Постанова

від 09.01.2020 по справі 924/878/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року Справа № 924/878/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Маціщук А.В.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача: Демчук Л.Г. ( дов.№ 02-14-1420 від 23.10.2018 р.)

відповідача: Керницька О.В. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Пропозиція" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.09.19 р. у справі №924/878/18 (суддя Заверуха С.В., м.Хмельницький, повний текст складено 10.09.2019)

за позовом Хмельницької міської ради, м.Хмельницький

до Приватного підприємства "Пропозиція", м. Хмельницький

про стягнення 247 018,80 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул.Трудовій,4/2 у м.Хмельницькому

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.

1. Хмельницька міська рада звернулась до суду з позовом (із врахування заяви про зміну предмета позову від 12.07.2019) про стягнення 247018,80 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2019 у справі №924/878/18 позов Хмельницької міської ради до Приватного підприємства "Пропозиція" про стягнення 247018,80 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому, задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства „Пропозиція" на користь Хмельницької міської ради - кошти за шкоду (відшкодування збитків) 245501,69 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Стягнуто з Приватного підприємства „Пропозиція" на користь Хмельницької міської ради 3682,53 грн. витрат по оплаті судового збору. В стягненні 1517,11 грн. безпідставно збережених коштів відмовлено.

3. Рішення господарського суду мотивоване тим, що за розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна склав 247018,80 грн., з яких 176442,00 грн. за період з 01.03.2017р. по 31.12.2017р. (10 місяців) та 70576,80 грн. за період з 01.01.2018р. по 01.05.2018р. (4 місяці). Судом першої інстанції проведено перерахунок суми безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою комунальної форми власності, відповідно до якого стягненню підлягає сума в розмірі 245501,69 грн. (за період з 01.03.2017р. по 31.12.2017р.: 6938 кв.м * 1008,24 грн. * 3% / 100% / 365 днів * 306 днів = 175933,30 грн.; за період з 01.01.2018р. по 01.05.2018р.: 6938 кв.м * 1008,24 грн. * 3% / 100% / 365 днів * 121 день = 69568,39 грн.). При розрахунку судом взято до уваги, що відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Хмельницькому районі № 18-22-0.33-1449/116-18 від 04.04.2018р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться по вул. Трудова, 4/2 у м. Хмельницькому площею 6938 кв.м (кадастровий номер 6810100000:06:001:0001) становить: 2017-2018рр.- 6995139,00 грн. При цьому судом першої інстанції враховано, що відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки. Відтак, у стягненні 1517,11 грн. безпідставно збережених коштів суд першої інстанції відмовив з підстав необґрунтованості. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд першої інстанції вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 245501,69 грн. обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають частковому задоволенню.

ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Пропозиція" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 10 вересня 2019 року у справі № 924/878/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Хмельницької міської ради відмовити.

5. Вважає, що судом першої інстанції в порушення ст. 46 ГПК України одночасно змінено предмет і підставу позову у справі №924/878/18.

6. При зверненні до суду з позовом, позивач у первісній позовній заяві просив стягнути з ПП Пропозиція (код ЄДРПОУ 32517585) на користь Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218) 247 018 грн. 80 коп. збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів.

7. У позовній заяві, позивач посилається на ст. 22 ЦК України, в якій вказано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

8. Таким чином, підставою звернення до суду було те, що ПП Пропозиція завдано територіальній громаді збитків внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

9. Як вбачається зі змісту заяви про зміну предмету позову, позивач просить стягнути з ПП Пропозиція на користь Хмельницької міської ради 247 018 грн. 80 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому (р/р 31417611022002, МФО 899998, ЄДРПОУ 38045529, одержувач коштів: УК у м. Хмельницькому ,/м. Хмельницький/24062200, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - кошти за шкоду (відшкодування збитків).

10. Зміна предмету обґрунтовується позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, де вказано, що встановивши факт використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставного збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, до спірних правовідносин варто застосовувати приписи ст. 1212-1214 ЦК України.

11. Отже, з аналізу вищевикладеного, вбачається, що заява про зміну предмета позову Хмельницької міської ради містить не тільки посилання на інші правові підстави позову, а й вимагає встановлення іншого кола фактичних обставин, ніж у первісному позові.

12. Так, зміст позовної заяви вимагав встановлення в судовому порядку фактичних обставин щодо завдання шкоди позивачу (на підставі ст. 22 ЦК України), а зміст заяви про зміну предмета вимагає встановлення фактичних обставин щодо використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, та безпідставного збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання (на підставі ст. 1212 ЦК України).

13. Таким чином, системний аналіз зазначених вище обставин свідчить про невідповідність заяви про зміну предмета вимогам ст. 46 ГПК України, та порушення судом першої інстанції вказаної норми, оскільки приймаючи заяву про зміну предмета позову, судом фактично одночасно змінено як предмет, так і підставу позову у справі.

14. При цьому, судом першої інстанції взято до уваги акт обстеження земельної ділянки від 18 квітня 2018 року, в якому, зокрема, вказано, що на земельній ділянці по вул. Трудовій, 4/2 знаходяться будівлі та наявний паркан. Водночас будь-яких доказів на підтвердження наявності будь-яких будівель - загалом ( для підтвердження факту користування земельною ділянкою), ні жодних доказів того, що такі будівлі належать ПП Пропозиція (для підтвердження користування земельною ділянкою саме відповідачем). В акті взятому судом першої інстанції до уваги також не визначено площу земельної ділянки, яка ймовірно використовуються без оформлення правовстановлюючого документа та не зазначено на підставі чого зроблено висновок про використання площі у розмірі 0,70 га.

15. Враховуючи вищезазначені недоліки акта від 18 квітня 2018 року, скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано усі обставини справи. При вирішенні справи у суді першої інстанції, суд взяв до уваги неналежний доказ, в якому недостатньо інформації для встановлення у діях ПП Пропозиція вини. Не встановлення в акті від 18 квітня 2018 року факту користування земельною ділянкою, відсутність доказів того, що будівлі розташовані на земельній ділянці належать саме ПП Пропозиція ставить під сумнів заявлену суму нарахованих позивачем неотриманих доходів та свідчить про прийняття судом першої інстанції необґрунтованого рішення.

16. Крім того, ухвалою від 12 серпня 2019 року змінено предмет позову у справі, отже у відповідача існувала необхідність спростувати доводи позивача та надати відповідні пояснення, що відповідачем було зроблено 10 вересня 2019 року.

17. Як зазначається судом першої інстанції, пояснення надані відповідачем до уваги не беруться, оскільки судом було встановлено строк для подачі відзиву який був нами пропущений. Окрім того, судом першої інстанції відмовлено і у витребуванні доказів у позивача на підтвердження вини ПП Пропозиція , відмовлено у відкладенні розгляду справи у першому засіданні по суті розгляду справи.

18. Отже, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано відповідачу можливості в повній мірі скористуватись своїми процесуальними правами, спростувати доводи позивача шляхом подачі до суду нових доказів та наданням особистих пояснень при розгляді справи.

ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.

19. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Пропозиція" на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.09.19 р. у справі №924/878/18 та розгляд апеляційної скарги призначено на 20 листопада 2019 року.

20. На адресу суду 11.11.2019 від Приватного підприємства "Пропозиція" надійшли додаткові пояснення в яких зазначає, що при прийнятті судом першої інстанції рішення у справі № 924/878/18, розмір що підлягає стягненню з відповідача розрахований на підставі недостовірних доказів, що призвело до безпідставного збільшення суми стягнутих коштів. Розрахунок розміру збитків завданих Приватним підприємством Пропозиція Хмельницькій міській раді за період з 01 березня 2017 року до 01 травня 2018 року внаслідок використання земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:06:001:0001 без правовстановлюючих документів встановлюється в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04 квітня 2018 року, який додано позивачем до позовної заяви вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки розташованої у м. Хмельницькому, по вул. Трудовій, 4/2 з кадастровим номером 6810100000:06:001.0001 в 2017-2018 рр. становить 6 995 139 грн. Категорія земельної ділянки у м. Хмельницькому, по вул. Трудовій, 4/2 - Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, охорони та іншого призначення ; цільове призначення земельної ділянки 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості .

21. Згідно додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості є коефіцієнт Кф1,2. Водночас у Витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки помилково зазначений коефіцієнт Кф 2.0, що не відповідає Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Вказаний недолік призвів до неправильного обчислення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно прийняття незаконного рішення судом першої інстанції, який не надав належної оцінки наданим доказав.

22. Відтак, судом першої інстанції не взято до уваги, що наведені позивачем розрахунки безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати є теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та непідтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії. Враховуючи те, що Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не відповідає Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та містить неправильні дані щодо земельної ділянки по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому, такий доказ є недостовірним та не може братись судом до уваги. Враховуючи правильний коефіцієнт Кф та інші передбачені формулою критерії обчислення грошової оцінки земель, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у м. Хмельницькому по вул. Трудовій. 4/2 становить 3 987 229 грн„ що підтверджується Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21 травня 2018 року та договором оренди землі №354/01 від 06 листопада 2018 року. Відповідно 3% нормативної грошової оцінки становить 119 616 гри. 90 коп. Враховуючи період користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, сума безпідставно збережених коштів складає 139 553 грн. 12 коп., розрахунок якої додається до цих пояснень.

23. На адресу суду 19.11.2019 від Хмельницької міської ради надійшов відзив в якому просить суд залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 10.09.2019 по справі №924/878/18 без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства Пропозиція без задоволення.

24. В судовому засіданні 20.11.2019, яке відбулось в режимі відеоконференції, адвокат Приватного підприємства "Пропозиція" підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції з урахуванням додаткових пояснень.

25. Адвокат зазначила, що одночасна зміна предмету і підстав позову не допускається. У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви. Звернула увагу, про наявність у ГПК України положення про те, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п. 5 ч. З ст. 162 ГПК України). При зверненні до суду з позовом, позивач у первісній позовній заяві просив стягнути з ПП Пропозиція (код ЄДРПОУ 32517585) на користь Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218) 247 018 грн. 80 коп. збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів.

26. Таким чином, підставою звернення до суду було те, що ПП Пропозиція завдано територіальній громаді збитків внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

27. Як вбачається зі змісту заяви про зміну предмету позову, позивач просить стягнути з ПП Пропозиція на користь Хмельницької міської ради 247 018 грн. 80 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому (р/р 31417611022002, МФО 899998, ЄДРПОУ 38045529, одержувач коштів: УК у м. Хмельницькому ,/м. Хмельницький/24062200, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - кошти за шкоду (відшкодування збитків). Зміна предмету обґрунтовується позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, де вказано, що встановивши факт використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставного збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, до спірних правовідносин варто застосовувати приписи ст. 1212-1214 ЦК України.

28. Зміст позовної заяви вимагав встановлення в судовому порядку фактичних обставин щодо завдання шкоди позивачу (на підставі ст. 22 ЦК України), а зміст заяви про зміну предмета вимагає встановлення фактичних обставин щодо використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, та безпідставного збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання (на підставі ст. 1212 ЦК України).

29. Таким чином, системний аналіз зазначених вище обставин на думку адвоката відповідача свідчить про невідповідність заяви про зміну предмета вимогам ст. 46 ГПК України, та порушення судом першої інстанції вказаної норми, оскільки приймаючи заяву про зміну предмета позову, судом фактично одночасно змінено як предмет, так і підставу позову у справі.

30. Адвокат зазначила, що категорія земельної ділянки у м. Хмельницькому, по вул. Трудовій, 4/2 - Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, охорони та іншого призначення ; цільове призначення земельної ділянки 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості . Згідно додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості є коефіцієнт Кф1,2. Водночас у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наданий позивачем помилково зазначений коефіцієнт Кф 2.0, що не відповідає Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Вказаний недолік призвів до неправильного обчислення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно прийняття незаконного рішення судом першої інстанції, який не надав належної оцінки наданим доказав. Відтак, судом першої інстанції не взято до уваги, що наведені позивачем розрахунки безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати є теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та непідтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії.

31. Представник Хмельницької міської ради в судовому засіданні 20.11.2019, яке відбулось в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.

32. Представник позивача зазначила, що керуючись ст. 236 ГПК України суд першої інстанції вірно застосував при вирішенні даного спору положення статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України та праві висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №922/3412/17.

33. Звернула увагу суду на те, що ПП «Пропозиція» у своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції нібито було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, з посиланням на недоведеність факту користування земельною ділянкою по вул. Трудовій, 4/2, неналежність доказу - акту обстеження земельної ділянки від 18 квітня 2018 року, однак з цим Хмельницька міська рада не погоджується. В обґрунтування цього, зазначила, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 07/09/2018 №і136885366 приватне підприємство «Пропозиція» є власником комплексу по виробництву корпусних меблів і столярних виробів загальною площею 1935,1 кв.м по вул. АДРЕСА_1 2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.11.2011 року. Для обслуговування даного нерухомого майна ПП «Пропозиція» використовує земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради. Для встановлення об`єктів, які знаходяться на земельній ділянці представники управління земельних ресурсів та земельної реформи здійснили обстеження земельної ділянки. В результаті було складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Трудовій, 4/2. В акті обстеження земельної ділянки від 18.04.2018 чітко вказано, що на земельній ділянці по вул. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 /2 знаходяться будівлі, ділянка огороджена парканом, частина межі проходить по стіні будівлі. Також в акті йде посилання стосовно права власності на майна, яке знаходиться на земельній ділянці. Крім цього, факт користування даною земельною ділянкою ПП «Пропозиція» підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.05.2018, а крім цього і рішенням Хмельницької міської ради №76 від 04.07.2018, в якому вказується підстава для надання земельної ділянки в оренду - свідоцтво про право власності від 24.11.2011 САЕ №307720. Таким чином, судом першої інстанції було вірно досліджено всі докази та встановлено всі обставини по справі і прийнято законне рішення.

34. Крім того, представник позивача відзначила, що на момент видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 04.04.2018 не всі відомості було внесено до Державного земельного кадастру, а саме - цільове призначення земельної ділянки застосовувався коефіцієнт 2,0. Відповідно до примітки до додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується із значенням 2,0. Беручи до уваги вищезазначене, відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області було вірно та відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016, який діє з 01.01.2017 у витязі з про нормативну грошову оцінку №18-22-0.33-1449/116-18 від 04.04.2018 в період з 2017 - 2018 роки вказано та застосовано коефіцієнт 2,0. Таким чином, як і Хмельницькою міською радою та судом першої інстанції було вірно здійснено обрахунок розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.

35. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №924/878/18 до 10:30 год. 11 грудня 2019 р.

36. Після перерви в судовому засіданні 11.12.2019 колегією суддів, повідомлено адвоката відповідача про те, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 року, прийнято до розгляду справу № 917/1739/17 за касаційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 11 грудня 2017 року. Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що має намір відступити від висновку щодо можливості самостійного застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (у тому випадку, якщо це призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту), що викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 686/18993/17-ц (провадження № 61-48870св18), а також подібних висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року у справі № 922/210/15, від 18 травня 2016 року у справі № 922/51/15 та № 922/228/15, справа № 917/1739/17 має бути розглянута Великою Палатою Верховного Суду.

37. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №917/1739/17 нададуть можливість визначити вірне правове регулювання вимог позивача та міститимуть роз`яснення відносно можливості суду першої інстанції самостійно застосовувати належні норми матеріального права до спірних правовідносин.

38. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на 30 жовтня 2019 року.

39. Однак, в Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 11.12.2019 відсутні відомості щодо результатів розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №917/1739/17.

40. Таким чином, сукупність наведених вище обставин свідчить про об`єктивну неможливість завершити розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Пропозиція" в даному судовому засіданні до отримання результатів касаційного розгляду Великою палатою Верховного Суду справи №917/1739/17.

41. В судовому засіданні 11.12.2019, яке відбулось в режимі відеоконференції, адвокат Приватного підприємства "Пропозиція" погодилась з вищевикладеними обставинами та не заперечувала щодо відкладення розгляду справи.

42. Представник позивача в судове засідання 11.12.2019 не з`явися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлено.

43. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Пропозиція" на 09 січня 2020 року.

44. В судовому засіданні 09.01.2020, яке відбулось в режимі відеоконференції адвокат відповідача підтримала пояснення надані в судовому засіданні 20.11.2019 та просила суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 10 вересня 2019 року у справі № 924/878/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Хмельницької міської ради відмовити.

45. Представник позивача в судовому засіданні 09.10.2020, яке відбулось в режимі відеоконференції підтримала пояснення надані в судовому засіданні 20.11.2019 та просила суд суд залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 10.09.2019 по справі №924/878/18 без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства Пропозиція без задоволення.

46. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ІV. Мотивувальна частина постанови.

47. Заслухавши пояснення представника позивача та адвоката відповідача в судових засіданнях 20.11.2019, 09.01.2020, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "Пропозиція" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2019 у справі №924/878/18 залишити без змін, виходячи з наступного.

48. Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2003 між Хмельницькою міською радою (орендодавцем) та Приватним підприємством "Пропозиція" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі рішення № 18 тринадцятої сесії міської ради від 17.09.2003р. надає орендареві у платне володіння і користування земельну ділянку по вул. Трудовій, 4/2 загальною площею 7000 кв.м строком на 5 років до 17.09.2008р. для завершення будівництва виробничої бази та автозаправочних блок-пунктів на умовах благоустрою прилеглої території та її освітлення, згідно угоди з управлінням житлово-комунального господарства. Категорія земель - землі промисловості.

49. Відповідно до п. 4.2. договору договір оренди припиняється у разі: закінчення терміну його дії (пп. 4.2.1); розірвання договору (пп. 4.2.2.); одержання орендарем земельної ділянки у власність в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (пп. 4.2.3); примусового вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законами України (пп. 4.2.4); ліквідації юридичної особи - орендаря (пп. 4.2.5.); рішення суду (пп. 4.2.6.).

50. Згідно п. 4.3. договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, за умови належного виконання орендарем обов`язків, відповідно до умов договору, за інших рівних умов, з ним може бути укладено новий договір оренди на підставі рішення міської ради.

51. Договір підписано та скріплено печатками сторін(а.с. 65). Вказаний договір закінчив свою дію 17.09.2008 відповідно до п. 1.1. договору.

52. Водночас, матеріали справи не містять інших, окрім наявного договору оренди землі, укладеного 01.12.2003 між позивачем та відповідачем.

53. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 136885366 від 07.09.2018, Приватне підприємство „Пропозиція" на підставі дубліката свідоцтва про право власності, САЕ №307720 від 24.11.2011 виданого управлінням житлово-комунального господарства з 18.11.2011 є власником комплексу по виробництву корпусних меблів і столярних виробів загальною площею 3113,9 кв.м. по АДРЕСА_2 , в подальшому в результаті поділу вказаного об`єкта нерухомості сформувались два комплекса по виробництву корпусних меблів і столярних виробів загальною площею 1935,1 кв.м. та 1178,8 кв.м. за вказаною адресою, право власності на які також зареєстровані за відповідачем. Крім того, як вбачається із даної довідки, земельна ділянка площею 0,6938 га, кадастровий номер 6810100000:06:001:0001, цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка розміщена за адресою: Хмельницька АДРЕСА_3 , м АДРЕСА_4 , вул. Трудова, 4/2 та на якій знаходяться вищевказані об`єкти нерухомого майна відповідача перебуває у власності територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради(а.с. 12-14).

54. 18.04.2018 спеціалістами Управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Трудовій, 4/2. Обстеження земельної ділянки проведено у зв`язку з необхідністю нарахування збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю. В результаті обстеження встановлено, що на земельній ділянці знаходяться будівлі, ділянка огороджена парканом, частина межі проходить по стіні будівлі. В акті зазначено також, що рішенням 13-ої сесії Хмельницької міської ради від 17.09.2003р. № 18 земельна ділянка площею 0,70 га по вул. Трудовій, 4/2 була надана в оренду приватному підприємству „Пропозиція" для завершення будівництва виробничої бази та автозаправочних блок-пунктів. Укладено договір оренди землі № 9 від 01.12.2003, дія якого закінчилась 17.09.2008 та станом на сьогоднішній день договір оренди землі не поновлено(а.с.11).

55. Листом Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 966/02-12 від 30.03.2018 повідомлено Управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради про те, що за Приватним підприємством „Пропозиція" сплата орендної плати/земельного податку за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6810100000:06:001:0001) по вул. Трудова, 4/2 за період 2017-2018 відсутня(а.с. 23).

56. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відділу Держгеокадастру у Хмельницькому районі № 18-22-0.33-1449/116-18 від 04.04.2018, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться по вул. Трудова, 4/2 у м. Хмельницькому площею 6938 кв.м (кадастровий номер 6810100000:06:001:0001) становить: 2017-2018рр.- 6995139,00 грн(а.с. 25).

57. 08.05.2018 відбулось засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, завданих внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, оформлене протоколом № 3. На засіданні комісії вирішено скласти акт визначення розміру збитків, що підлягають сплаті Приватним підприємством „Пропозиція"(а.с. 20).

58. Хмельницька міська рада посилається на те, що відповідачем (власником об`єкта нерухомості по вул. Трудовій, 4/2 у м.Хмельницькому) не укладено договір оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим за період з 01.03.2017 по 01.05.2018 позивачу, як власнику землі, завдані збитки використанням земельної ділянки відповідачем за адресою: по вул. Трудовій, 4/2 у м.Хмельницькому у сумі 247018,80 грн., що підтверджується актом комісії з визначення та відшкодування збитків, завданих Хмельницькій міській раді, як власнику землі, при використанні земельної ділянки Приватним підприємством „Пропозиція"(а.с. 20) по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому від 10.05.2018 № 9.

59. Як зазначено в акті комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам складено акт від 10.05.2018 № 9 щодо визначення та відшкодування розміру збитків, Приватне підприємство „Пропозиція" використовує земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_4 , по вул. Трудовій, 4/2, площею 0,7000 га., з 01.03.2017 по 01.03.2018 без правовстановлюючих документів. Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки становить у 2017-2018 роках - 1008,24 грн. згідно листа відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.04.2018 № 18-22-0.33-1449/116-18. Згідно вказаного акту розмір збитків, заподіяних територіальній громаді, становить 247018,80 грн(а.с. 24).

60. Згідно розрахунку збитки, завдані за період з 01.03.2017 по 31.12.2017 склали 176442,00 грн., а за період з 01.01.2018 по 01.05.2018 - 70576,80 грн(а.с. 24 зворотній аркуш).

61. Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 519 від 19.07.2018 затверджений акт визначення розміру збитків за фактичне використання приватним підприємством „Пропозиція" земельної ділянки без правовстановлюючих документів від 10.05.2018(а.с. 19).

62. Приватному підприємству „Пропозиція" 23.07.2018 надіслано повідомлення № 2154/02-15 від 23.07.2018 з актом комісії та рішенням виконкому, яким затверджено даний акт, та з пропозицією добровільного відшкодування збитків, про що свідчать список № 1496 згрупованих рекомендованих поштових відправлень та фіскальний чек відділення поштового зв`язку № 000140879 від 23.07.2018(а.с. 28-30).

63. Однак, Приватне підприємство „Пропозиція" в добровільному порядку кошти не відшкодувало, що й стало підставою для звернення з позовом до Господарського суду Хмельницької області (із врахування заяви про зміну предмета позову від 12.07.2019) про стягнення 247018,80 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

64. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

65. Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

66. Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

67. Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

68. Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

69. За змістом ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

70. Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

71. Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

72. Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

73. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

74. Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. До обов`язків землекористувачів згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України віднесено своєчасну сплату земельного податку або орендної плати.

75. Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

76. Згідно з пунктом д частини першої ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

77. Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

78. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

79. Відповідно до п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

80. За змістом п. 3 вищезазначеного Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

81. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

82. Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

83. За змістом ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, у тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

84. Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

85. За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

86. Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

87. Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

88. Кондикційними зобов`язаннями є зобов`язання, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, які є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

89. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

90. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

91. Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство „Пропозиція" на підставі дубліката свідоцтва про право власності, САЕ №307720 від 24.11.2011 виданого Управлінням житлово-комунального господарства з 18.11.2011 є власником комплексу по виробництву корпусних меблів і столярних виробів загальною площею 3113,9 кв.м. по АДРЕСА_2 , в подальшому в результаті поділу вказаного об`єкта нерухомості сформувались два комплекса по виробництву корпусних меблів і столярних виробів загальною площею 1935,1 кв.м. та 1178,8 кв.м. за вказаною адресою, право власності на які також зареєстровані за відповідачем. Крім того, як вбачається із даної довідки, земельна ділянка площею 0,6938 га, кадастровий номер 6810100000:06:001:0001, цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка розміщена за адресою: Хмельницька АДРЕСА_3 , м АДРЕСА_4 , вул. Трудова, 4/2 та на якій знаходяться вищевказані об`єкти нерухомого майна відповідача перебуває у власності територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 136885366 від 07.09.2018 (а.с. 12-14).

92. Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

93. Згідно з ч. 1, 2 с. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

94. Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України. Тобто особа, яка набула право власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

95. Разом з тим, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

96. З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2003 між Хмельницькою міською радою (орендодавцем) та Приватним підприємством "Пропозиція" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі рішення № 18 тринадцятої сесії міської ради від 17.09.2003р. надає орендареві у платне володіння і користування земельну ділянку по вул. Трудовій, 4/2 загальною площею 7000 кв.м строком на 5 років до 17.09.2008р. для завершення будівництва виробничої бази та автозаправочних блок-пунктів на умовах благоустрою прилеглої території та її освітлення, згідно угоди з управлінням житлово-комунального господарства. Категорія земель - землі промисловості(а.с. 65). Вказаний договір закінчив свою дію 17.09.2008.

97. Інших доказів оформлення права оренди спірної земельної ділянки під отриманим у власність відповідачем майном, у відповідача у справі відсутні.

98. Таким чином, колегією суддів встановлено, що земельна ділянка площею 0,6938 га, кадастровий номер 6810100000:06:001:0001, яка розміщена за адресою: Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Трудова,4/2 використовувалась Приватним підприємством "Пропозиція" з 01.03.2017 по 31.12.2017 (10 місяців) та з 01.01.2018 по 01.05.2018 (4 місяці) без належного оформлення права оренди, орендну плату не сплачувало.

99. Таким чином, предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

100. Отже, немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

101. З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

102. Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц.

103. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є за своїм змістом кондикційними, а не деліктними, тому підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок відсутні.

Така правова позиція відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.01.2019 року у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 року у справі № 902/794/17, від 06.02.2019 року у справі № 922/587/18 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року у справі № 686/18993/17-ц.

104. Таким чином, судова колегія зазначає, що збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім, на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

105. Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої ст. 1212 Цивільного кодексу України.

106. Згідно із ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

107. Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

108. Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

109. Колегією суддів встановлено, що 12.07.2019 на етапі підготовчих засідань до Господарського суду Хмельницької області Хмельницькою міською радою було подано заяву в якій просила суд першої інстанції посилаючись на статті 42, 46 ГПК України змінити предмет позову у справі №924/575/18, а саме, зокрема: - стягнути з Приватного підприємства Пропозиція на користь Хмельницької міської ради 247018,80 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Трудовій, 4/2 у м.Хмельницькому (р/р 31417611022002, МФО 899998, ЄДРПОУ 38045529, одержувач коштів: УК у м.Хмельницькому/м.Хмельницький/24062200, банк одержувача: Казначейство (ЕАП), призначення платежу - Кошти за шкоду (відшкодування збитків)(а.с. 79-80).

110. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.08.2019 у даній справі прийнято заяву Хмельницької міської ради від 12.07.2019 про зміну предмету позову(а.с. 87).

111. На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

112. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо безоплатного користування земельною ділянкою та відшкодування коштів, пов`язаних з її використанням без належного оформлення правовстановлюючих документів на неї (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц та від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

113. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 761/6144/15-ц).

114. Так у постанові від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

115. Як вбачається з оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов вірного висновку про застосування до спірних правовідносин ст. 1212 Цивільного кодексу України, яка підлягає застосуванню в даному випадку.

116. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що приймаючи заяву позивача про зміну предмета позову, судом першої інстанції фактично одночасно змінено як предмет, так і підставу позову у справі.

117. З урахуванням зазначеного, судова колегія відзначає, що оскільки до спірних правовідносин мають бути застосованим приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за земельну ділянку, необхідно з`ясувати, зокрема, чи є земельна ділянка об`єктом цивільних прав, а також установити обґрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 11.02.2019 року у справі № 922/391/18, від 11.06.2019 року у справі №922/551/18).

118. За змістом ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

119. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (п. "ґ" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій").

120. За змістом ч. 1 ст. 26 цього Закону замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.

121. При цьому згідно зі ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

122. Відповідно до ч.1, 3, 4, 9 ст. 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

121. Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

122. За змістом ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

123. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

124. Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

125. Як вбачається з в матеріалів справи, згідно інформації з державного реєстру реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка за адресою: м АДРЕСА_4 , вул. АДРЕСА_1 , 4/2 сформована за кадастровим номером 6810100000:06:001:0001(а.с. 12).

126. За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

127. Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі № 920/739/17).

128. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

129. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст.18 Закону України "Про оцінку земель").

130. Частинами 1, 2 ст. 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

131. Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

132. Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

133. Відповідно до п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

134. Згідно з п. 288.4, пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. З 01.01.2017 року у зв`язку із внесенням змін до зазначених положень Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

135. З урахуванням зазначених положень законодавства, колегія суддів зазначає, що, оскільки нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності, наявність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у виді орендної плати за землю є обов`язковою.

136. Як вбачається з матеріалів справи, відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на звернення управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради надано Витяг №18-22-0.33-1449/116-18 від 04.04.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 2 в якому зазначено наступні відомості: кадастровий номер 6810100000:06:001:0001, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, в розділі цільове призначення земельної ділянки - крім цифр 110,5 інформація відсутня, площа земельної ділянки - 6938 кв.м., коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки - 2.0, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за період 2017-2018 рокі становить - 6995139 грн.

137. Отже, враховуючи те, що об`єкти нерухомого майна відповідача розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4 , вул. АДРЕСА_1 , 4/2, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 136885366 від 07.09.2018 (а.с. 12-14), колегія суддів дійшла висновку що витяг №18-22-0.33-1449/116-18 від 04.04.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 2, є належним та допустимим доказом для визначення розміру заборгованості відповідача.

138. Таким чином, колегія суддів беручи до уваги правові позиції, викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, колегія суддів погоджується із проведеним судом першої інстанції перерахунком суми безпідставно збережених коштів за фактичне користування вищевказаною земельною ділянкою комунальної форми власності, відповідно до якого стягненню підлягає сума в розмірі 245501,69 грн. (за період з 01.03.2017р. по 31.12.2017р.: 6938 кв.м * 1008,24 грн. * 3% / 100% / 365 днів * 306 днів = 175933,30 грн.; за період з 01.01.2018р. по 01.05.2018р.: 6938 кв.м * 1008,24 грн. * 3% / 100% / 365 днів * 121 день = 69568,39 грн.). А у стягненні 1517,11 грн. безпідставно збережених коштів необхідно відмовити з підстав необґрунтованості.

139. Посилання адвоката відповідача в судовому засіданні 20.11.2019 на те, що у витязі №18-22-0.33-1449/116-18 від 04.04.2018 із технічноі? документаціі? про нормативну грошову оцінку земельноі? ділянки помилково зазначении? коефіцієнт Кф 2.0, що не відповідає Порядку нормативноі? грошовоі? оцінки земель населених пунктів та такий доказ є недостовірним та не може братись судом до уваги, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки в розділі - цільове призначення земельної ділянки вказаного витягу крім цифр 110,5 відсутня інформація, то при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м.Хмельницький, вул. Трудова, 4/2 використано примітку передбачену додатком 1 Порядка нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року № 489 в якій встановлено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

140. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

141. Отже, вищевказані посилання адвоката відповідача , не вплинуть на обсяг прав та обов`язків відповідача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м.Хмельницький, вул. Трудова, 4/2 зазначеного у витязі №18-22-0.33-1449/116-18 від 04.04.2018.

142. Крім того, результатів оскарження в судовому порядку рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м.Хмельницький, вул. Трудова, 4/2, або оскарження дій позивача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних коефіцієнтів, з якими відповідач не погоджується, що було б належним способом захисту прав та обов`язків відповідача, як зазначив у постанові від 12.11.2018 у справі №814/789/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, матеріали справи № 924/878/18 не містять.

143. Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції враховано такий неналежний доказ, як акт від 18.04.2018 в якому недостатньо інформаціі? для встановлення у діях ПП Пропозиція вини та не встановлення факту користування земельною ділянкою, відсутність доказів того, що будівлі розташовані на земельніи? ділянці належать саме ПП Пропозиція ставить під сумнів заявлену ціну позову, свідчить про прии?няття судом першоі? інстанціі? необґрунтованого рішення, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки площа земельної ділянки за адресою: м АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 . АДРЕСА_1 4/2, знаходження на останній об`єктів нерухомості відповідача (в період вказаний у розрахунку) підтверджено такими належними та допустимими доказами як інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 136885366 від 07.09.2018р., витягом із технічної документації №18-22-0.33-1449/116-18 від 04.04.2018, які не спростовані відповідачем.

144. Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

145. Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом першоі? інстанціі? не надано відповідачу можливості в повніи? мірі скористуватись своі?ми процесуальними правами, спростувати доводи позивача шляхом подачі до суду нових доказів та наданням особистих пояснень при розгляді справи, оскільки судом першоі? інстанціі? відмовлено і у витребуванні доказів у позивача на підтвердження вини ПП Пропозиція , відмовлено у відкладенні розгляду справи у першому засіданні по суті розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

146. Відповідачем 10.09.2019 надано суду письмові пояснення (а.с.109-111), у яких просить суд витребувати для безпосереднього дослідження у судовому засіданні у Хмельницької міської ради: документи, що підтверджують наявність будівель на земельній ділянці по вул. АДРЕСА_2 ; документи, що підтверджують належність будівель на земельній ділянці по вул. АДРЕСА_2 у АДРЕСА_6 . Хмельницькому приватному підприємству "Пропозиція"; документи, що підтверджують площу частини земельної ділянки по вул. АДРЕСА_2 у АДРЕСА_4 , використання якої здійснювалось без правовстановлюючих документів. Крім того, відповідач просив суд у зв`язку з необхідністю часу для отримання витребуваних у Хмельницької міської ради документів, що стали підставою для нарахування приватному підприємству "Пропозиція" безпідставно збережених коштів у розмірі 247018,80 грн. орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів відкласти розгляд справи на іншу дату. Також відповідач просив суд у випадку відмови у витребуванні документів у Хмельницької міської ради відкласти розгляд справи на іншу дату з метою надання таких доказів приватним підприємством "Пропозиція" та забезпечення участі у судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.

147. Відповідно ч. 1. ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Частиною 3 ст. 80 ГПК України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

148. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.08.2019 встановлено відповідачу строк до 19 серпня 2019 р. для подання відзиву з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову та доказів його направлення іншому учаснику справи(а.с. 87). Однак, відповідачем клопотання про витребування доказів подано лише 10.09.2019(а.с. 109-111). При цьому, заяви про продовження процесуального строку передбачена ст. 119 ГПК України відповідачем не подано.

149. Враховуючи, що відповідачем разом із клопотання про витребування доказів не подано заяву про продовження процесуального строку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення клопотання представника відповідача в частині витребування доказів.

150. Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача в частині відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки зважаючи на неявку представника відповідача у судові засідання 20.08.2019 та 10.09.2019 та керуючись приписами п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

151. Щодо поданих відповідачем до суду апеляційної інстанції 11.11.2019 додаткових пояснень з доданими до них документів, колегія суддів зазначає наступне.

152. За приписами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

153. Враховуючи наведені вище положення процесуального закону, документи, додані скаржником до апеляційної скарги, а саме: розрахунок розміру безпідставно збережених коштів від 08.11.2019; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 21.05.2018 №32-22-0.33-1878/116-18; договір оренди землі №354/01 від 06.11.2018; розрахунок розміру орендної плати; план землекористування; витяг з рішення 22 сесії Хмельницької міської ради від 04.07.2018; акт визначення меж земельної ділянки в натуру; акт приймання-передачі земельної діялнки(а.с. 163-170) до уваги колегією суддів не беруться, оскільки відповідно до частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

154. Доводи відповідача про те, що до поновлення провадження у справі, законні інтереси Приватного підприємства Пропозиція у суді першоі? інстанціі? представляв представник на підставі довіреності та враховуючи, що справа є досить складною, представник не надав якісно правову допомогу та не проаналізував належним чином докази надані позивачем на підтвердження і?х вимог не визнаються судом апеляційної інстанції причиною, що об`єктивно не залежала від відповідача, оскільки вказані обставини свідчать про невжиття скаржником всіх необхідних заходів для дотримання вимог процесуального законодавства, встановлених для участі у судовому засіданні та представлення прав та інтересів сторони в суді першої інстанції належним представником зі статусом адвоката, що також передбачено підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу XV Перехідні Положення Конституціі? Украі?ни, яким встановлено, що з дня набрання чинності Законом Украі?ни Про внесення змін до Конституціі? Украі?ни (щодо правосуддя) представництво відповідно до пункту 3 частини першоі? статті 131-1 та статті 131-2 цієі? Конституціі? виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаціи?ноі? інстанціі? здіи?снюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляціи?ноі? інстанціі? - з 1 січня 2018 року; у судах першоі? інстанціі? - з 1 січня 2019 року. Відтак, можливість представлення прав та інтересів відповідача адвокатом в даній справі в суді першої інстанії залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер. Інших обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право щодо подання до суду першої інстанції вищевказаних документів, ним не наведено.

155. Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

156. Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

157. У відповідності до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

158. Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

159. Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

160. Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального і процесуального права.

161. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

162. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2019 у справі №924/878/18 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

163. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Пропозиція" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.09.2019 у справі №924/878/18 без змін.

2. Справу №924/878/18 повернути Господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "11" січня 2020 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.