Ухвала

від 31.05.2010 по справі 10-254

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

права №10-254 / 2010 року Головуючий у 1 інстанції Андрієнко Г.В.

Категорія ст. 296 ч. 2 КК С.Т. Доповідач Гавриш В.М.

У Х В А Л А

Іменем України

2010 року місяця червня « 8 » дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого Гавриша В.М.

суддів Довгаль С.А. Лісіченко Л.М.

з участю прокурора Радзівона М.В.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляцію прокурора відділу прокуратури Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 31 травня 2010 року.

встановила :

Цією постановою стосовно обвинуваченого

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя м. Полтави, українця, громадянина

України, з незакінченою вищою освітою, раніше не судимого,

одруженого, проживаючого АДРЕСА_1

відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано підписку про невиїзд.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому , що 19 лютого 2010 року, близько 23 години на « Майдані Незалежності » в АДРЕСА_2, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, грубо порушуючи громадський порядок і діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, з мотивів явної неповаги до суспільства пристали до ОСОБА_8 та стали умисно наноси удари в різні частини тіла, чим заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відмовляючи у обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд послався на наявність у ОСОБА_4 постійного місця роботи і проживання, позитивну характеристику, добровільне відшкодування завданих матеріальних збитків і моральної шкоди, в також відсутність даних, які б свідчили, що він переховувався від слідчих органів.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування постанови суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 не визнає вину, чим намагається уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі матиме реальну можливість чинити дії спрямовані на перешкоджання встановленню істини по справі, знищення, підроблення або укриття речових доказів, впливати на потерпілого чи свідків, а також його знаходження під вартою забезпечить можливість виконання процесуальних рішень, що місцевим судом не враховано.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора Радзівона М.В., який підтримав апеляцію, заперечення обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3, пояснення слідчого Буряка А.М., перевіривши мотиви апеляції і матеріали справи , колегія суддів

Метою і підставами до застосування до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжного заходу, згідно ст. 148 КПК України, є запобігання спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність та забезпечити виконання процесуальних рішень, а тому запобіжні заходи застосовуються при наявності достатніх даних, які б свідчили про намір особи вести таким чином при проведенні досудового слідства.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство, а саме ст. 150 КПК України, також дає перелік обставин, які слід враховувати суду при вирішенні питання щодо обгрнутованості подання слідчого про обрання запобіжного заходу, в тому числі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоровя, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та дані що характеризують особу.

Звертаючись з поданням до суду про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу взяття під варту, слідчий послався на можливість обвинуваченого перешкодити встановленню істини по справі, вчиняти дії направлені на знищення, підроблення або укриття речових доказів, впливати на потерпілого чи свідків та ухилятися від слідства чи суду.

Між тим, з наведеного в поданні переліку можливих дій ОСОБА_4, які, на думку слідчого, будуть перешкоджати проведенню досудового слідства, в поданні фактично не наведеного жодного доказу, який би обєктивно стверджував такий намір обвинуваченого тому це є лише припущенням досудового слідства.

В апеляційній інстанції слідчий та прокурор не навели будь-яких обєктивних обставин, які б перешкоджали досудовому слідству в проведенні обшуків у обвинуваченого в період з 20 травня по 8 червня 2010 року року, тобто з моменту затримання ОСОБА_4 і з таким поданням до місцевого суду слідчий не звертався.

За таких підстав, посилання на можливість знищення, підроблення або укриття речових доказів ОСОБА_4 є непереконливим.

Посилання досудового слідства на невизнання обвинуваченим вини не заслуговує на увагу, оскільки така поведінка особи є її конституційним правом та не бути підставою до обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Нарешті слідчий по справі не заперечує і той факт, що з моменту обрання місцевим судом обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, останній на всі виклики його виклики зявлявся, від проведення процесуальних дій не ухилявся, будь-якого впливу на потерпілого не вчиняв.

Аналізуючи наведене, колегія суду вважає рішення місцевого суду щодо можливості і достатності застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд вірним та таким, що ґрунтується на матеріалах справи а тому підстав до його скасування не убачає.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора відділу прокуратури Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 31 травня 2010 року щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

С У Д Д І :

Гавриш В.М. Довгаль С.А. Лісіченко Л.М.