Постанова

від 29.01.2019 по справі 921/96/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2019 р. Справа №921/96/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб,

суддів Г.Т. Кордюк,

ОСОБА_1,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників сторін (в режимі відеоконференції) :

позивача: адвоката ОСОБА_2 (ордер на надання правової допомоги від 18.12.2018 №058368)

відповідача: адвоката ОСОБА_3 (ордер про надання правової допомоги від 04.09.2018 №064102);

розглянувши апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Богдан» від 04.09.2018

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2018, повний текст рішення складено 16.08.2018,

у справі № 921/96/18 (суддя Гевко В. Л.)

за позовом: Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище» , смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства «Богдан» , с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області

про: стягнення 267 197,28грн заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Державний навчальний заклад «Чортківське вище професійне училище» (далі - ДНЗ Чортківське ВПУ ) звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного агропромислового підприємства «Богдан» (далі -ПАП Богдан ) про стягнення 267 197,28грн заборгованості, з якої 228 409,03грн основного боргу, 26 063,66грн пені, 9 981,47грн інфляційних втрат, 2 743,12грн 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 05.04.2016 ДНЗ Буданівський професійний ліцей (замовник) та ПАП Богдан (виконавець) уклали договір №1 про надання послуг, за умовами якого з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази ліцею, покращення професійно-практичної підготовки учнів, ефективного використання землі для дослідних і навчальних цілей, враховуючи взаємність спільних інтересів, сторони домовились щодо проведення повного комплексу робіт з вирощування продукції рослинництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції. Порядок розрахунків за надання послуг з вирощування сільськогосподарських культур на площі 108, 7663га визначається додатковими угодами, які є невід'ємними частинами договору. Так, згідно з п. 1 додаткової угоди від 05.04.2016 №1 до вказаного договору розрахунки за надані у 2016 році послуги здійснюються шляхом визначення розрахунку за 1 га землі 1 201,60грн на загальну суму 130 694,28грн.

Наказом МОН України від 04.07.2016 №774 Про реорганізацію державних професійно-технічних навчальних закладів Тернопільської області припинено діяльність ДНЗ Буданівський ПЛ шляхом приєднання до ДНЗ Чортківське ВПУ , який є правонаступником ДНЗ Буданівський ПЛ , у зв'язку з чим ДНЗ Буданівський ПЛ та ПАП Богдан уклали додаткову угоду від 04.07.2017, за умовами якої виконавець сплачує правонаступнику замовника - ДНЗ Чортківське ВПУ 228 409,03грн з розрахунку 2100грн за 1 га землі, що знаходиться в обробітку у виконавця до 30.10.2017.

Позивач вказує, що відповідач не сплатив коштів в сумі 228 409,03грн, у зв'язку з чим на підставі ст. 625 ЦК України та п.5.2 договору просив стягнути з відповідача 228 409,03грн основного боргу, 9 981,47грн інфляційних втрат за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року, 26 063,66грн пені та 2 743,12грн 3% річних за період з 31.10.2017 по 19.03.2018.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2018 у справі № 921/96/18 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 228 409,03грн основного боргу, 9 978,22грн інфляційних втрат, 2 628,27грн 3% річних та 4007,96грн судового збору. В частині стягнення 26 063,66 грн пені, 3, 25грн інфляційних втрат та 114,85грн 3% річних відмовлено в позові.

Рішення суду мотивоване ст.ст. 11, 509, 525, 526, 546, 547, 549, 610, 611, 625, 626, 632, 627, 628, 638, 837, 901, 1130 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України, ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Суд встановив, що укладений сторонами договір є змішаним договором, він містить елементи договору підряду з виконання робіт на земельній ділянці за допомогою техніки ПАП "Богдан", договору про надання послуг по вирощуванню, переробці і подальшої реалізації сільськогосподарських культур, а також договору про спільну діяльність, оскільки сторонами погоджено спільними зусиллями засіяти, виростити, зібрати врожай на землях позивача . Суд встановив, що у 2016 році відповідач сплатив позивачу за договором від 05.04.2016 №1 кошти в сумі 130 694,28грн. Визнав обгрунтованими доводи позивача про те, що уклавши додаткову угоду від 04.07.2017 до договору від 05.04.2016 №1, відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити позивачу 228 409,03грн до 30.10.2017. Суд відхилив доводи відповідача про те, що договір є неукладеним, та вказав, що відповідно до ст. 180 ГК України сторони погодили предмет, ціну та строк дії договору, договір виконувався сторонами, визнання договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками його виконання.

Відтак суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача в частині стягнення 228 409,03грн основного боргу. Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що такі підлягають до задоволення частково, інфляційні втрати - в сумі 9 978,22грн, 3% річних - в сумі 2 628,27грн.

У стягненні 26 063,66 грн пені суд відмовив з тих підстав, що договором не встановлено такого виду відповідальності як пеня та її розмір.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог.

Відповідач стверджує, що сторони не досягли згоди щодо предмета договору , який згідно з ч. 3 ст. 180 ГК є істотною умовою, тому договір від 05.04.2016 №1 є неукладеним. Вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що на виконання договору від 05.04.2016 №1 відповідач здійснив оплату у 2016 році на загальну суму 130 694,28грн, оскільки станом на дату проведення цих платежів правовідносин між сторонами спору щодо виконання будь-яких договорів не існувало і не було проведено заміни сторони у договорі відповідно до вимог чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи відповідача, погоджується з висновками суду першої інстанції, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З підстав, викладених в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2018, справу №921/96/18 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Кордюк Г.Т. та Плотніцького Б.Д., призначено розгляд справи в судовому засіданні 27.11.2018.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії судді Плотніцького Б.Д. протягом періоду з 27.11.2018 по 06.12.2018 судове засідання 27.11.2018 не відбулося.

Ухвалою від 07.12.2018 призначено розгляд справи в судовому засіданні18.12.2018.

У зв'язку з перебуванням члена колегії судді Плотніцького Б.Д. у відрядженні автоматизованим розподілом (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 17.12.2018) до складу колегії замість судді Плотніцького Б.Д. введено суддю Кравчук Н.М.

Ухвалою від 18.12.2018 справу №921/96/18 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Кордюк Г.Т. та Кравчук Н.М., розгляд справи відкладено на 29.01.2019.

У судовому засіданні 29.01.2019 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, надав усні пояснення, просив скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яки відмовити в позові.

Представник позивача заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, надав усні пояснення, просив залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне .

05.04.2016 ДНЗ Буданівський професійний ліцей (замовник) та ПАП Богдан Теребовлянського району (виконавець) уклали договір №1 про надання послуг (а.с. 14-15).

За умовами п.1.1 договору з метою сприяння навчально-матеріальної та соціально-побутової бази ліцею, покращення професійно-практичної підготовки учнів, ефективнішого використання землі для дослідних цілей, враховуючи взаємність спільних інтересів, сторони домовились щодо проведення повного комплексу робіт з вирощування продукції рослинництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.1.2 договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги у сфері вирощування продукції рослинництва на землях ліцею, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції для досягнення відповідних господарських цілей: підвищення фінансово-господарської діяльності сторін цього договору, виконання навчального плану.

Для досягнення цілей за цим договором сторони зобов'язуються обмінюватися наявною інформацією щодо аспектів взаємного інтересу; в міру необхідності проводити спільні консультації та переговори для обговорення напрямів співпраці; виконувати замовлення кожної сторони щодо предмета на пріоритетній та пільговій основі (п.2.1 договору).

За умовами п. 2.2 договору виконавець зобов'язується власними силами надати послуги з виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур на площі 108,7663 га, що належить ліцею, з використанням своїх матеріалів, обладнання та своїми засобами; при виконанні польових робіт надавати учням ліцею під керівництвом майстрів в/н робочі місця на новій імпортній та вітчизняній техніці, яка відсутня в ліцеї. На базі ПАП Богдан проводити виробничу практику учнів ліцею та стажування майстрів в/н.

Відповідно до п. 2.3 замовник зобов'язується надавати кваліфіковані консультації з ведення с/г виробництва, координувати виконання робіт; при необхідності надати техніку та обслуговуючий персонал для виконання с/г робіт; надавати допомогу в проведенні ремонту сільськогосподарської техніки.

Керівництво діяльністю за цим договором, а також ведення загальних справ доручається виконавцю( п.3.3).

Згідно з п. 4.1 договору порядок розрахунків за надання послуг з вирощування сільськогосподарських культур на площі 108, 7663 га визначаються додатковими угодами, що є невід'ємними частинами цього договору.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством( п.5.2).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2018 (п.6.1 договору).

05.04.2016 ДНЗ Буданівський професійний ліцей (замовник) та ПАП Богдан Теребовлянського району (виконавець) уклали додаткову угоду №1 до вказаного договору, якою встановлено, що розрахунки за надані послуги у 2016 році за договором про надання послуг від 04.05.2016 №1 здійснюються шляхом визначення загальної суми, що надходить від виконавця, у розмірі 130 694,28 грн з розрахунку 1201,60 грн за 1 га землі, що знаходиться в обробітку виконавця (а.с. 16).

Наказом МОН України від 04.07.2016 №774 Про реорганізацію державних професійно-технічних навчальних закладів Тернопільської області припинено діяльність Державного навчального закладу Буданівський професійний ліцей (далі - Заклад) шляхом приєднання до ДНЗ Чортківське вище професійне училище ( далі - Вище професійне училище). Відповідно до п. 2 вказаного наказу Вище професійне училище є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Закладу ( а.с. 18).

04.07.2017 ДНЗ Буданівський професійний ліцей (замовник) та ПАП Богдан Теребовлянського району (виконавець) уклали додаткову угоду від 04.07.2017 до договору про надання послуг від 05.04.2016 (а.с. 17). В преамбулі вказаної додаткової угоди вказано, що відповідно до наказу МОН України від 04.07.2016 №774 припиняється діяльність ДНЗ Буданівський ПЛ шляхом приєднання до ДНЗ Чортківське ВПУ , який є правонаступником Буданівського професійного ліцею.

Згідно з п. 1 додаткової угоди розрахунки за надані послуги у 2017 році за договором про надання послуг здійснюється шляхом визначення загальної суми, що надходить від виконавця, у розмірі 228 409, 03грн з розрахунку 2100 грн за 1 га землі, що знаходиться в обробітку виконавця.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди зазначену у п. 1 суму 228 409, 03 грн за надані послуги перерахувати правонаступнику ДНЗ Чортківське ВПУ на адресу: 48523 вул. Паркова12, смт. Заводське Чортківського району, ідент код. 03781666.

Вирощену продукцію зібрати та кошти перерахувати до 30.10.2017 (п. 3 додаткової угоди).

По акту приймання-передачі ДНЗ Буданівський професійний ліцей передав ДНЗ Чортківське ВПУ основні фонди, у т.ч. земельні ділянки загальною площею 119,7709 га: земельну ділянку площею 11, 0046га, що знаходиться на території с. Буданів, власником якої є Буданівська с/р; земельну ділянку площею 62 га, що знаходиться на території с. Могильниця, земельну ділянку площею 46,7663га, що знаходиться на території с. Вербівці, власником є Головне Управління Держземагентства у Тернопільській області. Акт погоджений 14.12.2014 Управлінням освіти і науки Тернопільської ОДА, затверджений МОН України 16.12.2016. (а.с. 21-22).

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 15.03.2018 про припинення ДНЗ Буданівський професійний ліцей (ідент. код 36974775) та про його правонаступника - ДНЗ Чортківське вище професійне училище (ідент код. 03781666) (а.с. 143-148).

Згідно з довідкою Управління Державної казначейської служби у Чортківському районі від 26.04.2018 №02-12/458 у 2016 році від ПАП "Богдан", с.Ласківці Теребовлянського району, на спеціальний рахунок ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" надійшло 130 694,28 грн за договором від 05.04.2016 №1, а саме :

-21.10.2016 -50 000,00 грн ( п/д №32 від 21.10.2016 );

-04.11.2016 -40 000,00 грн( п/д №717 від 04.11.2016);

-07.11.2016 -10 000,00 грн ( п/д №25 від 07.11.2016);

- 10.11.2016 - 30 694,28 грн( п/д №726 від 10.11.2016).

У 2017 році від вищевказаного підприємства кошти не надходили. (а.с. 73).

До довідки додані виписки банку з рахунку ДНЗ "Чортківське вище професійне училище" за вказані дати (а.а. 74-75).

ДНЗ Чортківське ВПУ зверталося до ПАП Богдан з претензією №1 від 04.01.2018 про сплату боргу та пені на загальну суму 673 806,58 грн, яку відповідач залишив без відповіді (а.с. 26-27).

Дослідивши обставини справи, доводи скаржника, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 914/2505/17 вказав, що аналізуючи правову природу договору, слід звертати увагу не тільки на його назву, але приймати до уваги суть зобов'язань сторін, які передбачені договором, оскільки договір може мати в собі положення різних видів цивільно-правових договорів, а його назва не завжди може відобразити суть договірних зобов'язань. Сторони можуть послуговуватися при виконанні договірних зобов'язань звичаями ділового обороту, які не заборонені згідно з умовами договору.

При вирішенні спору суд першої інстанції дійшов висновку, що договір № 1від 05.04.2016 про надання послуг, укладений сторонами, є змішаним договором, він містить елементи договору підряду, договору про надання послуг, а також договору про спільну діяльність.

Апеляційний не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду встановлюється ціна роботи та строк її виконання( ст.ст. 843,846 ЦК України ).

Замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк ( ст.854 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно з ч. 2 ст. 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Договором № 1 від 05.04.2016 про надання послуг та додатковими угодами до нього не передбачено виконання робіт виконавцем з переданням їх результату замовникові, не передбачено надання послуг замовникові, які споживаються в процесі вчинення замовником певної дії або здійснення певної діяльності; не встановлено обов'язку замовника оплатити виконані роботи чи надані послуги; не вказано конкретної спільної мети , для досягнення якої укладено цей договір, не визначено участі сторін у результатах спільних дій.

Суду не надано доказів виконання будь-яких робіт виконавцем за завданням замовника, чи надання послуг замовнику, як і не надано доказів здійснення сторонами спільної діяльності.

За умовами договору № 1 від 05.04.2016 виконавець зобов'язується власними силами надати послуги з виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур на площі 108,7663 га, що належить ліцею, з використанням своїх матеріалів, обладнання та своїми засобами, зібрати вирощену продукцію та сплатити замовникові у 2016 році 130 694,28 грн з розрахунку 1201,60 грн за 1 га землі, у 2017 році - 228 409, 03грн з розрахунку 2100 грн за 1 га землі.

В судовому засіданні апеляційного суду 29.01.2019 представники сторін підтвердили, що вся вирощена продукція на земельній ділянці площею 108,7663 га залишається у виконавця, він на власний розсуд розпоряджається цією продукцію.

З умов договору випливає, що він укладений замовником (позивачем) з метою отримання плати за користування виконавцем (відповідачем) земельною ділянкою 108,7663 га, яка належить позивачу, а зі сторони виконавця (відповідача) - з метою отримання в користування вказаної земельної ділянки для вирощування на ній с/г культур та отримання відповідної продукції.

За приписами ст.1 ЗУ Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що договір № 1 від 05.04.2016 названий сторонами договором про надання послуг,фактично є договором оренди землі, на підставі якого між сторонами виникли орендні правовідносини.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили

Названі обставини дають підстави для висновку, що договір № 1 від 05.04.2016 є удаваним договором про надання послуг, він укладений сторонами для приховування договору оренди землі, який вони насправді уклали.

Відтак апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що договір № 1 від 05.04.2016 є змішаним договором.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність удаваного правочину прямо не встановлена законом. Доказів визнання судом недійсним укладеного сторонами договору 05.04.2016 №1 не надано.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що сторони не досягли згоди щодо предмета договору від 05.04.2016 №1, тому він є неукладеним , з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 ЗУ Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди,строк дії договору оренди, розмір орендної плати , спосіб та умови розрахунків, строки, порядок її внесення, відповідальність за її несплату.

Договір від 05.04.2016 №1 містить істотні умови договору оренди землі, зокрема, щодо об'єкта - земельна ділянки площею 108,7663 га, що належить ліцею; строк дії договору - до 31.12.2018; розмір плати за користування земельною ділянкою - 130 694,28 грн з розрахунку 1201,60 грн за 1 га землі за 2016 рік, строк сплати - у 2016 році, 228 409, 03грн з розрахунку 2100 грн за 1 га землі за 2017 рік , строк слати - 30.10.2017; містить дані про отримувача коштів, його назву, місцезнаходження, банківські реквізити.

Крім того, визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

Така правова позиція про недопустимість визначення договору, як неукладеного, за наслідками виконання його сторонами викладена у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 903/1160/14, від 11.10.2018 у справі № 922/189/18, яка враховується судом в силу ч.4 ст. 236 ГПК України.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи відповідача про неукладеність договору.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі договору від 05.04.2016 №1 відповідач сплатив позивачу у жовтні - листопаді 2016 року кошти в сумі 130 694,28грн, що свідчить про те, що договір прийнятий сторонами до виконання та частково виконаний відповідачем, який сплатив визначену договором суму оплати за 2016рік за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами додаткової угоди від 04.07.2017 до договору №1 відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу 228 409,03грн до 30.10.2017 за 2017 рік, однак не сплатив, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на несплату відповідачем за користування землею у 2017 році 228 409,03грн до 30.10.2017, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 228 409,03 грн боргу, інфляційні втрати в сумі 9 978,22грн за листопад 2017року - лютий 2018 року та 3% річних в сумі 2 628,27грн за період з 31.10.2017 по 19.03.2018, та відмовив у стягненні 3,25 інфляційних втрат та 114,85 грн 3 % річних у зв'язку з допущеними помилками при їх розрахунку. Також правомірно відмовив у стягненні 26 063,66 грн пені з тих підстав, що умовами договору не передбачено сплату пені та не встановлено її розміру.

Таким чином, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи скаржника та вважає , що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 названої статті встановлено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За приписами ч.4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що при вирішенні спору суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого не застосував ст. 235 ЦК України, яка підлягала застосуванню, та дійшов помилкового висновку, що укладений сторонами договір № 1 про надання послуг від 05.04.2016 є змішаним договором, в той час як цей договір є удаваним правочином, який укладений сторонами з метою приховування договору оренди землі, який вони насправді вчинили. Разом з тим, резолютивна частина рішення є правильною. Отже, мотивувальну частину рішення суду першої інстанції належить змінити, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом згідно із ст. 129 ГПК України належить покласти на скаржника.

Поряд з тим, при поданні апеляційної скарги скаржник додав як доказ сплати судового збору квитанцію від 05.09.2018 №0.0.1125675720.1 на суму 100грн (а.с. 182б).

Саме така судового збору ( 100,00грн) була зарахована 07.09.2018 до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджено відповідною випискою ( а.с. 184).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 6 вказаного Закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Враховуючи оскарження відповідачем рішення суду в частині стягнення з нього на користь позивача 241 015,52грн(228 409,03 грн основного боргу, 9 978,22грн інфляційних втрат та 2 628,27грн 3% річних), за подання апеляційної скарги до сплати підлягав судовий збір в сумі 5 422,85 (150% від 3615,23 грн (1,5% від 241 015,52грн ), в той час як відповідач сплатив лише 100,00грн судового збору, тобто на 5 322,85 грн менше, ніж встановлено законом.

Отже, з відповідача належить стягнути в дохід Державного бюджету України5 322,85грн.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. У задоволенні апеляційної скарги Приватного агропромислового підприємства «Богдан» від 04.09.2018 відмовити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2018 у справі № 921/96/18 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покласти на скаржника.

4. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства Богдан , ідент. код 31422409, місцезнаходження: Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, с. Ласківці, в дохід Державного бюджету України 5 322,85грн за перегляд рішення апеляційним судом.

Стягувач: Державна судова адміністрація України ідент. код 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені статями 286-291 ГПК України.

6. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 04.02.2019.

ОСОБА_4 Хабіб

Судді Г.Т. Кордюк

ОСОБА_1