Вирок від 18.12.2008 по справі 1-23/2008

Справа № 1-23/2008 p.

ВИРОК

Іменем України

18 грудня 2008 р. Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого Кафтанова В.В.,

при секретарі Змаженко Н.Ю., Пунько П.М., Гаркуші Ю.В., Волосі

(Гандзійчук) В.О.,

ОСОБА_1,

з участю прокурора Кимлика Р.В., Слизькоухої О.В., Галущенка О.В.,

ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3 с. В.

законних представників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника органу опіки та

піклування (в якості законного

представника ОСОБА_6Л.) ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальну справу про обвинуваченню:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 -Франківської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не військовозобов’язаного, проживаючого за адресою: м. Яремча Івано - Франківської області, вул. Гірська, 25, раніше не судимого;

у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, -

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 - Франківської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого, не військовозобов’язаного, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого;

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 186 ч.2 КК України, -

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого, не військовозобов’язаного, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше судимого 17.04.2007 р. Романівським районним судом

Житомирської області за ст. ст. 15 ч.2, 186 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений 21.07.2007 року згідно Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року; 18.02.2008 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі;

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 186 ч.2 КК України, -

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12 -Франківської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого, не військовозобов’язаного, проживаючого за адресою: Івано - Франківська область, м. Надвірна вул. Ломоносова, 4, раніше не судимого;

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 186 ч. 1, 2, 187 ч. 3 КК України, -

встановив:

ОСОБА_10 в червні 2006 року близько 11-ої години (точний час та день досудовим слідством не встановлено) в смт. Ворзель Київської області, знаходячись в будинку № 20, який належить ОСОБА_11, вирішив вчинити відкрите викрадення майна ОСОБА_11 В зазначений час ОСОБА_10, реалізуючі свої злочинні дії направленні на відкрите викрадення чужого майна, умисно, усвідомлюючи той факт, що вчиняє вилучення майна в присутності власника, а саме ОСОБА_11, яка на той час була присутня в будинку і усвідомлювала вчинення викрадення, відкрито викрав гроші в сумі 300 гривень та 10 медалей «Великої Вітчизняної Війни», вартістю 20 гривень за одну медаль, чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 500 гривень.

Відкрито викрадені гроші та медалі «Великої Вітчизняної Війни» ОСОБА_10 привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд.

ОСОБА_6 14.07.2006 року близько 22-ої години 30 хвилин (точний час досудовим слідством не встановлено) разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_13, знаходячись на площі ОСОБА_14 в м. Київ побачили ОСОБА_15, який перебуваючи в алкогольному стані сидів на бетонному парапеті, і в них виник умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_15 В зазначений час ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, за попередньою змовою між собою на відкрите викрадення чужого майна, реалізуючі свої злочинні дії для досягнення корисливої мети, а саме збагачення за рахунок чужого майна, підійшовши до ОСОБА_15 та застосовуючи до останнього фізичне насильство, яке виразилось в нанесенні ударів руками та ногами по голові та тулубу потерпілого, чим спричинили потерпілому ОСОБА_15 тілесні ушкодження у вигляді: по одному синцю в правій лобно-скроневій області, на повіках правого ока, на правій боковій поверхні шиї у верхній третині, на передніх поверхнях обох колінних суглобів, на передній поверхні лівої гомілки в середній третині, субкон’юктивального крововиливу правого очного яблука; по ділянці осаджування шкіри в правій лобно-скроневій області, в лобній області зліва, на передній боковій поверхні шиї в середній та нижній третині, на задньо-зовнішніх поверхнях обох ліктьових суглобів, на задніх поверхнях обох гомілок у верхніх третинах, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 726/І від 20.09.2006 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, тобто застосовуючи до потерпілого ОСОБА_15 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого,

відкрито заволоділи майном останнього, а саме грішми в сумі 41 гривня та металевим ланцюжком з хрестиком, вартістю 12 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_15 матеріальної шкоди на загальну суму 53 гривні.

Повторно, 31.08.2006 року близько 12-ої години 30 хвилин (точний час досудовим слідством не встановлено), ОСОБА_10 М разом із ОСОБА_6, знаходячись на площі ОСОБА_14 в м. Київ, побачили ОСОБА_16, який придбавши в кіоску цигарки, сховав гаманець з грошима у внутрішню кишеню свого піджака, і в них виник умисел на відкрите викрадення майна в ОСОБА_16, тим самим ОСОБА_10 та ОСОБА_6 вступили між собою в попередню змову на відкрите викрадення чужого майна. Продовжуючи свої злочинні дії направленні на відкрите викрадення майна ОСОБА_16, ОСОБА_10 М разом із ОСОБА_6, для досягнення своєї корисливої мети, а саме збагачення за рахунок чужого майна, знаходячись в першому під’їзді будинку № 9 по вулиці Якуба м. Києва, куди останні приїхали слідуючи за ОСОБА_16, підійшовши до ОСОБА_16 та застосовуючи до останнього фізичне насильство, яке виразилось в нанесенні декількох ударів кулаком по голові ОСОБА_16 і заподіянні потерпілому фізичного болю, тобто застосовуючи до ОСОБА_16 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, відкрито заволоділи майном останнього, а саме гаманцем, який не представляє для потерпілого матеріальної цінності та грошима в сумі 615 гривень, чим завдали потерпілому ОСОБА_16 матеріальної шкоди на вказану суму.

Повторно, 06.12.2006 року близько 14 години 30 хвилин (точний час досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_10 знаходячись в будинку № 32, що по вулиці Котляревського м. Ірпінь Київської області, який належить ОСОБА_17, вирішив таємно викрасти майно ОСОБА_17 В зазначений час ОСОБА_10 реалізуючі свої злочинні дії направленні на таємне викрадення чужого майна, для досягнення своєї корисливої мети, а саме збагачення за рахунок чужого майна, зайшов до однієї з кімнат будинку ОСОБА_17, де під матрацом ліжка взяв гаманець, в якому знаходились гроші в сумі 600 гривень, на викрадення яких в нього виник умисел. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_10 витягнувши гроші з гаманця мав намір вже виходити з кімнати, однак в цей час до кімнати зайшла ОСОБА_17, яка відразу схопила останнього за капюшон його куртки. В свою чергу ОСОБА_10 продовжуючи свої протиправні дії вже направленні на відкрите викрадення чужого майна, оскільки злочинні дії останнього було викрито потерпілою ОСОБА_17, умисно, усвідомлюючи факт відкритого викрадення чужого майна, вирвавшись від ОСОБА_17 відразу з відкрито викраденими грошима вибіг з будинку і з місця вчинення злочину зник, чим спричинив потерпілій ОСОБА_17 матеріальної шкоди на загальну суму 600 гривень.

Відкрито викраденні в ОСОБА_17 гроші в сумі 600 гривень ОСОБА_10 привласнив собі та розпорядився ними на власний розсуд.

Повторно, 14.12.2006 року близько 16-ої години (точний час досудовим слідством не встановлений) ОСОБА_10 та ОСОБА_8, за попередньою змовою між собою, з метою вчинення нападу на заволодіння чужим майном прийшли до будинку № 32 по вулиці Котляревського в м. Ірпені Київської області, який належить ОСОБА_17 В зазначений час ОСОБА_10 та ОСОБА_8 реалізуючі свої злочинні дії направленні на заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу через незачинені вхідні двері зайшли в будинок ОСОБА_17, де ОСОБА_10 для досягнення своєї корисливої мети, а саме збагачення за рахунок чужого майна, збивши з ніг ОСОБА_17 застосовував до останньої фізичне насильство, яке виразилось в здавлені руками потерпілій ОСОБА_17 шиї та прикриванні їй рота, щоб остання не кричала, і заподіянні потерпілій фізичного болю, тобто застосовував насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. Після цього утримувати потерпілу ОСОБА_17 продовжив ОСОБА_8, а ОСОБА_10 з метою заволодіння майном ОСОБА_17 почав ходити по кімнатах та шукати гроші, однак в цей час до будинку зайшов ОСОБА_18, який затримав ОСОБА_8, а ОСОБА_10 усвідомлюючи, що їх з ОСОБА_8 злочинні дії викрито ОСОБА_18, вибіг з будинку та з місця вчинення злочину зник.

Повторно, 27.01.2007 року близько 18-ої годині 30 хвилин (точний час досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_10 разом із ОСОБА_6 та

ОСОБА_9, за попередньою змовою між собою на відкрите викрадення чужого майна, прийшли до будинку № 20 по вулиці Мира в смт. Ворзель Київської області, який належить ОСОБА_11 В зазначений час ОСОБА_10 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9, реалізуючі свої злочинні дії направленні на відкрите викрадення майна ОСОБА_11, знаходячись в будинку останньої, умисно, усвідомлюючи той факт, що вчиняють вилучення майна в присутності власника, а саме ОСОБА_11, яка на той час була присутня в будинку і усвідомлювала вчинення викрадення, відкрито викрали гроші в сумі 40 гривень, настільний годинник, вартістю 12 гривень та прилад для вимірювання артеріального тиску, вартістю 120 гривень, чим завдали потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 172 гривні.

Повторно, 02.02.2007 року близько 12-ої години (точний час досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_10 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9, за попередньою змовою між собою на таємне викрадення чужого майна, прийшли до будинку № 36 по вулиці К.Лібкнехта в смт. Ворзель Київської області, який належить ОСОБА_19 В зазначений час ОСОБА_10 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9, реалізуючі свої злочинні дії направленні на таємне викрадення чужого майна, розподіливши між собою обов’язки, згідно яких ОСОБА_9М залишився на вулиці спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_10 та ОСОБА_6 шляхом пошкодження дверей чорного ходу будинку, проникли до будинку ОСОБА_19С, звідки таємно викрали термос, вартістю 100 гривень та музичний центр «LG», вартістю 750 гривень, чим завдали потерпілій ОСОБА_19 матеріальної шкоди на загальну суму 850 гривень.

Повторно, ОСОБА_9 16.03.2008 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, знаходячись в вагоні електропотягу № 6639, сполученням "Київ-Коростень", що прибував на зупиночну платформу "Склозавод", ДТГО "Південно-Західна залізниця", що в м. Буча Київської області, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілого, повторно, відкрито викрав майно неповнолітнього ОСОБА_20, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 1266 гривень.

З метою виконання свого злочинного умислу направленого на повторне, відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_9 попросив у ОСОБА_20 належний йому мобільний телефон "Нокіа 6131", який потерпілий, нічого не запідозрюючи, передав йому. Після того, як неповнолітній ОСОБА_20 висловив словесну вимогу віддати належний йому мобільний телефон та намагався забрати його з рук, ОСОБА_9 на його вимогу не відреагував, та, продовжуючи свої злочинні дії, наніс удар неповнолітньому потерпілому правою рукою, стиснутою в кулак, в область грудей, чим спричинив фізичний біль. Користуючись тим, що неповнолітній ОСОБА_20 не чинить опіру його злочинним діям, він, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно, відкрито, заволодів мобільним телефоном "Нокіа 6131", вартістю 1266 гривень, в якому був стартовий пакет оператора мобільного зв’язку „Лайф", вартістю 10 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1276 гривень, а потім з місця вчинення злочину зник, розпорядився відкрито викраденим майном за власним розсудом.

У судовому засіданні підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 свою вину в скоєних злочинах визнали повністю, дали покази аналогічні викладеним в обвинувальному висновку. Цивільні позови заявлені до ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 підсудні визнали повністю. У вчиненому вони щиро розкаються. Просять їх суворо не карати, стверджують, що більше не стануть на злочинний шлях.

Потерпіла ОСОБА_17 надала в судове засідання заяву, про те, що заподіяна їй шкода відшкодована, претензій майнового характеру вона не має.

В зв’язку з тим, що підсудні повністю визнали свою вину, не оспорюють докази зібрані по справі, відповідно до ст. 299 КПК України інші докази по справі суд не досліджує.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України, як умисні протиправні дії, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло. Суд вважає таку кваліфікацією правильною.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_9 кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України по епізоду скоєння грабежу 27.01.2007 року, як умисні протиправні дії, які виразились у відкритому викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України по епізоду скоєння крадіжки 02.02.2007 року, як умисні протиправні дії, які виразились у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з проникненням у житло.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_9 кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України по епізоду скоєння грабежу 16.03.2008 року, як умисні протиправні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечне для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненому повторно.

Суд вважає таку кваліфікацією правильною.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України по епізоду скоєння грабежу 14.07.2006 року, як умисні протиправні дії, які виразились у відкритому викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України по епізоду скоєння грабежу 31.08.2006 року, як умисні протиправні дії, які виразились у відкритому викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України по епізоду скоєння грабежу 27.01.2007 року, як умисні протиправні дії, які виразились у відкритому викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України по епізоду скоєння крадіжки 02.02.2007 року, як умисні протиправні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у житло.

Суд вважає таку кваліфікацією правильною.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 1 ст. 186 КК України по епізоду скоєння грабежу в червні 2006 року, як умисні протиправні дії, які виразились у відкритому викрадення чужого майна (грабіж).

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України по епізоду скоєння грабежу 31.08.2006 року, як умисні протиправні дії, які виразились у відкритому викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно.

Суд вважає таку кваліфікацією правильною.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України по епізоду скоєння грабежу 06.12.2006 року, як умисні протиправні дії, які виразились у відкритому викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Суд вважає таку кваліфікацією правильною.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України по епізоду скоєння розбою 14.12.2006 року, як умисні протиправні дії, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Суд вважає таку кваліфікацією правильною.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_10 кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України по епізоду скоєння грабежу 27.01.2007 року, як умисні протиправні дії, які виразились у відкритому викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно.

Суд вважає таку кваліфікацією правильною.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_10 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України по епізоду скоєння крадіжки 02.02.2007 року, як умисні протиправні дії, які виразились у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з проникненням у житло. Суд вважає таку кваліфікацією правильною.

Суд вважає надлишковою кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 186 КК України та такою, що не потребують додаткової кваліфікації, його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 злочинів, особи винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують їх відповідальність.

Так, суд враховує, що підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_6 скоїли тяжкі злочини. Підсудний ОСОБА_10 скоїв злочин середньої тяжкості та тяжкі злочини.

Як особа підсудний ОСОБА_8 характеризується за місцем проживання та навчання позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має чисельні грамоти за активну участь у громадські роботі та спортивні досягнення.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд вважає щире каяття та скоєння злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжує покарання підсудного, суд не вбачає.

Як особа підсудний ОСОБА_9 характеризується за місцем роботи позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працював, хворіє на хворобу серця.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд вважає щире каяття та скоєння злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжує покарання підсудного, суд не вбачає.

Як особа підсудний ОСОБА_6 характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд вважає щире каяття та скоєння злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжує покарання підсудного, суд не вбачає.

Як особа підсудний ОСОБА_10 характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд вважає щире каяття, скоєння злочину неповнолітнім та з’явлення із зізнанням.

Обставин, що обтяжує покарання підсудного, суд не вбачає.

Враховуючи викладені обставини та враховуючи тяжкість скоєних злочинів, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_8 можливе без ізоляції його від суспільства, а виправлення підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 не

можливе без ізоляції їх від суспільства, тому підсудним слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням покарання в системі кримінально-виконавчих установ.

При обранні покарання щодо підсудного ОСОБА_8 суд враховує дані про особу, пом’якшуючи обставини по справі і знаходить за необхідне застосувати щодо підсудного ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, передбаченої за даний злочин. Враховуючи те, що ОСОБА_8 характеризується за місцем проживання та навчання позитивно, має чисельні грамоти за активну участь у громадські роботі та спортивні досягнення, щиро кається, добровільно відшкодував завдану шкоду, суд вважає за можливе не призначити підсудному ОСОБА_8 додаткове покарання, яке передбачено ст. 187 ч. 3 КК України як обов’язкове, у вигляді конфіскації майна, а вважає за можливе призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Оскільки підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 вчинили декілька злочинів то, суд на підставі ст. 70 КК України призначає покарання за сукупністю злочинів.

Підсудним ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 в строк відбутого покарання враховується час тримання їх під вартою під час досудового та судового слідства, речовими доказами по справі суд вважає за необхідне розпорядитися згідно ст. 81 КПК України, запобіжний захід залишається без змін.

Крім того, необхідно задовольнити цивільні позови (завдана матеріальна шкода), які підсудні визнали повністю та стягнути з підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 на користь потерпілих заподіяну шкоду. Цивільні позови заявлені потерпілою ОСОБА_11 суд вважає за необхідне залишити без розгляду в зв’язку зі смертю потерпілої.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України та призначити йому покарання за ст. 187 ч. 3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання звільнити із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_8: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді З (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_9 призначити у вигляді 4 (чотирьох) позбавлення волі з відбуванням покарання в системі кримінально-виконавчих установ.

Стягнути солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_19 850 грн. завданої матеріальної шкоди.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту затримання, тобто з 19.03.2008 року.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді З (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначити покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання не відбутого покарання за вироком від 18.02.2008 року Святошинського районного суду м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України (призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі), остаточну міру покарання ОСОБА_6 призначити у вигляді 5 (п’яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в системі кримінально-виконавчих установ.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_19 850 грн. завданої матеріальної шкоди.

Стягнути ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_15 1237 грн. завданої матеріальної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_16 615 грн. завданої матеріальної шкоди.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту затримання, тобто з 08.09.2007 року. Зарахувати в строк відбування покарання тримання під вартою з 19.02.2007 року по 28.02.2007 року та з 05.04.2007 року по 06.04.2007 року

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді З (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного підсудному майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_10 призначити у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного підсудному майна з відбуванням покарання в системі кримінально-виконавчих установ.

Стягнути солідарно з ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_19 850 грн. завданої матеріальної шкоди. Стягнути солідарно з ОСОБА_10, ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_16 615 грн. завданої матеріальної шкоди.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 обчислювати з моменту затримання, тобто з 19.02.2007 року.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні підсудного залишити без зміни - тримання під вартою в СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.

Речові докази по справі: металевий ланцюжок з хрестиком потерпілого ОСОБА_15 переданий на зберігання до камери речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в Київській області повернути ОСОБА_15 Капюшон чорного кольору переданий на зберігання до камери речових доказів Ірпінського MB ГУ МВС України в Київській області - знищити. Мобільні телефони «Сіменс А-52», «Самсунг R 210» передані на зберігання до камери речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в Київській області - звернути в доход держави.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подана апеляція протягом 15 діб із моменту проголошення вироку, а підсудними - в той же строк із моменту вручення копії вироку.