Рішення

від 24.03.2010 по справі 9/280-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.10

          Справа № 9/280-09.

За позовом:  Акціонерного товариства “Сервіс-побут”, м. Охтирка Сумської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Охтирка Сумської області

про стягнення 3234 грн. 00 коп. та повернення майна

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Охтирка Сумської області

до відповідача: Акціонерного товариства “Сервіс-побут”, м. Охтирка Сумської області

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство “Агропромпостач”, м. Охтирка Сумської області

про визнання недійсними договорів оренди № 27 від 17.04.2007 р. та б/н від 18.04.2008 р. та стягнення 7489 грн. 72 коп.

СУДДІ СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

        ЛЕВЧЕНКО П.І.

    ЗАЄЦЬ С.В.

Секретар судового засідання Волохова Н.В.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом):  Кравченко Г.Г.

від  відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_1, ОСОБА_5

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_5

В судовому засіданні 12.01.2010 р. оголошена перерва до 10-30 год. 02.02.2010 р., в засіданні 09.03.2010 р. оголошена перерва до 12-10 год. 16.03.2010 р., в засіданні 16.03.2010 р. оголошена перерва до 11-00 год. 24.03.2010 р. для виготовлення повного тексту рішення по справі.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та комунальним платежам станом на 31.08.2009 р. в розмірі 1460,71 грн., штрафні санкції за несвоєчасне повернення об'єкта оренди в розмірі 1773,29 грн., а всього 3234 грн.; зобов'язати відповідача звільнити в примусовому порядку орендований ним літній будиночок для відпочинку, який розміщений за адресою: Сумська область, Охтирський район, АДРЕСА_1 на території БВ “Зелена діброва” та повернути його АТ “Сервіс-побут”.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 18.04.2008 р. між АТ “Сервіс-побут” та ПП ОСОБА_1 був укладений договір оренди приміщення — одного літнього будиночку для відпочинку на території БВ “Зелена діброва”. За умовами договору оренди відповідач сплачує орендну плату у розмірі, визначеному у додатку до договору оренди № 1, а також відшкодовує плату за користування електроенергією за 100 кВт в місяць. Станом на 31.08.2009 р. заборгованість відповідача по орендній платі та комунальним платежам становить 1460,71 грн. Термін дії договору оренди закінчився 18.04.2009 р., однак відповідачем орендоване приміщення не було передане АТ “Сервіс-побут”, у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції за несвоєчасне повернення об'єкта оренди в розмірі 1773,29 грн.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом, у якому просить визнати недійсним договір оренди приміщення б/н від 18.04.2008р.; стягнути з АТ “Сервіс-побут” 7489,72 грн. В обгрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що фактично приміщення за договором оренди від 18.04.2008 р. за актом приймання-передачі передано не було, на час підписання договору це приміщення орендувало ПП “Агропромпостач” на підставі договору № 14 від 01.01.2007 р. АТ “Сервіс-побут” безпідставно отримало 7489,72 грн.

Ухвалою від 12.11.2009 р. зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 був прийнятий до спільного розгляду із первісним позовом.

Приватне підприємство “Агропромпостач” ухвалою суду від 30.11.2009 р. залучене до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

Відповідач - АТ “Сервіс-побут” проти зустрічного позову заперечує і зазначає, що акт прийому-передачі приміщення по договору оренди від 18.04.2008 р. не був укладений, оскільки предмет оренди перебував у користування підприємця ОСОБА_1 досить тривалий час та був переданий позивачу по акту приймання-передачі під час укладення першого договору оренди, а потім кожен рік термін дії договору оренди приміщення продовжувався шляхом укладення нових договорів оренди без фактичного повернення приміщення орендодавцю та надання його знову в користування орендарю. Договір оренди № 14 від 01.01.2007 р. був укладений між АТ “Сервіс-побут” та ПП “Агропромпостач” щодо нежитлового приміщення загальною площею 51,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а об'єктом оренди по договору б/н від 18.04.2008 р., укладеного між АТ “Сервіс-побут” та ФОП ОСОБА_1 є один літній будиночок на базі відпочинку “Зелена діброва”.

          В обгрунтуванні зустрічної позовної заяви від 11.12.2009 р. позивач зазначає, що договір оренди від 18.04.2008 р. був укладений з порушенням волевиявлення учасника правочину та не був спрямований на реальне настання правових наслідків. Спірний договір оренди укладався у липні 2008 р., а потім на ньому була поставлена дата 18.04.2008 р., а також зроблена дописка про плату за електропостачання.

          Ухвалами заступника голови господарського суду Сумської області від 23.02.2010 р., 15.03.2010 р. призначений колегіальний розгляд справи колегією суддів у складі: головуючої судді Соп'яненко О.Ю., суддів Левченка П.І., Коваленка О.В. Ухвалою від 17.03.2010 р. у зв’язку із захворюванням судді Коваленка О.В. до складу колегії суддів введена суддя Заєць С.В.

          09.03.2010 р. від позивача за зустрічним позовом - ФОП ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, у якій він просить визнати недійсним договір оренди приміщення № 27 від 17.04.2007 р., укладений між ним та АТ “Сервіс-побут”;  визнати недійсним договір оренди приміщення б/н від 18.04.2008 р.; стягнути з АТ “Сервіс-побут” 7489,72 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи,  суд встановив:

На підставі договору оренди приміщення, укладеного 18.04.2008 р. між ЗАТ “Сервіс-побут” (позивачем) та ПП ОСОБА_1 (відповідачем), останньому було передане в тимчасове платне користування нежитлове приміщення - 1 літній будиночок для відпочинку, який розміщений за адресою: Сумська область, Охтирський район, АДРЕСА_1 на території БВ “Зелена діброва”.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Пунктом 4.4 договору оренди від 18.04.2008 р. передбачено, що об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.

Укладенню договору оренди б/н від 18.04.2008 р. передувало укладення договору оренди приміщення № 27 від 17.04.2007 р., за яким ЗАТ «Сервіс-побут» передало, а ПП ОСОБА_1 прийняв 1 будиночок в с. Климентове на базі відпочинку «Зелена діброва».

Представники сторін в судових засіданнях підтвердили, що Акти приймання-передачі приміщення літнього будиночку на базі відпочинку між сторонами по справі по договорам оренди від 17.04.2007 р. та 18.04.2008 р. не підписувалися.

Позивач (орендодавець) пояснив суду, що предмет оренди – будиночок для відпочинку перебував у користування приватного підприємця ОСОБА_1 досить тривалий час та був переданий позивачу по акту приймання-передачі під час укладення першого договору оренди, а потім кожен рік термін дії договору оренди приміщення продовжувався шляхом укладення нових договорів оренди без фактичного повернення приміщення орендодавцю та надання його знову в користування орендарю.

Статтею 765 ЦК України передбачено, що наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк,  встановлений договором найму. Правові наслідки непередання майна наймачеві визначені у ст. 766 ЦК України. Враховуючи, що відповідач (орендар) протягом 2008-2009 р.р. не вимагав від наймодавця передання йому майна і відшкодування збитків, завданих затримкою, не відмовився від договору найму, суд приходить до висновку, що літній будиночок для відпочинку на базі відпочинку “Зелена діброва” фактично був отриманий відповідачем у користування.

Обгрунтовуючи позовні вимоги зустрічного позову з урахуванням заяви від 09.03.2010 р. щодо визнання недійсними договорів оренди № 27 від 17.04.2007 р. та б/н від 18.04.2008 р. позивач за зустрічним позовом зазначає, що приміщення – будиночок відпочинку не передавався за актом приймання-передачі; договір оренди № 27 від 17.04.2007 р. та додаток до нього не були підписані ОСОБА_1, відсутній відтиск печатки та жодних розрахунків згідно цього договору не проводилося. Крім того, на укладення спірних договорів не було волевиявлення, оскільки фактично у 2007-2008 р.р. та до 01.09.2009 р. будиночок відпочинку орендувало приватне підприємство «Агромпромпостач», засновником і директором якого є ОСОБА_1, на підставі договору оренди № 14 від 01.01.2007 р. Зазначене, на думку позивача, є підставою для визнання договорів оренди приміщення недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

В судовому засіданні 16.03.2010 р. позивач за зустрічним позовом як додаткову підставу для визнання договорів оренди недійсними зазначив, що ці договори укладалися однією юридичною особою — Закритим акціонерним товариством “Сервіс-побут”, а позивачем за первісним позовом є інша юридична особа - Акціонерне товариство “Сервіс-побут”. Зазначене спростовується наданою позивачем довідкою № 143 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) щодо Акціонерного товариства “Сервіс-побут”, у якій зазначена організаційно-правова форма — закрите  акціонерне товариство. У наявних в матеріалах справи документах (копії договорів оренди, довідка № 143, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 481068) зазначений ідентифікаційний код юридичної особи — 03062007, що підтверджує, що ЗАТ “Сервіс-побут” та АТ “Сервіс-побут” одна і та ж юридична особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України  визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вказуючи на укладення спірних договорів оренди без волевиявлення, позивач за зустрічним позовом зазначає, що при укладенні договору від 18.04.2008 р. АТ «Сервіс-побут» ввело його в оману, так як фактично договір був підписаний у липні 2008 року, а потім на ньому була проставлена дата – 18.04.2008 р., а також зроблена дописка про розмір плати за електроенергію.

Статтею 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Істотне значення згідно з ч. 1 ст. 229 Кодексу має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Наданими позивачем за зустрічним позовом доказами та матеріалами справи не підтверджено, що при укладенні договору оренди б/н від 18.04.2008 р. АТ «Сервіс-побут» навмисно ввело підприємця ОСОБА_1 в оману щодо дати укладення договору чи розміру плати за електроенергію.

Посилання позивача за зустрічним позовом на п. 2 ст. 207 ЦК України є недоречним, оскільки стосується юридичних осіб, якою підприємець не являється.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленим Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 218 ЦК України). Частиною 1 ст. 793 ЦК України визначено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. При цьому, недодержання письмової форми договору найму будівлі не визначено законом як  підставу для визнання його недійсним. Тим більше, відсутність печатки юридичної особи або фізичної особи-підприємця у договорі за наявності підпису посадової особи (представника) юридичної особи або фізичної особи-підприємця не свідчить про недійсність укладеного договору.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що літній будиночок відпочинку протягом 2007-2008 р.р. орендувало ПП “Агропромпостач”, а тому цей будиночок не міг бути переданий в оренду підприємцю ОСОБА_1

14.01.2007 р. між орендодавцем — ЗАТ “Сервіс-побут” та орендарем — ПП “Агропромпостач” був укладений договір оренди приміщення № 14, за умовами якого ПП “Агропромпостач” прийняло в користування нежиле приміщення площею 46,2 кв.м. в м. Охтирка, пров. Друкарський, 1. У Розрахунку орендної плати, що є Додатком № 1 до цього договору, зазначено, що орендар сплачує 547 грн. 90 коп. (орендна плата та експлуатаційні витрати) плюс 49 грн. за домик, а всього 596 грн. 90 коп. На зворотньому боці наданих позивачем за зустрічним позовом рахунків № 9 від 04.05., 04.06., 04.07., 02.08., 03.09., 03.10., 03.11., 03.12.2007 р. про сплату ПП “Агропромпостач” орендної плати наведена розшифровка суми, у якій, крім іншого, зазначена і плата за домик (том 1, а. с. 42-51).

Проте, суд не погоджується з наведеним позивачем за зустрічним позовом поясненнями, оскільки текст договору оренди приміщення № 14 від 14.01.2007 р. не містить вказівки щодо одночасної оренди і приміщення у м.Охтирка, пров. Друкарський, 1, і будиночку відпочинку на базі відпочинку “Зелена діброва”. З наданих рахунків не вбачається, що вони виписані саме за договором № 14 від 14.01.2007 р., тим більше, що самим договором у п. 2.1 передбачено внесення орендної плати і плати за комунальні послуги в касу підприємства або на розрахунковий рахунок до 5 числа поточного місяця, надання орендарем рахунків на оплату не передбачено. Платіжні доручення, згідно яких протягом 2007 р. ПП “Агропромпостач” перераховувало АТ “Сервіс-побут” кошти за оренду, містять посилання лише на рахунок № 9 (том 1, а.с. 95-104). Надані позивачем за зустрічним позовом копії Додатків № 1 до договорів оренди № 7 від 28.12.2004 р., № 14 від 23.12.2005 р. вказують на те, що  ПП “Агропромпостач” згідно Розрахунків орендної плати крім приміщення по пров. Друкарському орендувало будиночок в “Зеленій діброві”, при цьому самих договір оренди сторони не надали. Надана копія Розрахунку орендної плати до договору оренди № 14 від 01.01.2007 р. (том 1, а.с. 108), у якому зазначена плата  49 грн. за будиночок на б/в, не відповідає наданому самим позивачем за зустрічним позовом разом із зустрічною позовною заявою та додатковими поясненнями примірнику цього Розрахунку (том 1 а.с. 43, 128), а тому не приймається судом до уваги.

За таких обставин, підстави для визнання договорів оренди приміщення № 27 від 17.04.2007 р. та б/н від 18.04.2008 р. відсутні, а тому зустрічний позов в цій частині задоволенню не підлягає. А відтак не підлягає задоволенню і вимога щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 7489 грн.72 коп. безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Розділом 3 договору оренди від 18.04.2008 р. та Додатком № 1 до нього (Розрахунок орендної плати) визначений розмір орендної плати — 400 грн. в місяць. Вартість комунальних послуг, електропостачання, тепло- і водопостачання, телефонний зв'язок в суму орендної плати не входять і відшкодовуються окремо згідно показників лічильників. У Розрахунку орендної плати визначено, що за відсутності електролічильника орендар оплачує 100 кВт електроенергії в місяць. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно в касу підприємства або в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа кожного місяця, за поточний місяць.

З наданого позивачем за первісним позовом — АТ “Сервіс-побут” розрахунку заборгованість відповідача за первісним позовом з квітня 2008 р. по вересень 2009 р. становить 1460 грн. 71 коп.

Заперечення відповідача, що ним за договором оренди від 18.04.2008 р. сплачено 7489 грн. 72 коп., а тому заборгованість по оренді відсутня, спростовуються матеріалами справи, зокрема, копіями платіжних доручень № 3 від 23.01.2008 р, № 5 від 19.02.2008 р. та № 6 від 17.03.2008 р. , за якими ним було сплачено 1200 грн. до укладення договору від 18.04.2008 р., у призначенні платежу вказано “за оренду згідно рахунку № 9”.

Виходячи із вимог ч. 1 ст. 763 ЦК України та п. 6.1 договору від 18.04.2008 р. термін оренди узгоджений сторонами з 18.04.2008 р. по 17.04.2009 р. Позивач заперечив щодо продовження дії договору оренди, надіславши відповідні листи № 103 від 25.11.2008 р. та  № 32 від 06.03.2009 р.

Відповідно до положень ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. В разі несвоєчасного повернення орендарем об'єкту оренди орендодавцю, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення. Позивач зазначає, що об'єкт оренди не повернутий до цього часу і просить зобов'язати відповідача звільнити орендований літній будиночок для відпочинку та повернути його орендарю. Це підтверджується, зокрема, претензією № 85 від 20.05.2009 р. (отриманою ОСОБА_1 28.05.2009 р.) щодо необхідності звільнення будинку на БВ “Зелена діброва” до 01.06.2009 р. За підрахунком позивача прострочення строку повернення будиночку відпочинку склало 5 місяців (з 18.04.2009 р. по 01.09.2009 р.), а розмір неустойки становить 1773 грн. 29 коп.

19.08.2009 р. позивач — АТ “Сервіс-побут” отримав від ОСОБА_1 лист, у якому він відмовився від оренди будинку в с. Климентове з 01 вересня 2009 р. (том 1, а.с. 75).

Враховуючи наведені вище пояснення позивача щодо причин, за яких при укладенні договору від 18.04.2008 р. не був підписаний акт приймання-передачі приміщення, сплату ОСОБА_1 протягом квітня 2008 р. - серпня 2009 р. орендної плати за будиночок на базі відпочинку та його відмову від оренди  будинку в с. Климентове, суд приходить до висновку, що відповідач протягом дії договору оренди від 18.04.2008 р. користувався будиночком на базі відпочинку “Зелена діброва” та у зв'язку з припиненням дії договору зобов'язаний повернути його орендарю. Пунктами 8.2, 8.3 договору від 18.04.2008 р. передбачено, що об'єкт оренди повертається орендодавцю по акту приймання-передачі; об'єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання. Сторонами по справі не наданий суду Акт, відповідно до якого орендар повернув будиночок на базі відпочинку, а тому вимога позивача про звільнення   орендованого за договором оренди б/н від 18.04.2008 р. літнього будиночку для відпочинку в с. Климентове на території БВ “Зелена діброва” та повернення його АТ “Сервіс-побут” підлягає задоволенню. Суд зазначає, що повернення об'єкту оренди має відбутися протягом 10-ти днів з дати набрання рішенням по справі законної сили, оскільки такий строк є розумним і достатнім.

Підлягає також задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та неустойки.

Відповідно до ст. ст. 32 – 34 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але відповідач (позивач за зустрічним позовом), з урахуванням всіх обставин справи не подав суду належних доказів, які б об‘єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню на користь позивача за первісним позовом 187 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов  задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (42700, Сумська область, АДРЕСА_3; і.н. НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства “Сервіс-побут” (42700, Сумська область, м. Охтирка , вул. Жовтнева, 12;  код 03062007) 1460 грн. 71 коп. заборгованості, 1773 грн. 29 коп. неустойки, 187 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Зобов‘язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (42700, Сумська область, АДРЕСА_3; і.н. НОМЕР_1) звільнити  орендований за договором оренди б/н від 18.04.2008 р. літній будиночок для відпочинку, розміщений за адресою: Сумська область, Охтирський район, АДРЕСА_1, на території БВ “Зелена діброва” та повернути його Акціонерному товариству “Сервіс-побут” (42700, Сумська область, м. Охтирка , вул. Жовтнева, 12;  код 03062007) на протязі 10 днів з дати набрання рішенням суду законної сили.

4.          В задоволенні зустрічного позову — відмовити.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДІ                                                                                 О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО

                                                                                                    П.І. ЛЕВЧЕНКО

                                                                                                    С.В. ЗАЄЦЬ

    Суддя