Постанова

від 25.11.2009 по справі 2-а-151/09

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 листопада 2009 року                                                                                 Справа № 2-а-151/09

   Суддя Пустомитівського районного суду Львівської області  Мусієвський В.Є. розглянувши в письмовому провадженні у м. Пустомити в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії «Дітям війни» , -

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2009 року позивач звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області  з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області  про нарахування недоплаченої допомоги дитині війни, посилаючись на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  з 01.01.2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Рішенням Конституційного Суду України  № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких йому повинна була бути нарахована соціальна допомога. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії. Просить зобов'язати відповідача нарахувати їй  несплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2008 роки.

Позивач та представник відповідача подали клопотання про слухання справи про у їх відсутності, а тому справу слід розглядати в письмовому провадженні.

Крім цього представник відповідача подав заперечення в якому просить відмовити у задоволенні вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від  18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 статті 71 Закону України«Про Державний бюджет на 2007 рік». Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось.

Відповідно до ст. 6 ЗУ „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року дітям війни(крім тих, на яких поширюється дія ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, однак зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ цього Закону, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року „У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61,62,63,66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4,6-22,24-100 розділу ІІ ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дані положення визнано такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними).

Тому задоволенню підлягають вимоги позивача за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22  травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%,   приходжу до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, частиною третьою статті 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії,   вважаю за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів . Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є управління Пенсійного фонду України Пустомитівського району  у Львівській області. Враховуючи вищевикладене,  вважаю управління Пенсійного фонду України Пустомитівського  району у Львівській області належним відповідачем по даній справі.

Таким чином,  з огляду на викладене та беручи до уваги межі позовних вимог, вважаю за необхідне зобов'язати  управління Пенсійного фонду України Пустомитівського  району у Львівській області здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  та з 22  травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  та провести відповідні виплати.

Разом з тим, перерахунок пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі документів, наявних у пенсійній справі, з урахуванням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо індексації пенсійних виплат, тому суддя не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на зазначені органи, і не може зобов'язати управління нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі, а може зобов'язати лише здійснити дії щодо перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу  дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суддя не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

Згідно частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до вимог частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 64 Конституції України, статтями  3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», п. 10 ст. 3,  статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, частиною третьою статті 94, 122, 160-163, 197 Кодексу адміністративного судочинства України,  -  

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії «Дітям війни» задовольнити частково .

Поновити пропущений строк ОСОБА_1 для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України Пустомитівського району у Львівській  області протиправною, в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22  травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України Пустомиітвського району у Львівській  області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22  травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду Львівської області   через Пустомитівський  районний суд  Львівської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

 Суддя                                         Мусієвський В.Є.