Рішення

від 01.07.2020 по справі 490/4863/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 490/4863/19 провадження №2/489/373/20

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа - Садово-виноградарське товариство Зоря (далі - СВТ Зоря ) про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, припинення права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації

встановив:

У червні 2019 року позивач звернулася до суду з позовом в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Миколаївської міської ради від 09.04.2029 № 51/08 Про передачу у власність земельної ділянки громадянину по Інгульському району , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку АДРЕСА_1 , а також вирішити питання щодо судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням міської ради від 18.10.2018 № 42/76 позивачу було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 орієнтованою площею 615 кв. м. із земель комунальної власності, з метою передачі у власність для ведення садівництва в СВТ Зоря . Відповідно до довідки СВТ Зоря від 30.08.2017 № 17 позивач є членом СВТ Зоря та має в користуванні зазначену ділянку.

Рішенням Миколаївської міської ради від 17.01.2017 № 14/12 також було надано дозвіл на складання проекту землеустрою ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_2 НОМЕР_1 орієнтовною площею 619 кв.м із земель комунальної власності, з метою передачі у власність для ведення садівництва в СВТ Зоря .

Під час виготовлення необхідних документів для оформлення права власності на земельну ділянку позивач дізналась про прийняття Миколаївською міською радою рішення від 09.04.2019 №51/108 Про передачу у власність земельної ділянки громадянину по Інгульському району , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку АДРЕСА_1 .

Вважає прийняте рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки згідно протоколу загальних зборів членів СВТ Зоря № 27 від 14.05.2016 ОСОБА_2 було відмовлено у прийнятті в члени товариства, а тому він не мав права на отримання у власність земельної ділянки, яка фактично перебуває в її користуванні, а наявність рішення міської ради позбавляє її будучи членом товариства оформити свої права на земельну ділянку.

03.07.2019 позивачу стало відомо про те, що на підставі рішення Миколаївської міської ради від 09.04.2019 № 51/108 відповідач здійснив реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку. В зв`язку з цим нею подано доповнення до позовної заяви щодо припинення права власності відповідача на земельну ділянку АДРЕСА_3 з кадастровим номером 4810136900:03:070:0008 орієнтовною площею 615 кв.м в СВТ Зоря та скасування державної реєстрації права власності відповідача на вказану земельну ділянку.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 06.06.2019 цивільну справу передано за підсудністю до Ленінського районного суду міста Миколаєва.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28.08.2019 за заявою ОСОБА_1 забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Ухвалою від 17.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання, про яке повідомлені належним чином, сторони та третя особа не з`явилися, своїх представників не направили.

Правом на надання відзиву на позовну заяву відповідачі не скористалися.

Позивач та представник третьої особи в поданих до суду письмових заявах просили розгляд справи здійснити за їх відсутності та задовольнити позовні вимоги. В своїх заявах також вказали, що фактичним користувачем спірної земельної ділянки є позивач, яка є членом товариства, а відповідач ніколи членом товариства не був.

Відповідач ОСОБА_2 в своїй заяві просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача міської ради просив відкласти розгляд справи на іншу дату, так як він перебуває у відпустці.

Враховуючи, що представник відповідача не надав доказів перебування у відпустці, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. Крім того, справа на розгляді в суді знаходиться тривалий час, а інтереси міської ради представляє цілий юридичний департамент.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із наявної в матеріалах справи відповіді Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 18.02.2019, наданої на запит ОСОБА_1 , встановлено, що рішенням Миколаївської міської ради від 17.01.2017 № 14/12 ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 орієнтовною площею 619 кв.м із земель комунальної власності, з віднесенням їх до земель сільськогосподарського призначення для ведення садівництва в СВТ Зоря , відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 10.10.2016 № 15-2462.

При цьому, рішенням Миколаївської міської ради від 18.10.2018 № 42/76 ОСОБА_1 було надано також дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки АДРЕСА_2 НОМЕР_1 орієнтованою площею 615 кв. м. із земель комунальної власності, з метою передачі у власність для ведення садівництва в СВТ Зоря .

Як слідує з позову, під час виготовлення необхідних документів для оформлення права власності на земельну ділянку позивач дізналась про прийняття рішення Миколаївською міською радою від 09.04.2019 №51/108 Про передачу у власність земельної ділянки громадянину по Інгульському району , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_2 спірну земельну ділянку.

Вказане рішення позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_2 , на відмінну від неї, не є членом СВТ Зоря , а наявність рішення міської ради перешкоджає їй оформити право власності на земельну ділянку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до довідки СВТ Зоря від 30.08.2017 № 17 ОСОБА_3 є членом СВТ Зоря та має в користуванні земельну ділянку АДРЕСА_3 , площею 615 кв.м.

Заяву про прийняття АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 та переоформлення земельної ділянки № 39. ОСОБА_1 подала 29.04.2017.

Цього ж дня голові правління СВТ Зоря подала заяву ОСОБА_4 , яка просила виключити її з членів товариства в зв`язку із переоформленням її земельної ділянки № 39 на ОСОБА_1 .

Копією членської книжки садовода, підтверджується, що ОСОБА_5 була прийнята в члени СВТ Зоря 13.05.2017.

30.08.2017 ОСОБА_1 звернулася до міського голови із заявою про передачу їй у власність вказаної земельної ділянки.

Із наданої на адвокатський запит адвоката Калашникова П.В. відповіді Миколаївської міської ради від 11.04.2019 та доданих до неї документів слідує, що 20.04.2016 відповідач ОСОБА_2 звернувся із заявою про передачу йому у власність спірної земельної ділянки.

До цього, 01.10.2014 ОСОБА_2 звернувся до голови СВТ Зоря про переоформлення на нього земельної ділянки № 39, яка належала його сину ОСОБА_6 , який помер.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 18.04.2016 по справі 3 489/7573/15-ц було часткового задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до СВТ Зоря і ОСОБА_4 про визнання зборів недійсними. Визнано протиправним і скасовано рішення загальних зборів СВТ Зоря від 19.09.2015 в частині відмови у передачі ОСОБА_2 земельної ділянки АДРЕСА_3 , а також в частині передачі земельної ділянки АДРЕСА_3 на баланс СВТ Зоря з подальшою її передачею в оренду ОСОБА_4 .

Рішенням апеляційного суду встановлено, що факт порушення СВТ Зоря процедури вирішення питання щодо прийняття його в члени товариства ОСОБА_2 , що і стало наслідком скасування рішення загальних зборів СВТ Зоря .

В подальшому, протоколом загальних зборів СВТ Зоря № 27 від 14.05.2016 вирішено питання щодо членства ОСОБА_2 в СВТ Зоря , з врахуванням рішення апеляційного суду. Загальними зборами товариства задоволено рішення правління про відмову ОСОБА_2 в прийнятті в члени СВТ Зоря .

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.04.2018 по справі № 489/3476/17 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради та СВТ Зоря про визнання права власності на будівельні матеріали, з яких побудований садовий будинок, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.07.2019 підтверджується, що 24.10.2017 відповідач ОСОБА_2 здійснив реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер: 4810136900:03:070:0008.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо правомірності надання міською радою відповідачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки за відсутності його членства у СВТ Зоря .

При вирішенні спору суд виходить з наступного правового регулювання.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Безоплатна приватизація земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (частина третя статті 116 ЗК України ).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачено статтею 118 ЗК України . Згідно з частинами 1, 2 цієї статті громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний термін на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 35 ЗК України кожний член садівницького товариства має право вимагати визнання за ним права власності на земельну ділянку, якою він користується, з оформленням на нього особисто права власності на земельну ділянку.

Згідно з статтею 152 ЗК України захист прав громадян на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути оновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

При цьому передумовою та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

З матеріалів справи слідує, що відповідач ОСОБА_2 на момент передачі спірної земельної ділянки у власність та подальшому не був та не є членом СВТ Зоря .

Натомість, позивач є членом товариства і як слідує з позовної заяви земельна ділянка перебуває в її фактичному користуванні, внаслідок чого оспорюване рішення міської ради, яке прийнято з порушенням наведеного вище законодавства, порушує її право на оформлення права власності на спірну земельну ділянку, внаслідок чого рішення міської ради від 09.04.2019 № 51/108 не можна вважати законним.

Наведений висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.06.2020 по справі № справа № 753/2122/17 (провадження № 61-44614св18).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення міської ради 09.04.2019 № 51/108 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про припинення права власності відповідача на земельну ділянку та скасування в державної реєстрації права власності останнього на вказану земельну ділянку, то суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, позивач довела, що відповідач набув право власності на земельну ділянку з порушенням встановленого законом порядку. Відтак, оскільки право власності відповідача на земельну ділянку є похідним від рішення міської ради, яке визнано незаконним та скасовано судом, відповідно право власності відповідача на земельну ділянку підлягає припиненню, а державна реєстрації такого права скасуванню, ув`язку із чим вказані позовні вимоги також підлягають задоволенню.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач просила вирішити питання щодо стягнення з відповідачів понесених нею судових витрат.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається із судового збору 1536,80 грн. (768,40 грн. х 2), та витрат на професійну правничу допомогу, загальною сумою 11636,80 грн.

Так як позовні вимоги задоволено повністю відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір по 768,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, підстави для такого відшкодування витрат позивачу відсутні, оскільки суду не надано доказів фактичного несення таких витрат позивачем.

Керуючись статтями 4 , 19 , 141 , 263-265 ЦПК України , суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа - Садово-виноградарське товариство Зоря про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, припинення права власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Миколаївської міської ради від 09.04.2029 № 51/08 Про передачу у власність земельної ділянки громадянину по Інгульському району , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 4810136900:03:070:0008) та надано ОСОБА_2 у власність земельної ділянки АДРЕСА_3 площею 619 АДРЕСА_6 .м АДРЕСА_7 у складі Садово-виноградарського товариства Зоря .

Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку АДРЕСА_3 з кадастровим номером 4810136900:03:070:0008 площею 615 кв.м в Садово-виноградарському товаристві Зоря та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Стягнути з Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з пунктом 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Згідно пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 ;

відповідачі :

Миколаївська міська рада, код ЄДРПОУ 26565573, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Адміральська,20;

ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_9 ,

третя особа: Садово-виноградарське товариство Зоря , код ЄДРПОУ 23627434, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Автомобільна, 2.

Повний текст судового рішення складено 01.07.2020.

Суддя І.В.Коваленко