхом визначення загальної суми, що надходить від Виконавця, у розмірі 228 409 грн. 03 коп. з розрахунку 2100 грн за 1 га землі, що знаходиться в обробітку Виконавця.

2. Зазначену у п. 1 додаткової угоди №1 від 05.04.2016р. до договору про надання послуг ДНЗ «Буданівський ПЛ» та ПАП «Богдан» Теребовлянського району суму 228409, 03 грн. за надані послуги перерахувати правонаступнику ДНЗ «Чортківське ВПУ» на адресу: 48523 вул. Паркова12, смт. Заводське Чортківського району, ідент код. 03781666.

3. Вирощену продукцію зібрати, та кошти перерахувати до 30 жовтня 2017р.

За змістом додаткових умов вони є невід'ємними частинами укладеного основного Договору.

Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Розглянувши та оцінивши зміст укладеного між сторонами договору у сукупності із додатковими угодами укладеними на його виконання та іншими доказами, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з укладенням між ними змішаного договору, який містить елементи різних договорів, а саме: - договору підряду з виконання робіт на земельній ділянці за допомогою техніки ПАП "Богдан"; - надання послуг по вирощуванню, переробці і подальшої реалізації сільськогосподарських культур, а також, договору про спільну діяльність, оскільки сторонами погоджено спільними зусиллями засіяти, виростити, зібрати врожай на землях позивача задіявши працю студентів училища із використанням техніки відповідача.

Норми права, які застосував суд.

Згідно ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Із змісту чатин 1-2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У свою чергу відповідно до ч. 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відносини сторін за договором про спільну діяльність регулюються гл. 77 ЦК України та загальними положеннями про зобов'язання, закріпленими у книзі п'ятій ЦК України (гл. 47-53).

Із змісту ч. 1 статті 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Мотивована оцінка судом аргументів наведених учасниками справи.

Аргументи та докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов наступних висновків.

Суд вважає, належним чином доведеним зі сторони позивача факт того, що на момент розгляду справи позивач - Державний навчальний заклад "Чортківське вище професійне училище" є правонаступником Державного навчального закладу «Буданівський професійний ліцей» , який приєднано до нього у процесі реорганізації. У тому числі, правонаступником по усіх правах та обов'язках за спірними договором № 1 від 05.04.2016 року.

Вказаний факт не спростовано і відповідачем.

Також, суд вважає, належним чином доведеним зі сторони позивача і той факт, що відповідач уклавши додаткову угоду від 04.07.2017 року до договору № 1 від 05.04.2016 взяв на себе зобов'язання за договором оплатити позивачу суму у 228 409,03 гривень до 30 жовтня 2017 року.

При цьому у вказаному договорі не передбачено будь - яких інших додаткових умов, які б визначали момент з якого слід обраховувати строк настання оплати вказаної суми відповідачем, крім як п. 3 Додаткової угоди, який вказує на те, що кошти повинні бути перераховані до 30 жовтня 2017 року.

Зазначеними угодами не визначено, що оплата може бути відтермінова відповідачем, як Виконавцем у залежності від часу і якості виконання своїх зобов'язань зі сторони Замовника.

Одночасно, слід зазначити, що саме відповідач як Виконавець за договором є зобов'язаним з надання послуг та виконання основних видів с/г робіт за договором, а також є зобов'язаним надавати при виконанні робіт учням ліцею під керівництвом майстрів місце на техніці, яка відсутня у ліцею, та проводити на базі відповідача виробничу практику учнів ліцею та стажування майстрів.

У свою чергу, Замовник, ДНЗ «Буданівський професійний ліцей» правонаступником якого є позивач - ДНЗ "Чортківське вище професійне училище", зобов'язувався за договором надати кваліфіковані консультації з ведення с/г виробництва, координувати виконання робіт. При необхідності надати техніку та обслуговуючий персонал для виконання с/г робіт та надати допомогу в проведенні ремонту с/г техніки.

При цьому відповідачем жодним чином не доведено суду та не спростовано факту відсутності виконання своїх зобов'язань зі сторони позивача чи його попередника за договором і тим більше, що таке невиконання зобов'язання є суттєвим і дає право відповідачу не виконувати своїх зобов'язань за договором.

Щодо тверджень відповідача про те, що сторони не досягли усіх істотних умов договору, а тому він не є укладеним, а також щодо того, що процес реорганізації попередника позивача завершився лише 2018 року, то суд має за необхідне зазначити наступне.

Дійсно при розгляді справи про стягнення заборгованості за договором господарському суду необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо).

Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо.

І змісту статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

При цьому із змісту спірного договору вказані елементи договору погоджено сторонами.

Крім того, необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено.

Судом у процесі розгляду спору встановлено та підтверджено належними доказами, що знаходяться в матеріалах справи, що відповідач на виконання договору №1 здійснював часткову оплату за надані послуги на рахунки позивача, про що свідчать як виписки з рахунку по платежах так і Довідка Управління Державної казначейської служби у Чортківському районі №02-12/458 від 26.04.2018, в якій зазначено що надходження коштів на спеціальний рахунок ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" у 2016 році від ПАП "Богдан", с.Ласківці, Теребовлянського району, згідно договору №1 від 05.04.2016, становили 130 694,28 грн, а саме :

- 21.10.2016 року надійшло 50 000,00 грн згідно платіжного доручення №32 від 21.10.2016 року ;

- 04.11.2016 року надійшло 40 000,00 грн згідно платіжного доручення №717 від 04.11.2016 року ;

- 07.11.52016 року надійшло 10 000,00 грн згідно платіжного доручення №25 від 07.11.2016 року ;

- 10.11.2016 року надійшло 30 694,28 грн згідно платіжного доручення №726 від 10.11.2016 року .

У 2017 році від вищевказаного підприємства кошти не надходили.

При цьому із змісту виписок по рахунках вбачається, що у призначеннях платежу сам відповідач вказував, що платіж здійснено за договором № 1 від 05.04.2016 року. Вказані дії відповідача, на думку суду, свідчать про прийняття до виконання договору зі сторони відповідача.

Щодо заперечень відповідача, що зазначені платежі могли бути здійснено на виконання інших договорів з такими ж реквізитами як і той, що є предметом розгляду у справі, то суд відхиляє їх з огляду на те, що жодних належних доказів укладення таких інших договорів зі сторони відповідача суду не надано, а факт їх існування заперечується позивачем.

Відтак, суд встановив, що розрахунки з Договором із врахуванням Додаткових угод, між сторонами здійснювались у порядку і на умовах, встановлених Договором, так як у вказаних платіжних дорученнях, як на підставу оплати коштів, міститься посилання на Договір від 05.04.2018року. А тому, суд вважає, що матеріали справи містять докази того, що зазначений спірний Договір № 1 від 05.04. 2016 року з додатками до нього є укладеним між сторонами як такий, що виконувався ними.

Таким чином, підтверджено факт прийняття Відповідачем господарського зобов'язання визначеного Договором №1, а тому за даних обставин судом відхиляються аргументи представника відповідача щодо непрописаних істотних умов та невизначення чітких зобов'язань, що покладаються на сторони у спірному Договорі, що стало підставою невиконання такого Договору.

Щодо посилання відповідача на той факт, що реорганізація попередника позивача завершилась лише з припиненням його попередника Державного навчального закладу «Буданівський ПЛ» 15.03.2018 року, то суд їх розглядає критично з огляду на те, що вони не спростовують та не заперечують того факту, що за додатковою угодою від 04.07.2017 до договору № 1 від 05.04.2016 року її сторони, у тому числі і відповідач погодили порядок, строки та сторони у розрахунках у 2017 році, а саме що спірну суму у розмірі 228409,03 грн. слід до 30 жовтня 2017 року перерахувати саме позивачу - Державному навчальному закладу "Чортківське вище професійне училище".

Суд, також, критично розглядає як доказ поданий відповідачем лист Головного управління Дергеокадастру в Тернопільскій області від 11.06.2018 в силу того, що ним, також, не спростовується факт укладення та необхідності виконання зобов'язань за додатковою угодою від 04.07.2017 до договору № 1 від 05.04.2016 року. При цьому, спірний у справі договір не визнано недійсним і він є дійсним і тому таким, який повинен належним чином виконуватись його сторонами. У випадку ж визнання його у подальшому недійсним, у тому числі і з ініціативи правоохоронних органів, таке може бути підставою для перегляду даної справи за нововиявленими обставинами.

Зобов'язанням, згідно статті 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ст. 632 Кодексу, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

04.01.2018 року Позивач звернувся до Відповідача щодо погашення заборгованості, а також направив на його адресу претензію №1 про погашення боргу із врахуванням нарахованих пені, 3% річних в загальній сумі 673 806,58 грн., яка останнім залишена без реагування, доказів протилежного суду не надано.

А тому, оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи, беручи до уваги те, що станом на день розгляду справи, суму заборгованості Відповідачем не сплачена (докази на підтвердження протилежного в матеріалах справи відсутні), у зв'язку з чим суд вважає, що доводи позивача про порушення його майнових прав є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку і згідно ст. 15 ЦК України, порушене право Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище» , підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача ПАП "Богдан" - в розмірі 228 409 грн. 03 коп. основного боргу.

Щодо стягнення 3% річних та індексу інфляції.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Із змісту статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем належними доказами підтверджено допущене відповідачем прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України.

При цьому право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних, встановлених ст. 625 ЦК України, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Можливість нарахування 3% річних законодавець пов'язує з протиправною поведінкою відповідача, з фактом порушення грошового зобов'язання. Головним для визначення правової природи даної міри відповідальності є вказівка на невиконання грошового зобов'язання. При цьому, норми чинного законодавства не вимагають обов'язкового встановлення у договорі додаткового застереження щодо можливості застосування наслідків передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Також, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного Суду України від 15.11.2010р. №4/720).

Так, у відповідності до вищенаведених норм, позивач нарахував відповідачу 9981,47 грн інфляційних втрат та 2743,12 грн - 3% річних.

Перевіривши правильність таких нарахувань та вихідних даних, строку прострочення по оплаті, суд констатує, що заявлені до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.

Так, як вбачається із розрахунку позивача, на суму основного боргу відповідач здійснив нарахування інфляційних втрат за листопад 2017 року - лютий 2018 року. Відповідно до правил нарахування інфляційних втрат та, зокрема, Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р., розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, визначений за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж.

Розглянувши та перевіривши представлений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що 3% річних за вказані у розрахунку періоди складають 2628 грн 27 коп. та інфляційні втрати 9978 грн 22 коп. і є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 грн 25 коп. інфляційних нарахувань та 114 грн 85 коп. слід відмовити.

Щодо стягнення пені.

Згідно п. 5.2. Договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Враховуючи зазначене положення договору позивачем нараховану відповідачу пеню за невиконання взятих на себе зобовязань.

Проте, суд вважає таке застосування пені у даному випадку безпідставним з огляду на таке.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Із змісту статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Проте, застосовуючи вищевказані положення необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання , пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Аналогічно позиції дотримано у п.2.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

У даному ж випадку позивачем нараховано розмір пені за прострочення саме грошового зобов'язання за несвоєчасний перерахунок до 30 жовтня 2017 року грошових коштів.

Частиною 1 ст.546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, слід зазначити, що із змісту договору сторонами не погоджено та не визначено застосування, ні такого виду відповідальності як пеня, ні її розміру.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що у доданому до матеріалів справи договорі №1 від 31.02.2017р. відсутнє посилання щодо забезпечення виконання зобов'язань за договором шляхом стягнення неустойки у вигляді пені за несвоєчасне проведення розрахунків, у стягненні 26063,66 гривень пені слід відмовити, як безпідставно заявленій.

Висновок суду.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з Приватного агропромислового підприємства «Богдан» , с. Ласківці, Теребовлянський р-н, Тернопільська обл., (код ЄДРПОУ 31422409), на користь Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище» , вул. Паркова 12, смт. Заводське, Чортківський р-н, Тернопільська обл., (код ЄДРПОУ 03781666) : - 228 409 (двісті двадцять вісім тисяч чотириста дев'ять) грн 03 коп. основного боргу, - 9 978 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн 22 коп. інфляційних втрат, 2 628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім) грн 27 коп. - 3% річних. В іншій частині позовних вимог суд у задоволенні позову відмовляє.

Судові витрати.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони , суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, суд вважає за необхідне, скористатись своїм правом визначеним ч. 9 ст. 129 ГПК України та покласти судовий збір повністю на відповідача у справі так як вважає, що спір у справі виник внаслідок невиконання ним своєчасно взятих на себе зобов'язань за договором.

А тому, відповідно до вимог частини 9 статті 129 ГПК України судовий збір в розмірі 4007 грн 96 коп. суд покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.

Інших судових витрат сторони до відшкодування суду не заявляли.

Враховуючи положення статей 7, 13, 42, 86, 129, 210, 233, 236-241 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Богдан» , с. Ласківці, Теребовлянський р-н, Тернопільська обл., (код ЄДРПОУ 31422409), на користь Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище» , вул. Паркова 12, смт. Заводське, Чортківський р-н, Тернопільська обл., (код ЄДРПОУ 03781666) : - 228 409 (двісті двадцять вісім тисяч чотириста дев'ять) грн 03 коп. основного боргу, - 9 978 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн 22 коп. інфляційних втрат, 2 628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім) грн 27 коп. - 3% річних.

3. В стягненні 26 063 (двадцять шість тисяч шістдесят три) грн 66 коп. пені, 3 (три) грн 25 коп. інфляційних втрат та 114 (сто чотирнадцять) 85 коп. - 3% річних, в позові відмовити.

4 . Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Богдан» , с. Ласківці, Теребовлянський р-н, Тернопільська обл., (код ЄДРПОУ 31422409), на користь Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище» , вул. Паркова 12, смт. Заводське, Чортківський р-н, Тернопільська обл., (код ЄДРПОУ 03781666) - 4007(чотири тисячі сім) грн 96 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення, з урахуванням відрядження судді у дні 26,30,31.07.2018, вихідних днів 28,29.07.2018 та 04,05,11,12.08.2018, а також днів перебування судді у відпустці 28,29.07.2018 - 02,03,04,05,08,09,11,12,13.08.2018 складено протягом 7 (семи) робочих днів 16.08.2018 року.

Суддя В.Л. Гевко