Рішення

від 27.11.2008 по справі 2-2542/2008

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Справа № 2-2542/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2008 року        м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючий суддя  Перевєрзєв М. М.

при секретарі  Покашовій В. Г.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1

ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-виробничо-комерційна фірма «БААС-ЛТД» до ОСОБА_4, Макіївського міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження власником належним йому майном,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Експериментально-виробничо-комерційна фірма «БААС-ЛТД» ( далі - Фірма) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, Макіївського міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження належним йому майном, мотивуючи свої вимоги порушенням протиправними діями відповідача конституційних прав власника.

У судовому засіданні ОСОБА_1 - генеральний директор Фірми та представник позивача - юрисконсульт ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги, в обгрунтування яких послалися на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначили, що ТОВ ЕВКФ «БААС-ЛТД» за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 26 травня 2006 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне підприємство» в установленому законом порядку придбало будівлю гуртожитку № 1, що розташована по вулиці 50 років утворення СРСР у м. Макіївка. Право власності Фірми на зазначене приміщення зареєстровано в комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка» 1 червня 2006 р. за реєстраційним номером 14817612. З часу укладення правочину у гуртожитку ніхто з жильців не проживає, однак за даними обласного адресно-довідкового бюро значиться зареєстрованою ОСОБА_4, яка фактично виселилась з житлового приміщення, але добровільно не здійснила зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання. Місце знаходження і мешкання відповідачки на теперішній час невідоме, за новою адресою свого перебування вона не зареєструвалась. У знятті з реєстрації ОСОБА_4 за зверненням підприємства посадові особи СГМФО Кіровського РВ Макіївського міського управління відмовили.

Посилаючись на те, що неправомірними діями відповідача суттєво порушуються закріплені нормами Конституції України права власника на користування і розпорядження належним йому нерухомим майном, позивач просить суд захистити його цивільне право - усунути перешкоди у

здійсненні права власності на будівлю гуртожитку, шляхом покладення на орган реєстрації і міграції фізичних осіб Макіївського міського управління ГУМВС України в Донецькій області зобов’язання про зняття ОСОБА_4 з реєстрації за відсутності її заяви.

Відповідачка ОСОБА_4, місце проживання (перебування та роботи) якої невідомо, своєчасно і належним чином через опублікування оголошення у пресі повідомлена про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з’явилась, про причини неявки суду не повідомила, тому суд вважає можливим розглянути справу в її відсутності.

Представник Макіївського міського управління ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 позов визнала, пояснивши, що проведеною службовими особами СПРФО Кіровського районного відділу ММУ перевіркою підтверджено, що ОСОБА_4 за адресою реєстрації не проживає, відомостей про місце перебування відповідачки на теперішній час орган внутрішніх справ немає. Відповідачка на порушення вимог закону в установлений термін не зареєструвала місце свого фактичного перебування, не виконала покладені на неї зобов’язання щодо повідомлення відповідного органу реєстрації про зміну місця проживання. Відмова СПРФО районного відділу внутрішніх справ у знятті з реєстрації ОСОБА_4 за заявою позивача є обгрунтованою, таке рішення може ухвалити тільки суд, тому в прийнятті рішення вона покладається на розсуд суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради від 11 травня 2005 р. № 617/4 за товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне підприємство» оформлено право власності з видачею свідоцтва на нерухоме майно - будівлю гуртожитку № 1, розташовану за адресою: м. Макіївка, вул. 50-річчя утворення СРСР, що належала товариству з обмеженою відповідальністю «Макіївжилбуд».

Згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 26 травня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальне підприємство», що діє на підставі Статуту, зареєстрованого рішенням від 21.03. 2002 року виконавчого комітету Кіровської районної ради м. Макіївки (рішення № 958), продало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Експериментально -виробничо-комерційна фірма «БААС-ЛТД», що діє на підставі Статуту, зареєстрованого виконкомом Київської районної ради народних депутатів м. Донецька (розпорядження № 646 від 25.09.1995 року), купило будівлю гуртожитку № 1 площею 4123, 3 кв. м., яка розташована в місті Макіївка, вулиця 50 років утворення СРСР, будинок без номеру. Право власності позивача на нерухоме майно зареєстровано 20 грудня 2007 р. комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка: номер запису 36 в книзі номер 1.

Відповідно до положень статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 317 Цивільного кодексу України закріплено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За відомостями адресно-довідкового бюро ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, значиться прописаною (зареєстрованою) з 29 травня 2003 року за адресою: м. Макіївка-10, Кіровський район, вулиця 50 років утворення СРСР, гуртожиток № 1. Згідно інформації органу реєстрації відповідачка за вказаною адресою не проживає, про місце постійного перебування чи проживання не повідомила.

Нормою статті 6 Закону від 11 грудня 2003 року № 13 82-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон) визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Особи, які перебувають більше одного місяця за межами адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстроване їх місце проживання, і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за рішенням суду, або призиваються на дійсну військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов’язані зареєструвати місце перебування.

При зміні місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження органу реєстрації, особа, яка зареєструвала місце проживання, або її законний представник повинні письмово повідомити про це відповідний орган реєстрації протягом семи днів. Реєстрація місця перебування відповідно до положень статті 8 цього Закону здійснюється за заявою особи, яка зобов’язана подати її протягом семи днів після прибуття в місце перебування.

Службовими особами сектору громадянства і міграції фізичних осіб Кіровського РВ Макіївського міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області відмовлено у задоволенні заяви Фірми про зняття ОСОБА_4 з реєстрації з посиланням на вимоги ст. 7 вищенаведеного Закону, в якій визначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

За таких обставин суд дійшов висновку, що поведінка та дії ОСОБА_4, яка на протязі тривалого часу не користується житловим приміщенням в гуртожитку, виїхавши на інше постійне місце мешкання, однак в установленому порядку не знялася з реєстрації (виписалася) з місця проживання та не зареєструвалася за місцем фактичного перебування, є неправомірними і не відповідають положенням зазначеного нормативно-правового акту та порушують права власника нерухомого майна - товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-виробничо-комерційна фірма «БААС-ЛТД», оскільки об’єктивно перешкоджають здійсненню ним правомочностей з користування й розпорядження житловим приміщенням.

Держава відповідно до вимог статті 386 ЦК України «Засади захисту права власності» забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Приписами статті 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз статті 7 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не дає підстави суду вважати, що даною нормою передбачений вичерпний перелік випадків зняття фізичної особи з реєстрації за остаточним рішенням суду.

У статтях 15 і 16 ЦК України, враховуючи і спираючись на положення статті 19 Конституції України, закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: 3) припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз’яснив, що суди при розгляді конкретних прав мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правого акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами відповідно до правил ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд, виходячи із встановлених в статтях 8 і 41 Конституції України принципів верховенства права і непорушності права приватної власності, відповідно до правил пріоритетності нормативно-правових актів та їх дії у часі, дійшов висновку, що неправомірними діями ОСОБА_4 здійснюються перешкоди ТОВ ЕВКФ «БАСС-ЛТД» у вільному користуванні та розпорядженні приміщенням гуртожитку, тому вимоги позивача визнаються обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розгляду цивільної справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 8, 19, 41 Конституції України, статтями 11, 60, 81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 15, 16, 317, 386, 391 Цивільного кодексу України, статтями 6, 7 і 8 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментально-виробничо-комерційна фірма «БААС-ЛТД» задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у здійсненні товариством з обмеженою відповідальністю «Експериментально-виробничо-комерційна фірма «БААС-ЛТД» права власності на нерухоме майно шляхом покладання зобов’язання на відповідний орган реєстрації Макіївського міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області (сектор громадянства і міграції фізичних осіб Кіровського РВ Макіївського міського управління) зняти з реєстрації місця проживання за адресою: 86110, м. Макіївка, вулиця 50 років утворення СРСР, гуртожиток № 1 без її заяви ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.