Постанова

від 02.03.2009 по справі 2а-201/2009

ГІРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Справа № 2А-201/2009 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02» березня 2009 року  м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючого судді: Супрун М.Ю.

при секретарі Киреєвої Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмову у виплаті сум щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, стягнення недоотриманої допомоги за 2007, 2008 роки, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення недоплати по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та пояснила, що 12 грудня 2004 року вона народила сина ОСОБА_3 та 15 листопада 2006 року народила дочку ОСОБА_4 і знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 15.11.2009 року, а тому відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьох років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років. Відповідач виплатив їй соціальні виплати на двох дітей в розмірі: за січень 2007 року - 99, 00 грн., за лютий 2007 року - 193, 23 грн., за березень - червень 2007 року - по 204, 21 грн., за липень 2007 року - 207, 09 грн., за серпень - вересень 2007 року - по 211, 59 грн., за жовтень 2007 року - 214, 47 грн., за листопад 2007 року - 220, 23 грн., за грудень 2007 року - 158, 57 грн., за січень - грудень 2008 року - 130 за кожний місяць. Вважає, що розмір нарахованої їй соціальної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку становить суму, яка є суттєво меншою прожиткового мінімуму, а тому просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь недоплату допомоги по догляду за дитиною за 2007 та 2008 роки до розміру прожиткового мінімуму дитини до 6 років на загальну суму 14159, 33 грн. Крім того, унаслідок дій відповідача щодо виплати соціальної допомоги не в повному обсязі вона не могла належним чином матеріально утримувати своїх дітей, яких виховує одна без чоловіка, що привело до втрати нею душевної рівноваги та негативно вплинуло на взаємовідношення в сім’ї, вона вимушена була приймати додаткові зусилля для організації свого життя, Просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 3000, 00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 02.03.2009 року № 465, позов не визнала та пояснила, що Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22.03.2001 № 2334-ІІІ статтею 13 розділ IV передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Відповідно до ст. 3 розділу VIII Прикінцеві положення вищевказаного Закону розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтями 15, 18 і 20 цього закону, визначається Верховною Радою України щороку у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, яка дорівнює 25 відсотків від встановленого прожиткового мінімуму (ст. 3 розділ VIII Прикінцеві положення вищевказаного Закону). Статтею 15 цього Закону встановлено, що допомога надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що покриття виплат державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. В ч. 2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно

Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Тому відповідно до статті 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень. ОСОБА_1, згідно особової заяви від 31.01.2005 року, призначена допомога по догляду за дитиною до 3-х років на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 22.02.2005 року по 12.12.2007 року, а на дитину ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2, з 13.12.2006 року по 15.11.2009 року відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22.03.2001 № 2334-ІІІ розділу IV. Розмір отриманої позивачкою допомоги становить (щомісячно з урахуванням індексації): з 01.01.2007 року по 31.01.2007 року в сумі 99, 00 грн., 01.02.2007 року по 28.02.2007 року в сумі 193, 23 грн., з 01.03.2007 року по 30.06.2007 року в сумі 204, 21 грн., з 01.07.2007 року по 31.07.2007 року в сумі 207, 09 грн., з 01.08.2007 року по 31.09.2007 року в сумі 211, 59 грн., з 01.10.2007 року по 31.10. 2007 року в сумі 214, 47 грн., з 01.11.2007 року по 30.11.2007 року в сумі 220, 23 грн., з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 158, 57 грн., з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 130, 00 грн. Пунктом 23 розділу II Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007 р. було внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» до статті 15 частина перша цього закону і викладена в такій редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. У п.3 розділу VIII „Прикінцеві положення" також внесені зміни Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007р. і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між : з 1 січня 2008р. - 50%, з 1 січня 2009р. - 75%, з 1 січня 2010р.- 100% прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Дія пункту 23 розділу II Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007 р. рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 не визнана неконституційною, тому вважає, що підстав для відшкодування допомоги по догляду за дитиною до 3-х років за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року ОСОБА_1 не має. Крім того, згідно п.5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України. Частиною другою ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та Закону України "Про Державний бюджет України". Крім того, за обсягами наданих прав управління праці та соціального захисту населення є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який у своїй діяльності підпорядковується головному розпоряднику та діяльність якого координується через нього. Згідно з ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями. Затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Згідно ч. 2 ст. 51 Бюджетного кодексу, відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Враховуючи викладене, просила відмовити ОСОБА_1 у позові щодо стягнення заборгованості з виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на загальну суму 14159, 33 грн. за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року та моральну шкоду в розмірі 3000, 00 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є мамою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей ( а. с.8-9).

З 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року у відповідності до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 22.03.2001 року відповідачем призначено та сплачено позивачці допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-х років, розмір якої склав: з 01.01.2007 року по 31.01.2007 року в сумі 99, 00 грн., 01.02.2007 року по 28.02.2007 року в сумі 193, 23 грн., з 01.03.2007 року по 30.06.2007 року в сумі 204, 21 грн., з 01.07.2007 року по 31.07.2007 року в сумі 207, 09 грн., з 01.08.2007 року по 31.09.2007 року в сумі 211, 59 грн., з 01.10.2007 року по 31.10. 2007 року в сумі 214, 47 грн., з 01.11.2007 року по 30.11.2007 року в сумі 220, 23 грн., з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 158, 57 грн., з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 130, 00 грн., в загальній сумі 3892, 61 грн., що підтверджено довідкою відповідача (а. с 11)

Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено гарантований державою рівень матеріальної допомоги сім’ям з дітьми шляхом надання державою грошової допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною першою ст. 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою ст. 15 цього Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489 від 19.12. 2006 року дію частини першої ст. 15 зупинено на 2007 рік, і статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з прожиткового бюджету місцевим бюджетом - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду від 09 липня 2007 року визнано неконституційними положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»

З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає силу, а тому з 09.07. 2007 року відновлено дію статті частини 1 ст. 15 Закону України в редакції, відповідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З таких підстав, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Разом з тим, суд вважає, що виплата допомоги по догляду за дітьми ОСОБА_1 за період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року призведена у відповідності до діючого та той час законодавства.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; з 1 січня - 434 грн., з 01 квітня -464 грн.; з 01 жовтня - 470 грн.

В 2008 році порядок виплати та розмір допомоги по догляду за дитиною є іншим.

Так, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12. 2007 рік №107, який набрав чинності з 01.01. 2008 року знову внесено зміни до частини 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн..

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач правильно сплачував позивачці з січня 2008 року по грудень 2008 року допомогу по догляду за дитиною.

Статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на п.3 «Перехідних положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50% цього прожиткового мінімуму.

Законом України про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки не визначався розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, а ті зміни які вносились до статті 15 зазначеного Закону, з 9 липня 2007 року визнані неконституційними.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України, докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про покладання зобов'язання на відповідача нарахування і виплати за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоплаченої суми держави грошової допомоги на двох дітей до досягнення ними трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 3900, 88 грн.

Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених ст. 43 Закону № 2240-111, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною своєю діяльністю, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх публічних зобов'язань (рішення Європейського Суду з прав людини - справа „Кечко проти України"). Наведений представником відповідача аргумент не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної - пільги - державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивачка послалася на те, що унаслідок нездійснення виплати допомоги в належному розмірі вона не могла належним чином матеріально утримувати своїх дітей, що привело до втрати нею душевної рівноваги та негативно вплинуло на взаємовідношення в сім’ї, вона вимушена була приймати додаткові зусилля для організації свого життя і родини.

Зі змісту статті 23 Цивільного кодексу України випливає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок її прав. Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Як роз’яснено в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 ( з відповідними змінами і доповненнями в редакції постанови від травня 2001 р. №5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадку передбачених статтями 7, 440-1 ЦК (1963 року) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону "Про інформацію", ст. 44 Закону "Про авторське право і суміжні права); при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Нормами Закону України "«Про державну допомогу сім’ям з дітьми», стягнення моральної шкоди з посадових осіб, винних у порушенні зазначеного законодавства, не передбачено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 у даному випадку не передбачено чинним законодавством, тому її позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим в відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищевказаного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, 23 ЦК України, Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року, Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмову у виплаті сум щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, стягнення недоотриманої допомоги за 2007, 2008 роки, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної

адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячно допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року протиправними.

Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35419016000632 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДР 25953988) на користь ОСОБА_1 недоплачену за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомогу по догляду за дітьми в сумі 3900, 88 грн. ( три тисячі дев'ятсот грн., 88 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.