Ухвала

від 09.02.2022 по справі 381/3435/21

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email

inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кс/381/157/22

381/3435/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09лютого 2022року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання сторони кримінального провадження №42021112310000097 від 21.09.2021 прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна,-

встановила:

08.02.2022 року в провадження слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна.

Клопотання обґрунтуване тим, що слідчим відділом Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42021112310000097 від 21 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

В ході досудового розслідування встановлено, що директор Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України ОСОБА_4 , будучи службовою особою, зловживаючи владою та службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для своїх близьких родичів, а саме ОСОБА_5 (сестра дружини) та ОСОБА_6 (брат), діючи всупереч інтересам служби спільно із службовими особами Чабанівської селищної ради Київської області вчинили дії спрямовані на виведення з власності Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України земельних ділянок за кадастровими номерами 3222457400:04:002:5022 та 3222457400:04:002:5023 загальною площею 1,4 гектари.

Так, 6 жовтня 2016 року земельні ділянки за кадастровими номерами 3222457400:04:002:5022 та 3222457400:04:002:5023 загальною площею 1,4 гектари відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-20774/15-16-сг та № 10-20772/15-16-сг передані із державної власності у приватну.

Разом з тим, службові особи Державного підприємства «Дослідне господарство Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» зловживаючи владою та службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, діючи всупереч інтересам служби спільно із службовими особами Чабанівської селищної ради Київської області вчинили дії спрямовані на неправомірну зміну цільового призначення та передачу третім особам земельної ділянки за кадастровим номером 32224574000:03:005:0014 площею 2 гектари, яка перебувала у власності вказаного державного підприємства.

В клопотанні зазначено, що постановою Президії Української академії аграрних наук від 22 травня 2008 року, протокол № 8 надано згоду на вилучення із землекористування Державного підприємства «Дослідне господарство Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» земельної ділянки площею 2 гектари для подальшого надання приватному підприємцю ОСОБА_7 .

Однак, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 грудня 2021 року № 292213539 вбачається, що право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 32224574000:03:005:0014 зареєстровано 12 вересня 2017 року громадянином ОСОБА_8 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 336203 від 22 червня 2010 року.

21 вересня 2017 року ОСОБА_8 продав вищевказану земельну ділянку громадянину ОСОБА_9 . Договір купівлі-продажу виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за № 1758, рішення про державну реєстрацію прав та х обтяжень № 37196744.

Прокурор вказує, що допитаний в якості свідка завідуючий сектором земельно-правових відносин ННЦ Інституту землеробства Національної академії аграрних наук ОСОБА_11 повідомив, що земельну ділянку площею 2 гектари надано приватному підприємцю ОСОБА_7 .

Водночас ОСОБА_11 повідомив, що громадянка ОСОБА_7 незважаючи на згоду Президії земельну ділянку площею 2 гектари не використовувала.

Крім того, ОСОБА_11 під час допиту було надано викопіювання з публічної кадастрової карти на якому останній показав схематично показав межі земельної ділянки площею 2 гектари, які надавались ОСОБА_7 .

Вбачається, що під час неправомірної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 32224574000:03:005:0014 площею 2 га, особами, яким згода на вилучення земель не надавалась гектари змінено конфігурацію та розташування.

Разом з тим, опрацюванням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_7 не відчужувала третім особам своє право на земельну ділянку площею 2 гектари, якій в подальшому присвоєно кадастровий номер 32224574000:03:005:0014.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 грудня 2021 року № 292213539, 12 вересня 2017 року право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано громадянином ОСОБА_8 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 336203.

Однак, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 13 січня 2022 року № 68/3-22-0.9 примірник державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 336203 від 22 червня 2010 року та первинний державний акт на земельну ділянку не виявлено. При цьому, відсутня книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування.

Прокурор в клопотанні зазначив, що 18 січня 2022 року земельну ділянку за кадастровим номером 32224574000:03:005:0014 площею 2 гектари визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021112310000097 від 21 вересня 2021 року, оскільки вона є об`єктом кримінально протиправних дій та набута кримінально протиправним шляхом, тобто в розумінні статті 98 Кримінального процесуального кодексу України є речовим доказом, а тому з метою недопущення подальшого неправомірної зміни власника земельної ділянки, слід накласти арешт.

Разом з тим, прокурор в клопотанні зазначив, що метою накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 32224574000:03:005:0014 площею 2 гектари є збереження речового доказу, а саме недопущення неправомірного її перетворення та відчуження.

Прокурор також вказує, що при проведенні будь яких робіт на земельній ділянці за кадастровим номером 32224574000:03:005:0014, фактично здійснюється її перетворення.

Прокурор Фастівської окружної прокуратури в судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, просив його задовольнити.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без власників майна є необхідним з метою забезпечення можливості арешту майна, в разі ухвалення слідчим суддею відповідного рішення за результатами розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд, власників майна.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

За положеннями ч.1 ст.170 КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданнями арешту є запобігання його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 3 ст.170 КПК, випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 642 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене майно, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказамиє матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, грошіу будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалила:

Клопотання задовольнити .

Накласти арешт наземельну ділянкуза кадастровимномером 32224574000:03:005:0014 площею 2 гектари (якаперебуває уволодінні Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ГРАНД-ЧАБАНИ» (ЄДРПОУ41550036,та укористуванні Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Чабани2.0»(ЄДРПОУ43062437))із забороною відчужувати та розпоряджатися вказаним майном.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1