Постанова

від 23.12.2020 по справі 910/7579/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7579/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - Янушевського О.М.,

відповідача - 1 - не з`явився,

- 2 - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явився,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 1 - не з`явився,

- 2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр "Сігма"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Мандриченко О.В.)

від 13.12.2018

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Михальська Ю.Б., судді - Скрипка І.М., Тищенко А.І.)

від 05.03.2019,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр "Сігма"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент",

2) Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_2 ,

2) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Оберемка Р.А.,

про визнання недійсними договорів та скасування запису,

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2016 року до Господарського суду міста Києва звернулось ТОВ "Інформаційний центр "Сігма" з позовом про визнання недійсними договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.05.2015, договору застави майнових прав від 21.05.2015, договору про задоволення вимог заставодержателя від 25.05.2015, укладених між ТОВ "ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ" та ПАТ "Український інноваційний банк", а також про скасування запису №9785750 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену 25.05.2015 державну реєстрацію права власності ПАТ "Український інноваційний банк" на майновий комплекс загальною площею 4 447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, буд.14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2687580000).

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що позивачем не доведено наявності визначених законом підстав для визнання недійсними спірних договорів та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження порушення корпоративних прав позивача внаслідок укладення спірних договорів.

У квітні 2019 року ТОВ "Інформаційний центр "Сігма" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. А саме: суди безпідставно взяли до уваги як докази у справі протоколи загальних зборів учасників ТОВ Інформаційний центр Сігма №20/95 від 20.05.2015, №21/05 від 21.05.2015, №22/05 від 22.05.2015, повідомлення ПАТ "Український інноваційний банк" про порушення зобов`язання № 3096/0/2-12 від 05.05.2012, № 357/0/2-15 від 18.02.2015, № 658/0/2-15 від 18.02.2015. Судом неправильно застосовано ст. ст. 13, 23 Закону України "Про заставу", ст. 577 ЦК України, ст. ст. 3, 5 , 16 ,18 Закону України Про іпотеку . В обґрунтування порушення корпоративних прав посилається на постанову Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 911/2089/14.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія" вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Вказує на правильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалами Верховного Суду від 27.02.2020 та 18.06.2020 зупинялось провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справ №925/698/16 та №904/920/19.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, ТОВ Інформаційний центр Сігма зареєстроване 12.07.2010 Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 37164276).

ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ зареєстроване 07.04.2009 Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 36377178).

Станом на дату укладення спірних договорів позивач був учасником відповідача-1 з часткою 99% статутного капіталу відповідача-1, що підтверджується п. п. 2.1.1, 8.1 статуту відповідача-1, зареєстрованого 13.05.2011 Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07.04.2016.

Громадянин України ОСОБА_1 станом на час укладення спірних договорів був власником частки у розмірі 100% статутного капіталу позивача та кінцевим бенефіціарним власником відповідача-1, що підтверджується статутом позивача та витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ станом на 20.04.2016.

27.12.2010 між АТ Український інноваційний банк , правонаступником якого відповідно до пункту 1.3 статуту, зареєстрованого 22.06.2012, є ПАТ Український інноваційний банк (банк), та ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ (позичальник) було укладено кредитний договір № 4727, відповідно до умов якого відповідач-2 надав відповідачу-1 кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії в розмірі 15 000 000,00 грн на термін до 25 грудня 2015 року включно.

Згідно з пунктом 3.2.1 кредитного договору кредит використовується позичальником на оплату ВАТ Концерн Фрешап 2 000 000,00 грн за майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Червоноармійський, 14, та проведення реконструкції цього майнового комплексу.

Додатковою угодою №1 від 18.05.2011 сторонами були внесені зміни до кредитного договору, відповідно до яких розмір кредиту складає 30 000 000,00 грн, граничним терміном повернення кредиту визначено 25 грудня 2015 року включно зі сплатою процентів в розмірі 25% річних від суми фактичної заборгованості за кредитом.

У забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено іпотечний договір 27 грудня 2010 року, згідно з пунктом 1.2 якого іпотекодавець (відповідач-1) з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №4727 від 27.12.2010 передає в іпотеку майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, будинок 14 та належить іпотекодавцю на праві власності.

Згідно з пунктом 2.1 іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є: майновий комплекс, загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, будинок 14, який належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу, посвідченого 28 квітня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М. за реєстровим № 638 з наступними змінами і доповненнями.

Опис предмета іпотеки: літера В - адмінкорпус, площею 195,00 кв.м; літера Г - будівля дільниці поліруючих матеріалів, площею 622,30 кв.м; літера Ж - склад готової продукції, площею 420,80 кв.м; літера Р - матеріальний склад, площею 448,30 кв.м; літера Т - склад ЛЗР, площею 185,00 кв.м; літера А - будівля дільниці гуашевих фарб, площею 805,00 кв.м; літера Б - будівля дільниці гуашевих фарб, площею 832,40 кв.м; літера Л - їдальня Вітерець , площею 76,50 кв.м; літера Д - механічна майстерня, площею 84,60 кв.м; літера С - павільйон Левада , площею 160,80 кв.м; літера М - павільйон Левада , площею 170,10 кв.м; арочна споруда, площею 447,00 кв.м.

Договором про внесення змін і доповнень №1 до іпотечного договору сторонами викладено в новій редакції пункт 1.1 іпотечного договору, згідно з яким у зв`язку з укладенням додаткової угоди №1 від 18.05.2011 до кредитного договору, змінено розмір кредиту, який становить 30 000 000,00 грн.

Договором про внесення змін і доповнень №2 до іпотечного договору сторонами викладено в новій редакції пункт 1.2 та пункт 2.2 іпотечного договору, згідно з якими предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно:

- майновий комплекс, загальною площею 8477,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, будинок 14, який належить іпотекодавцю на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2011 у справі №6/136. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано 21.07.2011 в КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за реєстраційним №31753035.

Опис предмета іпотеки: літера А - нежитловий будинок, площею 858,40 кв.м; літера Б - нежитловий будинок, площею 1447,6 кв.м; літера В - нежитловий будинок, площею 341,8 кв.м; літера Г - нежитловий будинок, площею 521,70 кв.м; літера Д - нежитловий будинок, площею 83,9 кв.м; літера Ж - нежитловий будинок, площею 598,6 кв.м; літера З - нежитловий будинок, площею 976,5 кв.м; літера Р - нежитловий будинок, площею 762,1 кв.м; літера Х - нежитловий будинок, площею 174,7 кв.м; літера Ш - нежитловий будинок, площею 665,9 кв.м; літера Ф - нежитловий будинок, площею 211,9 кв.м; літера Ч - нежитловий будинок, площею 533,8 кв.м; літера Ц - нежитловий будинок, площею 1300,1 кв.м.

Вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 57 488 683,00 грн (пункт 2.2 іпотечного договору).

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2012 було скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2011 у справі № 6/136, на підставі якого за ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ було визнано право власності на майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, 14, загальною площею 8477,00 кв.м, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. За результатами нового розгляду у справі №6/136/57/334-2012 ухвалено рішення від 09.10.2012, яким відмовлено ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ у визнанні права власності на майновий комплекс загальною площею 8 477,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, будинок 14.

24.01.2013 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ зареєструвало право власності на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, будинок 14.

Судом встановлено, що 02.08.2012 за заявою ТОВ Інформаційний центр Сігма відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ №5011-28/10269-2012.

17.03.2015 провадження у справі №5011-28/10269-2012 про банкрутство відповідача-1 було припинено у зв`язку з затвердженням мирової угоди.

25.05.2015 між ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ і ПАТ Український інноваційний банк був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який посвідчений 25.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задніпряним О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 426.

Відповідно до п. 1 договору про задоволення вимог іпотекодержателя за цим договором іпотекодавець (відповідач-1) зобов`язався передати, а іпотекодержатель (відповідач-2), зобов`язався прийняти у власність за вартістю і на умовах, визначених цим договором, належний іпотекодавцю на праві приватної власності об`єкт нерухомості, а саме: майновий комплекс, загальною площею 4447,80 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, будинок 14.

25.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задніпряним О.М., на підставі вказаного вище договору про задоволення вимог іпотекодержателя, було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №9785750 про реєстрацію права власності ПАТ Український інноваційний банк на майновий комплекс загальною площею 4 447,8 кв.м, розміщений за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, будинок 14.

Окрім того, 21.05.2015 між ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ та ПАТ Український інноваційний банк було укладено договір застави майнових прав, за яким відповідач-1 в забезпечення виконання умов кредитного договору №4727 від 27.12.2010 та додаткових угод до нього передав відповідачу-2 в заставу майнові права на все збудоване після капітального ремонту та реконструкції майнового комплексу майно, загальною площею 4 029,2 кв.м (в т.ч. матеріали, конструкції, обладнання тощо, що були використані в процесі будівельних робіт та все, що збудовано, реконструйовано в процесі виконаних будівельних робіт), відповідно до договору підряду від 07.12.2010, укладеного між ТОВ Гриф Девелопмент Інвестмент та ТОВ Камбей , що належить відповідачу-1 та розташоване за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, 14 та саме: майно, вказане в договорі (пункти 1.1, 1.2 договору застави).

25.05.2015 між ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ та ПАТ Український інноваційний банк було укладено договір про задоволення вимог заставодержателя, за яким відповідач-1 в забезпечення зобов`язань за кредитним договором передав відповідачу-2 майнові права на все збудоване після капітального ремонту та реконструкції майнового комплексу майно, загальною площею 4029,2 кв.м (в т.ч. матеріали, конструкції, обладнання тощо, що були використані в процесі будівельних робіт та все, що збудовано, реконструйовано в процесі виконаних будівельних робіт), відповідно до договору підряду від 07.12.2010, укладеного між ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ та ТОВ Камбей , що належить відповідачу-1 та розташоване за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, 14 та саме майно, вказане в договорі.

Відповідно до пункту 3 договору про задоволення вимог заставодержателя у зв`язку невиконанням заставодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором, сторони цього договору вирішили врегулювати свої відносини у позасудовий спосіб шляхом добровільної передачі заставодержателю предмета застави у порядку, передбаченому пунктом 6.3 договору застави. Згідно з пунктом 4 цього договору заставодавець передає, а заставодержатель приймає у власність належний заставодавцю предмет застави в порядку, передбаченому пунктом 6.3 договору застави.

У справі, яка розглядається, предметом спору є визнання недійсним договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, застави майнових прав, договору про задоволення вимог заставодержателя, укладених між ТОВ "ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ" та ПАТ "Український інноваційний банк", а також скасування запису в Державному реєстрі речових прав.

Підставами звернення позивача з позовом у справі є обставини порушення корпоративних прав ТОВ "Інформаційний центр "Сігма" як учасника ТОВ "ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ".

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15.01.2020 № 460-XI встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки ТОВ "Інформаційний центр "Сігма" подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі у квітні 2019 року, тобто до набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги Касаційним господарським судом здійснюється з застосуванням положень ГПК України у редакції, чинній до 08.02.2020.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо вимог про визнання недійсними договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, застави майнових прав, задоволення вимог заставодержателя, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В частині 2 статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, яким може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірних договорів, а тому потребують захисту.

Отже, за змістом вищенаведених правових норм визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, і у випадку відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 04.06.2020 у справі № 916/1411/19, від 19.02.2020 у справі №916/1408/19, від 09.04.2019 у справі № 908/1194/18, від 03.09.2019 у справі №910/14255/18.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтями 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства.

Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Отже, укладення генеральним директором ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.05.2015, договору застави майнових прав від 21.05.2015, договору про задоволення вимог заставодержателя від 25.05.2015 з ПАТ "Український інноваційний банк" без згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав позивача - учасника товариства, оскільки генеральний директор ТОВ ГРИФ ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТМЕНТ діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Вказана позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.

Щодо способів захисту порушених прав Велика Палата Верховного Суду також зазначала у постанові від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, зокрема, що належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 20, ст. 54 ГПК України. Якщо учасник товариства не може звернутися з позовом до посадової особи від імені товариства, бо розмір його частки є недостатнім для цього з огляду на вимоги частини першої статті 54 ГПК України, то такий учасник вправі вийти з товариства і вимагати виплати йому вартості частки, а також подати позов до самого товариства та/або його учасників, якщо він вважає, що рішенням загальних зборів учасників товариства щодо відчуження майна йому було завдано збитків.

Інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників та самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно зборами учасників товариства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 13.11.2020 у справі №904/920/19.

Позивач не є стороною договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.05.2015, договору застави майнових прав від 21.05.2015, договору про задоволення вимог заставодержателя від 25.05.2015, не набував будь-яких прав та обов`язків за цим договором, тому будь-які права та інтереси позивача внаслідок укладення спірних договорів порушені не були, що в силу вищенаведеного та ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 2 ГПК України унеможливлює задоволення його позовних вимог про визнання договорів недійсними.

Відсутність порушення спірними договорами прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, тому Верховний Суд зазначає про відсутність підстав надавати оцінку дійсності спірних договорів.

Оскільки вимога про скасування запису №9785750 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену 25.05.2015 державну реєстрацію права власності ПАТ Український інноваційний банк на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, будинок 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2687580000) є похідною від вимоги про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.05.2015, то вона також задоволенню не підлягає.

Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що учасник товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав. Судами була застосована правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 911/2089/14, від 01.07.2015 у справі № 911/2435/14.

Водночас Велика Палата Верховного Суду відступила від цього висновку у постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.

Проте, помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що учасник товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, не призвела до прийняття неправильного по суті рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків судів попередніх інстанцій не призвела до прийняття неправильного по суті рішення, Касаційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення, він змінює розподіл судових витрат. За змістом пункту 2 частини 4 цієї статті у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Зважаючи на висновок Верховного Суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, лише зі зміною мотивувальної частини рішень судів попередніх інстанцій, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр "Сігма" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7579/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7579/16 змінити, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7579/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Кібенко

І. Кондратова