Рішення

від 26.07.2007 по справі 3/279

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 3/279                                                                                                        

26.07.07

За позовом    Виробничого торгово-побутового Товариства з

обмеженою

                       відповідальністю

«Сапсан-Індсервіс»

До                       Регіонального відділення Фонду

державного майна України по

                       місту Києву

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача   1. Національний технічний університет

України «Київський

                       політехнічний інститут»

                       2. Міністерство

освіти і науки України

Про                        спонукання до укладення договору

оренди

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача              Прохоренко К.А. -по дов. № б/н

від 11.12.2006

Від відповідача            Євтодьєва І.М. -по дов. № 70 від 10.07.2006

Від третьої особи 1   Бежевець А.М. -по дов. № б/н від 07.06.2007

                                   Бабенко А.І.

-по дов. № б/н від 21.11.2006

від третьої особи 2    Бежевець А.М. -по дов. № 9/5-68 від

12.07.2007

                        Бабенко А.І. -по дов. №

9/5-69 від 12.07.2007

У

засіданні брали участь

Відповідно до ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.07.2007 оголошувалась

перерва.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду

міста Києва передані позовні вимоги Виробничого торгово-побутового Товариства з

обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс»про визнання за позивачем

переважного права на укладення на новий строк договору оренди нерухомого майна,

що належить до державної власності, площею 441,50 кв. м., розміщене за адресою

м. Київ, вул. Борщагівська, 144-а, торгівельно-побутовий блок № 2, приміщення

другого поверху: кімнати №№ 1,2,3,4; с/в №№ 5,6,7,8,9,10; кімнати №№

11,12,13,14,15,16,17, сходи ІІ та зобов'язання Регіонального відділення Фонду

державного майна України по місту Києву укласти з позивачем договір оренди

нерухомого майна, що належить до державної власності, площею 441,50 кв. м.,

розміщене за адресою м. Київ, вул. Борщагівська, 144-а, торгівельно-побутовий

блок № 2, приміщення другого поверху: кімнати №№ 1,2,3,4; с/в №№ 5,6,7,8,9,10;

кімнати №№ 11,12,13,14,15,16,17, сходи ІІ строком на 10 років.

Позовні вимоги мотивовано тим, що

відповідач порушив переважне право позивача, безпідставно відмовивши в

укладенні договору оренди спірного нерухомого майна. В обґрунтування позовних

вимог позивач посилається  на ст. 17

Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 777 ЦК

України, ч. 3 ст. 179 ГК України, ст. 285 ГК України, Указ Президента України №

779 «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку  підприємства», п.1 Наказу № 1821 Фонду

державного майна України від 29 червня 2005року. Позивач  вважає, що внаслідок належного виконання

взятих на себе обов'язків орендаря протягом всього строку оренди спірного

нерухомого майна: систематичного внесення орендних платежів, здійснення ремонту

спірного майна, використання спірних приміщень відповідно до їх цільового

призначення - пошиття  та лагодження одягу,

- він має згідно ст. 777 ЦПК України переважне право на укладення договору

оренди на новий строк. Крім того, у відповіді (лист № 30-04/6239 від

25.08.2005) на пропозицію позивача укласти договір оренди спірного

нерухомого  майна на новий строк,

відповідачем не вказано жодної підстави яка перешкоджає в укладенні договору,

що свідчить про необґрунтоване порушення переважного права позивача. 

Відповідач у письмовому відзиві на

позов зазначає наступне. Відповідно до п. 20 ст. 1 Бюджетного кодексу України №

2542 від 21.06.2001 Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує

повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету

України протягом бюджетного періоду. Статтею 118 ЗУ «Про Державний бюджет

України на 2007 рік»від 19.12.2006 № 489-У прямо передбачено «... установити,

що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється

виключно на конкурсних засадах», що в свою чергу прямо пов'язано з визначенням

щодо такої істотної умови договору як орендна плата, яка згідно п. 2 Методики

розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна,

затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786. При

цьому, беручи до уваги ст. 118 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та

інструктивний лист Фонду державного майна України №10-16-2181 від 13.02.2007

при проведенні конкурсу необхідно керуватись Порядком проведення конкурсу на

право оренди державного майна (надалі - Порядок), затвердженим наказом ФДМУ від

13.10.2004 № 2149 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.11.2004

за № 1405/10004. Згідно п. 3, 8, 18, 21 Порядку конкурс на право оренди об'єкта

полягає у визначенні орендаря, який запропонував найбільшу орендну плату при

забезпеченні виконання інших умов конкурсу; основним критерієм визначення переможця

є максимальний розмір орендної плати при обов'язковому забезпеченні виконання

інших умов конкурсу; конкурс проводиться в один етап, на якому визначається

переможець згідно з умовами конкурсу та зобов'язаннями учасника конкурсу;

комісія визначає переможця більшістю голосів присутніх членів комісії на

засіданні. Пунктом 25 Порядку чітко визначено, що саме «... за

результатами конкурсу з переможцем конкурсу 

орендодавець укладає договір оренди. До умов договору оренди

включаються   орендна плата в розмірі,

запропонованому переможцем конкурсу, та інші пропозиції переможця конкурсу».

Таким чином, оскільки конкурс на право оренди спірного державного майна не

проводився і Товариство з обмеженою відповідальністю не стало за його

результатами переможцем, то відповідно, воно і не набуло права бути орендарем

за спірним приміщенням та права звертатись з даним позовом до господарського

суду в контексті ст. 1 ГПК України. В обґрунтування своїх позовних вимог

цитуючи положення ст. 777 ЦК України та ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та

комунального майна», позивач намагається висловити своє переважне право на

укладення договору оренди на новий строк перед третіми особами. Але на

сьогоднішній день будь яких інших заяв з приводу укладення договору оренди на

спірне майно з третіми особами до відповідача не надходило, тому висловлення

позивачем з свого боку переважного права перед іншими особами є взагалі не

зрозумілим та належним чином документально не підтвердженим. Тому за таких

обставин на підставі ст. 777 ЦК України (науково-практичний коментар) переважне

право наймача на укладення нового договору найму не означає встановлення

обов'язку наймодавця укласти такий договір. Виходячи з викладеного наймодавець

не може бути зобов'язаний на укладення такого договору, якщо після закінчення

договору він не має наміру знову передавати майно у найм. Враховуючи вище

зазначене можна зробити висновок, доводи позивача є помилковими та такими, які

не відповідають діючому законодавству, в зв'язку з чим РВ ФДМ України по м.

Києву просить суд в задоволенні позовних вимог ТОВ «Сапсан-Індсервіс»відмовити

повністю.

Третя особа 1 у письмових

поясненнях зазначає, що

Національний технічний університет

України «Київський політехнічний інститут»є балансоутримувачем нерухомого

майна, що належить до державної власності, яке знаходиться за адресою: м. Київ,

вул. Борщагівська, 144-а, ТПБ-2, приміщення II поверху загальною площею 441,5

кв. м. Керуючись ст. 2 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних

підприємств»НТУУ «КГО»був змушений передавати приміщення за вказаною адресою в

орендне користування позивачу. Так, орендні відносини з позивачем тривали з

01.06.1992 до 31.08.2005. Отже, НТУУ «КПІ»повністю виконав вимоги, покладені на

нього зазначеним законом щодо надання приміщення в оренду на строк не менше 10 років.

З набранням чинності Господарським кодексом України орендодавцем державного

майна, що перебуває на балансі НТУУ «КПІ», стає Регіональне відділення ФДМ

України. Отже, договір оренди вказаного приміщення було укладено між позивачем

та відповідачем. НТУУ «КПІ», як балансоутримувач державного майна, надав згоду

на укладення між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та ТОВ

«Сапсан-Індсервіс»договору оренди державного нерухомого майна загальною площею

441,5 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 144а строком до

31.08.2005. Відповідно до п. 12.6 договору при продовженні дії договору має

бути виявлена згода балансоутримувача. У зв'язку з закінченням граничного

строку надання приміщення в оренду (протягом 10 років) та необхідністю використання

даних площ для потреб НТУУ «КПІ», у 2005 році було прийнято рішення про відмову

в подальшій пролонгації договору оренди. Посилання позивача в обґрунтування

своїх позовних вимог на ст. 777 ЦК України вважає безпідставним, виходячи з

наступного. Передання приміщення в оренду - це право, а не обов'язок

орендодавця. Такої точки зору дотримується і законодавець у ч. 3 ст. 777 ЦК

України: умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю

сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право

наймача на укладення договору припиняється. За загальним правилом, якщо після

закінчення строку дії договору оренди орендодавець передасть спірне майно в

оренду іншій особі, орендар за попереднім договором має право звернутись до господарського

суду із заявою про спонукання орендодавця продовжити дію цього договору на

новий термін та про визнання договору з новим орендарем недійсним (ч. 2, З ст.

17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»). Водночас якщо не буде

подано доказів того, що орендодавець уклав чи укладає договір оренди з іншою

особою, а натомість буде встановлено, що він має намір використовувати майно

для власних потреб, то підстави для задоволення позову про спонукання до

продовження дії договору оренди відсутні (абз. 2, 3 п. 12 Роз'яснення Вищого

арбітражного суду України від 25.05.2000 № 02-5/237 «Про деякі питання практики

застосування ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»). Отже, не можна

вести мову про переважне право позивача на укладення договору оренди на новий

строк, оскільки балансоутримувач вирішив в подальшому не передавати в оренду

приміщення загальною площею 441,5 кв. м. за адресою: м. Київ, вул.

Борщагівська, 144-а, торгівельно-побутовий блок № 2, приміщення II поверху

кімнати №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 та сходи.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій, які могли б

порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром

завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, (ч. 3, ч.

4 ст. 13 ЦК України). Згідно ч. 3 ст. 16 суд може відмовити у захисті права та

інтересу особи в разі порушення нею положень ч.2-5 ст. 13 ЦК України. НТУУ

«КПІ»вважає, що подання даного позову спрямоване на затягування розгляду справи

№ 30/318 за позовом РВ ФДМУ до ТОВ «Сапсан-індсервіс»про примусове виселення

останнього зі спірного приміщення. З метою подальшого незаконного перебування в

приміщеннях, що належать до державної власності, позивач вже подавав позов про

зобов'язання продовжити договір оренди до 3 років (справа № 2/221), однак

постановою Верховного суду України йому було відмовлено в задоволенні позову.

Таким чином, вважає позовну заяву ТОВ «Сапсан-Індсервіс»безпідставною та такою,

що не підлягає задоволенню. Враховуючи вищенаведене, просимо в задоволенні

позовної заяви ТОВ «Сапсан-Індсервіс»до РВ ФДМУ про спонукання до укладення

договору оренди відмовити повністю.

Третя особа 2 у письмових

поясненнях зазначає наступне. Міністерство освіти і науки України є уповноваженим

органом управління об'єктами державної власності відповідно до Закону України

«Про управління об'єктами державної власності». Його повноваження визначені ст.

6 зазначеного закону, в тому числі надання орендодавцям об'єктів державної

власності згоди на оренду державного майна, організація контролю за

використанням орендованого державного майна тощо (п.30, п.32 Закону).

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»є

балансоутримувачем нерухомого майна, що належить до державної власності, яке

знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 144-а, ТПБ-2, приміщення II

поверху загальною площею 441,5 кв. м. Листом №1/11-2982 від 07.06.2005 МОН було

надано дозвіл на передачу зазначених приміщень в оренду ВТП ТОВ «Сапсан-індсервіс».

На підставі цього листа між позивачем та відповідачем було укладено договір

оренди №1891 від 30.06.2005. В подальшому, вивчивши стан матеріально-технічної

бази НТУУ «КПІ» Міністерство визначило, що станом на 11.10.2005 університет не

має можливості передавати в оренду вказані приміщення, оскільки вони необхідні

для власних потреб (дод. №1). Крім того, відповідно до прийнятого Фондом

державного майна спільно з Міністерством освіти і науки порядку укладання

договорів оренди від 10.10.2005 №10-16-15989 (дод. №2), не можуть бути укладені

договори оренди навчальних закладів і установ освіти без врахування їх думки як

балансоутримувачів. Посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на

ст. 777 ЦК України є безпідставним, виходячи з наступного. Передання приміщення

в оренду - це право, а не обов'язок орендодавця. Такої точки зору дотримується

і законодавець у ч. 3 ст. 777 ЦК України: умови договору найму на новий строк

встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо

умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від

25.05.2000 № 02-5/237 переважне право на укладення договору оренди на підставі

ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»може

виникнути, якщо буде подано докази того, що орендодавець уклав чи укладає

договір оренди з іншою особою. Однак, якщо буде встановлено, що він має намір

використовувати майно для власних потреб, то підстави для задоволення позову

про спонукання до продовження дії договору оренди відсутні. Таким чином,

Міністерство освіти і науки України не вбачає законних підстав для задоволення

позовних вимог ВТП ТОВ «Сапсан-індсервіс». Враховуючи вищенаведене просить в

задоволенні позовної заяви ТОВ «Сапсан-індсервіс»відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та

заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.06.1992 між Виробничим

торгово-побутовим Товариством з обмеженою відповідальністю

«Сапсан-Індсервіс»(орендар) та Національним технічним університетом України

«Київський політехнічний інститут»(орендодавець) було укладено договір оренди

нерухомого майна № 49(2) державної власності, нежитлових приміщень, що знаходяться

за  адресою: м. Київ, вул. Борщагівська,

144-а, торгівельно-побутовий блок № 2, приміщення другого поверху: кімнати №№

1,2,3,4; с/в №№ 5,6,7,8,9,10; кімнати №№ 11,12,13,14,15,16,17, сходи ІІ.

До укладення договору оренди від

10.06.1992 ВТП ТОВ «Сапсан-Індсервіс», спірні приміщення перебували на праві

оренди у фабрики пошиття та лагодження одягу № 2.

Згідно Генерального плану

будівництва, цільовим призначенням для використання нерухомого майна,

нежитлових приміщень, що знаходяться за 

адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 144- а, встановлено  пошиття та лагодження одягу.

Протягом періоду з 1992 року по

2005 рік договори оренди спірного 

нерухомого майна між позивачем та відповідачем періодично

переукладалися. Балансоутримувачем спірного майна виступає  третя особа 1 по справі.

30 червня 2005р. між Товариством з

обмеженою відповідальністю «Сапсан-Індсервіс» (орендар) та Регіональним

відділенням Фонду  державного майна

України по місту Києву (орендодавець) укладено 

договір оренди спірного майна 

№1891.

Згідно п. 1.1 зазначеного договору

оренди  № 1891 від 30 червня 2005 року

майно передано ВТП ТОВ «Сапсан-Індсервіс»в оренду згідно цільового призначення

- для розміщення ательє для  пошиття та

лагодження одягу терміном на два місяці.

До закінчення  терміну дії даного договору оренди  листами № 20 від 26.07.2005, № 23 від

27.07.2005 ВТП ТОВ 

«Сапсан-Індсервіс»(позивач) звернувся до Регіонального відділення Фонду

державного майна України (відповідач), а листами № 18 від 26.07.2005, № 21 від

27.07.2005 - до  Балансоутримувача (третя

особа 1) з письмовим повідомленням про укладання договору оренди на новий

строк.

25.08.2005 Регіональним  відділенням 

Фонду державного майна України по м. Києву направлено лист № 30-04/6239,

яким повідомлено позивача, що «у зв'язку із закінченням терміну дії 31.08.2005

договору оренди за № 1891 від 30.06.2005 та зверненням Балансоутримувача №

717/780 від 01.08.2005 вважає договір припиненим з 31.08.2005».

Підстав для відмови у продовженні

дії договору оренди спірного майна на новий строк відповідачем не зазначено.

Матеріалами справи підтверджується,

а відповідачем не заперечується належне виконання ВТП ТОВ

«Сапсан-Індсервіс»протягом всього строку дії договору всіх взятих на себе

обов'язків орендаря.

Статтею 17 Закону України «Про оренду

державного та комунального майна», ст. 777 Цивільного кодексу України, ст. 285

Господарського кодексу України, встановлено, що наймач (орендар) який належно

виконує свої обов'язки за  договором

найму,  після  спливу 

строку  договору має переважне право

перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. 

Наймач, який має  намір 

скористатися  переважним  правом 

на укладення  договору найму на

новий строк,  зобов'язаний повідомити про

це  наймодавця  до 

спливу  строку  договору 

найму  у  строк, встановлений договором,  а якщо він не встановлений договором, - в

розумний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 179

Господарського кодексу України, укладення господарського договору є

обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості

укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів

державної влади або органів місцевого самоврядування.

Позивачем доведено, а судом

встановлено наявність у ВТП ТОВ «Сапсан-Індсервіс»переважного права на

укладення договору, а також дотримання ним процедури внесення пропозиції

орендодавцеві щодо продовження дії договору оренди на новий строк.

Згідно ст. 5 Цивільного кодексу

України  акти законодавства регулюють

відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт законодавства не має

зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує

відповідальність особи.

На підставі зазначеного, посилання

відповідача на ст. 118 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»,

Порядок проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого

Наказом Фонду державного майна України №2149 від 13.10.2004, слід вважати

такими, що не стосуються предмета даного господарського спору та не приймаються

судом до уваги.

У листі № 30-04/6239 Регіонального

відділення Фонду державного майна по м. Києву від 25.08.2005 щодо відмови в

задоволенні переважного права орендаря, 

відповідачем не вказано підстави для такої відмови.

На час  розгляду 

даної справи в суді балансоутримувач (третя особа 1) не конкретизував,

для яких саме власних потреб у нього виник намір використовувати спірні

приміщення за цільовим призначенням - пошиття та лагодження одягу.

Господарським судом встановлено, що

статутні документи НТУ «КПІ»не передбачають такого виду діяльності, який би

відповідав цільовому призначенню спірних приміщень, що свідчить про відсутність

об'єктивної можливості використовувати спірні приміщення  для власних потреб.

Згідно з приписами ст. 2 Закону

України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі

строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення

підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 7 ст. 179

Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами,

встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих

видів договорів.

Статтею 9 Закону України «Про

оренду державного та комунального майна»визначено порядок укладення договору

оренди, зокрема частина 1 передбачає, що фізичні та юридичні особи, які бажають

укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші

документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України,

відповідному орендодавцеві, зазначеному 

у  статті 5 цього Закону.

Статтею 181 Господарського кодексу

України визначений загальний порядок укладання господарських договорів,

відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у

формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно п. 2 ст. 181 Господарського

кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У

разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій

стороні у двох примірниках.

Як вбачається з матеріалів справи,

ВТП ТОВ «Сапсан-Індсервіс»звернулось із зверненням  № 25 від 05.04.2007 з доданим до нього

проектом договору оренди до Регіонального відділення Фонду державного майна

України по місту Києву, в якому запропонувало укласти договір оренди нерухомого

майна строком на 10 років, що належить до державної власності, а саме

-нежитлове приміщення площею 441,50 кв. м.., розміщене за адресою м. Київ, вул.

Борщагівська, 144-а, торгівельно-побутовий блок № 2, приміщення другого поверху:

кімнати №№ 1,2,3,4; с/в №№ 5,6,7,8,9,10; кімнати №№ 11,12,13,14,15,16,17, сходи

ІІ.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України «Про

оренду державного та комунального майна»встановлено, що у разі надходження до

орендодавця заяви про оренду нерухомого майна, орендодавець надсилає копії

матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Згідно вимог п. 4 ст. 9 Закону

України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавець протягом 5

днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди з органом,

уповноваженим управляти відповідним майном, дає згоду або відмовляє в укладенні

договору оренди майна і повідомляє про це заявника.

Частиною 3 статті 181

Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка одержала проект

договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог

частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні.

Відповідно до п. 8  ст. 9 Закону України «Про оренду державного

та комунального майна»у  разі  відмови 

в  укладенні  договору 

оренди,  а також неодержання

відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за

захистом своїх інтересів до суду, арбітражного суду.

В матеріалах справи відсутні та не

подані відповідачем докази того, що відповідач повідомляв позивача у

встановлений чинним законодавством строк про результати розгляду пропозиції

останнього про укладення договору оренди.

Таким чином, позовні вимоги

обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита

та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно

до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з

відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету

Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайво сплачене позивачем при

подачі позовної заяви державне мито в розмірі 61 (шістдесят одна) грн. 61 коп.

підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Виробничим

торгово-побутовим Товариством з обмеженою відповідальністю

«Сапсан-Індсервіс»(м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-б, код 19016995)

переважного права на укладення на новий строк договору оренди нерухомого майна,

що належить до державної власності, площею 441,50 кв. м., розміщене за адресою

м. Київ, вул. Борщагівська, 144-а, торгівельно-побутовий блок № 2, приміщення

другого поверху: кімнати №№ 1,2,3,4; с/в №№ 5,6,7,8,9,10; кімнати №№

11,12,13,14,15,16,17, сходи ІІ.

3. Зобов'язати Регіональне  відділення Фонду державного майна України по

м. Києву (м. Київ, б-р Шевченка, 50-Г, код 19030825) укласти договір оренди

нерухомого майна, що належить до державної власності, площею 441,50 кв. м.,

розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 144-а,

торгівельно-побутовий блок №2, приміщення другого поверху: кімнати №№ 1,2,3,4;

с/в №№ 5,6,7,8,9,10; кімнати №№ 11,12,13,14,15,16,17, сходи ІІ, з Виробничим

торгово-побутовим Товариством з обмеженою відповідальністю

«Сапсан-Індсервіс»(м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-б, код 19016995) строком

на 10 років.

4. Стягнути з Регіонального  відділення Фонду державного майна України по

м. Києву (м. Київ, б-р Шевченка, 50-Г, код 19030825) на користь Виробничого

торгово-побутового Товариства з обмеженою відповідальністю

«Сапсан-Індсервіс»(м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-б, код 19016995) 85

(вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто

вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

5. Повернути Виробничому

торгово-побутовому Товариству з обмеженою відповідальністю

«Сапсан-Індсервіс»(м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-б, код 19016995) з

Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 61 (шістдесят

одну) грн. 61 коп., перерахованого платіжним дорученням № 79 від 25.05.2007.

Платіжне доручення № 79 від 25.05.2007 залишити в матеріалах справи

Господарського суду міста Києва № 3/279.

Суддя

В.В. Сівакова