Ухвала

від 23.12.2019 по справі 304/1906/19

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

йСправа № 304/1906/19 Провадження № 1-кс/304/748/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070130000485 від 01 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070130000485 від 01 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 38 кв. м; кафе, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 2120855100:01:004:0044; будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 та земельну ділянку з кадастровим номером 2120855100:02:002:0017. Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також іншими на даний час невстановленими стороною обвинувачення особами, у невстановлений час та місці, виник злочинний умисел на вчинення незаконного позбавлення волі осіб, а також їх розбійному нападі за попередньою змовою групи осіб з корисливих мотивів, який вони реалізували при наступних обставинах. Так, 27 листопада 2019 року близько 15.00 год ОСОБА_7 , маючи у користуванні автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходячись на території залізничного вокзалу у м. Львів під приводом надання послуг таксі, запропонував громадянам Таджикистану, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також їх двом малолітнім дітям Аніс і Азам, пасажирське перевезення з міста Львова до території Закарпатської області у туристичних цілях, на яке останні погодились. Після чого цього ж дня близько 23.00 год на території Закарпатської області, точне місце події досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, ОСОБА_7 під час перевезення вищевказаних іноземців зупинив свій транспортний засіб, вийняв із сховища, яке знаходилось в автомобілі біля водія, предмет, схожий на пістолет, який направив на потерпілих та шляхом погрози його застосування, зобов`язав даних іноземців вийти з автомобіля, а саме в місці де перебували ОСОБА_6 та інші невстановлені на даний час органом досудового розслідування особи. У подальшому ОСОБА_7 за попередньою змовою з останнім, діючи умисно, з корисливим мотивом, погрожуючи предметом, схожим на пістолет, що є небезпечним для життя та здоров`я осіб, які зазнали нападу, шляхом примусу, відкрито заволоділи мобільними телефонами марки «Iphone XS» та «Samsung», потім наділи на голову потерпілим пакети та примусили таких слідувати за ними, на що потерпілі, побоюючись за своє життя та здоров`я, виконали незаконні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і проти своєї волі прослідували до підвального приміщення. У подальшому, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені на даний час органом досудового розслідування особи, помістили іноземців до підвального приміщення, в якому діючи умисно, з корисливим мотивом, також погрожуючи предметом, схожим на пістолет, що є небезпечним для життя та здоров`я осіб, які зазнали нападу, шляхом примусу, відкрито заволоділи грошовими коштами у сумі 6700 доларів США у громадян Таджикистану ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також їх двох малолітніх дітей ОСОБА_13 і ОСОБА_14 . Після заволодіння бажаним, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені на даний час органом досудового розслідування особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно позбавили волі вищевказаних громадян Таджикистану, а саме шляхом надання їм усного розпорядження перебувати у заздалегідь підготовленому на це приміщенні, в якому такі перебували близько двох діб, куди з метою запобігання виявлення вказаних осіб правоохоронними органами, приносили потерпілим продукти харчування. 30 листопада 2019 близько 19.00 год невідомі особи, надавши усну вимогу потерпілим, помістили ОСОБА_8 до автомобіля марки «Peugeot», білого кольору, під керуванням ОСОБА_6 , якого перевезли до залізничного вокзалу у м. Перечин з метою його посадки на поїзд, однак ОСОБА_15 скориставшись нагодою та побоюючись за своє життя та здоров`я, звільнився та заявив про незаконні дії відносно нього і його знайомих до правоохоронних органів. 11 грудня 2019 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, в якому передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна. Згідно Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у ОСОБА_5 наявне нерухоме та рухоме майно, зокрема квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 38 кв. м; кафе, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 2120855100:01:004:0044; будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка з кадастровим номером 2120855100:02:002:0017. Крім цього, в рамках кримінального провадження потерпілими заявлено цивільний позов з метою відшкодування завданої їм матеріальної та моральної шкоди. Оскільки у даному випадку підставою для накладення арешту на майно є конфіскація майна, як виду покарання та забезпечення відшкодування завданої внаслідок кримінального правопорушення шкоди, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий СВ ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання, у якому просить у зв`язку із значною завантаженістю розглянути клопотання про арешт майна у його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі та просить таке задовольнити, відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК України не заперечує щодо незастосування технічних засобів фіксування та не заперечує проти визнання таких дій та результатів їх здійснення чинними.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Слідчий суддя, вивчивши надані слідчим матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як убачається з наданих слідчим матеріалів, слідчим відділом Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070130000485 від 01 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження №12019070130000485 (а. с. 6, 7).

Також із наданих матеріалів вбачається, 11 грудня 2019 року о 08.26 год підозрюваному ОСОБА_5 у встановленому ст. ст. 36, 42, 276, 277, 278, 480, 481 КПК України порядку було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України (а. с. 15-19).

Встановлено, що представником потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_16 адвокатом ОСОБА_17 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070130000485 від 01 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, подано позовні заяви про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої злочином, в яких відповідачами зазначено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а. с. 21-28).

Згідно Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №192366420 від 10 грудня 2019 року та №193108340 від 15 грудня 2019 року, нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , та за адресою: АДРЕСА_4 , належать на праві приватної власності ОСОБА_5 (а. с. 10, 11, 13, 14).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №191301715 від 03 грудня 2019 року, нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (а. с. 8, 9).

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України передбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що у даному випадку підставою для накладення арешту на майно є конфіскація майна, як виду покарання та забезпечення відшкодування завданої внаслідок кримінального правопорушення шкоди, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 намагається уникнути відповідальності у виді конфіскації майна, тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про арешт майна слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070130000485 від 01 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження будь-яким чином, а саме:

- квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 38 кв. м;

- кафе, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 2120855100:01:004:0044;

- будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 та земельну ділянку з кадастровим номером 2120855100:02:002:0017.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , а контроль за її виконанням - на прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1