Ухвала

від 30.07.2009 по справі 11-394/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

11- 394/ 2009 рік                        

Головуючий у 1 інстанції Розинко В.М.

Категорія

-  309 ч. 2 КК                          Доповідач  Борисенко 

І.П.

У 

Х  В  А 

Л  А

І 

М  Е  Н 

Е  М     У 

К  Р  А  Ї

Н  И

30

липня 2009  року   колегія суддів судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого

-               Баглая І.П.

суддів:                            Борисенка І.П.,

Акуленко С.О.

з

участю прокурора      Басюка С.В.

засудженого

-                ОСОБА_1

захисника

- адвоката - ОСОБА_2

Розглянула у відкритому судовому

засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на

вирок Деснянського районного суду м. Чернігова 

від  27 травня 2009 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігів, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин

України, з повною загальною середньою освітою, одружений, має на утриманні

матір-пенсіонера 1948 р. народження, батька-пенсіонера 1943р. народження,

неповнолітнього сина 2003 р. народження, не працюючий, раніше судимий

22.07.2008 року Деснянським районним судом 

м. Чернігова за ст. ст. 309 ч. 1, 311 ч. 1 КК України до 1 року 2

місяців обмеження волі з іспитовим строком 1 рік,

засуджений  за  ст.

309 ч. 2 КК  України  до 2 років 1 місяця позбавлення волі,

- за 

ст. 311 ч. 2 КК  України  до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України

остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш

суворого покарання більш суворим у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до

призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за

вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.07.2008 року у вигляді

1 місяця позбавлення волі, остаточно призначено покарання у вигляді 2 років 2

місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 315 грн. 65 коп.

судових витрат на користь держави.

Питання про речові докази вирішено

відповідно до ст. 81 КПК України.

Як встановив суд, на початку серпня

2008 року у вечірній час засуджений ОСОБА_1, знаходячись поблизу будинку № 2,

розташованого по вул. Друга Кордівка м. Чернігова, знайшов та зірвав, тобто

незаконно без мети збуту придбав близько 5 кущів рослин коноплі, які зберігаючи

при собі, переніс до свого місця мешкання у квартиру АДРЕСА_1, де висушив і

продовжував незаконно зберігати. Після цього, на початку жовтня 2008 року в

денний час, знаходячись дома за вищевказаною адресою, засуджений, із метою

подальшого вживання шляхом куріння, без мети збуту, вже висушені рослини

коноплі кустарним способом подрібнив, тим самим незаконно без мети збуту

виготовив наркотичний засіб - канабіс (марихуану), вагою 138,5 г, котрий

продовжував незаконно без мети збуту зберігати за означеним місцем мешкання.

Наприкінці січня 2009 року в денний

час засуджений, перебуваючи на ринку „Нива”, що розташований по вул. 50 років

СРСР у м. Чернігові, незаконно, без мети збуту придбав у невстановленої особи

для подальшого вироблення психотропної речовини - кустарно виготовленого

препарату з ефедрину (псевдоефедрину) без мети збуту, соляну кислоту об'ємом

близько 100 мл, після чого, зберігаючи ту при собі, переніс до вищевказаного

місця свого мешкання, де і залишив ту на зберіганні з метою подальшого

виготовлення психотропної речовини без мети збуту.

У подальшому, 02.02.2009 року у

денний час, засуджений, знаходячись за місцем свого проживання, частину

придбаної соляної кислоти використав для виготовлення психотропної речовини -

кустарно виготовленого препарату з ефедрину (псевдоефедрину) без мети збуту,

який цього ж дня вжив, а решту соляної кислоти в кількості 2,5 мл залишив

зберігати там же з метою подальшого використання тієї для виготовлення

психотропної речовини без мети збуту, залишки зазначеного були в нього вилучені

03.02.2009 року.

 Не погоджуючись з вироком суду засуджений

ОСОБА_1 подав апеляцію в якій просить вирок змінити та призначити йому

покарання не пов'язане з позбавленням волі. На його думку суд прийняв до уваги

не всі підстави, що пом'якшують покарання, а саме, що він вину визнав повністю,

щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні трьох

непрацездатних членів сім'ї, постійне місце проживання і позитивну

характеристику. Крім того, просить суд звернути увагу що він добровільно

звернувся у лікарню та на даний час проходить курс лікування проти вживання

наркотичних засобів.

Заслухавши доповідача, міркування

прокурора, про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і

обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не

знаходить.

Висновок суду про доведеність вини

ОСОБА_1 у інкримінованих йому злочинах за обставин встановлених судом,

відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у

справі і досліджених в судовому засіданні доказів, є обґрунтованим і ніким не

оскаржується.  

Фактичні обставини справи,

доведеність винності та кваліфікація дій ОСОБА_1  в судовому засіданні суду першої інстанції

ніким, в тому числі і підсудним не оспорювались і згідно ст. 299 КПК України не

досліджувались.

Дії засудженого ОСОБА_1 судом

правильно кваліфіковані за ст.ст. 309 ч. 2, 311 ч. 2 КК України.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому

засіданні по ст. ст. 309 ч. 2, 311 ч. 2 КК України визнав себе винним повністю

та відмовився від дачі свідчень в суді, оскільки у повному обсязі підтримав

свої попередні свідчення, який дав у ході досудового слідства.

Тверджень засудженого про той факт,

що він вину визнав повністю, щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину,

має на утриманні трьох непрацездатних членів сім'ї, постійне місце проживання і

позитивну характеристику недостатньо для зміни вироку і призначення покарання

не пов'язаного з позбавленням волі.

Згідно ст. ст. 323, 324 КПК України

всі процесуальні вимоги щодо вироку судом дотримані, а вирок є законним та

обґрунтованим.

Покарання, яке призначено засудженому

ОСОБА_1 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним,

що характеризують його особу, та всім обставинам справи і є справедливим. Всі

обставини, на які посилається засуджений в своїй апеляції, судом при обранні

покарання враховані.

Стосовно тверджень апелянта про те,

що він став на шлях виправлення і про це свідчить його добровільне лікування

від наркоманії, то вони свого підтвердження не знайшли, оскільки таких даних

саме про лікування від наркоманії, ОСОБА_1 суду не надав. Звільнення від

кримінальної відповідальності за дії, передбачені ст. 309 ч. 1 КК України   настає у випадку добровільного звернення

особи до лікувального закладу  та

розпочатого лікування від наркоманії. Однак, як встановлено з матеріалів

справи, ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 вказаної статті.

Обтяжуючою обставиною є рецидив

злочину і тому, зважаючи на те, що ОСОБА_1 після попередньої судимості не став

на шлях виправлення, суд правильно дійшов висновку, що відсутні підстави для

обрання стосовно нього покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, але

обираючи таке, врахував всі підстави і обрав його в межах мінімальних санкцій

закону, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових

злочинів.

Враховуючи наведене та керуючись

ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У  Х 

В  А  Л 

И  Л  А   :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити

без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова  від 27 травня 2009 року  щодо ОСОБА_1 

-  без змін.

СУДДІ 

:

Борисенко

І.П.                                    

Баглай І.П.                    

Акуленко С.О.