Ухвала

від 21.07.2020 по справі 200/2624/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

21 липня 2020 р. Справа №200/2624/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Азов-Мінералтехніка про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азов-Мінералтехніка (ЄДРПОУ: 38996146, 85771, Донецька область, Волноваський район, смт. Донське, вул. Заводська, 53) до Державної служби геології та надр України (ЄДРПОУ: 37536031, 03680 м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ТОВ Азов-Мінералтехніка до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року позов ТОВ Азов-Мінералтехніка задоволено частково:

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків техногенних Східної ділянки сховища відходів збагачення вивітрилих руд Мазурівського рідкіснометалевого родовища для отримання пальовошпатових матеріалів з вилученням супутніх корисних компонентів, що знаходиться у Волноваському районі Донецької області, за результатами розгляду заяви від 17 жовтня 2019 року.

Визнано протиправним та скасовано наказ Держгеонадр від 13.03.2020 року № 92 в частині відмови ТОВ Азов-Мінералтехніка в наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

17.07.2020 року до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що рішенням суду встановлено, що товариство набуло право на отримання дозвільного документу за принципом мовчазної згоди. Відтак відсутня необхідність зобов`язувати відповідача прийняти рішення про надання дозволу. При цьому позивач наголошує, що вирішивши питання про право, суд не визначив способу виконання судового рішення. В зв`язку з чим звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.

Вивчивши заяву представника ТОВ Азов-Мінералтехніка про винесення додаткового судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Кодексом адміністративного судочинства передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати.

З наведеного вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи. Крім того, додаткове судове рішення може бути винесено лише у випадках, передбачених ст. 252 КАС України.

Суд зазначає, що при вирішенні судом позовних вимог в рішенні від 06.07.2020 року, судом було ухвалено рішення відносно всіх заявлених вимог.

Стосовно визначення способу виконання судового рішення в частині отримання спеціального дозволу за принципом мовчазної згоди вважає наступне.

Дійсно Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість ухвалення додаткового рішення якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

На думку суду визначення способу виконання судового рішення необхідно у випадку, якщо, зокрема, законодавством не визначено механізму дій щодо реалізації такого права. Або якщо норми законодавства, які регулюють спірне питання, є суперечливими, незрозумілими, мають прогалини. В такому випадку рішення суду покликане захистити встановлене право можливістю його реалізації.

Натомість в даному випадку, як і встановлено в рішенні суду, правовідносини врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615. Вказаний Порядок визначає послідовність дій для отримання спеціального дозволу.

Саме з огляду на цей Порядок судом і було відмовлено в частині позовних вимог, оскільки ним встановлені різні стадії, які необхідно заявнику пройти для отримання дозволу.

Отже саме цим Порядком і встановлений спосіб отримання спеціального дозволу, про визначення якого просить позивач.

При цьому набуття права на отримання спеціального дозволу за принципом мовчазної згоди стосується лише етапу прийняття уповноваженим суб`єктом рішення про надання дозволу протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень.

Проте пунктом 8 Порядку № 165 визначено 2 стадії отримання суб`єктом господарювання дозволу без проведення аукціону: прийняття уповноваженим суб`єктом рішення про надання дозволу протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, та безпосередньо надання дозволу протягом 20 робочих днів після сплати у повному обсязі збору за надання спеціального дозволу.

Відтак в даному випадку судом констатовано право позивача на отримання спеціального дозволу не за рішенням Держгеонадр про надання дозволу, а за принципом мовчазної згоди. В решті процедура отримання дозволу має відповідати Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами. Тобто, в разі набрання законної сили рішенням у даній справі, сторони мають вчиняти ті дії, які є послідовними після прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для ухвалення додаткового судового рішення у даній справі. У зв`язку з чим заява представника позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 139, 243, 248, 252, 254, 256, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Азов-Мінералтехніка про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецького окружний адміністративний позов в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.П. Бабаш