Постанова

від 28.07.2021 по справі 509/4648/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 509/4648/14-ц

провадження № 61-7851св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

представник заявника адвокат - Веселова Олена Олександрівна,

особа, дії якої оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович,

заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт , правонаступник публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , суб?єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , державне підприємство Сетам ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 липня 2020 року у складі судді Кириченко П. Л. та постанову Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2021 рокуу складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дришлюка І. А.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

15 липня 2020 року адвокат Веселова О. О. в інтересах боржника ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В., заінтересовані особи: стягувач товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт , правонаступник публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , суб`єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Державне підприємство Сетам , у якій просила скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В. про відкриття виконавчого провадження № 60334309 по зверненню стягнення на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 735,4 кв.м, під номером

АДРЕСА_1 і на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,10 га, що знаходиться в Одеської області, Овідіопольський район,

с. Лиманка, кадастровий номер 5123755800:01:003:0280 та визнати протиправним і скасувати звіт про оцінку майна від 13 листопада 2019 року, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 на замовлення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В. в рамках виконавчого провадження № 60334309 щодо визначення ринкової вартості житлового будинку площею 735,4 кв.м, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 , та земельної ділянки для ведення садівництва, площею

0,10 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:0280, що знаходиться за тією ж адресою та належать боржнику ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 липня

2020 року скаргу представника боржника адвоката Веселової О. О. на дії приватного виконавця повернуто.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга на дії приватного виконавця подана з порушенням вимог частини другої статті 183 ЦПК України, тому наявні правові підстави для повернення скарги без розгляду з підстав неподання доказів відправлення скарги учасникам виконавчого провадження, за адресами, які були встановлені під час розгляду справи.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Веселової О. О. в інтересах боржника ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 липня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

11 травня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що вказані дії суду унеможливили доступ заявника до правосуддя для захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Заявник вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 569/13160/20 (провадження № 61-15478св20), яка є подібною правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 569/12949/20 (провадження № 61-15532св20).

Доводи інших учасників справи

18 червня 2021 року до Верховного Суду електронною поштою від представника ТОВ ФК Форінт - Приходько В. М. надійшов відзив, у якому представник товариства просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Овідіопольського районного суду Одеської області.

15 червня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди, повертаючи заявнику скаргу на дії державного виконавця, застосували до спірних правовідносин вимоги статті 183 ЦПК України, яка не регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня

1992 року; Беллет проти Франції від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).

Разом із тим, розділ VII ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Cуди не звернули уваги на те, що частиною другою статті 183 § 2 Заяви з процесуальних питань глави 1 Розділу III Позовне провадження ЦПК України регулюються загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються виключно з процесуальних питань при розгляді справ позовного провадження, в тому числі на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Разом із тим, вказана процесуальна норма не стосуються та не регулює питання подачі саме скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.

Вказані процесуальні правовідносини регулюються розділом VII ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень , який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 17 лютого

2021 року у справі № 569/13160/20 (провадження № 61-15478св20) та від

21 квітня 2021 року у справі № 569/12949/20 (провадження № 61-15532св20), підстав для відступу від яких колегія суддів не вбачає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувані судові рішення, з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2021 рокускасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В. М. Коротун