26 лютого 2010 року справа №2-13/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді
ОСОБА_1
при секретарі
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Борзни справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 14591,93 грн.,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 14591,93 грн.
Оскільки у додатковій заяві висловлено прохання про розгляд справи без участі представника в судовому засіданні, судом були досліджені доводи в обгрунтування вимог, що вбачаються зі змісту позову. Так, 15.01.2007 р., в м.Києві, на перехресті вулиць Федорова та Горького, з вини громадянина ОСОБА_3, який керував автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1, була вчинена дорожньо-транспортна пригода. В результаті зазначеної ДТП, був пошкоджений автомобіль «Опель», з державним реєстраційним номером АА 8586 ВА, що належить ОСОБА_4.
На момент ДТП, водій не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні ДТП підтверджується постановою Голосіївського районного суду м.Києва, від 05.02.2007 року.
Згідно з актом № 107 автотоварознавчого дослідження від 23.01.07 р., розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб становить 14847,12 грн. Завдана шкода винною особою не була відшкодована потерпілому.
Власник пошкодженого автомобіля, з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), з заявою.
Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а саме Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Відповідно до п.41.1. ст.41 Закону, МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду, у разі, якщо власник транспортного засобу не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно з ст.22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.41.1 пп. «а» Закону, МТСБУ 26.04.2007 р. здійснило виплату належного ОСОБА_4 відшкодування, на його розрахунковий рахунок, в розмірі 9191,57 грн., в т.ч. ПДВ. Згідно з ст.257, ст.261 ч.6 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_3 відмовився компенсувати витрати понесені МТСБУ у добровільному порядку (станом на 17.11.09 р. зазначені витрати не компенсовані), тобто з 26.04.07 р. по 17.11.09 р. виконання грошового зобов'язання є простроченим.
Ст.1191 ЦК України та ст.38 п.38.2.1 Закону передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Тому, відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.38.2.1 Закону після проведення виплати ОСОБА_4 у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_3
09.06.08 р. МТСБУ зверталось до ОСОБА_3 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, але він не відреагував на нього належно, що спонукало звернутись до суду.
Відповідач, повідомлений в порядку ст.74 ч.9 ЦПК України про час і місце здійснення розгляду справи, в судове засідання не з`явився.
З`ясувавши письмові пояснення позивача, перевіривши їх доказами, що долучені до справи, суд, з урахуванням положень ст.60 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів кожною стороною, перевірив, з огляду на встановлені факти, правомірність посилань позивача на зазначені ним правові підстави, що підлягають застосуванню при розгляді позову.
З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2007 р., в м.Києві, на перехресті вулиць Федорова та Горького, з вини громадянина ОСОБА_3, який керував автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1, була здійснена дорожньо-транспортна пригода. В результаті зазначеної ДТП, був пошкоджений автомобіль «Опель», з державним реєстраційним номером АА 8586 ВА, що належить ОСОБА_4.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні ДТП підтверджується постановою Голосіївського районного суду м.Києва, від 05.02.2007 року.
Згідно з актом №107 автотоварознавчого дослідження від 23.01.07 р., розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб становить 14847,12 грн.
Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а саме Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Відповідно до п.41.1. ст.41 Закону, МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду, у разі, якщо власник транспортного засобу не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно з ст.22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.41.1 пп. «а» Закону, МТСБУ 26.04.2007 р. за заявою ОСОБА_4 здійснило виплату належного йому відшкодування, на його розрахунковий рахунок, в розмірі 9191,57 грн.
Відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.38.2.1 Закону після проведення виплати ОСОБА_4, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_3
Фактичні обставини позивачем підтверджені відповідними документами, які долучені до матеріалів справи.
З`ясовуючи обгрунтованість додаткової вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесених витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн., судом не виявлено тих доказів, на які посилається у клопотанні позивач.
Відсутність в долучених позивачем матеріалах контракту про надання правової допомоги, додаткової угоди, унеможливили з`ясування питань, визначених Постановою КМУ №590 від 27.04.2006 року щодо норм граничних витрат за надання правової допомоги і винесення відповідного рішення про яке просив позивач.
Керуючись ст.22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.623-625, 993, 1166, 1187,1191 ЦК України, ст.ст.208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 14591,93 грн. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) в порядку регресу витрати пов`язані з виплатою страхового відшкодування в сумі 14591,93 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) сплачені ним витрати на оплату судового збору в сумі 130,86 грн.,120 грн. - за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати за подання заяви про повідомлення відповідача через ЗМІ в сумі 630 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 витрати на оплату судового збору в сумі 15,06 грн., що недооплачені позивачем.
У задоволенні вимоги про покладення на ОСОБА_3 витрат, понесених МТСБУ на правову допомогу – відмовити.
Дане рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом першої інстанції за письмовою заявою відповідачів, поданою у десятиденний термін з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Борзнянського районного суду ОСОБА_1
Суд | Борзнянський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2010 |
Оприлюднено | 02.04.2010 |
Номер документу | 8627001 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Острозький районний суд Рівненської області
Венгерчук Алла Олександрівна
Цивільне
Обухівський районний суд Київської області
Кравченко Максим Володимирович
Цивільне
Покровський районний суд Дніпропетровської області
Пустовар Оксана Савеліївна
Цивільне
Голопристанський районний суд Херсонської області
Охтень Аліна Андріївна
Цивільне
Борзнянський районний суд Чернігівської області
Тіслюк Іван Іванович
Цивільне
Коропський районний суд Чернігівської області
Грушко Олександр Петрович
Цивільне
Підволочиський районний суд Тернопільської області
Комендат Роман Тарасович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні