Постанова

від 18.09.2007 по справі 17/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/283

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "18" вересня 2007 р.                                        Справа № 17/283

м. Чернігів                                                                                           «18 »вересня 2007 року

Суддя Кушнір І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за участю:

Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.

Представника позивача: Кузьменко Г.П. –заст. начальника юр. відділу, дов.№1175/9/10-010 від 22.02.2007р.;

Представників відповідача: Поліська К.С. – юрисконсульт, довіреність №19/565 від 07.08.2007р.

матеріали справи №17/283

За ПОЗОВОМ: Державної податкової інспекції  у м. Чернігові  

  14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

До ВІДПОВІДАЧА: Автогосподарства управління міністерства внутрішніх  справ України в Чернігівській області

  14037, м. Чернігів, вул. Гончарова, 5          

Про стягнення 165385,76 грн. за рахунок активів

        СУТЬ СПОРУ:

ДПІ у м. Чернігові пред'явлено позов до Автогосподарства УМВС України в Чернігівській області про стягнення податкового боргу: 96049,73 грн. основного платежу, 41855,29 грн. штрафних санкцій та 27079,74 грн. пені по  податку з власників наземних транспортних засобів та 401 грн. основного платежу з власників водних транспортних засобів.

Відповідач проти позову заперечує  в частині нарахування пені в розмірі 27079,74 грн. В решті позов визнає.

Заслухавши представників сторін та дослідивши надані письмові докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Автогосподарство УМВС України в Чернігівській області зареєстроване наказами МВС України №10 від 12.01.66р. та  УМВС України в Чернігівській області №251 від 28.12.1997р.

Автогосподарства УМВС України в Чернігівській області зареєстроване в ДПІ у м.Чернігові як платник податків з 18.11.1992р. за №1857.

Відповідно до Закону України № 1251-ХІІ від 25.06.1991 р “Про систему  оподаткування” Боржник є платником податків і тому зобов'язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Ст. 11 названого закону встановлює, що за порушення податкових законів платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Згідно з, п.п.5.3.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Станом на момент подання позову за Відповідачем рахується податковий борг в сумі 96049,73 грн. основного платежу, 41855,29 грн. штрафних санкцій та 27079,74 грн. пені по  податку з власників наземних транспортних засобів та 401 грн. основного платежу з власників водних транспортних засобів.

Податковий борг по податку з власників наземних транспортних засобів виник за 2005-2006 роки, та згідно розрахунків №5300 від 15.02.07р., №14108 від 15.03.07р., №9088 від 27.02.07р. за 2007 рік, в розмірі 96049,73 грн. основного платежу на підставі самостійно поданих Відповідачем розрахунків сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за відповідні періоди. Штрафні санкції  на загальну суму 41855,29 грн. нараховані за несвоєчасну сплату податку на підставі податкових повідомлень-рішень: №0002521700/0 та №0002531700/0 від 27.05.05р., якими визначено податкові зобов`язання в розмірі 5340,69 грн. та 12472,68 грн., №0002791700/0 від 17.06.05р., яким визначено податкове зобов`язання в розмірі 95,58 грн., №0002871700/0 від 25.06.05р., яким визначено податкове зобов`язання в розмірі 172,53 грн., №0004411700/0 від 28.11.06р., яким визначено податкове зобов`язання в розмірі 3836,91 грн., №0004411700/1 від 16.01.07р., яким визначено податкове зобов`язання в розмірі 944,77 грн., №0002731730/0 від 27.02.07р., яким визначено податкове зобов`язання в розмірі 8625,16 грн. та №0006531730/0 від 25.05.07р., яким визначено податкове зобов`язання в розмірі 10366,97 грн., які отримані відповідачем, про що свідчать копії поштових повідомлень про вручення в матеріалах справи.

Згідно даних облікової картки Відповідача по податку з власників водних транспортних засобів податковий борг виник в 2006 році, нараховано суму боргу в розмірі 159 грн. згідно акту інвентаризації №120 від 21.03.06р. За 2007 рік Відповідачу збільшено податковий борг в розмірі 242 грн. на підставі акту інвентаризації №87 від 26.03.07р.

Згідно п.1.3. ст.1 Закону №2181:  

“Податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов'язання (з урахуванням   штрафних санкцій за  їх  наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.”

Згідно до п.5.1. ст.5 Закону №2181:

«Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій  декларації,  вважається  узгодженим  з  дня подання такої податкової декларації.»

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181:

“Податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим  органом  відповідно  до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону,  вважається узгодженим у  день  отримання  платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.”

Доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень до суду чи органів державної податкової служби Відповідач не надав, а тому сума, визначена у податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженою.

Відповідачу були сформовані та надіслані рекомендованими листами перша №9 від 19.10.2001р. та друга 2/2121 від 26.11.2001р. податкові вимоги, які отримані Відповідачем 22.10.2001р. та 27.11.2001р. відповідно, що підтверджується наданими Позивачем копіями поштових повідомлень про вручення №5541 та №5123.

Доказів погашення вищевказаного податкового боргу Відповідач не надав..

Позивачем було прийняте рішення №168 від 17.06.2002р. про стягнення коштів за рахунок активів  платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Враховуючи, що вищезазначений податковий борг в частині стягнення 96049 грн. 73 коп. основного платежу, 41855 грн. 29 коп. штрафних санкцій по податку з власників наземних транспортних засобів та 401 грн. основного платежу податку з власників водних транспортних засобів самостійно Відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів Відповідача на підставі п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону №2181 в судовому порядку.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині являються обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, за несвоєчасну сплату вищевказаних узгоджених податкових зобов'язань Позивачем Відповідачу нарахована пеня в сумі 27079,74 грн.

Відповідно до п.п.16.4.1., 16.4.2. п.16.4. ст.16 Закону №2181, на які посилається Позивач:

«16.4.1. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх  наявності)  із  розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення,  залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

В судовому засіданні 21.08.07р. представника Позивача було зобов`язано надати в судове засідання 18.09.07р. обґрунтований розрахунок суми пені, який би відображав наявність підстав для нарахування пені та підтверджував правильність визначеного розміру пені, з відображенням: на яку конкретну суму боргу нарахована кожна сума пені та на підставі яких документів виникла ця сума боргу, терміни початку, закінчення та кількість днів прострочки, процента ставка та розмір нарахованої пені, тобто з врахуванням вимог п.п.16.4.1. п.16.4. ст.16 Закону №2181.

Проте, наданий Позивачем розрахунок не може бути визнаний обґрунтованим та прийнятий судом як належний доказ, що підтверджує обґрунтованість та правильність обрахування суми пені саме в розмірі 27079,74 грн., оскільки не містить витребуваних доказів на яку конкретну суму боргу нарахована кожна сума пені та на підставі яких документів виникла ця сума боргу, кількість днів прострочки та процента ставка, а лише остаточні суми пені, обраховані за певний зазначений період з відображенням часткової сплати.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що ДПІ у м. Чернігові не довело належним чином правильність та обґрунтованість нарахування Відповідачу пені саме в розмірі 27079,74 грн., а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

          Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:        

“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем  -  фізична  чи  юридична  особа,  судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”

Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути за рахунок активів з Автогосподарства управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (14037, м. Чернігів, вул. Гончарова 5, код 08807038, р/р35226010000612, Банк: УДК в Чернігівській області, МФО 853592):

на  користь місцевого бюджету:

-          96049 грн. 73 коп. основного платежу та 41855 грн. 29 коп. штрафних санкцій по податку з власників наземних транспортних засобів (р/р33211807700002, код 12020100, Одержувач: місцевий бюджет, код 22825965. Банк: УДК в Чернігівській області, МФО 853592);

-          401 грн. основного платежу податку з власників водних транспортних засобів (р/р33219810700002, код 12020400, Одержувач: місцевий бюджет, код 22825965. Банк: УДК в Чернігівській області, МФО 853592).

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

3. В решті позову відмовити.

4. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі. Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Дана Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку. У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Дана Постанова після набрання законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суддя                                                                                                   І.В. Кушнір