ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 жовтня 2010 року 16:42 № 2а-7192/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С.
при секретарі судового засідання Горбані А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Селтікс
2) Товариства з обмеженою відповідальністю Абріс-09
про зобов`язання вчинити дії
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (надалі ДПІ у Печерському районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Абріс-09 (надалі ТОВ Абріс-09 , відповідач 2) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Селтікс (надалі ТОВ Селтікс , відповідач 1) все одержане за договором № 15/11/09 від 15.11.2009р. Також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 в дохід держави все одержане за договором № 15/11/09 від 15.11.2009р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що положеннями статті 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні`надано право органам державної податкової служби звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Враховуючи те, що укладений між відповідачами договір № 15/11/09 від 15.11.2009р., за твердженням позивача, є нікчемною угодою, і згідно із позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25.09.2007 року (справа № 21-405 во 07), визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, позивач просить в судовому порядку зобов`язати відповідача 2 повернути все одержане за нікчемною угодою, а з відповідача 1 стягнути в доход держави все одержане за договором № 15/11/09 від 15.11.2009р.
Заяву про уточнення позовних вимог за вих. 10220/9/10-209 від 15.06.2010р. згідно з якою позивач просив зобов`язати відповідача 2 повернути відповідачу 1 вексель серії АА № 0247293 та стягнути такий з відповідача 1 судом не прийнято до розгляду, та при врахуванні, що вексель серії АА в„– 0247293 не є предметом спірного договору, а виражає лише форму розрахунків між сторонами договору, позивач просив розглядати спір за заявленими первісно вимогами.
Відповідачем 1 позову не визнано, заперечення викладені письмово та обґрунтовані безпідставністю вимог позивача, оскільки:
- за договором ТОВ Селтікс`отримало лише товар, що був в подальшому проданий і не може бути стягнутий в дохід держави, а згідно з п. 11 ст. 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні`державні податкові інспекції, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами;
- ТОВ Селтікс`нічого невідомо і не могло бути відомо про те, що директор ТОВ Абріс-09 не підписував договори чи інші документи, що передавались підприємству у зв`язку із виконанням договору купівлі-продажу; всі документи передавались відповідачу-1 з оригінальним підписом та відбитком печатки ТОВ Абріс-09 ; товар, що був предметом вказаного договору був переданий повністю і договір виконано належним чином;
- твердження позивача що проти директора ТОВ Селтікс`порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) є такими що не заслуговують уваги за відсутності обвинувального висновку, який би підтверджував припущення податкового органу;
- належних доказів фіктивності ТОВ Багмір`або ТОВ Абріс-09 як контрагентів ТОВ Селтікс`позивачем не надано, і такими можуть бути постанови про притягнення як обвинуваченого будь-якої з посадових осіб вказаних підприємств;
- договір купівлі-продажу № 15/11/09 від 15.11.2009р. укладений між ТОВ Селтікс`та ТОВ Абріс-09 містить всі істотні умови, сторонами додержано форми правочину, він скріплений печатками і підписами сторін, обидві сторони виконали умови договору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
15 листопада 2009р. між ТОВ Абріс-09 та ТОВ Селтікс`укладено договір купівлі-продажу № 15/11/09 за умовами якого продавець (відповідач 2 у справі) зобов`язувався поставити і передати у власність покупця товар, шкіряний напівфабрикат Вет-блу , а покупець (відповідач 1 у справі) зобов`язувався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору.
У специфікації № 1 погоджено до поставки товар на загальну суму 4 033 426,76 грн. без врахування податку на додану вартість.
На виконання договору сторонами було оформлено наступні документи:
- податкову накладну № 38 від 18.11.2009р. на суму ПДВ 806 685, 35 грн.;
- видаткову накладну від 18.11.2009р. на підтвердження передачі товару;
- рахунок-фактуру від 18.11.2009р. на суму 4 840 112, 11 грн. для проведення оплати товару;
- акт приймання-передачі векселя № 27/11/09 від 27.11.2009р. номінальною вартістю 4 840 112, 11 грн., який свідчить про розрахунок за договором.
За результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ Селтікс`з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2010р., яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009р. по 31.12.2010р., що проводилась ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт № 32/0702/333025/3 від 31 березня 2010 року. Згідно з висновками акту (п. 3.1.4) встановлено що ТОВ Селтікс`у грудні 2009р. незаконно сформовано податковий кредит в сумі податку на додану вартість 806 685 грн., чим порушено вимоги пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість . Дане порушення ґрунтується на неможливості встановлення фактичної наявності придбаного товару, що є свідченням здійснення товариством безтоварної операції з метою отримання незаконного відшкодування податку на додану вартість з бюджету в сумі 806 685 грн.. В той же час, як встановлено податковою інспекцією ТОВ Абріс-09 з яким мав взаємовідносини відповідач 1, за адресою не знаходиться та має ознаки фіктивного`підприємства, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010р. припинено державну реєстрацію товариства.
З урахуванням висновків перевірки, з посиланням на нікчемність укладеного між ТОВ Абріс-09 та ТОВ Селтікс`договору купівлі-продажу № 15/11/09 від 15.11.2009р. позивачем заявлені вимоги до сторін договору про повернення отриманого за угодою.
Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відношенні ТОВ Абріс-09 підприємство знаходиться у стані припинення, підтверджено внесення запису про прийняття судового рішення Полтавським окружним адміністративним судом 15.03.2010р.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців`суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Згідно з ч. 10 вказаної статті закону порядок внесення державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи встановлюється відповідно частинами восьмою - десятою статті 36 цього Закону, які в свою чергу передбачають розгляд відповідного пакету документів, що передані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (ч. 8 ст. 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ).
Оскільки, представлені до матеріалів справи документи не свідчать про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ Абріс-09 , запис до єдиного державного реєстру не внесено, відсутні підстави для закриття провадження у справі з підстав передбачених п. 5 частиною першою статті 157 КАС України в частині заявлених до нього позовних вимог.
Вимоги позивача про стягнення в доход держави одержаного за нікчемною угодою, вчиненою з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Спірний договір та всі документи, що підтверджують його виконання від імені ТОВ Абрис-09 містять підпис директора, яким згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців являється ОСОБА_1 .
Водночас, як те встановлено судом, підписи в договорі купівлі-продажу № 15/11/09 від 15.11.2009р., специфікації до нього, видатковій та податковій накладних, акті прийому-передачі векселя підписаних від імені директора ТОВ Абріс-09 ОСОБА_1 виконані вірогідно не ОСОБА_1 , а іншою особою. Зазначені обставини підтверджені висновком спеціаліста № 478 від 07.04.2010р. посилання на який міститься у постанові про порушення кримінальної справи від 16.04.2010р. № 70-502 (постанова в копії залучена до справи).
Згідно відповіді ДПА у м. Києві вих. № 3200/7/09-1015 від 23.07.2010р. зазначена кримінальна справа знаходиться в провадженні СВ ПМ ДПА у м. Києві, порушена відносно директора ТОВ Селтікс`Басанського Євгена Івановича за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно наданих до справи пояснень отриманих від ОСОБА_1 оперуповноваженим ВПМ ДПІ в м. Краматорську 13.02.2010р. на запитання чи підписувались ОСОБА_1 будь-які фінансові, бухгалтерські чи інші документи ТОВ Абріс-09 , а також договори, контракти, накази про призначення директора і бухгалтера вказаної фірми, надано відповідь, що документи фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ Абрис-09 , а також вищеназвані документи ним не підписувались, окрім наказу про звільнення з підприємства ОСОБА_2 .
Вказаними поясненнями також підтверджено, що ОСОБА_1 невідомо де знаходяться установчі, реєстраційні, фінансові, бухгалтерські документи ТОВ Абріс-09 , і ним ніяким чином внески до статутного фонду ТОВ Абріс-09 не проводились, оскільки як він вважає, до підприємства він має опосередковане відношення.
В даному випадку, суд враховує надані до справи докази, які підтверджують що ОСОБА_1 документи, які пов`язані з виконанням спірного договору, рівно як і сам договір № 15/11/09 від 15.11.2009р. не підписувались, а заперечення відповідача з приводу суперечливих пояснень ОСОБА_1 суд не приймає, оскільки при порушенні кримінальної справи зазначені обставини були встановлені на підставі, зокрема і висновку спеціаліста № 478 від 07.04.2010р.
Як те встановлено перевіркою, проведеною ДПІ у Печерському районі міста Києва (акт № 32/0702/333025/3 від 31.03.2010 року) під час аналізу інформатизації Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України`в ланцюгу товарно-матеріальних цінностей на ТОВ Селтікс`за жовтень 2009-грудень 2009 року встановлено ряд підприємств які декларують розбіжності в нарахуванні ПДВ та знаходяться в розшуку. Так протягом жовтня 2009 року та грудня 2009 року ТОВ Селтікс`перераховано на ТОВ Грант (код ЄДРПОУ-31864797) грошові кошти в сумі 17 952 тис. грн., в т.ч. ПДВ на суму 2 992 тис. грн. В свою чергу ТОВ Грант`перераховано отримані кошти на рахунок ТОВ Кайманс (код-31864797). В подальшому ТОВ Кайманс`перераховує отримані кошти ТОВ Абріс-09 (код 36345633), яке за юридичною адресою не знаходиться та сформувало в жовтні 2009 року податковий кредит за рахунок податкових накладних виписаних ТОВ Багмир (код-36345649), яке має ознаки фіктивного`підприємства.
Зазначені обставини перед судом не спростовані, і при цьому судом враховується, що вексель виданий в рахунок оплати за спірним договором, ТОВ Селтікс`був погашений шляхом зарахування зустрічних вимог по акту № 30/12/2009 від 30.12.2009р. складеному між ТОВ Селтікс`та ТОВ Багмир .
Зазначене підприємство, за даними перевірки і є постачальником ТОВ Абріс-09 , має ознаки фіктивного`підприємства, а згідно пояснень гр. ОСОБА_3 , який був засновником, одночасно займав посаду директора та головного бухгалтера ТОВ Багмир , останній зареєстрував підприємство за грошову винагороду, до фінансово-господарської діяльності не має ніякого відношення, статутний фонд не формував, фінансово-господарських договорів, бухгалтерських та податкових документів не підписував та нікого не уповноважував. Пояснення ОСОБА_3 отримані 26.02.2010р. оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Калінінському районі міста Донецька у письмовому вигляді залучені до матеріалів справи.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено доводи позивача щодо фактичного оформлення договірних відносин лише документально, при цьому ТОВ Селтікс`вказана операція відображена в податковому обліку шляхом формування податкового кредиту на суму податку на додану вартість в розмірі 806 685, 35 грн. за відсутності сплати грошових коштів за угодою.
Представлені суду документи, зокрема міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № 0276951/2 від 05.11.2007р., № 113044 від 14.11.2007р., № 1021 від 13.11.2007р., № 0225704/1 від 12.11.2007р., № 0040712 від 12.11.2007р., № 004501 від 12.11.2007р., № 0225622 від 12.11.2007р., № 113048 від 14.11.2007р., № 0040713 від 12.11.2007р., № 962 від 08.11.2007р., інвойси № 91-2/В, № 103-1/В, № 102-1/В, № 101-1/В, № 99-1/В, № 98-1/В, № 101-2/В, № 103-2/В, № 99-2/В, № 98-2/В, № 96-2/В підтверджують виконання контрактів № С-19 від 02.11.2007р., № С-18 від 02.11.2007р. та не мають відношення до спірної угоди.
Згідно з відповіддю на запит відділу міжнародних відносин ДПА України отриманою відповідно до положень стосовно обміну інформацією спільної угоди про податок на прибуток від компетентного органу Сполучених штатів Америки, компанія Сполучених штатів Істмун Інк (EASTMOON INC) не має ідентифікаційного номеру платника податків США та не подає декларацій про податок на прибуток. Як про те зазначено у вказаній відповіді компанія Сполучених Штатів повинна мати ідентифікаційний номер з метою відкриття банківського рахунку, а тому компанія Істмун Інк (EASTMOON INC) не має можливості відкрити банківський рахунок у Сполучених Штатах , а також не може здійснювати жодну діяльність на території США.
На підставі укладених контрактів з нерезидентами, ТОВ Селтікс`здійснювалося експортування товару, що придбавався у контрагентів, в тому числі шкіряного напівфабрикату Вет-блу , а компанія Істмун Інк (EASTMOON INC) була одним із таких нерезидентів.
У спростування встановлених позивачем обставин, ТОВ Селтікс`не представлено жодного належного доказу, який би підтверджував фактичне здійснення операції за спірною угодою, а надані документи, в тому числі акти № 1 від 18.11.2009р. приймання-передачі на відповідальне зберігання, № 2 від 20.11.2009р. приймання-передачі з відповідального зберігання, акт № ОУ-0000001 здачі-приймання робіт (надання послуг) свідчать лише про складення вказаних документів.
Товар, що зазначений у специфікації № 1 від 18.11.2009р. до договору № 15/11/09 від 15.11.2009р. був предметом купівлі-продажу за договором № 19/11/09 від 19.11.2009р. (специфікація № 1) який укладений ТОВ Селтікс`з ТОВ Багмир .
Наведене підтверджує доводи позивача щодо укладення угоди з метою відшкодування податку на додану вартість з бюджету, з огляду на відсутність належних доказів передачі товару при вчиненні дій пов`язаних з документальним оформленням угод особами які не мають відношення до ТОВ Абріс-09 , ТОВ Багмир .
Органи юридичної особи -це призначені або обрані посадові особи. Таким чином наявність прямого умислу та корисливої мети на укладення угоди, яка суперечить інтересам держави, може бути встановлено виключно у фізичних осіб. Фізична особа (посадова особа) визнається винною тільки судом загальної юрисдикції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Станом на час вирішення даної справи, позивачем не надано суду обвинувального вироку за порушеною кримінальною справою у відношенні директора ТОВ Селтікс , а відтак твердження позивача щодо умислу відповідача 1 на укладення угоди завідомо суперечної інтересам держави є передчасним.
Позивачем в свою чергу, також не повідомлено про притягнення до відповідальності в тому числі кримінальної, осіб, що діяли від імені ТОВ Абріс-09 , не повідомлено суд про наявність таких доказів (інформацію про порушення кримінальних справ, вирок суду тощо), натомість з урахуванням підтвердженого факту що від імені підприємства діяли невстановлені особи мова може йти лише про документальне оформлення угоди, а не про намір сторін досягти певного результату обумовленого в договорі.
Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином визнається судом недійсним.
Оскільки, договір укладено без наміру реального настання відповідних правових наслідків, такий правочин є оспорюваним і його недійсність має бути доведена в судовому порядку. Посилання позивача на те, що при укладенні договору відсутнє вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі не свідчить про нікчемність спірного договору, відповідно не може підтверджувати обґрунтованість заявлених позивачем вимог з наведених підстав.
Натомість, враховуючи позицію Верховного суду України викладену у постанові від 26 вересня 2006р., суд приймає до уваги те, що обставини на які посилається позивач та якими обґрунтовано недійсність зобов`язань за оспорюваною угодою, свідчать про укладення угоди з метою що завідомо суперечить інтересам держави. Так, зокрема, використання реквізитів та печатки ТОВ Абріс-09 при укладенні спірного договору свідчить про те, що особа/особи, яка діяла/діяли з боку вказаного підприємства при вчиненні спірного правочину діяли з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Водночас правочин, вчинений з метою яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є таким, що порушує публічний порядок, а отже нікчемним. Як зазначено у частині 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.
За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені, передбачені частиною 1 ст. 208 ГК України. За змістом вказаної статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доводи позивача не спростовані відповідачами, а відтак заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, а при вирішенні спору судом враховується, що належним до отримання за договором ТОВ Абріс-09 є плата в розмірі 4 840 112, 11 грн., яка при укладенні договору була проведена у вексельній формі. За встановлених обставин повернення виданого векселя на користь ТОВ Селтікс`та його погашення на дату вирішення спору, останньому належить до повернення від ТОВ Абріс-09 зазначена сума грошових коштів, а не вексель, оскільки такий був лише формою розрахунків за договором.
Частиною 1 статті 208 ГК України визначено, що у випадку якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Таким чином, вказаний Кодекс містить публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди. Цим кодексом встановлена відповідальність (правові наслідки) у вигляді адміністративно-господарської санкції (в розумінні ст. ст. 238, 239 ГК України), яка має конфіскаційний характер, - стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.
При цьому суд відзначає, що моментом вчинення порушення, визначеного ст. 207 ГК України, є момент укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Як підтверджено матеріалами справи, спірний договір укладено відповідачами у листопаді 2009р.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Порушення було виявлено позивачем під час перевірки, за результатами якої складено акт від 31.03.2010р., а позивач звернувся до суду 11.05.2010р., тобто в межах року від дня вчинення відповідачами правопорушення (15.11.2009р.), а відтак строки для застосування до відповідача-1 адміністративної санкції у вигляді конфіскації не є пропущеними.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Абріс-09 (юрид. адреса: 37653, Полтавська обл., Миргородський район, село Трудолюб, ідент. код 36345633 ) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Селтікс (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 26, ідент. код 33302513 ) все одержане за договором № 15/11/09 від 15.11.2009р., а саме грошові кошти в розмірі зазначеному у векселі серії АА № 0247293 - 4 840 112, 11 грн. (чотири мільйони вісімсот сорок тисяч сто дванадцять гривень 11 копійок).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Селтікс (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе 26, ідент. код 33302513) в дохід держави вартість товару одержаного за угодою № 15/11/09 від 15.11.2009р. в сумі 4 840 112, 11 грн. (чотири мільйони вісімсот сорок тисяч сто дванадцять гривень 11 копійок).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.С. Винокуров
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -29.10.2010.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2010 |
Оприлюднено | 04.06.2019 |
Номер документу | 82127857 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Винокуров К.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні