Ухвала

від 19.10.2020 по справі 623/2727/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/1650/20+11сс/818/1680/20 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа №623/2727/20 Доповідач ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

прокурора - Кравчука

представника

власника майна - ОСОБА_6

представника власника

майна- «ТОВ Промколія» - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами: ОСОБА_6 , керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промколія» О.В. Перепелиці на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12020220320000634 від 05.08.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2020 року задоволено клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12020220320000634 від 05.08.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України.

Накладено арешт на на майно, вилучене в ході огляду місця події від 05 серпня 2020 року, а саме на:

-автомобіль марки DAF модель TE95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ,

-напівпричіп марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_10 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО859906, в якому перебуває деревина з наступними сертифікаціями за номерами бирок:

1) 218568694 діаметром 48 см., сорт D; 2) 218568679 діаметром 39 см., сорт D;

3) 218568669 діаметром 56 см., сорт D; 4) 218568658 діаметром 44 см., сорт D;

5) 218568664 діаметром 39 см., сорт D; 6) 218568659 діаметром 31 см., сорт D;

7) 218568665 діаметром 37 см, сорт D; 8) 218568661 діаметром 53 см., сорт D;

9) 218568651 діаметром 38 см., сорт D; 10) 218568653 діаметром 40 см., сорт D;

11) 218568682 діаметром 51 см., сорт D; 12) 218568652 діаметром 37 см., сорт D;

13) 218568678 діаметром 40 см., сорт - дров`яна для ПВ;

14) 218568656 діаметром 34 см., сорт D; 15) 218568657 діаметром 37 см., сорт D;

16) 218568654 діаметром 35 см., сорт D; 17) 218568655 діаметром 37 см., сорт D;

18) 218568660 діаметром 31 см., сорт D; 19) 218568666 діаметром 32 см., сорт D;

20) 218568667 діаметром 30 см., сорт D; 21) 218568663 діаметром 30 см., сорт D;

22) 218568668 діаметром 34 см., сорт D; 23) 218568670 діаметром 52 см., сорт D;

24) 218568662 діаметром 36 см., сорт D; 25) 218568671 діаметром 39 см., сорт D;

26) 218568672 діаметром 34 см., сорт D; 27) 218568680 діаметром 47 см., сорт D;

28) 218568676 діаметром 44 см., сорт - дров`яна для ПВ;

29) 218568674 діаметром 40 см., сорт D; 30) 218568628 діаметром 40 см., сорт D;

31) 218568681 діаметром 32 см., сорт D; 32) 218568647 діаметром 39 см., сорт D;

33) 218568648 діаметром 39 см., сорт D; 34) 218568649 діаметром 38 см., сорт D;

35) 218568650 діаметром 39 см., сорт D; 36) 218568625 діаметром 47 см., сорт D;

37) 218568626 діаметром 36 см., сорт D; 38) 218568629 діаметром 36 см., сорт D;

39) 218568627 діаметром 37 см., сорт D; 40) 218568692 діаметром 39 см., сорт D;

41) 218568691 діаметром 35 см., сорт D; 42) 218568690 діаметром 35 см., сорт D;

43) 218568688 діаметром 60 см., сорт D; 44) 218568677 діаметром 35 см., сорт D;

45) 218568673 діаметром 31 см., сорт С;

46) 218568686 діаметром 38 см., сорт - дров`яна для ПВ;

47) 218568684 діаметром 37 см., сорт D; 48) 218568685 діаметром 41 см., сорт D;

49) 218568687 діаметром 56 см., сорт D; 50) 218568675 діаметром 47 см., сорт D;

51) 218568689 діаметром 38 см., сорт D; 52) 218568683 діаметром 40 см., сорт D;

53) 218568696 діаметром 34 см., сорт D; 54) 218568697 діаметром 37 см., сорт D;

55) 218568693 діаметром 41 см., сорт D; 56) 218568698 діаметром 40 см., сорт D;

57) 218568695 діаметром 43 см, сорт D,

загальним об`ємом 18,749 м3;

-автомобіль марки ЗИЛ модель 133ГЯ вантажна платформа, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_11 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ,

-товарно-транспортні накладні серія ХРА № 464081 від 05 серпня 2020 року та серія ХРА № 464083 від 05 серпня 2020 року Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство»,

Місцем зберігання вищевказаного майна визначено - територію Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, місто Ізюм, провулок Георгіївський, 2.

Прокурора - процесуального керівника або слідчого, який проводить досудове розслідування зобов`язано впродовж одного місяця до 13 вересня 2020 року вирішити питання щодо передачі автомобілей та напівпричепу на відповідальне зберігання власнику майна згідно ст. 100 КПК України за умови проведення необхідних слідчих дій із вказаним майном.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_6 та керівник ТОВ «Промколія» ОСОБА_12 звернулись з апеляційними скаргами на зазначене рішення слідчого судді.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 просив скасувати ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2020 року та постановити нову, якою негайно звільнити з-піж арешту майно, а саме: автомобіль марки ЗИЛ модель 133ГЯ вантажна платформа, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_11 , а користувачем є ОСОБА_6 .

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначив, що вказаною ухвалою накладено арешт на вантажну платформу, яка належить його дружині, а він має право на користування нею і вважає таке рішення суду обмеженням своїх законних прав користування майном. Про відкриття кримінального провадження №12020220320000634 від 05.08.2020 р. за ознаками ч. 1 ст. 246 КК України йому нічого не відомо. Протоколу про тимчасове вилучення у нього майна йому надано не було, що вважає недотриманням приписів ст. 168 КПК України. Також вважає, прокурором було порушено строки на звернення з клопотанням після усунення недоліків. Зазначив, що текст ухвали не містить належних та об`єктивно з`ясованих обставин мети та необхідності накладенні арешту на майно, яке знаходиться у нього в користуванні. Посилання, прокурора, визначені в клопотанні, не ґрунтуються на доказах і не пояснюють законодавчо визначених цілей такого арешту. Ухвала слідчого судді не пояснює та не визначає у зв`язку з чим майно, яким він користується пов`язано з кримінальним правопорушенням, а тому рішення суду є незаконним.

Керівник ТОВ «Промколія» ОСОБА_12 в своїй апеляційній скарзі просив поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді від 13.08.2020 р., оскільки розгляд клопотання було проведено без участі представника ТОВ «Промколія», рішення суду отримано 20.08.220, після чого, дотримавшись п`ятиденного строку, ним було подано апеляційну скаргу. Просив скасувати зазначену ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою негайно звільнити з-під арешту майно, а саме деревину стовбури сосни звичайної, об`ємом 8,9680 м3, у кількості 30 штук та 8,6680 м3 у кількості 27 штук загалом 17, 636 м3, що належить юридичній особі ТОВ «Промколія», яке фактично знаходиться на блок-посту на в`їзді в місто Ізюм зі сторони Донецької області.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_12 зазначив, що вказаною ухвалою накладено арешт на вантажну платформу, в якій знаходиться на теперішній час деревина, що належить ТОВ «Промколія». Номера бирок створюють унікальний неповторний код, який внесено до електронного ресурсу ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр «ukrforest.com». Стовбурів дерев сосни, які не марковані під час огляду, виявлено не було. Будь-які докази, що існують факти відносно завантаженої деревини в документах слідчого відсутні. Деревина належним чином маркована, зареєстрована та за умов договору відвантажувалась власнику. Тому вважає, що правових підстав про застосування тимчасово вилучення деревини не визначено. А тому, ці дії вважає незаконним, що заважають йому в здійсненні підприємницької діяльності. Про відкриття кримінального провадження №12020220320000634 від 05.08.2020 р. за ознаками ч. 1 ст. 246 КК України йому нічого не відомо. Протоколу про тимчасове вилучення у нього майна складено та надано не було, що вважає недотриманням приписів ст. 168 КПК України. Прокурором було порушено строки на звернення з клопотанням після усунення недоліків, а судом на розгляду, оскільки розглянуто клопотання 13.08.2020. Зазначив, що текст ухвали не містить належних та об`єктивно з`ясованих обставин мети та необхідності накладенні арешту на майно, яке знаходиться в користуванні іншої фізичної особи. Посилання, прокурора, визначені в клопотанні, не грунтуються на доказах і не пояснюють законодавчо визначених цілей такого арешту.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали свої апеляційні скарги і просили їх задовольнити, прокурора який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

З матеріалівкримінального провадженнявбачається,що слідчимвідділом Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020220320000634 від 05 серпня 2020 року, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 246 КК України, тобто незаконне перевезення лісу.

06.08.2020 р. прокурор Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотання в межах кримінального провадження №12020220320000634 від 05.08.2020 р., яке ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 серпня 2020 року було повернуто прокурору для усунення недоліків клопотання, зазначених в ухвалі.

13.08.2020надійшло уточненеклопотання прокурора,в якомувін просивзадовольнити клопотанняпро арештмайна танакласти арештна автомобільмарки DAFмодель TE95XF,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,який належить ОСОБА_9 напідставі свідоцтвапро реєстраціютранспортного засобу НОМЕР_2 ;напівпричіп маркиKOGELмодель SN24,реєстраційний номер НОМЕР_3 ,який належить ОСОБА_10 згідносвідоцтва прореєстрацію транспортногозасобу НОМЕР_6 ,в якомуперебуває деревиназ вказанимив клопотаннісертифікаціями заномерами бирок; товарно-транспортні накладні серія ХРА № 464081 від 05 серпня 2020 року та серія ХРА № 464083 від 05 серпня 2020 року Державного підприємства «Ізюмське лісове господарство» та деревину (лісопродукцію), що знаходиться у напівпричепі марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з відповідними сертифікаціями за номерами бирок. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, 05 серпня 2020 року на відкритій місцевості села Студенок, Ізюмського району, Харківської області, поблизу вулиці 8-го Березня, було виявлено автомобіль марки DAF модель TE95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_3 , завантажений деревиною, загальним об`ємом 18,749 м3, з них лісопродукції якості «С» - 0,201 м3, якості «D» - 17,519 м3, та якості «Дров`яна для ПВ» - 1,029 м3, поряд з яким знаходився автомобіль марки ЗИЛ модель 133ГЯ вантажна платформа, реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким було завантажено деревину до напівпричепа, номери на частині бирок на завантаженій деревині не мали підтверджуючої інформації на сайті «ukrforest.com».

05 серпня 2020 року було проведено огляд вказаного автомобіля DAF модель TE95XF, сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_3 , до якого завантажено три штабеля стовбурів дерев різного діаметру від 30 см. до 60 см., автомобіль марки ЗИЛ модель 133ГЯ вантажна платформа, реєстраційний номер НОМЕР_4 , та товарно-транспортні накладні: серія ХРА № 464081 та ХРА № 464083 від 05 серпня 2020 року.

10 серпня 2020 року за участю спеціалістів Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства проведено огляд лісоматеріалу, який завантажений у напівпричіп марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з відповідними сертифікаціями за номерами бирок.

Під час огляду встановлено невідповідність завантаженої деревини згідно ТТН-ліс серія ХРА №464081 та 464083 від 05 серпня 2020 року, а саме: згідно вказаних ТТН-ліс, загальний об`єм деревини складає 17,6360 м3, а відповідно протоколу огляду - 18,7490 м3. Крім того, згідно ТТН-ліс об`єм деревини сорту D складає 12,067 м3, а згідно протоколу огляду 17,5190 м3. Також, відповідно ТТН-ліс серія ХРА № 464083 відвантажено деревини дров`яної ПВ у кількості 17 штук, об`ємом 5,5690 м3, а згідно протоколу огляду загальний об`єм деревини дров`яної ПВ складає лише 1,0290 м3.

Отже, виявлено невідповідність обсягу та сортності деревини із зазначеним у товарно - транспортних накладних.

Автомобіль марки DAF модель TE95XF, сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , напівпричіп марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належить ОСОБА_10 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , автомобіль марки ЗИЛ модель 133ГЯ вантажна платформа, реєстраційний номер НОМЕР_4 , належить ОСОБА_11 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 можуть бути засобами за допомогою яких вчинено протиправні дії. Деревина може бути об`єктом кримінально протиправних дій, товарно-транспортні накладні можуть містити інформацію, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вказане майно може відігравати роль речових доказів у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Ухвалюючи рішення про накладення арешту на зазначене в клопотанні прокурора майно, вилучене в ході огляду місця події, суд першої інстанції мотивував таку необхідність саме тим, що прокурором доведено, що вищевказане майно, вилучене в ході огляду місця події, має значення для забезпечення цього кримінального провадження. А тому, є підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Вказане в клопотанні майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Крім того, за наслідками досудового розслідування автомобілі та напівпричіп можуть бути визнані знаряддям вчинення злочину, виявлена в напівпричепі деревина може бути об`єктом кримінально-протиправних дій, товарно-транспортні накладні можуть містити інформацію, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а накладення арешту в даному випадку може запобігти ризикам, передбаченим абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України. Враховуючи вищевикладене, а також те, що незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на нормах чинного та міжнародного законодавства.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено в ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, як матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилучених під час огляду автомобілів, деревини і товарно-транспортних накладних ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити на собі сліди скоєння кримінального правопорушення або інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для даного кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування в тому числі для проведення експертних досліджень. Тому, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цій стадії досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту вказаного майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, враховуючи, що судом обрано найменш обтяжливий спосіб арешту, з зобов`язанням прокурора впродовж одного місяця до 13 вересня 2020 вирішити питання щодо передачі автомобілей та напівпричепу на відповідальне зберігання власникам майна, за умови проведення необхідних слідчих дій з вказаним майном.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії", при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" , рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Судова колегія враховує, що вказаний захід забезпечення майна є тимчасовим заходом, а тому у подальшому його власники мають право звернутися із клопотанням про скасування даного арешту і вилучене майно буде їм повернуто згідно положень ст. 174 КПК України.

Посилання апелянта ТОВ «Промколія» з твердженням про законність придбання деревини, яка містить маркування і незаконне вилучення майна не спростовує висновків ухвали слідчого судді. На цьомуетапі провадженняслідчий суддяне вправівирішувати вказаніпитання,які повиненвирішувати судпід часрозгляду кримінальногопровадження посуті,зокрема оцінюватидокази зточки зоруїх достатностіта допустимостідля визнанняособи винуватоючи невинуватоюу вчиненнікримінальних правопорушеньта пред`явленняпідозри.Слідчий суддяна підставірозумної оцінкисукупності отриманихдоказів визначаєлише,чи можемайно бутипредметом,доказом злочину,засобом чизнаряддям йоговчинення,або воно набутезлочинним шляхомчи єдоходом відвчиненого злочинуабо зарахунок доходіввід вчиненогозлочину тачи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вилучені автомобілі, деревина та товарно-транспортні накладні, які зазначені у клопотанні прокурора відповідають ознакам ст. 98 КПК України, як предмети, які можуть зберігати на собі сліди правопорушення та містити інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що підлягають перевірці під час досудового розслідування за допомогою низки слідчих (розшукових) дій, у тому числі проведенні відповідних експертиз, з метою забезпечення доказової бази у вказаному кримінальному провадженні. При цьому, накладення арешту на майно з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, не вимагає обов`язкової наявності у кримінальному провадженні обгрунтованої підозри чи цивільного позову. Арешт майна з вказаної підставипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від інших правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Як пояснив в судовому засіданні прокурор, за наявністю відповідних підстав, власники майна не позбавлені процесуальної можливості звернутись з клопотанням до слідчого або прокурора про надання їм вилученого майна на відповідальне зберігання.

За таких обставин ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що відповідає вимогам ч.1 ст.173 КПК України і підстав для її скасування з мотивів вказаних в апеляційних скаргах апелянтів, на думку колегії суддів, немає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 405, 407, 419, 422, 423 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_6 , керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промколія» О.В. Перепелиці залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2020 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, але в частині поновлення строку на апеляційне оскарження може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді