Ухвала

від 30.07.2009 по справі 11-394/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-394/2009р. Головуючий 1-ї інстанції Дірко I.I.

Категорія: ч.1 ст. 121 КК Доповідач апеляційної інстанції Пісной І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного

суду Миколаївської області

в складі: головуючого Ржепецького О.П.

суддів Салтовської І.Б., Пісного І.М.

за участю прокурора Якименка О.П.

засудженого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

30 липня 2009 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.05.2009 p., яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, раніше не судимий,

- засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь фінансового відділу Миколаївської міської Ради 2286 грн. На користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 7841 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

За суджений ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 03.01.2009 р. близько 03-00 години, з метою з'ясування відносин з своєю цивільною дружиною ОСОБА_5, достовірно знаючи, що вона знаходиться в кімнаті НОМЕР_1 в приміщенні гуртожитку, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалєєвськая, 24-а, за місцем проживання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 дійшов вказаної кімнати. Підійшовши до вхідних дверей блокового відсіку, розташованого на 4-у поверсі даного гуртожитку, ОСОБА_8 постукав в двері блокового приміщення. Двері відкрив

ОСОБА_6, якому ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин, завдав одного удару рукою в область обличчя, заподіявши при цьому останньому фізичний біль. Від одержаного удару ОСОБА_6 впав на підлогу. З метою недопущенні подальшого розвитку конфлікту ОСОБА_7 вийшов з передбанника і попрямував в блоковий відсік, де підійшов до ОСОБА_6 і став допомагати йому піднятися. Там же, в блоковому відсіку, ОСОБА_2, з метою умисного нанесення тілесних пошкоджень, завдав ОСОБА_7 удару кулаком лівої руки в область голови. Від одержаного удару ОСОБА_4, від болю прикривши обличчя руками, став падати на підлогу. У цей момент, ОСОБА_8, завдав йому подальшого удару рукою в область обличчя, заподіявши при цьому потерпілому тяжкі тілесні пошкодження, по ознаці небезпеки для життя у момент спричинення.

В апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_8 просить вирок районного суду скасувати, постановивши свій вирок, яким призначити засудженому ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України. Посилається на те, що суд при призначенні покарання засудженому не врахував повне визнання своєї вини, його щире каяття, сприяння в розкритті злочину та з'явлення зі зізнанням, яке суд безпідставно проігнорував. Крім того посилається на те, що ОСОБА_8 скоїв злочин в стані душевного хвилювання на яке вплинули ряд обставин, які мали місце з вини потерпілого. Вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідь судді; засудженого та захисника в підтримання апеляції, які вважають призначене покарання занадто суворим з урахуванням викладених в апеляції доводів; думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку без зміни, який є законним та обгрунтованим; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оцінивши перевірені докази, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у скоєному ним злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України.

Фактичні обставини справи та кваліфікація дій ніким з учасників процесу не оспорюються.

Покарання призначене засудженому у повній відповідності до вимог ст.65-66 КК України з урахуванням тяжкості злочину, щирого каяття, а також. Обставинам на які посилається в апеляції захисник судом дана належна оцінка.

За таких обставин колегія суддів підстав для пом'якшення покарання не вбачає.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляцію захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2009 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.