Рішення

від 05.10.2007 по справі 37/390

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/390

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/390

05.10.07

За позовомДоПроПриватного підприємства "Торговий дім "Прем'єр Папір"Товариства з обмеженою відповідальністю "Техальянс"стягнення 70940,64 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

Представники сторін:

Від позивача  Шкурупій В.В. –представник за довіреністю від 27.04.2007 року

Від відповідача  не з'явився

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий дім "Прем'єр Папір" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техальянс" про стягнення 70940,64 грн. (57345,60 грн. –основний борг, 256,60 грн. –3 % річних від простроченої суми, 1605,67 грн. –інфляційні витрати, 1424,21 грн. –пені, 9651,84 грн. - штраф) заборгованості за договором № б99/03/ТД від 27.03.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2007 р. порушено провадження у справі № 37/390, розгляд справи було призначено на 04.09.2007 року о 10-50.

Представник відповідача 04.09.2007р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/950 від 20.07.2007 р. не виконав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Під час виготовлення тексту ухвали про відкладення розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва надійшла телеграма відповідача, в якій відповідач просить суд відкласти розгляд справи  у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні в іншому місті.

Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/390 від 20.07.2007 р. виконав частково, а саме: не надав суду довідку про знаходження відповідача в ЄДРПОУ станом на день розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 04.09.2007 року надав суду клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 57345,60 грн., основного боргу, 1605,67 грн. інфляційних витрат, 360,29 грн. –три проценти річних від простроченої суми. Крім того, позивач відмовився від позовної вимоги  в частині стягнення пені в розмірі 1977,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 19.09.2007 року представник позивача надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 57345, 60 грн., штраф –9651,84 грн., збитків від інфляції –2752,58 грн. та три проценти річних від простроченої суми –657,23 грн. Крім того, позивач надав суду для долучення до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 28.08.2007 року, а також заявив клопотання про здійснення фіксування судового процесу технічними засобами, яке судом було  задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2007 року розгляд справи було відкладено  підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України на 05.10.2007 р.

21.09.2007 року представник позивача на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва через канцелярію Господарського суду надав для долучення до матеріалів справи довідку про знаходження відповідача в ЄДРПОУ станом на день розгляду справи.

Ухвалою в.о. Заступника Голови Господарського суду міста Києва      Іванової Л.Б.  № 37/390 від 24.09.2007 року було продовжено строк вирішення спору на один місяць.

Представник відповідача в судове засідання 05.10.2007 р. не з'явився втретє, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/390 від 20.07.2007 року про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Техальянс" до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2007 року  між Приватним підприємством "Торговий дім "Прем'єр Папір" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техальянс" (покупець) був укладений договір № 99\03\ТД від 27.03.2007 року (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується постачати покупцю папір та картон в асортименті (надалі –товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

Згідно п.п. 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 договору поставка товару здійснюється продавцем на підставі письмових заявок (специфікацій або ін.) покупця, з обов'язковою вказівкою в ній асортименту, кількості товару, терміну поставки, контактної особи та телефону покупця. Товар відвантажується покупцеві на умовах DDP на складі покупця. Розвантаження товару здійснюється на рахунок покупця. Інші умови доставки товару можуть бути встановлені відповідними додатками до договору. Продавець надає покупцю необхідні документи (накладну на товар, податкову накладну). В момент передачі товару покупець передає продавцю довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. Підтвердження передачі товару покупцю є підпис представника покупця на накладній. Датою переходу права власності на товар є дата, зазначена у видатковій накладній.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 64345,60 грн., що підтверджується  видатковою накладною № Кв-0000353 від 29.03.2007 року та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯЛЧ № 803847 від 27.03.2007 року.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що розрахунок за отриманий товар здійснюється у безготівковому порядку на поточний рахунок продавця шляхом оплати вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту переходу права власності на товар до покупця.

Однак, відповідач в порушення умов договору, взяті на себе зобов'язання по оплаті товару виконав частково,  в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача  становить 57345,60 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи уточнення позовних вимог позивача, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Приватним підприємством "Торговий дім "Прем'єр Папір" доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві. Проте  позивач надав суду для долучення до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого у відповідача станом на 28.08.2007 року значиться заборгованість перед позивачем за договором № 99/03/ТД від 27.03.2007 року в розмірі 57345,60 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач борг у строк, встановлений договором, за поставлений товар позивачу не сплатив, позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий дім "Прем'єр Папір" в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 57345,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 7.2. договору при порушенні покупцем строків розрахунків з продавцем за товар, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення розрахунку.  

Пунктом 7.3. договору передбачено, при порушені покупцем терміну розрахунку за товар більше, ніж на 10 календарних днів, покупець зобов'язується сплатити продавцю штраф в розмірі 15 % від несплаченої в строк суми.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Техальянс" штраф в розмірі  9651,84 грн., який нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, а в частині стягненні  пені в розмірі 360,29 грн. провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відмовою  позивача.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми в розмірі 657,23 грн. та 2752,58 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню 2752,58  грн. інфляційних витрат та 657,23 грн. - три проценти річних від простроченої суми за увесь час прострочення платежу,  розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком суду.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 ГПК України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 549, 530, 551, 625, 629, Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

                                                В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техальянс" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160 –юридична адреса; фактична адреса -  04073, м. Київ, пров. Подольський,1 код  ЄДРПОУ 32663366) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Прем'єр Папір" (79017, м. Львів, вул. Водогінна,2  код ЄДРПОУ 34768237) 57345 (п'ятдесят сім тисяч триста сорок п'ять) грн. 60 коп. - основного боргу, 9651 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 84 коп. - штрафу, 2752 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 58 коп. –інфляційних витрат, 657 (шістсот п'ятдесят сім) грн. 23 коп. –3 % річних від простроченої суми,  704 (сімсот чотири) грн. 07 коп. витрат по сплаті держмита та 117 (сто сімнадцять) грн. 11 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення пені в розмірі 1424,21 грн. провадження припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України .

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.

Суддя                                      І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 15.10.2007 року