Постанова

від 06.09.2007 по справі 10/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "06" вересня 2007 р.       Справа №  10/237

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Жака В. В. при секретарі судового засідання Романовській О. В.   розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали  адміністративної справи № 10/ 237 від 07.08.2007 р.

за позовом  Кіровоградського обласного відділення Фонду  соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград,

до відповідача: Онуфріївського районного споживчого товариства, Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Леніна, 2,  

про стягнення  4 820,67 грн.  

                                             ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Пилипенко Олександр Іванович, головний спеціаліст, довір. № 04-04/21 від 11.01.2007 р.

Від відповідача: не з'явилися

Подано адміністративний позов про стягнення  з  відповідача адміністративно - господарських санкцій в розмірі 4 666,67 грн.  за невиконання  відповідачем нормативу  робочих місць для забезпечення працевлаштування  інвалідів у 2006 році, та пені за несвоєчасну сплату санкцій сумі 154,00 грн.

Відповідач заперечення на позов не подав, представник відповідача у засідання суду не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ( арк. справи 12, 20).

Розглянувши наявні  матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, господарський  суд, -

                                                        ВСТАНОВИВ:

Статтею 19  Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі – Закон)  передбачено, що для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю,  встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 18 Закону в редакції Закону № 3483 від 23.06.2006 року забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону із змінами, внесеними Законом № 3483-4 від 23.02.2006 р., підприємства, установи, організації де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ і організацій, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України , що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного зароком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3,5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314, яке діяло протягом 2006 року до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 31.01.2007 року № 70, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення ( пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

За даними звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік по формі № 10-ПІ ( арк. справи 6) вбачається, що  середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача в 2006 році складала 18 осіб, фонд оплати праці за 2006 рік становив 84,0 тис.  грн., норматив створення робочих місць для інвалідів складає 1 робоче місце, інваліди у відповідача у 2006 році не працювали; середньорічна заробітна плата штатного працівника у відповідача у 2006 році складала 84 000,00 грн.: 18 = 4 666,67 грн.

Відповідач не подав суду витребувані судом ( ухвала від 23.08.2007 року) докази працевлаштування інвалідів у 2006 році (копії наказів про прийняття на роботу), докази створення 1 вакантного місця для інвалідів , докази повідомлення органам працевлаштування ( центр зайнятості, управління соціального захисту та ін.) про наявність вакантних місць для інвалідів ( копії звітності за формою № 3-ПН “ Звіт про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад) та потребу в працівниках” за 2006 рік, копії листів та ін.); докази сплати адміністративно-господарських  санкцій.

Таким чином, відповідач не виконав встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів  у 2006 році ( інваліди не працювали, тоді як мав працювати 1 інвалід), належні докази виконання цього нормативу відповідачем суду не подані. Відповідач не виконав передбачений ч.3 ст. 18 Закону обов'язок створення робочих місць для інвалідів, надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Виходячи із середньорічної заробітної плати  штатного працівника у 2006 році в сумі 4 666,67 грн., відповідач повинен був сплатити  за 2006 рік за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів за 1 робоче місце для інвалідів адміністративно-господарські санкції  в сумі 4 666,67 грн. Докази сплати заборгованості по санкціях відповідачем суду не подані.

У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно господарських санкцій у встановлені Законом строки позивач обґрунтовано заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 154,00 грн., обґрунтований розрахунок якої вказаний позивачем у позовній заяві.       

За таких обставин  суд задовольняє позовні вимоги позивача повністю.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 18-20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, статтями 71, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                      ПОСТАНОВИВ:

1.    Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Онуфріївського районного споживчого товариства, що знаходиться за адресою: 28110, Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Павлиш, вул. Леніна, 2 (   дані про банківські рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 01756740)  на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що знаходиться за адресою: 25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7а ( р/р № 31213230700361 у УДК в Онуфріївському районі, банк одержувача: Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 23680428) заборгованість по адміністративно-господарських санкціях за невиконання нормативу створення робочих місць для інвалідів в 2006 році в сумі 4 667,67 грн. та пеню в сумі 154,00 грн.

3. Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала не набрала законної сили.  

Суддя