Вирок

від 24.12.2009 по справі 1-95/09

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-95, 2009 року.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2009 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Галича Ю.М.,

при секретарі: Яременко І.Ю.,

а участю прокурора: Кулаківського К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця смт. Ставище, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта повна загальна середня, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 02 листопада 2009 року, близько 16 години, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в житловому будинку АДРЕСА_1 став виясняти стосунки з своїм племінником ОСОБА_2, який розповсюджував по селу про нього негативні чутки. Не отримавши розяснень від ОСОБА_2, будучи обурений такою поведінкою племінника, ОСОБА_1 на ґрунті неприязних стосунків умисно наніс ОСОБА_2 пять ударів долонями обох рук по лівій та правій щоці і один удар стопою правої ноги в обличчя.

В результаті нанесених ударів ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження: садни на лиці, забій спинки носа; крововилив на слизовій оболонці верхньої губи, синці на правій і лівій вушних раковинах, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 156д від 19.11.2009 року відносяться до легкого тілесного ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині, передбаченому ст. 125 ч. 1 КК України, визнав, суду пояснив, 2 листопада 2009 року, близько 16 години, після того як в селі Василиха, біля бару, випив 150 грам горілки і літру пива, прийшов додому та, будучи ображений тим, що ОСОБА_2 розповсюджує по селу про нього плітки, вирішив зясувати з ним стосунки. В той час, коли зайшов до будинку, то ОСОБА_2 сидів в прихожій кімнаті на ліжку та дивився телевізор. Крім ОСОБА_2 в будинку також знаходився батько ОСОБА_3, який лежав в прихожій кімнаті на сусідньому ліжку. Зайшовши у кухню, покликав до себе ОСОБА_2 та став запитувати у нього, навіщо той розповсюджує по селу плітки, на що останній мовчав. Від мовчанки ОСОБА_2 ще більше розізлився на останнього і наніс йому по черзі чотири удари правою і лівою долонями по лівій і правій щоках. ОСОБА_2 продовжував мовчати. Потім батько сказав, щоб не чіпав ОСОБА_2, та сказав ОСОБА_2, щоб той повертався в прихожу кімнату. Коли ОСОБА_2 зайшов в прихожу кімнату та сів на ліжко, то підійшов до ОСОБА_2 та один раз вдарив останнього стопою правої ноги в обличчя. Від удару ОСОБА_2 ліг спиною на ліжко, а коли піднявся, то побачив, що розбив ОСОБА_2 губу і носа, з губи і носа текла кров. ОСОБА_2 став плакати, після чого наніс ОСОБА_2 один удар правою долонею по лівій щоці і повернувся в кухню.

У вчиненому підсудний щиро кається просить суворо не карати.

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності досліджені і перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена і його дії кваліфікує за ст. 125 ч. 1 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, негативно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, що помякшують покарання суд визнає щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного суд визнає вчинення злочину щодо малолітнього, особою, що перебуває в стані алкогольного сп”яніння.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що підсудним вчинено злочин невеликої тяжкості, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті за якою його визнано винним, у вигляді громадських робіт, оскільки на думку суду, саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив питання про можливість застосування до підсудного вимог ст.ст. 69, 75 КК України проте підстав для їх застосування не знаходить.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 125 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: